#новини
24 квітня 2026 року прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес знову вивів суперечку навколо Ізраїлю на рівень загальноєвропейської політики. На неформальному саміті ЄС на Кіпрі він заявив, що бездіяльність Євросоюзу щодо Ізраїлю підриває довіру до Європи і послаблює її позицію у захисті України. За його словами, вибіркова справедливість руйнує легітимність ЄС не лише на міжнародній арені, але й в очах власних громадян.
Для Ізраїлю ця заява важлива не лише як чергова критика з боку Мадрида. Йдеться про ширший процес: частина європейських країн намагається пов’язати війну в Газі, ситуацію в Лівані, Західний берег і європейську підтримку України в одну політичну формулу.
Саме цей зв’язок викликає в Ізраїлі особливе роздратування.
Санчес фактично говорить: Європа не може жорстко засуджувати російську агресію проти України і одночасно не вживати аналогічних заходів проти Ізраїлю. Але для ізраїльської аудиторії така постановка питання виглядає спірною, тому що Ізраїль розглядає свої дії як війну після нападу ХАМАС 7 жовтня 2023 року, а не як агресію проти сусідньої держави.
Виступаючи на Кіпрі, Санчес попередив лідерів країн ЄС, що відсутність єдиної і рішучої лінії щодо Ізраїлю послаблює весь європейський проект. Він підкреслив, що в Євросоюзі немає згоди: частина урядів підтримує більш жорсткі заходи проти Ізраїлю, частина виступає проти, і результатом стає втрата довіри до самої ідеї європейських цінностей.
За словами іспанського прем’єра, проблема не лише на Близькому Сході. Якщо Європа захищає Україну як жертву вторгнення, але при цьому не застосовує однакову логіку до інших конфліктів, її аргументи стають менш переконливими.
Це сильний політичний тезис, розрахований не лише на дипломатів, але й на громадську думку.
Санчес послався на статтю 2 угоди про асоціацію між ЄС та Ізраїлем. Ця стаття закріплює, що відносини сторін засновані на повазі до прав людини і демократичних принципів. Саме на цю норму спираються Іспанія, Ірландія, Словенія та інші країни, які вимагають перегляду або призупинення угоди з Ізраїлем.
Мадрид стверджує, що дії Ізраїлю в Газі, Лівані та на Західному березі порушують міжнародне і гуманітарне право. Тому, за логікою Санчеса, ЄС повинен не обмежуватися заявами, а переходити до практичних заходів — аж до призупинення угоди.
Але всередині Євросоюзу такій позиції поки не вистачає підтримки.
21 квітня 2026 року міністри закордонних справ ЄС обговорювали можливість призупинення угоди з Ізраїлем, однак консенсусу не було. Німеччина та Італія виступили проти різкого кроку, роблячи ставку на критичний діалог, а не на розрив механізмів співпраці.
Іспанія в останні місяці стала одним з найжорсткіших критиків Ізраїлю всередині Євросоюзу. Санчес вже заявляв, що уряд, який, за його словами, порушує міжнародне право, не може залишатися партнером ЄС у колишньому форматі. Ізраїль, у свою чергу, різко відкидає таку риторику і вважає її політично односторонньою.
Європа розділилася не лише по Ізраїлю, але й по самому принципу покарань.
Одні країни вважають, що ЄС зобов’язаний діяти жорстко, інакше він втрачає моральне право говорити про міжнародне право в контексті України. Інші побоюються, що тиск на Ізраїль вдарить по діалогу, по безпеці регіону і по здатності Європи впливати на ситуацію через дипломатичні канали.
Для Німеччини та Італії тема особливо чутлива. Берлін традиційно обережний у питаннях санкційного тиску на Ізраїль через історичну відповідальність перед єврейським народом. Рим також не поспішає підтримувати кроки, які можуть зруйнувати робочі відносини з Єрусалимом.
Санчес використовує українську тему як аргумент проти вибіркової політики ЄС. Його логіка проста: якщо Європа вимагає покарання Росії за порушення міжнародного права, вона повинна бути готова застосовувати ті ж стандарти до своїх партнерів.
Але тут виникає складне питання, яке в Ізраїлі сприймають дуже гостро.
