#новини

26 квітня, до 40-ї річниці Чорнобильської трагедії, в ізраїльському місті Сдерот відбулася церемонія пам’яті загиблих ліквідаторів аварії на ЧАЕС. У заході взяв участь Посол України в Державі Ізраїль Євген Корнійчук.

Церемонія відбулася біля монумента «Ехо Чорнобиля» на півдні Ізраїлю — місці, яке давно стало символом пам’яті про людей, які пережили одну з найбільших техногенних катастроф XX століття.

Українська пам’ять в ізраїльському Сдероті

Під час церемонії Посол України в Ізраїлі Євген Корнійчук вручив пам’ятні медалі громадянам Ізраїлю, які сорок років тому брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції.

Для України ця дата залишається не лише траурною сторінкою історії. Чорнобиль — це пам’ять про тисячі людей, які ціною здоров’я і життя зупинили поширення катастрофи, наслідки якої могли стати ще страшнішими для Європи і всього світу.

Для Ізраїлю ця церемонія також має особливе значення.

Серед ліквідаторів, переселенців, інженерів, лікарів, військових і рятувальників були люди, які пізніше репатріювалися в Ізраїль. Багато з них принесли сюди не лише особистий біль, але й живу пам’ять про те, як радянська система приховувала правду, поки звичайні люди брали на себе смертельно небезпечну роботу.

Хто брав участь у церемонії

У церемонії в Сдероті взяли участь мер міста Алон Давіді, віце-спікер Кнесету Євген Сова, керівник організації «Ехо Чорнобиля» Олександр Готфрід, ліквідатори аварії на ЧАЕС і представники громадськості.

Саме місце проведення — монумент «Ехо Чорнобиля» — підкреслює, що трагедія 1986 року давно вийшла за межі української історії. Її наслідки відчували сім’ї в Україні, Білорусі, Росії, країнах Європи, а згодом і в Ізраїлі, куди приїхали багато людей, безпосередньо пов’язаних з цією катастрофою.

Чому Чорнобиль знову звучить як попередження

Чорнобильська трагедія сталася 26 квітня 1986 року, коли вибухнув четвертий реактор ЧАЕС. В атмосферу потрапили радіоактивні речовини, а наслідки аварії розтягнулися на десятиліття: хвороби, переселення, зруйновані міста, втрачені домівки і страх, який неможливо прибрати офіційними формулюваннями.

Сьогодні, у 2026 році, ця пам’ять особливо болісна для України.

На тлі війни росії проти України тема ядерної безпеки знову стала частиною реальності. Обстріли енергетичної інфраструктури, окупація Запорізької АЕС і постійний ядерний шантаж з боку Москви зробили Чорнобиль не лише історією минулого, але й попередженням для теперішнього.

Для ізраїльської аудиторії ця тема зрозуміла особливо гостро. Ізраїль сам живе в умовах постійних загроз, ракетних атак, терористичної небезпеки і необхідності пам’ятати про ціну безпечності.

НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency розглядає такі події не лише як дипломатичний протокол, але й як важливу частину зв’язку між Україною, Ізраїлем і людьми, чиї долі пройшли через радянську катастрофу, репатріацію, війну і нову боротьбу за безпеку.

Подяка ліквідаторам

Посольство України в Державі Ізраїль висловило щиру подяку всім громадянам Ізраїлю, які сорок років тому взяли участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

У заяві підкреслюється, що Україна пам’ятає і високо цінує їхню самовідданість і героїзм.

Це важливі слова, тому що пам’ять про ліквідаторів часто залишається десь між великими державними датами і особистими сімейними історіями. Багато з цих людей не вважали себе героями. Вони просто виконували наказ, працювали на об’єкті, гасили, будували, перевозили, вимірювали радіацію, лікували постраждалих, евакуювали людей і усували наслідки того, що влада довго намагалася приховувати.

Сдерот, Україна і спільна пам’ять

Вибір Сдерота для такої церемонії теж виглядає символічно. Це місто на півдні Ізраїлю, яке саме багато років живе поруч із загрозою. Для жителів Сдерота слова «пам’ять», «небезпека», «виживання» і «стійкість» — не абстрактні поняття.

Саме тому церемонія біля монумента «Ехо Чорнобиля» звучить ширше, ніж просто річниця аварії.

Це нагадування про людей, які не обирали бути героями, але опинилися на передовій катастрофи. Це також нагадування про те, що трагедії не закінчуються в момент вибуху або евакуації. Вони продовжуються в сім’ях, у здоров’ї, у пам’яті дітей і в долях тих, хто потім будує нове життя в іншій країні.

Що це означає зараз

Для України 40-а річниця Чорнобильської трагедії — це дата болю, подяки і попередження.

Для Ізраїлю — це ще один привід згадати громадян країни, які були частиною ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, і визнати їхній внесок не як далеку радянську біографію, а як частину ізраїльської суспільної пам’яті.

Коли український посол вручає медалі ліквідаторам у Сдероті, йдеться не лише про минуле. Йдеться про те, що Україна пам’ятає своїх людей навіть за межами країни, а Ізраїль зберігає історії тих, хто пережив Чорнобиль і став частиною ізраїльського суспільства.

Саме такі церемонії показують, що зв’язок між Україною і Ізраїлем складається не лише з дипломатії, політики і поточних криз. Вона проходить через сім’ї, пам’ять, біль, репатріацію, службу, допомогу і спільне розуміння того, якою ціною іноді доводиться захищати життя.

Більше на НАновини – Nikk.Agency Новини Ізраїлю

– Стаття спочатку була опублікована на Read More – Новини Ізраїлю

Коротке гіперпосилання на цю сторінку, якщо комусь треба...

https://ukr.co.il/?p=8238
#новини #купкаізраїль