#новини

В Ужгороді зробили крок, який ще недавно здавався майже неможливим: у Закарпатському музеї народної архітектури та побуту заклали фундамент для відновлення дерев’яної синагоги з села Великі Ком’яти на Закарпатті. Йдеться про рідкісну пам’ятку єврейської спадщини, яку демонтували, перевезли в обласний центр і тепер збираються відтворити в скансені. За даними українських та профільних єврейських джерел, цей об’єкт дійсно належить до числа вкрай небагатьох збережених дерев’яних синагог Східної Європи, а після реставрації він має стати частиною музейної експозиції і одночасно простором для культурного та релігійного життя.

Про це повідомили у Закарпатській обласній раді.

Для ізраїльської аудиторії ця новина важлива не лише як краєзнавчий сюжет із Закарпаття.

Вона безпосередньо стосується теми збереження єврейської пам’яті в Східній Європі — тієї самої пам’яті, яка десятиліттями зникала разом із громадами, будівлями, кладовищами та локальними історіями. На тлі війни, руйнувань та загальної нестабільності сама ідея не просто законсервувати залишки будівлі, а перевезти її, врятувати і повернути в суспільний простір виглядає як рідкісний приклад того, що єврейська спадщина в Україні може не лише доживати, але й буквально отримувати друге життя.

Чому історія цієї синагоги виходить далеко за межі Закарпаття

Сама церемонія відбулася 15 квітня 2026 року на території ужгородського скансену. За даними Суспільного, тоді в фундамент заклали камінь і пам’ятну грамоту, а директор музею Василь Коцан уточнив, що будівля вже демонтована і перевезена в Ужгород. Відновлення розбили на три етапи: спочатку розбірка і транспортування, потім фундамент і зведення конструкції, а після цього — облаштування самої будівлі та простору навколо неї. Завершити роботи планують у вересні–жовтні 2026 року.

Проект спочатку не був локальною ініціативою одного музею. В його основі — співпраця музею, місцевої влади, єврейських структур та угорської сторони.

Jewish Heritage Europe ще восени 2025 року писало, що переміщення синагоги стало результатом меморандуму про співпрацю між кількома учасниками, включаючи Генеральне консульство Угорщини в Ужгороді, музей, представників Закарпатської адміністрації та єврейської громади. Вже у квітні 2026 року українські регіональні джерела підтвердили, що проект перейшов із стадії домовленостей у практичну фазу будівництва.

Це особливо важливо тому, що йдеться не про реконструкцію «з нуля» за фантазією дизайнерів.

Фахівці раніше виконали архітектурні обміри, креслення та опис об’єкта. Центр єврейського мистецтва при Єврейському університеті в Єрусалимі фіксує існування цієї дерев’яної синагоги у Великих Ком’ятах, публікує її фото та креслення, а також відносить її до дерев’яних синагог Закарпаття. Тобто у реставраторів є наукова база, що дозволяє не просто побудувати стилізацію, а спробувати максимально точно повернути історичний вигляд пам’ятки.

Що робить її дійсно унікальною

В українських публікаціях об’єкт часто називають єдиною такою синагогою в Європі. Тут важлива акуратність формулювань. Більш надійно говорити так: це одна з останніх збережених дерев’яних синагог Східної Європи і виключно рідкісний зразок єврейської дерев’яної сакральної архітектури, що дійшов до наших днів. Саме таку обережну, але переконливу оцінку дають профільні джерела, що вивчають єврейську спадщину регіону.

Для читача в Ізраїлі цей нюанс не технічний, а принциповий. Коли медіа без перевірки пишуть «єдина в Європі», це звучить ефектно, але може викликати сумніви у тих, хто знайомий з історією дерев’яних синагог Польщі, Литви, України та Білорусі. У даному випадку цінність об’єкта не потребує перебільшення. Навіть формулювання «рідкісна», «одна з небагатьох збережених» і «без аналогів у своєму регіональному типі» вже більш ніж достатні, щоб зрозуміти масштаб події.

Складна доля будівлі та пам’ять про єврейське життя, яке майже стерли

За даними Jewish Heritage Europe, синагогу вперше почали вивчати у 1980-х роках, а після смерті угорської дослідниці Аніко Газди роботу продовжили архітектори зі Львова.

