#новини

Фраза «Україна – батьківщина хасидизму» звучить емоційно, але вона має серйозне історичне підґрунтя. Сучасні енциклопедичні та академічні джерела вказують, що хасидизм виник у XVIII столітті на землях нинішньої Західної та Центральної України — передусім у Поділлі та Волині, навколо кола Баал-Шем-Това та його учнів. При цьому важливо зазначити: формула про «37 головних династій, з яких 15 походять з території нинішньої України» — це скоріше популяризаторська схема, ніж строгий загальноприйнятий академічний стандарт. Але загальний висновок не змінюється: український простір був одним з головних центрів зародження та раннього розвитку хасидського світу.

У рубриці “Євреї з України” – 37 головних династій та їх українські корені.

У хасидизмі зазвичай говорять про двори або династії — лінії ребе, які найчастіше називалися за містами походження. За два з половиною століття таких ліній стало дуже багато: сучасні списки включають десятки і сотні назв, а не один канонічний реєстр. Тому, коли йдеться про «37 головних», коректніше розуміти це як умовний перелік найпомітніших історичних домів, а не як остаточний список, який усі визнають однаково.

Українська колиска хасидизму і чому навколо цифри «37» йде суперечка

Засновник хасидизму Ісраель бен Еліезер, більш відомий як Баал-Шем-Тов (близько 1700–1760), був пов’язаний з Поділлям і Меджибожем. Після його смерті рух систематизував Дов-Бер, Магід з Межирича (помер у 1772 році), а вже його учні рознесли новий релігійний імпульс по Україні, Білорусі та Польщі. Саме звідси потім виросли великі сім’ї династій — чорнобильська, ружинська, косівсько-вижницька, брацлавська та інші.

Тому теза про те, що Україна — одна з головних історичних батьківщин хасидизму, цілком обґрунтована.

Інша справа, що список з рівно 37 «головних» династій не є загальноприйнятим науковим стандартом: старі єврейські енциклопедії виділяли кілька ключових ліній на зразок Любавича, Чорнобиля, Ружина-Садигури, Любліна і Коцка, а сучасні довідники показують набагато складнішу картину з безліччю гілок і відгалужень.

Тим не менш, якщо брати робочий список з 37 найбільш помітних ліній, то українська присутність дійсно величезна. У це коло зазвичай включають династії, що виникли в Белзі, Боянах, Брацлаві, Вижниці, Звягелі, Махнівці, Мукачеві, Надвірній, Рахмастрівці, Саврані, Садигурі, Сквирі, Сколе, Чорнобилі, а також історичні центри Бердичева і Меджибожа. Багато з них після Голокосту і наступних міграцій перенесли живі центри вже в Ізраїль і США — передусім в Єрусалим, Бней-Брак, Бруклін, Монсі, Кіріас-Джоел і Нью-Сквер.

Українські династії: від Поділля і Волині до Бней-Брака і Нью-Йорка

Найранішим центром пам’яті залишається Меджибож — місто Баал-Шем-Това. Окремою найбільшою сучасною масовою династією Меджибож не став, але символічно це одна з головних точок всієї хасидської історії. Бердичів пов’язаний з ім’ям Леві-Іцхака Бердичівського (1740–1810), одного з найвідоміших ранніх праведників хасидизму. Це теж скоріше історичний центр і духовне ім’я, ніж найбільший сучасний двір.

Брацлавська династія, або Бреслов, пов’язана з раббі Нахманом з Брацлава (1772–1810), правнуком Баал-Шем-Това. Її особливість у тому, що після смерті раббі Нахмана не виникло нової безперервної лінії ребе в класичному сенсі, але рух не зник: навпаки, він живе через його книги, вчення про особисту молитву і знамените паломництво в Умань. У XXI столітті Бреслов — це світова мережа громад, особливо помітна в Ізраїлі і серед паломників, які щорічно приїжджають в Україну.

Чорнобильська династія — одна з найважливіших взагалі. Її заснував Менахем-Нахум Тверський з Чорнобиля (близько 1730–1797), учень і Баал-Шем-Това, і Магіда з Межирича. Саме з чорнобильського дому потім вийшов цілий кущ окремих ліній: Сквер, Рахмастрівка, Толна, Триск, а також генеалогічно пов’язані гілки Махнівки. Це один з головних прикладів того, як одна українська династія перетворилася на цілу сім’ю світових дворів.

