#новини

У Тель-Авіві між сиреною і ударом іноді залишається до півтори хвилини. Для Ізраїлю це не абстрактна формула безпеки, а щоденна реальність, у якій архітектура давно стала частиною оборони цивільного населення.

Україні ця логіка тепер теж болісно зрозуміла. Коли російські ракети і дрони б’ють по житлових кварталах, питання укриття перестає бути технічною деталлю проекту. Воно перетворюється на питання життя, вартості квартири, довіри до забудовника і майбутнього всього ринку нерухомості.

Олег Вишняков, почесний консул Держави Ізраїль у Західному регіоні України та підприємець, у своїй колонці 3 червня 2026 пояснив, чому українському ринку нерухомості варто уважно дивитися на ізраїльську модель. Не копіювати її механічно, а адаптувати головне: безпека повинна бути не опцією, а базовим стандартом.

Як Ізраїль зробив безпеку частиною квартири

Ізраїль прийшов до обов’язкових захисних кімнат не відразу. Перші підходи до цивільного захисту формувалися ще в 1960-ті роки, але переломним моментом стала війна в Перській затоці 1991 року. Саме тоді стало очевидно: укриття не може залежати від удачі, швидкості реакції або відстані до найближчого підвалу.

Після цього в країні закріпили правило для новобудов: нове житло повинно мати мамад — захищену кімнату всередині квартири.

Це не просто «міцна кімната». Мамад проектується як окремий елемент безпеки: бетонні стіни товщиною приблизно 25–30 сантиметрів, стальні двері, спеціальне вікно з герметичними елементами, можливість підключення вентиляційно-фільтраційного захисту. Мінімальна площа такої кімнати встановлена законом — 9 квадратних метрів.

Жоден забудовник нового житла в Ізраїлі не може отримати дозвіл на будівництво, якщо проект не передбачає таку захист.

Для українців ця логіка звучить особливо актуально. Після років повномасштабної війни стало ясно: ринок нерухомості більше не може продавати тільки метри, район, вид з вікна і паркінг. Покупець все частіше запитує про інше: де укриття, скільки до нього йти, витримає чи будинок ударну хвилю, чи можна добігти туди з дитиною, літньою людиною або людиною з інвалідністю.

Мамад, мамак і мамам: три рівні захисту

Ізраїльська система влаштована не хаотично, а за рівнями.

Мамад — це особиста захищена кімната в квартирі. Він дає сім’ї можливість не бігти по сходах під час тривоги, а укритися прямо вдома.

Мамак — загальний захищений простір на поверсі. Такий формат особливо важливий для будинків, де неможливо зробити індивідуальну кімнату в кожній квартирі.

Мамам — громадське укриття в школах, офісах, торгових центрах та інших будівлях з великим потоком людей. Тут розрахунок йде не за формальним метражем, а за реальною навантаженням: торговий центр на тисячу відвідувачів і склад на кілька десятків працівників не можуть мати однакову модель захисту.

У цьому і є один з головних уроків для України. Укриття не повинно існувати «для галочки». Його потрібно розраховувати під конкретний об’єкт, місто, сценарій загрози і кількість людей, які будуть там знаходитися.

При цьому навіть в Ізраїлі система не ідеальна. Закон не має зворотної сили, тому значна частина старого житлового фонду залишається без індивідуальних захисних кімнат. Особливо складна зона — будинки, побудовані в 1980–1991 роках: вони вже не нові, але ще не завжди потрапляють у програми глибокої реновації.

Жителям таких будинків часто доводиться використовувати підвали, сходові клітини або загальні простори. Це краще, ніж нічого, але гірше, ніж повноцінний вбудований захист.

Чому безпечна кімната стала ринковим активом

В Ізраїлі безпека давно стала частиною ціни нерухомості. Дві схожі квартири в одному районі можуть відрізнятися за вартістю на 10–20%, якщо в одній є мамад, а в іншій немає.

Під час ескалації це особливо помітно. Квартира без захищеної кімнати починає гірше здаватися, довше продаватися і частіше вимагає знижки. Для сімей з дітьми, літніми родичами або репатріантів, які тільки вибирають район для життя, наявність захищеного простору стає не бонусом, а умовою.

Добудувати мамад до старої квартири можна, але це дорого. За оцінками, така модернізація може коштувати від 80 до 200 тисяч шекелів, що еквівалентно приблизно 1,2–3 млн гривень за курсом НБУ. Однак ринок часто повертає ці вкладення: квартира після модернізації дорожчає сильніше, ніж сама вартість робіт.

Для України цей момент особливо важливий. Якщо девелопер сьогодні вкладається в підземний паркінг, нормальне укриття, автономні інженерні рішення і зрозумілу систему доступу, він будує не тільки безпечний дім. Він будує об’єкт, який буде стійкішим на ринку завтра.

НАновости — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency розглядає цей досвід саме в ізраїльсько-українському контексті: Ізраїль десятиліттями живе поруч із загрозою ракетних атак і терористичних проривів, а Україна за останні роки пройшла через масштабні руйнування, з якими неможливо поводитися як з тимчасовою проблемою. Для обох країн безпека цивільної інфраструктури стала не теорією, а частиною національної стійкості.

