#новини

Пекін між Трампом і путіним: чому Китай не став головним арбітром війни

За останні два тижні Пекін перетворився на одну з ключових дипломатичних майданчиків світової політики. Спочатку туди приїхав Дональд Трамп, потім — путін. Обидва візити подавалися як великі події, але за підсумками стало ясно: ні Вашингтон, ні Москва не отримали від Сі Цзіньпіна всього, на що розраховували.

Для України це важливий сигнал. Китай як і раніше говорить про «політичне врегулювання» і «конструктивну роль», але не називає війну Росії проти України війною. В офіційній китайській риториці вона залишається «кризою», а в спільних формулюваннях Пекіна і Москви знову звучить теза про необхідність усунути «корінні причини».

Саме ця фраза особливо важлива. Кремль використовує її як дипломатичну ширму для старих вимог: визнання сфер впливу, тиск на Україну, обмеження її суверенітету і фактичне закріплення результатів агресії. Китай не повторює всі російські тези дослівно, але і не створює для Москви справжнього тиску.

Макрон попереджає Європу

Президент Франції Еммануель Макрон ще під час візиту до Греції наприкінці квітня говорив, що Європа переживає момент, коли президент США, правитель Росії і лідер Китаю фактично діють проти європейських інтересів. За його словами, це час, коли Європі потрібно остаточно прокинутися.

Париж при цьому продовжує підтримувати канал діалогу з Пекіном, розраховуючи, що Китай може передавати Москві сигнали про необхідність завершення війни. Але проблема в тому, що Пекін не виглядає зацікавленим у реальному примушенні путіна до миру.

Для Ізраїлю цей сюжет не є далеким. Якщо Китай, Росія, Іран і Північна Корея діють все тісніше, то наслідки такої зв’язки відчуваються не тільки в Києві чи Брюсселі, але і на Близькому Сході.

Сумніви в гарантіях США: Тайвань, НАТО і тривожний сигнал союзникам

Однією з головних тем переговорів Сі з Трампом став Тайвань. Для Пекіна це принципове питання, особливо на тлі американського пакета озброєнь для Тайбея на 14 млрд доларів, погодженого в грудні 2025 року.

Після візиту до Китаю Трамп фактично поставив під питання не тільки вже затверджену оборонну підтримку Тайваню, але і готовність США захищати острів у разі атаки з боку материкового Китаю. Його слова про те, що Америці довелося б «подолати 9500 миль», щоб воювати за Тайвань, прозвучали як сигнал одразу кільком столицям.

У Пекіні такі заяви чують дуже уважно. У Москві — теж.

Якщо Вашингтон ставить на паузу допомогу Тайваню, це б’є по самій ідеї надійності американських гарантій. Для Європи, України та Ізраїлю питання вже не тільки в Тайвані. Питання в тому, наскільки твердими залишаються зобов’язання США перед союзниками в момент, коли світ входить у нову фазу силового тиску.

Європа повинна захищати себе сама

Паралельно США продовжують змінювати підхід до європейської безпеки. Навіть заяви про додаткових американських військових у Польщі не скасовують загальної лінії: звичайна оборона Європи все більше розглядається як завдання самої Європи, а США готові залишати за собою головним чином ядерне стримування.

Цю логіку раніше озвучував і заступник голови Пентагону Елбридж Колбі, фактично ставлячи під сумнів звичне прочитання статті 5 НАТО про колективну оборону.

На цьому тлі генеральний секретар НАТО Марк Рютте закликає готуватися до подальшого скорочення американської військової присутності в Європі. Одночасно обговорюється ідея закуповувати більше зброї у американських компаній, щоб утримати Вашингтон всередині альянсу. Але багато європейських країн хочуть іншого: розвивати власну оборонну промисловість і знижувати залежність від США.

Для українського фронту це означає одне: Європа повинна швидше переходити від заяв до виробництва, логістики і довгострокових військових рішень.

Іранський фактор, слабкість США і вигода для Москви з Пекіном

Окрема лінія — війна на Близькому Сході і роль Ірану. За оцінками американських експертів, запаси озброєнь США ще до нового загострення навколо Ірану знаходилися під серйозним тиском. Виробництво ракет JASSM, Tomahawk і перехоплювачів для Patriot може займати роки.