Росія почала повномасштабну війну проти України, окупувала території і продовжує атакувати українські міста. Ізраїль після 7 жовтня веде війну проти ХАМАС, одночасно стикаючись із загрозами з боку «Хізбалли», Ірану та інших проксі-сил. Для Єрусалима механічне порівняння цих ситуацій виглядає не як боротьба за універсальне право, а як політичне урівнювання різних за природою конфліктів.
Саме тому формула Санчеса може бути популярна серед частини європейської лівої аудиторії, але в Ізраїлі вона сприймається як небезпечне спрощення.
У середині цього спору важливо бачити і український, і ізраїльський контекст. НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency розглядає цю історію не як звичайну дипломатичну перепалку, а як ознаку того, що війна в Україні, війна Ізраїлю проти терористичних структур і криза європейської політики все частіше пов’язуються в одну інформаційну рамку.
Для Ізраїлю заява Санчеса означає посилення тиску на європейському напрямку. Навіть якщо Євросоюз поки не може призупинити угоду з Ізраїлем, сама дискусія вже змінює тон відносин. У політиці іноді важливий не лише підсумок голосування, але й те, які питання починають вважатися допустимими.
Ще недавно розрив або призупинення ключової угоди ЄС–Ізраїль здавалися крайнім заходом. Тепер це обговорюється відкрито, хоч і без єдності між країнами блоку.
Для України ситуація двозначна. З одного боку, Київ зацікавлений у тому, щоб Європа зберігала жорстку лінію проти Росії і не дозволяла Москві повертатися до нормальності через торгівлю, культуру і дипломатію. З іншого боку, коли українську тему використовують як аргумент у суперечці проти Ізраїлю, це може створювати непотрібну напругу між двома суспільствами, які і так знаходяться під тиском війни.
Окрема деталь робить позицію Мадрида більш складною: Іспанія дійсно посилила допомогу Україні. Йдеться про співпрацю в сфері ППО, підготовку до зустрічей у форматі «Рамштайн», дронах, далекобійних боєприпасах калібру 155 мм і технічній допомозі, включаючи бронемашини VAMTAC для українських прикордонників.
Тобто Санчес не виступає проти України. Навпаки, він намагається показати, що підтримка України повинна бути частиною єдиного підходу до міжнародного права.
Але для Ізраїлю проблема в іншому: такий підхід часто ігнорує вихідну точку нинішньої війни — масову атаку ХАМАС, заручників, загрозу з півночі і роль Ірану в регіоні. Коли ці елементи виносяться за дужки, європейська критика починає виглядати не як юридична позиція, а як політичний вирок без урахування ізраїльської реальності.
Санчес правий в одному: вибірковість дійсно руйнує довіру до міжнародних інститутів.
Але питання в тому, хто саме і де бачить цю вибірковість. В Іспанії її бачать у відсутності санкцій проти Ізраїлю. В Ізраїлі — в тому, що Європа часто вимагає від єврейської держави неможливої стерильності у війні проти терористичних організацій, але недостатньо жорстко реагує на Іран, «Хізбаллу» і ХАМАС. В Україні — в тому, що багато західних країн роками говорили про правила, але занадто повільно озброювали Київ і занадто довго боялися ескалації з росією.
Виходить замкнуте коло.
Кожна сторона бачить подвійні стандарти — тільки в різних місцях. І саме тому такі заяви, як у Санчеса, не закривають суперечку, а розширюють її.
Для Ізраїлю найближча небезпека не в одному виступі іспанського прем’єра. Небезпека в тому, що подібна логіка може стати постійним фоном європейської політики: торгові угоди, культурні майданчики, університети, суди, парламентські резолюції і медійні кампанії будуть все частіше перетворюватися на інструменти тиску.
ЄС поки не прийняв жорсткого рішення проти Ізраїлю.
Але сам факт, що питання призупинення угоди вже обговорюється на високому рівні, показує: відносини Ізраїлю і Європи входять у більш конфліктну фазу. І якщо Єрусалим не буде активно пояснювати свою позицію, європейське інформаційне поле будуть заповнювати тільки ті, хто бачить в Ізраїлі не союзника, а проблему.
Більше на НАновини – Nikk.Agency Новини Ізраїлю
– Стаття спочатку була опублікована на Read More – Новини Ізраїлю
Коротке гіперпосилання на цю сторінку, якщо комусь треба...
https://ukr.co.il/?p=8225
#новини #купкаізраїль