Тоді були зроблені обміри та опис будівлі. Розмір будівлі — 13,83 на 7,92 метра. Зовні вона виглядає майже як сільський дім, але арочні вікна та деякі деталі інтер’єру видають її справжнє призначення. В останні десятиліття будівля або пустувала, або використовувалася як господарське приміщення чи склад.

Окремо варто зазначити, що в джерелах є розбіжності щодо датування. У новинних публікаціях її іноді відносять до середини XIX століття, однак база Центру єврейського мистецтва вказує на першу половину XX століття, а Jewish Heritage Europe — на кінець XIX або початок XX століття. Для якісного тексту правильніше не видавати одну спірну дату як остаточну, а чесно вказати, що дослідники розходяться в більш точному датуванні, але сходяться в головному: це історичний об’єкт виняткової рідкості, давно перебував під загрозою втрати.

Суспільне наводить і ще одну важливу деталь, яка повертає цій історії людський вимір.

За словами учасника проекту, з села Великі Ком’яти під час Голокосту були депортовані в Аушвіц понад 400 євреїв. Тому відновлення синагоги — це не лише робота з деревом, балками та фундаментом. Це спроба повернути видимість того єврейського життя, яке колись тут було повноцінною частиною місцевого світу, а потім було майже повністю знищене.

У цьому місці особливо доречно сказати, чому подібні історії важливі і для Ізраїлю. Єврейська державність давно стала не лише політичним, але й цивілізаційним відповіддю на зникнення громад, які століттями жили в Європі. Коли в Україні відновлюють синагогу, приречену на остаточне руйнування, це працює не лише як музейний проект. Це повернення голосу тим місцям, де єврейську присутність намагалися стерти війною, нацизмом, радянською безгосподарністю та часом. І саме такі історії НАновости — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency повинні помічати і пояснювати ізраїльському читачеві не як екзотику з Закарпаття, а як частину великої єврейської історичної карти.

Хто бере участь у відновленні і скільки це коштує

За даними Суспільного, перший етап — демонтаж і перевезення — обійшовся приблизно в 903 тисячі гривень. Другий етап, пов’язаний з формуванням фундаменту і зведенням конструкції, оцінений у 3,5 мільйона гривень. Директор музею також уточнив, що для повноцінного відновлення приблизно 40% конструкції доведеться виконувати з нового матеріалу, оскільки частина вихідних елементів не витримала часу.

Це теж важливий момент для розуміння масштабу проекту. Йдеться не про косметичний ремонт. Фахівці фактично збирають пам’ятку заново, намагаючись зберегти максимум автентичних елементів, але одночасно не допустити, щоб об’єкт рухнув вже після урочистого відкриття. Такий підхід зазвичай викликає суперечки серед реставраторів, однак у випадках, коли пам’ятка десятиліттями стояла без належного догляду, компроміс між автентичністю і фізичним виживанням стає неминучим. Цей проект якраз знаходиться в такій точці.

Як закладали фундамент, хто брав участь і що говорили

Урочиста церемонія відбулася 15 квітня на території Закарпатського музею народної архітектури та побуту в Ужгороді. У цей день в основу майбутнього фундаменту відновленої синагоги з села Великі Ком’яти заклали камінь, а разом з ним помістили пам’ятну грамоту. Сам захід став не просто технічним стартом робіт, а публічним символом початку порятунку рідкісної пам’ятки єврейської спадщини Закарпаття.

У церемонії взяли участь представники обласної влади, міжнародні партнери, дипломати, єврейські організації та представники місцевої громади.

Серед учасників були голова Закарпатської обласної ради Роман Сарай, заступник голови ОВА Юрій Гузинець, генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бочкаї, президент Єврейської конфедерації України рабин Меїр Стамблер, голова президії Громадського фонду угорської єврейської спадщини MAZSÖK Дьордь Сабо, а також амбасадори Закарпаття Алекс Ровт і Геннадій Гутман. На церемонії також були присутні представники єврейської громади краю.

Окрему роль у події зіграли музейники та фахівці, які займаються самим проектом відновлення.

Директор музею Василь Коцан пояснив, що будівлю вже розібрали і перевезли в Ужгород, а відновлення буде проходити в три етапи. За його словами, перший етап — демонтаж і перевезення — обійшовся майже в мільйон гривень, а на другому етапі, який включає формування фундаменту і зведення конструкції, сторони якраз переходили до підписання нової угоди. Він уточнив, що вартість другого етапу становить 3,5 мільйона гривень, а серед підписантів будуть Генеральне консульство Угорщини в Ужгороді, єврейські об’єднання, благодійні фонди, сам музей, Закарпатська обласна рада та обласна державна адміністрація.

