#новини
Історико-топонімічна комісія Одеської міської ради одностайно підтримала ініціативу щодо встановлення в місті пам’ятника-бюста видатному одеситу, письменнику, поету та одному з лідерів сіоністського руху Володимиру (Зееву) Жаботинському, без якого неможливо уявити політичну історію майбутньої Держави Ізраїль.
Мова поки йде про підтримку самої ідеї: остаточне місце встановлення ще не затверджено, а фінальне рішення мають прийняти депутати міської ради, повідомили одеські ЗМІ 15 травня 2026.
Для Одеси це не просто питання міської скульптури. Для Ізраїлю — не просто новина з України. Жаботинський народився в Одесі, сформувався в її багатомовному та єврейському інтелектуальному середовищі, а потім став фігурою, чия спадщина безпосередньо пов’язана з історією сіонізму, єврейської самооборони та майбутньої державності Ізраїлю.

З пропозицією встановити бюст Володимиру Жаботинському до мерії звернулися Всесвітній клуб одеситів та Інститут Менахема Бегіна в Єрусалимі. Вже сама ця зв’язка показує, що мова йде про пам’ять, яка давно вийшла за межі одного міста.
Одеса дала Жаботинському мову, характер, міську оптику та літературну пам’ять. Ізраїль отримав від його ідей одну з важливих ліній політичного сіонізму, яка вплинула на десятиліття єврейської історії.
Ініціатори запропонували розмістити пам’ятник біля Одеського оперного театру — в Пале-Роялі або на Ланжеронівській вулиці. Аргумент був не випадковим: саме в цьому районі колись знаходилася редакція «Одеського листка», де працював Жаботинський. Крім того, його роман «П’ятеро» починається біля будівлі Опери — одного з головних символів старої Одеси.
Однак саме місце і стало головним предметом спору.
На засіданні історико-топонімічної комісії частина учасників вважала запропоновані локації “невдалими”. Пале-Рояль і простір біля Оперного театру — це історичне ядро міста, пов’язане з охоронюваним архітектурним середовищем Одеси.
Незважаючи на абсолютну підтримку самої ідеї створення монумента, питання його точного розташування залишається відкритим. Члени історико-топонімічної комісії проголосували за те, щоб спільно з Департаментом архітектури та містобудування порекомендувати заявникам альтернативні локації для розміщення бюста.
Головний аргумент противників такої локації полягав не в самому Жаботинському, а в збереженні історичного вигляду центру. Новий пам’ятник у цій зоні може викликати питання до візуального балансу простору, особливо з урахуванням статусу історичного центру Одеси та вимог до охорони міського середовища.
«Ми повинні підходити до цього питання збалансовано, враховуючи статус Одеси як об’єкта всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО», — підкреслили в профільному департаменті.
Оскільки історико-топонімічна комісія є дорадчим органом, її рішення має рекомендаційний характер. Остаточну крапку в затвердженні місця та дозволі на будівництво пам’ятника мають поставити депутати на сесії Одеської міської ради.
У результаті комісія підтримала ідею пам’ятника, але рекомендувала шукати інші можливі локації разом з профільними міськими структурами. Тобто політичне та культурне «так» вже прозвучало, але архітектурна точка на карті ще не поставлена.
Володимир, або Зеев, Жаботинський народився в Одесі в 1880 році. Він був письменником, журналістом, перекладачем, публіцистом, політичним мислителем та одним з лідерів сіоністського руху. Його ім’я пов’язане з ревізіоністським сіонізмом, ідеєю єврейської самооборони та створенням Єврейського легіону у складі британської армії.
Для Ізраїлю Жаботинський — не музейна фігура. Його спадщина продовжує залишатися частиною політичної пам’яті країни, особливо в правому сіоністському таборі. Інститут Менахема Бегіна в Єрусалимі як учасник ініціативи робить цей міст між Одесою та Ізраїлем особливо помітним.
НАновости — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency розглядає цю історію саме в такому контексті: Одеса повертає в публічний простір не просто відомого земляка, а людину, чиї ідеї стали частиною дороги до єврейської державності.
Для українського контексту ця ініціатива теж важлива. На тлі війни росії проти України Одеса продовжує переосмислювати власний міський простір, вирішуючи, які імена повинні бути видимі в центрі міста, а які символи минулого потребують перегляду. Пам’ятник Жаботинському в цьому сенсі може стати частиною ширшої роботи з пам’яттю — не імперською, а міською, єврейською, українською та європейською.
Жаботинський завжди залишався пов’язаний з Одесою, навіть коли його життя проходило далеко за її межами. Його роман «П’ятеро» став одним з найвідоміших літературних текстів про стару Одесу, її єврейське середовище, сімейну пам’ять та зникаючий світ початку XX століття.
Тому суперечка про місце пам’ятника не скасовує головного: місто фактично визнало необхідність повернути Жаботинського в свій видимий історичний простір.
Це особливо символічно для Одеси, де єврейська історія була не зовнішнім доповненням до міського образу, а однією з його основ. Одеські євреї створювали газети, школи, театри, літературні кола, торгові мережі, політичні рухи та благодійні структури. Жаботинський виріс саме в цьому складному міському середовищі — багатомовному, сперечливому, амбіційному та дуже одеському.
В Одесі це не перша спроба увічнити пам’ять Жаботинського. На будинку по вулиці Єврейській, де він жив, ще в 1997 році встановили пам’ятний горельєф. Пізніше його пошкодили, а потім вкрали вандали. Зараз у місті зберігається мурал із зображенням Жаботинського на Базарній, 33 — в будинку, де він народився і виріс.
Ця деталь надає новій ініціативі додатковий сенс.
Пам’ятник Жаботинському — це не тільки питання бронзи, постаменту та міської комісії. Це питання захисту пам’яті. Особливо в регіоні, де єврейська спадщина часто існує між повагою, забуттям, політичними суперечками та прямим вандалізмом.
Після рішення історико-топонімічної комісії міським структурам належить підібрати відповідне місце для пам’ятника. Потім питання має пройти подальші процедури і потрапити на розгляд депутатів Одеської міськради.
Поки не можна говорити, що бюст вже встановлено або що точка біля Оперного театру остаточно затверджена. Правильніше формулювати так: комісія підтримала ініціативу встановити пам’ятник Володимиру Жаботинському в Одесі, але місце ще узгоджується.
Для Ізраїлю ця історія важлива вже зараз.
Вона показує, що Україна, незважаючи на війну, продовжує працювати з історичною пам’яттю не тільки через перейменування вулиць і демонтаж імперських символів, але й через повернення імен, пов’язаних з єврейською історією, сіонізмом і майбутнім Ізраїлю.
У випадку Жаботинського це особливо точно. Він був сином Одеси і одночасно одним з тих людей, чиї ідеї стали частиною великого єврейського шляху до держави.
Тому майбутній пам’ятник в Одесі — це не просто бюст відомому уродженцю міста. Це знак того, що між Україною, Ізраїлем та єврейським народом є пам’ять, яку не можна звести до дипломатичних заяв. Вона стоїть у біографіях, книгах, вулицях, будинках, вкрадених горельєфах і нових рішеннях міських комісій.
Більше на НАновини – Nikk.Agency Новини Ізраїлю
– Стаття спочатку була опублікована на Read More – Новини Ізраїлю
Коротке гіперпосилання на цю сторінку, якщо комусь треба...
https://ukr.co.il/?p=8336
#новини #купкаізраїль