#новини

Україна вже запустила автоматичний обмін звітами Country-by-Country Reporting з 99 країнами світу, проте Ізраїль поки залишається серед держав, з якими цей механізм ще не набув чинності.

Це важлива новина не для масової аудиторії, а для конкретного кола: міжнародних груп компаній, податкових консультантів, юристів, бухгалтерів і бізнесу, який працює між Україною, Ізраїлем, США, ЄС та іншими юрисдикціями.

За даними видання «Закон і Бізнес» від 18 травня 2026 року з посиланням на Державну податкову службу України, автоматичний обмін CbC-звітами вже діє між Україною та 99 країнами. Але між Україною та рядом держав, включаючи Державу Ізраїль, такий обмін поки не почав застосовуватися.

Що сталося і чому Ізраїль опинився у списку

CbC — це звітність міжнародних груп компаній у розрізі країн. У таких звітах розкривається, де група отримує доходи, де показує прибуток, де платить податки і в яких юрисдикціях веде реальну економічну діяльність.

Для податкових органів це один з інструментів контролю за трансфертним ціноутворенням.

Інакше кажучи, держава дивиться не тільки на окрему компанію всередині своєї країни, а на всю міжнародну структуру: де знаходяться активи, співробітники, виручка, прибуток, податки і управлінські центри. Це допомагає виявляти схеми, при яких прибуток може штучно переміщуватися в більш зручні податкові юрисдикції.

Україна підписала Багатосторонню угоду компетентних органів про автоматичний обмін CbC-звітами 3 листопада 2022 року, а офіційно вона набула чинності для України 4 липня 2024 року.

Але сам підпис під багатосторонньою угодою ще не означає, що обмін автоматично запрацював з усіма країнами одночасно.

Для запуску обміну між конкретними державами обидві сторони повинні завершити юридичні та технічні процедури. Поки це не зроблено, механізм тимчасово не застосовується саме у відносинах між цими країнами.

З ким обмін поки не діє

В українському списку країн і територій, з якими автоматичний обмін CbC поки не набув чинності, вказані Канада, В’єтнам, Ізраїль, Казахстан, Нігерія, Ботсвана, Кабо-Верде, Габон, Гренландія, Гаїті, Мавританія і Марокко.

Окремо зазначено, що Україна поки не підписала двосторонню угоду про автоматичний обмін CbC зі США.

Для Ізраїлю це не означає «податкову ізоляцію» і тим більше не означає відсутність співпраці з Україною в інших форматах. Йдеться саме про конкретний механізм автоматичного обміну звітами міжнародних груп компаній по країнах.

Але для бізнесу формулювання все одно важливе.

Якщо міжнародна структура має український та ізраїльський елементи, власникам, директорам і консультантам потрібно розуміти, які дані передаються автоматично, які поки не передаються через CbC-механізм, а які можуть бути запитані або розкриті по інших податкових і правових каналах.

Україна, Ізраїль і прозорість міжнародного бізнесу

Українсько-ізраїльська бізнес-зв’язка в останні роки стала набагато помітнішою. Є компанії, у яких власники, менеджмент, співробітники, підрядники, активи або клієнти знаходяться відразу в кількох країнах. Частина таких структур пов’язана з IT, торгівлею, медичними послугами, онлайн-сервісами, консалтингом, нерухомістю, логістикою та інвестиційними проектами.

На цьому фоні податкова прозорість стає не технічною темою, а частиною ділової безпеки.

Автоматичний обмін CbC потрібен насамперед великим міжнародним групам. Але його логіка впливає ширше: держави все активніше перевіряють, де створюється реальна вартість, де приймаються рішення, де знаходяться люди і чому прибуток опиняється саме в тій чи іншій юрисдикції.

Для українського бізнесу, який працює з Ізраїлем, це означає необхідність заздалегідь вибудовувати документацію, договори, управлінську логіку і податкову позицію. Для ізраїльських компаній з українським напрямком — те ж саме, тільки з іншого боку.

У середині цієї теми для НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency важливий саме практичний сенс: Україна та Ізраїль залишаються пов’язаними не тільки політикою, війною, репатріацією та гуманітарними питаннями, але й бізнесом. А бізнесу в такій зв’язці потрібні ясні правила, передбачуваність і розуміння того, де закінчується звичайне планування і починається податковий ризик.

Чому це не привід розслаблятися

Відсутність автоматичного обміну CbC між Україною та Ізраїлем на поточному етапі не варто сприймати як «вікно невидимості».

По-перше, йдеться тільки про один вид звітності.

По-друге, міжнародне податкове середовище швидко змінюється. Те, що сьогодні ще не запущено технічно або юридично, завтра може почати працювати після завершення процедур.

По-третє, податкові органи можуть використовувати інші механізми обміну інформацією, запити, документи від банків, дані аудиту, відкриті реєстри, корпоративну звітність і матеріали, які подаються самими компаніями.

Тому для міжнародних груп головний висновок не в тому, що обмін з Ізраїлем поки не діє, а в тому, що потрібно готуватися до більш прозорого середовища заздалегідь.

Що повинні враховувати компанії та консультанти

Державна податкова служба України рекомендує враховувати актуальний статус міжнародного обміну інформацією при плануванні діяльності, підготовці звітності та контролі за трансфертним ціноутворенням.

Для бізнесу це означає кілька практичних питань.

Потрібно розуміти, чи входить компанія в міжнародну групу, чи підпадає вона під правила CbC, де знаходиться материнська структура, в якій країні подається звіт, які компанії групи працюють в Україні або Ізраїлі і як розподілені функції, ризики, активи і прибуток.

Важливо також не змішувати CbC з звичайною податковою звітністю. Це не декларація малого бізнесу і не стандартний звіт окремої компанії. Це інструмент для великих міжнародних груп, але він впливає на загальну культуру податкового контролю.

Для компаній з українсько-ізраїльським контуром особливо важливо не чекати, поки механізм повністю запрацює між двома країнами. Розумніше заздалегідь перевірити структуру, внутрішньогрупові договори, ціноутворення, управлінські функції і докази реальної економічної діяльності.

Ізраїльський кут: чому новина важлива саме зараз

Ізраїль — країна з сильним технологічним сектором, міжнародними інвестиціями і великою кількістю компаній, які працюють відразу на кілька ринків. Україна, незважаючи на війну, зберігає значну IT-базу, підприємницьку активність, експорт послуг і зв’язки з діаспорою.

На перетині цих двох економік виникає багато гібридних структур: українські команди працюють на ізраїльські компанії, ізраїльські підприємці співпрацюють з українськими підрядниками, частина власників або фахівців змінює країну проживання, а бізнес продовжує обслуговувати клієнтів у різних юрисдикціях.

Саме тут податкова прозорість стає питанням не тільки закону, але й репутації.

Якщо компанія працює акуратно, документує рішення, показує реальну логіку розподілу прибутку і не намагається маскувати штучні схеми, нові механізми обміну інформацією не повинні ставати шоком. Якщо ж структура тримається на сірих домовленостях, ризики будуть зростати.

Поки автоматичний обмін CbC між Україною та Ізраїлем не діє. Але напрямок руху вже зрозумілий: міжнародна податкова система стає все більш пов’язаною, а держави все менше готові вірити бізнесу «на слово».

Для українсько-ізраїльських компаній це сигнал не для паніки, а для порядку.

Більше на НАновини – Nikk.Agency Новини Ізраїлю

– Стаття спочатку була опублікована на Read More – Новини Ізраїлю

Коротке гіперпосилання на цю сторінку, якщо комусь треба...

https://ukr.co.il/?p=8353
#новини #купкаізраїль