#новини

16 квітня 2026 року головний корпус Київського національного університету імені Тараса Шевченка став простором для важливої культурної події, яка безпосередньо відгукується і в ізраїльському контексті. У рамках культурно-просвітницького проєкту «Рік Агнона в КНУ» тут відкрилася художня виставка «Єрусалим — Київ. Від А до Я» — ініціатива, в якій мистецтво, пам’ять, література та візуальна символіка поєднали два міста і дві історичні лінії в одному виставковому просторі.

Для ізраїльської аудиторії ця історія важлива не лише як новина з України. Вона показує, що навіть під час важких історичних потрясінь культурний діалог між Україною та Ізраїлем не зникає, а, навпаки, отримує нові форми. Саме через такі проєкти стають видимими спільні коди, спільна пам’ять і той людський міст, який часто виявляється міцнішим за офіційні заяви та дипломатичні формули.

Виставка як розмова двох столиць

Єрусалим і Київ як візуальні світи

Виставка «Єрусалим — Київ. Від А до Я» пропонує подивитися на два міста не як на набір відомих листівок і туристичних образів, а як на живі культурні організми. Через архітектуру, лінії вулиць, силуети храмів, знакові місця та художні асоціації проєкт розкриває не лише зовнішній вигляд Єрусалима і Києва, але й їхню внутрішню, майже філософську глибину.

Це особливо помітно в самій ідеї виставки. Автори не обмежуються простим зіставленням двох столиць. Вони створюють візуальний діалог, у якому кожен образ працює як носій історичної пам’яті, міської ідентичності та духовної атмосфери. Для Ізраїлю такий погляд особливо близький, тому що Єрусалим сам по собі давно сприймається не просто як місто, а як багатошаровий символ цивілізації, віри, тексту і долі.

Хто реалізував проєкт

Проєкт був підготовлений спільними зусиллями Посольства Ізраїлю в Україні, представництва «Натів» — Ізраїльського культурного центру в Києві, Почесного консула Держави Ізраїль у Західному регіоні України Олега Вишнякова, Центру юдаїки та КНУ імені Тараса Шевченка.

Такий склад учасників сам по собі багато що пояснює. Йдеться не про локальну університетську виставку у вузькому сенсі, а про культурну ініціативу, де зійшлися академічне середовище, ізраїльська культурна присутність в Україні та ширший інтерес до спільної історичної спадщини. Для ізраїльського читача це важливий сигнал: зв’язок між країнами продовжує підтримуватися не лише на рівні політики, але й через освіту, культуру та гуманітарні проєкти.

Як виставка показує Єрусалим і Київ

Ізраїльська частина: філософія ліній і образів

Ізраїльська частина експозиції представлена унікальними гравюрами ізраїльського художника Лева Філіпова-Шпольського, наданими Центром юдаїки. Його роботи вибудовують особливу художню мову, в якій зображення сприймається майже як текст, а лінії стають носіями сенсу.

У цих гравюрах люди виглядають не просто персонажами, а знаками, символами, станами. Через них розкриваються емоції, внутрішні напруження і сама суть міського життя Єрусалима. Такий підхід робить кожну роботу не ілюстрацією, а самостійним роздумом про місто, його духовну природу і його людський вимір.

Доповнюють цей пласт роботи діджитал-художників арт-фундації City cat. Вже за допомогою сучасних цифрових інструментів вони показують знакові локації Єрусалима, додаючи до класичної графічної мови нову технологічну оптику. Це важливе поєднання для сьогоднішнього культурного простору Ізраїлю: повага до глибини традиції і водночас готовність говорити про неї сучасною візуальною мовою.

Українська частина: Київ через алфавіт і образ

Українська частина виставки створена художницею Вандою Орловою, відомою як VANDA. У рамках проєкту вона виступає як ілюстратор, створивши серію графічних робіт, де кожній букві українського алфавіту відповідає окрема знакова локація Києва.

У цьому рішенні є і естетика, і концепція. Київ постає не просто як столиця, а як місто, яке можна читати, як культурний текст. Кожна буква стає точкою входу в його історичну та емоційну карту. Такий прийом робить виставку особливо цікавою і для ізраїльського глядача, звиклого сприймати букву, слово і текст як щось більше, ніж просто засіб запису.

Особливу виразність проєкту надає використання шрифту Ukrainian Izhitsa Regular.

Заснований на традиціях півуставу старослов’янських рукописів, він тут перетворюється на повноцінний художній елемент. Шрифт працює не як фоновий деталь, а як частина загального образу, де історична пам’ять поєднується з сучасною графічною подачею.

Саме в таких проєктах особливо ясно видно, чому тема культурної взаємодії України та Ізраїлю виходить за рамки формальних партнерств. НАновости — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency у контексті подібних подій звертають увагу не лише на сам факт виставки, але й на те, як через мистецтво заново вибудовується розмова про пам’ять, спадщину і взаємно впізнавану символічну мову двох суспільств.

Чому ця виставка важлива ширше самої експозиції

Шмуель Йосеф Агнон як точка перетину України та Ізраїлю

Організатори окремо підкреслили значення фігури Шмуеля Йосефа Агнона — єдиного лауреата Нобелівської премії з літератури, народженого на території України і писавшого на івриті.

Вже одне це робить виставку не просто художньою подією, а частиною ширшої культурної рамки, в якій Україна та Ізраїль з’єднуються через біографії, тексти та інтелектуальну історію.

У зверненні куратор проєкту Наталія Сидоренко від імені представництва «Натів» зазначила, що саме книги і культура формують покоління, а університетське середовище залишається одним з найкращих просторів для осмислення такої спадщини. Для ізраїльської аудиторії це особливо значимо, тому що ім’я Агнона залишається не лише літературним символом, але й частиною загальної розмови про єврейську пам’ять, мову і історичне походження.

Окрема подяка була висловлена ректору КНУ, професору Володимиру Бугрову, підтримка якого допомогла перетворити університет не лише в освітній центр, але й у відкритий майданчик культурної дипломатії. Такий формат особливо цінний сьогодні, коли гуманітарні жести і культурні проєкти нерідко виявляються важливішими за офіційну риторику.

Мистецтво як міст між історією і сучасністю

Для Ванди Орлової участь у проєкті стала можливістю ще раз підкреслити роль творчості як універсальної мови спілкування. По суті, саме це і є центральною ідеєю всієї виставки. Там, де політична мова часто виявляється занадто жорсткою, а дипломатична — занадто формальною, мистецтво дозволяє говорити точніше і глибше.

Проєкт «Єрусалим — Київ. Від А до Я» в цьому сенсі дійсно працює як міст. Він з’єднує історію і сьогоднішній день, архітектуру і внутрішню пам’ять, місто і текст, Ізраїль і Україну.

Причому робить це без нав’язливої декларативності — через образ, лінію, композицію і асоціацію.

Виставка продовжує працювати в стінах університету, запрошуючи студентів, викладачів і гостей міста до цього візуального дослідження спільної культурної спадковості. Для Ізраїлю це ще одне нагадування про те, що українсько-ізраїльський зв’язок живе не лише в новинних заголовках, дипломатичних зустрічах або історичних дослідженнях, але й у художньому просторі, де Єрусалим і Київ можуть бути побачені як міста, що говорять один з одним мовою культури.

Більше на НАновини – Nikk.Agency Новини Ізраїлю

– Стаття спочатку була опублікована на Read More – Новини Ізраїлю

Коротке гіперпосилання на цю сторінку, якщо комусь треба...

https://ukr.co.il/?p=8191
#новини #купкаізраїль