З чорнобильського кола виросла Сквирська династія — сьогодні вона особливо відома своєю замкнутою громадою New Square у штаті Нью-Йорк. Рахмастрівка походить з Рахмастрівки і зараз має центри в Єрусалимі і Брукліні. Толна йде від Тального, а Триск — від Турійська на Волині. Махнівка, що походить від Махнівки, сьогодні має штаб-квартиру в Бней-Браку і залишається живою, помітною лінією з тисячами сімей.

Не менш впливовим виявився дім Ружина. Його заснував раббі Ісраель Фрідман з Ружина (1796–1850), і саме ця лінія надала частині хасидського світу той самий «царський» стиль двору. З ружинського дому вийшли Боян, Садигура, Чортків, Гусятин та інші гілки. Боянська династія, оформлена в XIX столітті, сьогодні міцно асоціюється з Єрусалимом. Садигурська лінія, що походить з Буковини, до Голокосту була найважливішою силою в регіоні, а сьогодні її продовження теж пов’язане передусім з Ізраїлем.

Вижницька династія виникла в Буковині. Її пов’язують з Менахемом-Мендлом Хагером (1830–1884), а сама лінія виросла з більш ранньої косівської традиції. У наші дні Вижниц — один з найбільших і найвпливовіших дворів Ізраїлю, з потужною присутністю в Бней-Браку, Єрусалимі і американських громадах. Поруч з нею стоїть Надворна, заснована Мордехаєм Лейфером (1835–1894) в Надвірній; зараз це вже не один центр, а ціла мережа гілок, особливо помітних в Бней-Браку і Єрусалимі. Звіль, що походить із Звягеля, не настільки великий за чисельністю, але залишається дуже шанованим ім’ям в Єрусалимі.

З українським простором також пов’язані Белз, Мукачево, Саврань і Сколе. Белзська династія була заснована Шаломом Рокеахом (1779–1855) на початку XIX століття, а сьогодні це один з найбільших хасидських дворів світу, відновлений після Катастрофи в Ізраїлі. Мункач / Мукачево пов’язане з жорстким карпатським традиціоналізмом. Саврань — стара подільська лінія, а Сколе сьогодні частіше фігурує в міжнародних списках під формою Skole/Skolye, що важливо для історичної точності.

У середині всієї цієї історії особливо помітно, що НАновости — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency звертаються до теми не як до музейної екзотики, а як до живого мосту між Україною та Ізраїлем. Тому що для ізраїльської аудиторії це не абстрактна історія Східної Європи: значна частина сьогоднішніх центрів українських за походженням династій знаходиться саме в Єрусалимі і Бней-Браку, а паломництво в Умань, пам’ять про Чорнобиль, Белз, Садигуру і Вижницю давно стали частиною сучасного єврейського релігійного світу.

Всі 37 помітних династій: імена, дати, походження і де їх центри зараз

Якщо зібрати робочий список з 37 найбільш відомих ліній, то його зручніше ділити на кілька великих груп.

Перша — це найраніші системоутворюючі центри: коло Баал-Шем-Това в Меджибожі, школа Магіда з Межирича, ранній Карлін–Столін з Аароном з Карліна (1736–1772), Любавич/Хабад, заснований Шнеуром-Залманом з Ляд (1745–1812), а також польські інтелектуальні лінії Любліна, Пшисхи і Коцка. Вони не завжди найчисленніші сьогодні, але без них неможливо зрозуміти, як хасидизм перетворився з духовного руху в систему спадкових дворів. Хабад у наші дні — глобальна мережа з центром у Нью-Йорку; Карлін–Столін зберігає сильні позиції в Ізраїлі і США; Коцк і Люблін живуть скоріше як лінії впливу в інших династіях.

Друга велика група — українсько-буковинсько-волинський пояс, який і робить Україну настільки важливою в хасидській історії. Сюди входять Бердичів, Меджибож, Бреслов, Чорнобиль, Сквер, Рахмастрівка, Толна, Триск, Ружин, Боян, Садигура, Вижниц, Косів, Надворна, Махнівка, Звіль, Белз, Мукачево, Саврань, Сколе і близькі до них лінії. Саме тут можна побачити, як з міст і містечок нинішньої України виросли двори, які сьогодні живуть вже в Єрусалимі, Бней-Браку, Брукліні, Монсі, Лондоні і Антверпені.

