#новини

У Чернівцях відбулася подія, яка важлива не тільки для єврейської громади Буковини, але й для всієї України. У синагозі «Ісраель» на вулиці Українській, 2 вперше в місті відкрили меморіальну дошку буковинцям, визнаним Праведниками народів світу — людям, які під час Другої світової війни рятували євреїв від знищення.

Імена буковинських Праведників народів світу

На меморіальній дошці в Чернівцях викарбувані імена 12 буковинців, які під час Голокосту рятували євреїв на території Чернівецької області. Їхній вчинок став частиною живої пам’яті Буковини і важливим знаком вдячності від єврейської громади.

• Бойко Василь (Boiko Vasyl)
• Бойко Євдокія (Boiko Yevdokiia)
• Васильковська Васелена (Vasylkovska Vaselena)
• Васильковський Йозеф (Vasylkovskyi Yozef)
• Зелиско Марія (Zelisko Mariia)
• Ковцун Василь (Kovtsun Vasil)
• Ковцун Катерина (Kovtsun Kateryna)
• Куриш Григорій (Kurish Hrygorii)
• Куриш Микола (Kurish Mykola)
• Куриш Олександра (Kurish Oleksandra)
• Попович Траян (Popovych Trajan)
• Щербанович Іван (Shcherbanovych Ivan)

Ці імена важливі не тільки як історичний запис. За кожним з них стоїть людський вибір, зроблений у роки терору, коли допомога євреям могла коштувати життя самому рятівнику і його родині. Тому меморіальна дошка в Чернівцях стала не просто знаком пам’яті, а свідченням того, що Буковина пам’ятає людей, які в найтемніші часи зберегли совість і гідність.

Про це розповів Михайло Красовський  в “Czernowitzer Zeitung” – єврейська газета Чернівців / Україна” 16 травня 2026.

На дошці викарбувані імена 12 жителів Буковини. У роки Голокосту вони ризикували власним життям і життями своїх родин, ховали, годували, попереджали, допомагали втекти і вижити тим, кого нацистська машина прирікала на смерть.

Це не просто пам’ятний знак.

Це повернення імен з тиші.

У урочистому заході взяли участь керівники та активісти єврейських організацій і національно-культурних товариств, представники різних релігійних конфесій, громадські діячі, краєзнавці, викладачі вищих навчальних закладів, студенти університету, журналісти.

Чому відкриття в Чернівцях стало історичним

В Україні в цей день на державному рівні вшановували людей, які під час Другої світової війни рятували євреїв. Всього понад 2600 громадян України мають звання «Праведник народів світу» — одне з найвищих моральних визнань, яке присвоює ізраїльський меморіал Голокосту «Яд Вашем».

Для Чернівців ця дата отримала особливий сенс. Місто, де століттями поруч жили українці, євреї, румуни, німці, поляки, вірмени та представники інших народів, вперше отримало окремий меморіальний знак на честь буковинських Праведників.

На церемонії були присутні представники єврейських організацій, національно-культурних товариств, релігійних конфесій, громадські діячі, краєзнавці, викладачі, студенти та журналісти.

І це важливо.

Пам’ять про Праведників народів світу не належить тільки одній громаді. Вона об’єднує людей там, де історія могла б розділяти. У ній є біль, вдячність, людська гідність і питання, яке звучить особливо гостро під час будь-якої війни: що робить людина, коли зло стає системою?

Хто такі Праведники народів світу

Звання «Праведник народів світу» присвоюється неєвреям, які під час Голокосту рятували євреїв, не очікуючи винагороди і ризикуючи всім.

В окупованій Європі такий вибір часто означав смертельну небезпеку. За укриття євреїв могли розстріляти не тільки самого рятівника, але й всю його родину. За шматок хліба, нічліг, мовчання або допомогу у втечі людина могла заплатити власним життям.

І все ж такі люди були.

Вони не запитували, чи вигідно допомагати. Не прораховували політичні наслідки. Не чекали, коли хтось інший зробить перший крок. Вони просто розуміли, що перед ними — людина, яку потрібно врятувати.

Саме тому імена буковинських Праведників на меморіальній дошці в Чернівцях — це не тільки історична довідка. Це моральна планка.

Буковина, Голокост і пам’ять, яку не можна залишати в архівах

Чернівці завжди були містом складної пам’яті. Тут різні культури не просто сусідствували — вони формували міську тканину, мову вулиць, сімейні історії, музику, школи, синагоги, храми, ринки і університетське середовище.