Це створює стратегічну проблему. США важко одночасно утримувати напруження в Індо-Тихоокеанському регіоні, підтримувати Європу, допомагати Україні і вести тривалу кампанію проти Ірану. Москва і Пекін це розуміють.

Росія і Китай допомагають Ірану відновлювати військовий потенціал, а сам Іран залишається прямою загрозою і для Ізраїлю, і для регіональної стабільності. Дешеві ударні безпілотники, масові атаки, тиск на енергетичні маршрути і блокування Ормузької протоки показують, наскільки дорогою стала західна оборона і наскільки небезпечною — кооперація авторитарних режимів.

Саме тому НАновини — Новини Ізраїлю Nikk.Agency розглядає цю історію не тільки як українсько-європейський сюжет. Для ізраїльської аудиторії тут важлива вся ланцюжок: російська війна проти України, китайська підтримка Москви, іранська загроза на Близькому Сході і коливання США в питаннях безпеки союзників.

путін не отримав газопровід, але зберіг головне

Візит путіна до Китаю теж не приніс йому повного успіху. Пекін знову не погодився на будівництво газопроводу «Сила Сибіру-2», який міг би допомогти Росії компенсувати втрату європейського газового ринку.

Проектна потужність труби оцінюється приблизно в 50 млрд кубометрів газу на рік. Для Москви це було б стратегічним рятувальним колом. Але Китай не поспішає платити за російські бажання і вимагає ціни, близькі до внутрішньоросійських.

Однак провалом цей візит назвати не можна. путін зберіг статус-кво.

Китай залишається головним економічним тилом Росії, допомагає обходити західні санкції і зберігає канали постачання товарів подвійного призначення. Саме ці канали особливо важливі для російської оборонної промисловості.

Головне — Пекін не має наміру тиснути на Москву заради припинення вогню. Якби Китай дійсно хотів різко змінити ситуацію, він міг би обмежити експорт критично важливих компонентів і технологій. Але такого рішення немає.

Чому Сі не буде рятувати Україну за рахунок тиску на Москву

В адміністрації Трампа, за оцінками аналітиків, зберігається ідея, що США повинні бути швидше посередником, ніж стороною, яка жорстко тисне на Росію. У такій логіці Україна повинна йти на поступки, а Москва нібито може бути відірвана від Китаю.

Але ця схема виглядає слабкою. Росія вже глибоко вбудована в антизахідний блок, де поруч з нею знаходяться Китай, Іран і Північна Корея. Спроба «відірвати» Москву від Пекіна ціною українських територіальних поступок може виявитися не дипломатичним маневром, а стратегічною помилкою.

Тим більше що глобальна енергетична нестабільність працює на Росію. Якщо Ормузька протока залишається під тиском, якщо союзники США платять ціну за кризу, якщо Вашингтон змушений пом’якшувати окремі санкційні підходи до російської нафти, кремль отримує додаткові ресурси для продовження війни.

Сі Цзіньпін це бачить. І тому у нього немає очевидного стимулу змушувати путіна зупинятися.

Що залишається Європі

У Європи є важелі впливу на Китай, але використовувати їх доведеться жорсткіше. Франція вже попереджає Пекін, що руйнування європейської промисловості через нечесну конкуренцію врешті-решт вдарить і по самому китайському доступу до європейського ринку.

Єврокомісія просуває правила «Вироблено в Європі», щоб захищати робочі місця і знижувати залежність від дешевого китайського імпорту. Китай у відповідь загрожує відповідними заходами, а не пропонує компроміс.

Це і є нова реальність. Китай не збирається добровільно ставати гарантом справедливого миру для України. США при Трампі демонструють непередбачуваність. Росія продовжує війну. Іран посилює регіональний тиск. Європа змушена дорослішати швидше, ніж хотіла.

Для Ізраїлю висновок теж очевидний: у світі, де союзницькі гарантії стають менш автоматичними, безпеку не можна будувати тільки на обіцянках. Потрібно дивитися на ланцюжки інтересів, на реальні дії держав і на те, хто в критичний момент допомагає агресору не словами, а технологіями, грошима і часом.

Більше на НАновини – Nikk.Agency Новини Ізраїлю

– Стаття спочатку була опублікована на Read More – Новини Ізраїлю

Коротке гіперпосилання на цю сторінку, якщо комусь треба...

https://ukr.co.il/?p=8373
#новини #купкаізраїль