Третя група — польські, галицькі, угорські і повоєнні світові династії. Тут на першому плані стоять Гер, заснований Іцхаком-Меїром Альтером (1798–1866), Александер, Бобов, Санз, Клаузенбург, Сігет, Сатмар, Пупа, Тош, Моджиц, Радзин-Ізбица, Бяла, Амшинов, а також єрусалимські антисіоністські кола на зразок Шомер Емуним, Толдос Аарон і Толдос Авроhom Іцхок. Тут вже менше українського походження, але ці лінії визначають сучасну чисельність і політико-релігійну вагу хасидського світу. Сатмар, наприклад, оформлений як окрема сила при Йоелі Тейтельбаумі (1887–1979), після війни був відновлений у Нью-Йорку і сьогодні вважається однією з найбільших хасидських груп у світі. Гер зараз — один з найбільших дворів Ізраїлю. Бобов і Клаузенбург особливо помітні в США і Ізраїлі.

Короткий довідник по династіях і їх нинішньому положенню

• Хабад-Любавич — кінець XVIII століття, Шнеур-Залман з Ляд, сьогодні світовий центр у Нью-Йорку.
• Бреслов — рубіж XVIII–XIX століть, раббі Нахман з Брацлава, найсильніший центр пам’яті — Умань, а живі громади особливо помітні в Ізраїлі.
• Белз — початок XIX століття, Шалом Рокеах, сьогодні найбільший центр у Єрусалимі.
• Чорнобиль — XVIII століття, Менахем-Нахум Тверський, продовження існує через безліч гілок.
• Сквер — українське походження, сучасний центр у New Square, штат Нью-Йорк.
• Рахмастрівка — українська гілка, центри в Єрусалимі і Брукліні.
• Толна і Триск — старі волинські лінії, збереглися як менші, але живі гілки.
• Ружин — середина XIX століття, Ісраель Фрідман, дав початок цілому «дому Ружина».
• Боян — одна з ружинських гілок, історично Буковина, сьогодні центр у Єрусалимі.
• Садигура — також ружинська лінія, сьогодні пов’язана передусім з Ізраїлем.
• Вижниц — XIX століття, Хагери, один з найбільших ізраїльських дворів у Бней-Браку.
• Надворна — XIX століття, Лейфери, сьогодні мережа гілок в Ізраїлі.
• Махнівка — українська лінія, сучасний центр у Бней-Браку.
• Звіль — історичний український двір, особливо шанований в Єрусалимі.
• Мукачево — карпатська лінія, зіграла помітну роль в угорсько-закарпатському хасидизмі.
• Саврань — стара подільська лінія, сьогодні невелика, але історично значуща.
• Косів — предок для Вижниці, українська за походженням лінія.
• Гер — польська династія, сьогодні один з найвпливовіших дворів Ізраїлю.
• Александер — до Голокосту дуже велика польська династія, потім відновлена.
• Бобов — галицька лінія, сильна в Брукліні.
• Санз — XIX століття, Хаїм Хальберштам, дав багато відгалужень.
• Клаузенбург — повоєнне відновлення, помітний у Нетанії і США.
• Сігет — важлива угорсько-румунська лінія, предок для Сатмара.
• Сатмар — найбільша антисіоністська династія з центрами в Нью-Йорку і Ізраїлі.
• Пупа, Тош, Моджиц, Радзин-Ізбица, Бяла, Амшинов — менш великі, але стійкі лінії з центрами головним чином в Ізраїлі і Північній Америці.
• Шомер Емуним, Толдос Аарон, Толдос Авроhom Іцхок — вже значною мірою єрусалимські династичні кола, що визначають вигляд радикально консервативної частини харедим.

Чому ця історія важлива для Ізраїлю саме зараз

Для ізраїльського читача історія хасидських династій України — це не тільки розповідь про минуле.

Це пояснення того, чому українські міста і містечка займають таке місце в релігійній пам’яті Ізраїлю, чому Умань щорічно збирає паломників, чому назви Белз, Вижниц, Боян або Сатмар звучать у Кнесеті, в релігійній пресі, в суперечках про державу і в повсякденному житті ультраортодоксальних кварталів.

Історична Україна дала хасидизму не периферію, а одне з його центральних підґрунть.

