#новини

Після історії з підозрілим українським зерном, яке, за даними української сторони, могло бути вивезене росією з окупованих територій і потім потрапити в логістичні маршрути через Ізраїль, старе питання знову стало гострим: де насправді знаходиться Єрусалим у війні росії проти України?

Формально Ізраїль багато разів заявляв про підтримку територіальної цілісності України. Але на практиці країна вже понад три роки уникає тієї форми співпраці, яку Київ вважає життєво важливою: повноцінної військово-технічної підтримки, обміну досвідом протиповітряної оборони та більш чіткої політичної лінії проти Москви.

Для ізраїльської аудиторії ця тема важлива не лише як зовнішня політика. Йдеться про безпеку самого Ізраїлю, про Іран, про роль росії на Близькому Сході, про зв’язки зі США і про те, як довго можна зберігати стратегічну невизначеність, коли війна давно вийшла за межі українського фронту.

Чому стара формула Ізраїлю перестає працювати

Головним поясненням обережності Ізраїлю довгий час була Сирія. Поки російські військові зберігали серйозну присутність у Сирії, Єрусалим прагнув не доводити відносини з Москвою до прямої кризи. Ізраїльській авіації потрібно було продовжувати операції проти іранських об’єктів, зброєвих маршрутів і структур, пов’язаних з «Хезболлою».

Ця логіка була зрозуміла багатьом ізраїльтянам. У регіоні, де помилка в координації може коштувати життя пілотам і призвести до прямого зіткнення, ізраїльська влада воліла говорити обережно.

Але після ослаблення російської позиції в Сирії колишній аргумент звучить вже не так переконливо. Якщо військова присутність росії в сирійському напрямку зменшилася, виникає нове питання: чому Ізраїль все ще веде себе так, ніби Москва залишається головним обмежувачем його української політики?

Україна та Ізраїль як природні партнери

У матеріалі 17 травня 2026 JNS аналітик Blaise Misztal з Jewish Institute for National Security of America зазначає, що у Ізраїлю та України є очевидні спільні інтереси. Обидві країни роками живуть під загрозою повітряних атак. Обидві змушені розвивати технології захисту від ракет, безпілотників і комбінованих ударів.

При цьому їхній досвід не дублює, а доповнює один одного. Ізраїль має потужні протиракетні системи, але зіткнувся з серйозним викликом дронів. Україна, навпаки, накопичила величезний практичний досвід боротьби з російськими безпілотниками, ракетами, хибними цілями і масованими нічними атаками.

Для Ізраїлю це не теоретичний інтерес. Іран та його проксі вже використовують схожу логіку тиску: насичення неба дешевими дронами, спроби перевантажити ППО, атаки по чутливих об’єктах і ставка на психологічне виснаження суспільства.

Саме тому співпраця з Україною могла б стати не жестом співчуття, а прагматичним елементом ізраїльської оборонної стратегії.

Росія, Іран і прихована ціна обережності

Проблема в тому, що Москва давно не виглядає нейтральним гравцем у питаннях безпеки Ізраїлю. Зв’язок росії та Ірану став глибшим, ніж це було до повномасштабної війни проти України.

Іран допомагає росії дронами і технологіями ударів. росія, у свою чергу, зберігає контакти з Тегераном, передає досвід, підтримує політичне прикриття і залишається важливим партнером ісламської республіки в міжнародній системі. Для Ізраїлю це означає неприємну річ: обережність щодо Москви не гарантує, що Москва буде обережна щодо інтересів Ізраїлю.

Аналітик Irina Tsukerman у тому ж матеріалі говорить ще жорсткіше. За її оцінкою, сирійське пояснення ізраїльської стриманості завжди було вже, ніж здавалося. росія, на її думку, не мала ні достатнього бажання, ні достатньої військової стройності, щоб реально піти на пряму ескалацію з Ізраїлем у Сирії.

Якщо це так, то колишня формула була не лише військовою необхідністю, але й політичним прикриттям для збереження каналів з Москвою.

У середині цієї дискусії особливо важливий ізраїльський кут зору. Для читачів НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency головне питання звучить просто: чи може Ізраїль далі пояснювати нейтралітет обережністю, якщо росія все помітніше працює в одній системі інтересів з Іраном — головним стратегічним ворогом Ізраїлю?

Економіка, зв’язки і страх перед конкуренцією

Tsukerman вказує і на менш публічні фактори. Серед них — старі фінансові і політичні канали, пов’язані з російським капіталом, включаючи вплив окремих російських єврейських олігархів і неформальні зв’язки, які роками створювали простір для обережної політики.

Є і інший шар — оборонна конкуренція. Україна за роки війни стала лабораторією нових військових рішень. Її інженери, військові і технологічні компанії швидко адаптуються до реального поля бою. Це може зробити Україну не лише партнером, але й конкурентом Ізраїлю на ринках сучасних оборонних систем.

Для ізраїльського оборонного сектора це чутливий момент. Ізраїль звик бути постачальником унікальних рішень. Але Україна тепер пропонує те, що неможливо імітувати в презентаціях: досвід щоденної війни проти великої армії, масових дронових атак і постійно змінюваної тактики противника.

Вікно для маневру звужується

Ще один фактор — США. Ізраїль звик розраховувати на особливі відносини з Вашингтоном, але американське політичне середовище змінюється. Якщо раніше частина ізраїльського керівництва могла вважати, що гнучка лінія щодо росії не викличе серйозної реакції в США, зараз цей розрахунок стає ризикованим.

В американській політиці зростає роздратування через те, що Ізраїль не займає більш ясну позицію поруч з Україною. Для Вашингтона росія давно стала не лише європейською проблемою, а глобальним викликом системі безпеки США і їх союзників.

Це не означає, що завтра американська підтримка Ізраїлю зникне. Але питання про умови, обсяги і стійкість військової допомоги вже перестає бути табу. Ризик полягає не в різкому розриві, а в поступовому зносі довіри.

Що може змінитися далі

Швидше за все, різкого повороту в ізраїльській політиці не буде. Більш ймовірний інший сценарій: тихе розширення контактів з Україною, обмін досвідом, вибіркова підтримка, кіберкоординація і обережні кроки без гучних декларацій.

Так Ізраїль часто діє в складних ситуаціях: спочатку змінюється практика, а вже потім — публічна риторика.

Але час працює не лише на Єрусалим. Чим активніше росія допомагає Ірану, тим слабше виглядає аргумент про необхідність балансу. Кожен новий епізод російсько-іранської взаємодії буде підштовхувати Ізраїль до вибору, який раніше можна було відкладати.

Україна в цій формулі — не далекий фронт. Це країна, яка стримує росію, платить величезну ціну за безпеку Європи і одночасно накопичує досвід, важливий для держав, що живуть під загрозою повітряних атак. Для Ізраїлю такий партнер може виявитися набагато ціннішим, ніж ілюзія спокійних відносин з Москвою.

Стратегічна невизначеність іноді допомагає виграти час. Але якщо вона триває занадто довго, вона перетворюється на самостійний ризик — політичний, військовий і моральний.

Більше на НАновини – Nikk.Agency Новини Ізраїлю

– Стаття спочатку була опублікована на Read More – Новини Ізраїлю

Коротке гіперпосилання на цю сторінку, якщо комусь треба...

https://ukr.co.il/?p=8361
#новини #купкаізраїль