Роман Сарай у своєму виступі зробив акцент не лише на архітектурній, але й на історичній цінності об’єкта. Він підкреслив, що дерев’яна синагога з Великих Ком’ят — це не просто стара будівля, а живий свідок багатовікової історії краю і символ того мультикультурного Закарпаття, яким регіон пишається.

За його словами, ще зовсім недавно цей пам’ятник середини XIX століття перебував під загрозою повного зникнення, однак завдяки об’єднанню зусиль обласної влади, міжнародних партнерів, фонду MAZSÖK, Генконсульства Угорщини, реставраторів і музейних фахівців вдалося розпочати масштабний проект його порятунку.

У його словах прозвучав і практичний акцент на майбутньому об’єкта. Сарай заявив, що після завершення робіт синагога стане не лише окрасою музейної експозиції, але й важливою точкою на туристичній карті області. Крім того, він окремо подякував усім, хто брав участь у підготовці складного проекту: фахівцям, які дбайливо маркували кожну деталь при демонтажі, науковцям, які працюють над відновленням втрачених фрагментів інтер’єру, а також меценатам і амбасадорам Закарпаття, зокрема Алексу Ровту і Геннадію Гутману.

Значущим було і виступ рабина з Угорщини Баруха Оберландера.

Він підкреслив, що відновлення цієї синагоги важливо не лише для єврейської громади, але й для всього Закарпаття. У його словах прозвучала пряма зв’язок між долею будівлі і долею людей: він нагадав, що з села Великі Ком’яти понад 400 євреїв були відправлені в Аушвіц. Тому нинішня робота, за його оцінкою, важлива ще й тому, що повертає пам’ять про те, що колись тут процвітало єврейське життя. Окремо він відзначив значення зусиль ужгородського рабина Менахема Менделя Вільгельма, назвавши цю роботу дуже важливою.

Таким чином, сама церемонія відкриття будівельного етапу була побудована не лише як офіційний старт проекту, але й як акт історичної пам’яті. У ній поєдналися відразу кілька сенсів: порятунок рідкісної пам’ятки, міжнародна співпраця, повернення в публічний простір єврейської історії Закарпаття і спроба показати, що йдеться не про музейну формальність, а про відновлення важливого фрагмента втраченого світу.

Що отримає Ужгород і чому це може стати точкою притягання для Європи та Ізраїлю

Після завершення робіт синагога має стати не просто ще одним музейним будиночком у скансені.

За даними Jewish Heritage Europe та українських джерел, її планують використовувати не лише як експонат, але й як простір для культурного та духовного життя єврейської громади. Це різко підвищує цінність проекту: об’єкт не буде існувати як мертвий фон для екскурсій, а отримає шанс знову виконувати хоча б частину своєї історичної функції.

Для туризму це теж сильна історія. Ужгород і Закарпаття давно сприймаються як територія перетину української, угорської, єврейської, словацької, русинської та центральноєвропейської культур. Якщо проект буде доведений до кінця якісно, відновлена синагога може стати однією з найпомітніших точок єврейської спадщини в регіоні — і не лише для українських туристів, але й для дослідників, паломників, нащадків закарпатських євреїв, а також ізраїльтян, які цікавляться маршрутами пам’яті по Східній Європі.

На тлі постійних новин про руйнування пам’яток, війну і втрату ця історія виділяється саме тим, що вона про порятунок.

Не про декларацію, не про меморіальну табличку і не про красиву заяву для соцмереж, а про реальну спробу витягти з небуття один з останніх матеріальних слідів єврейського Закарпаття. І в цьому сенсі новина з Ужгорода дійсно більше, ніж регіональна подія. Це нагадування про те, що єврейська пам’ять в Європі може не лише зникати, але й повертатися — якщо знаходяться люди, готові за неї боротися.

Більше на НАновини – Nikk.Agency Новини Ізраїлю

– Стаття спочатку була опублікована на Read More – Новини Ізраїлю

Коротке гіперпосилання на цю сторінку, якщо комусь треба...

https://ukr.co.il/?p=8215
#новини #купкаізраїль