І якщо прибрати спірну цифру «37» як занадто жорстку формулу, картина стає навіть сильнішою. Україна була не просто однією з майданчиків, а простором, де хасидизм оформився як масовий рух, а потім породив цілі сім’ї династій, чиї живі центри тепер знаходяться в Ізраїлі і США. Від Меджибожа і Брацлава до Бней-Брака і Брукліна — це одна довга історична лінія, яка і сьогодні залишається частиною єврейського світу.

Історія України і євреїв: чому розмова про хасидизм неможливо відірвати від самої історії країни

Історія євреїв на землях нинішньої України почалася задовго до появи хасидизму.

Енциклопедичні джерела вказують, що єврейські поселення існували тут ще в античну епоху — в Криму і в грецьких колоніях північного Причорномор’я. Пізніше єврейське життя розвивалося вже в містах і містечках різних історичних епох — від Київської Русі і литовсько-польського періоду до Російської імперії і Австро-Угорщини.

Особливо помітним єврейське життя стало в ранньому Новому часі, коли на українських землях формувався той самий світ містечок, ринків, ярмарків, ремесла і релігійної вченості, який пізніше будуть називати штетл. Саме в цьому середовищі склався той людський і культурний ландшафт, з якого потім вийшли і хасидські двори, і потужна традиція східноєвропейського єврейства взагалі.

Штетл був однією з ключових форм єврейського життя в Східній Європі, а українські хвилі погромів XX століття і потім Голокост стали для цього світу катастрофою.

При цьому історія відносин євреїв і українських земель ніколи не була простою або лінійною.

Тут були періоди підйому, торгівлі, релігійного розквіту і культурного співіснування, але були і важкі катастрофи. Однією з ранніх трагедій стало повстання Хмельницького 1648–1649 років, під час якого багато єврейських громад на території України були знищені або розорені; це зафіксовано і в довідкових статтях по Поділлі, і в історичних описах окремих міст.

І все ж саме після цих потрясінь єврейське життя на українських землях не зникло, а знову стало розростатися.

До XVIII століття тут вже існувала щільна мережа громад, і саме на цьому тлі виник хасидизм. YIVO підкреслює, що хасидизм став виключно популярним саме в Україні і в перші десятиліття охопив більшість традиційного єврейського населення цього регіону. Іншими словами, Україна була не околицею цього процесу, а однією з його центральних сцен.

У XIX столітті значення українських земель для єврейського світу було колосальним. В кінці XIX століття на етнічній українській території проживало більше чверті всього єврейського населення світу. Це означає, що розмова про історію євреїв в Україні — не вузька регіональна тема, а частина світової єврейської історії.

Саме тому назви на зразок Бердичева, Умані, Белза, Чорнобиля, Брацлава, Вижниці або Садигури досі звучать далеко за межами самої України.

Але XX століття принесло новий удар.

Хвилі насильства, громадянська війна, погроми 1905 року і особливо 1918–1921 років важко вдарили по єврейських громадах України. Потім нацистська окупація перетворила значну частину цієї історії в історію знищення.

Після Голокосту і радянського періоду єврейське життя на українських землях вже не могло повернутися до колишнього масштабу. Багато центрів були знищені, багато сімей емігрували, релігійне життя десятиліттями перебувало під тиском. Але пам’ять не зникла.

Після розпаду СРСР в незалежній Україні почалося відродження громадської, культурної і релігійної життя; вже до кінця 1990-х в країні діяли сотні єврейських організацій і громадських структур.

Саме тому історія євреїв в Україні — це не тільки історія трагедій. Це історія глибокої вкоріненості, релігійної творчості, торгівлі, мови їдиш, містечкової цивілізації, паломництва, хасидських династій, а потім і важких розривів, викликаних насильством XX століття.

Для ізраїльської аудиторії це особливо важливо: дуже багато ліній, які сьогодні живуть в Єрусалимі, Бней-Браку, Цфаті, Брукліні або Монсі, сходять до міст і містечок нинішньої України. У цьому сенсі зв’язок України і єврейського світу — не музейна тема, а жива частина сучасної єврейської пам’яті.

Читайте більше в нашій постійній рубриці “Євреї з України“.

Більше на НАновини – Nikk.Agency Новини Ізраїлю

– Стаття спочатку була опублікована на Read More – Новини Ізраїлю

Коротке гіперпосилання на цю сторінку, якщо комусь треба...

https://ukr.co.il/?p=8172
#новини #купкаізраїль