#новини

Україна стає помітнішою на близькосхідній карті

Україна вже не виглядає для Близького Сходу далекою європейською країною, чия війна з росією залишається десь за межами регіонального порядку денного. Після чотирьох років великої війни Київ поступово перетворює свій бойовий досвід на дипломатичний і технологічний ресурс, який починають помічати в Ізраїлі, країнах Перської затоки та інших частинах регіону.

Саме про це пише Інститут досліджень національної безпеки Ізраїлю INSS у матеріалі Георгія Пороскуна, опублікованому 3 червня 2026 року, публікація «התגברות המעורבות האוקראינית במזרח התיכון».

Головна думка публікації проста, але важлива: Україна не стала силою, яка здатна самостійно змінювати весь порядок на Близькому Сході. Однак вона вже не є стороннім спостерігачем. Київ діє впевненіше, пропонує практичний досвід, шукає партнерів і намагається вбудуватися в регіональні процеси там, де раніше його роль була значно скромнішою.

Для Ізраїлю це не другорядна тема.

Україна воює проти росії, яка все глибше пов’язана з Іраном. Ізраїль, у свою чергу, стикається з іранською віссю — ХАМАС, «Хезболлою», хуситами та іншими структурами, які використовують безпілотники, ракети, інформаційні операції та гібридний тиск. Тому український досвід — це не тільки історія про фронт у Європі, але й практичний урок для Близького Сходу.

Чому Київ виявився потрібним регіону

За оцінкою INSS, Україна не є повністю новим гравцем у регіоні. Під час війни з росією вона вже була присутня в близькосхідному контексті хоча б як сторона переговорних процесів, які приймали різні держави регіону. Але тепер відбувається зсув: Київ стає більш помітним, наполегливим і прикладним учасником регіональної політики.

Причина — не тільки дипломатія.

Україна накопичила досвід сучасної війни, в якій вирішують не лише танки, літаки та класична артилерія. На українському фронті кожен день перевіряються системи ППО, дрони-перехоплювачі, радіоелектронна боротьба, дешеві засоби протидії масовим атакам, розвідка, зв’язок, логістика та здатність швидко адаптуватися під новий тип загроз.

Для країн Близького Сходу це звучить дуже конкретно.

Регіон стикається з тими ж технологіями, тільки в іншій географії. Іранські безпілотники, ракети, проксі-групи, удари по інфраструктурі, спроби перевантажити системи оборони — все це добре знайоме і Україні, і Ізраїлю. Різниця в тому, що Україна отримала цей досвід через щоденну війну на виснаження, а Ізраїль — через постійне протистояння з терористичними структурами та іранським тиском.

Що в цьому бачить Ізраїль

Для ізраїльської аудиторії стаття INSS важлива тим, що переводить українську тему з морально-політичної площини в площину національної безпеки. Мова вже не тільки про те, підтримує чи Ізраїль Україну публічно і наскільки обережно діє Єрусалим у відносинах з Москвою. Мова про те, які знання Україна може дати Ізраїлю та його партнерам.

Особливо це стосується дронів.

Росія використовує іранські технології проти українських міст. Ізраїль стикається з тим же джерелом загрози через інші канали: Іран озброює та надихає сили, які атакують Ізраїль та його союзників. Отже, між українським та ізраїльським досвідом є не красива політична аналогія, а справжня військова зв’язка.

Росія, Іран та загальний контур загроз

Георгій Пороскун — не випадковий автор для цієї теми. В INSS він займається Росією, її внутрішньою та зовнішньою політикою, а також інформаційною та кібервійною; раніше він служив у сфері національної безпеки та військової розвідки.

Тому акцент на посиленні української участі в регіоні варто читати ширше.

Росія після 2022 року стала для України головним військовим ворогом, а для Ізраїлю — все більш проблемним партнером Ірану та союзником сил, ворожих Заходу. Москва не завжди діє проти Ізраїлю безпосередньо, але її зближення з Тегераном змінює стратегічну картину. Чим більше росія залежить від іранських технологій та політичної підтримки, тим менше підстав вважати російський фактор нейтральним для ізраїльської безпеки.

Саме тут з’являється український інтерес.

Київ може пропонувати регіону те, чого не вистачає багатьом арміям та службам безпеки: не теорію, а досвід виживання під масованими атаками. Це досвід боротьби з російською армією, іранськими дронами, ударами по енергетиці, інформаційними операціями, кібертиском та спробами зламати громадянське суспільство через страх.

Для НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency ця тема важлива як частина ширшої картини: Україна та Ізраїль стикаються з різними фронтами однієї великої проблеми — агресивними режимами та терористичними мережами, які вчаться один у одного швидше, ніж іноді реагують демократичні держави.

Чому Україні важливо бути на Близькому Сході

Україна діє в регіоні не з цікавості. Для Києва Близький Схід — це не тільки дипломатичні зустрічі, але й поле, де вирішуються питання зброї, санкцій, логістики, енергетики, продовольства, голосувань у міжнародних організаціях та ставлення до російської агресії.

Чим активніше Україна працює з Ізраїлем, державами Затоки, Туреччиною та іншими регіональними гравцями, тим менше простору залишається для російської версії подій.

Це особливо важливо там, де Москва роками будувала зв’язки через зброю, енергетику, пропаганду, сирійський трек та контакти з авторитарними режимами. Якщо Київ хоче не тільки захищатися, але й змінювати ставлення до війни в Україні, йому потрібно говорити з Близьким Сходом на мові інтересів, безпеки та практичної користі.

Що може отримати Ізраїль

Ізраїль може отримати з українського досвіду кілька уроків. Перший — дешеві засоби перехоплення стають не менш важливими, ніж дорогі ракети. Другий — масові атаки дронів вимагають гнучкої системи, де ППО, розвідка, РЕБ, мобільні групи та громадянська інфраструктура працюють разом. Третій — війна майбутнього вже йде, і її не можна вивчати тільки за штабними доповідями.

Україна знає ціну помилкам.

Ізраїль теж.

Тому питання не в тому, чи повинна Україна замінити для Ізраїлю традиційних союзників. Звісно, ні. Питання в іншому: чи готовий Ізраїль системно вивчати український досвід і використовувати його там, де це допомагає захистити північ, південь, енергетичні об’єкти, аеропорти, порти, бази, міста та цивільне населення.

Політичний висновок для Єрусалима

Публікація INSS фактично підводить до незручного, але необхідного висновку: Ізраїлю варто уважніше дивитися на Україну не тільки як на країну, якій потрібна допомога, але й як на партнера, що володіє унікальними знаннями сучасної війни.

Це змінює тон розмови.

Україна не просить сприймати її тільки через гуманітарний порядок денний. Вона показує, що може бути корисною регіону, тому що кожен день проходить через війну, де противник поєднує ракети, дрони, кібератаки, пропаганду та терор проти цивільної інфраструктури.

Для ізраїльтян тут є зрозуміла логіка. Якщо Іран і росія обмінюються досвідом, технологіями та політичною підтримкою, то Ізраїль і Україна теж не повинні залишатися в старих рамках обережного дистанціювання.

Зв’язок між Києвом та Єрусалимом стає не емоційним додатком до зовнішньої політики, а частиною реальної безпеки. І чим швидше це зрозуміють в обох столицях, тим менше шансів у ворогів використати розрив між фронтом в Україні та фронтами Близького Сходу.

Більше на НАновини – Nikk.Agency Новини Ізраїлю

– Стаття спочатку була опублікована на Read More – Новини Ізраїлю

Коротке гіперпосилання на цю сторінку, якщо комусь треба...

https://ukr.co.il/?p=8431
#новини #купкаізраїль