Після 7 жовтня Ізраїль переглядає навіть свої стандарти

Трагедія 7 жовтня 2023 року показала Ізраїлю, що захист повинен враховувати не тільки ракетний удар. До цього багато елементів проектувалися насамперед проти вибухової хвилі та уламків. Наприклад, двері в захищені кімнати не завжди передбачали внутрішнє блокування, щоб рятувальники могли швидко потрапити всередину.

Після нападу ХАМАС підхід змінився.

Ізраїль почав переглядати стандарти, пов’язані з внутрішнім закриттям дверей, балістичним посиленням, пристроєм вікон і можливістю тривалого перебування людей в укритті. Мова вже не тільки про те, щоб перечекати кілька хвилин після сирени. У деяких сценаріях людині потрібно залишатися всередині довше, мати доступ до води, санітарних умов і зв’язку.

Тому з’явилися ідеї розширення захищених кімнат до 15 квадратних метрів, посилення внутрішніх стін, обладнання санвузлів і зміни стандартів вікон. Серед обговорюваних рішень — більш міцні одношарові вікна, що відкриваються всередину на 180 градусів, а також кольорова індикація на дверних замках, щоб людина точно бачила, закрита двері чи ні.

На перший погляд це деталі. На практиці саме такі деталі рятують життя.

Що Україна може взяти з ізраїльського досвіду

Україна не може просто перенести ізраїльську модель один до одного. Російські ракети, якими обстрілюють українські міста, часто важчі і руйнівніші тих загроз, під які спочатку створювався стандарт мамада.

Тому для України ключовими залишаються серйозні загальні укриття, глибокі підземні паркінги, захищені простори в школах, лікарнях, офісах, житлових комплексах і громадських будівлях.

Але ізраїльський досвід дає чотири практичних висновки.

Перший урок: стандарт, а не рекомендація

Якщо укриття залишається «бажаною опцією», ринок завжди знайде спосіб заощадити. Ізраїльський підхід показує інше: безпека повинна бути умовою дозволу на будівництво.

Це особливо важливо для нових житлових комплексів в Україні. Покупець не повинен сам з’ясовувати, чи є в будинку нормальне укриття, скільки людей воно вміщує і хто відкриє його під час тривоги.

В Ізраїлі громадські укриття не можуть бути закриті під час загрози. У багатьох місцях використовуються електронні замки, підключені до системи оповіщення. При тривозі вони автоматично розблокуються. Там, де такої автоматизації немає, призначається відповідальна особа, яка зобов’язана забезпечити доступ.

Україні потрібно рухатися саме в цьому напрямку: укриття повинно бути доступно не на папері, а в реальній хвилині небезпеки.

Другий урок: різні будівлі вимагають різних рішень

Один шаблон не підходить для всіх. Житловий будинок, школа, логістичний склад, бізнес-центр і торговий комплекс мають різні сценарії загрози і різну кількість людей всередині.

Український ринок вже почав враховувати укриття і підземні паркінги в нових проектах. Але наступний етап — не просто наявність приміщення, а грамотний розрахунок місткості, маршрутів доступу, вентиляції, зв’язку, санітарних умов і часу, за який люди зможуть туди потрапити.

Це особливо важливо для великих міст — Києва, Дніпра, Харкова, Одеси, Львова, Запоріжжя. У кожному з них безпека нерухомості вже стала частиною міської географії.

Третій урок: безпека підвищує капіталізацію

Безпечне житло буде коштувати дорожче не тому, що забудовник красиво написав про це в буклеті. Воно буде дорожче, тому що люди розуміють ціну ризику.

В Ізраїлі квартири з захищеною кімнатою під час загострень зберігають ліквідність краще. Офіси високого класу з продуманими укриттями продовжують цікавити орендарів навіть у кризу. Після останніх атак ізраїльські інженерні компанії почали отримувати запити на проектування безпечних кімнат навіть від девелоперів з Дубая.

Для України це сигнал: захист — не витрата, яка «з’їдає» маржу. Це інвестиція в довіру, вартість об’єкта і довгострокову стійкість району.

Четвертий урок: укриття повинно працювати і в мирний час

В Ізраїлі багато громадських укриттів використовуються як клуби, спортзали, репетиційні бази або простори для місцевих громад. Головна умова проста: в момент загрози приміщення повинно бути швидко звільнено і повернуто до своєї основної функції.

Для України це може стати важливою моделлю. Якщо укриття стоїть закритим, забутим і сирим, воно швидко перетворюється на формальність. Якщо воно вбудоване в життя будинку, школи або району, його простіше обслуговувати, контролювати і тримати готовим.

Безпека не повинна бути мертвим метражем. Вона повинна стати частиною нормальної міської інфраструктури.

Ізраїль будує захищені кімнати не тому, що у країни занадто багато ресурсів. Він робить це тому, що десятиліттями живе в логіці: без цивільного захисту неможливо зберегти нормальне життя поруч з постійною загрозою.

Україна сьогодні проходить через власну важку школу. І один з головних висновків вже очевидний: ринок нерухомості після війни не зможе повернутися до старої формули «ціна — район — ремонт». У новій реальності до цього списку назавжди додасться ще один пункт — захист.

Більше на НАновини – Nikk.Agency Новини Ізраїлю

– Стаття спочатку була опублікована на Read More – Новини Ізраїлю

Коротке гіперпосилання на цю сторінку, якщо комусь треба...

https://ukr.co.il/?p=8437
#новини #купкаізраїль