Але XX століття принесло Буковині не тільки культурний розквіт, а й катастрофу.

Під час Голокосту єврейське населення регіону пережило депортації, вбивства, гетто, табори, страх і руйнування цілих сімейних світів. Багато історій так і залишилися нерозказаними. Деякі — збереглися тільки в пам’яті дітей, які бачили загибель батьків і потім десятиліттями не могли говорити про це без болю.

Тому меморіальна дошка в синагозі «Ісраель» — це не формальність і не «міський захід».

Це знак того, що пам’ять повинна мати місце, адресу і імена. Не тільки в книгах, не тільки в архівних документах, не тільки в сімейних розповідях, які поступово зникають разом з поколіннями свідків.

Тепер ці імена є в міському просторі.

Чому це важливо для Ізраїлю

Для ізраїльської аудиторії відкриття такої дошки в Чернівцях має особливе значення.

Ізраїль побудований навколо розуміння, що пам’ять про Голокост — не минуле, а частина національної свідомості, безпеки і моральної відповідальності. Але поруч з пам’яттю про жертв завжди стоїть і пам’ять про тих, хто рятував.

Праведники народів світу нагадують: навіть у найтемніші часи людина не повністю позбавлена вибору.

Можна мовчати. Можна закрити двері. Можна сказати собі, що це «не моя родина» і «не мій ризик». А можна сховати дитину, принести хліб, попередити про облаву, відкрити підвал, підробити документ, провести через кордон або просто не видати.

У середині цієї теми для НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency особливо важливо підкреслити українсько-ізраїльський сенс події. Сьогодні, коли Україна знову переживає війну, а Ізраїль живе з власною травмою і постійною загрозою безпеці, історії Праведників стають мостом між народами. Вони говорять не мовою дипломатії, а мовою людської совісті.

Пам’ятний знак як відповідь на байдужість

Автор матеріалу, Михайло Красовський з Чернівецької єврейської газети «Czernowitzer Zeitung», пише, що ідея меморіальної дошки виросла з конкретного прохання. Представник єврейської громади Мюнхена Віктор Фішман хотів знайти дім родини Ковцунів, які рятували євреїв у Чернівцях, щоб встановити там пам’ятний знак.

Дім знайти не вдалося.

Але сама ідея не зникла. Її розширили: замість пам’яті про двох рятівників вирішили говорити про всіх буковинських Праведників народів світу. Так приватна ініціатива перетворилася на міський акт пам’яті.

Це дуже точна логіка для такої теми. Пам’ять часто починається не з великих рішень, а з одного імені, одного дому, однієї родини, одного питання: чому про цих людей досі так мало знають?

Саме так народжуються меморіали, які дійсно потрібні.

Не зверху вниз, не заради звіту, а з внутрішньої потреби сказати: ці люди були, вони рятували, вони ризикували, і місто зобов’язане пам’ятати їхні імена.

Пам’ять під час нової війни

Сьогодні ця дошка в Чернівцях звучить особливо сильно, тому що Україна знову живе в умовах війни. Знову гинуть мирні люди. Знову зруйновані будинки. Знову перед суспільством стоїть питання про солідарність, допомогу, страх, вибір і ціну людської гідності.

Історії Праведників народів світу не дають зручного втішення.

Вони не кажуть, що добро завжди перемагає швидко. Вони кажуть інше: навіть коли зло здається тотальним, людина може залишитися людиною.

Це важливий урок і для України, і для Ізраїлю, і для будь-якого суспільства, яке стикається з війною, ненавистю, пропагандою і спробою знецінити чужу життя.

У Чернівцях тепер є місце, де імена буковинських Праведників викарбувані в камені. Але справжній сенс цього знака — не тільки в камені.

Він у тому, щоб ці імена звучали далі.

У школах, у громадах, у родинах, в університетах, у розмовах між українцями і євреями, між Чернівцями і Ізраїлем, між минулим і теперішнім.

Тому що народ, який пам’ятає своїх Праведників, зберігає не тільки історію. Він зберігає моральний фундамент.

Більше на НАновини – Nikk.Agency Новини Ізраїлю

– Стаття спочатку була опублікована на Read More – Новини Ізраїлю

Коротке гіперпосилання на цю сторінку, якщо комусь треба...

https://ukr.co.il/?p=8356
#новини #купкаізраїль