#новини
Картина розповідає історії шести українських жінок з Донбасу, Херсонщини та Київщини, які з 2014 року пережили сексуальне насильство та тортури під час російської агресії проти України.
У Тель-Авіві проходить DOCAVIV — один з головних фестивалів документального кіно в Ізраїлі. У 2026 році він проходить з 28 травня по 6 червня і збирає понад сотню ізраїльських та міжнародних документальних фільмів, зустрічі з авторами, спеціальні покази та професійні події.
Серед важливих українських акцентів фестивальної програми — українсько-польський документальний фільм «Сліди» / Traces режисерки Аліси Коваленко та співрежисерки Марися Нікітюк.
Показ картини заплановано на 4 червня в Тель-Авівській синематеці. Для української спільноти Ізраїлю, репатріантів з України, ізраїльських глядачів і всіх, хто стежить за темою російської війни проти України, це не просто пункт культурної афіші. Це рідкісна можливість побачити на великому екрані фільм-свідчення про злочини, які часто залишаються за межами звичайної новинної стрічки.
DOCAVIV — Тель-Авівський міжнародний фестиваль документального кіно. Це одна з ключових платформ Ізраїлю для документального кіно, де кіно стає не тільки мистецтвом, але й способом говорити про війну, пам’ять, травму, права людини, політику, суспільство та особисті історії, які неможливо переказати сухою мовою зведень.
У 2026 році проходить 28-й фестиваль DOCAVIV. Його програма включає ізраїльські та зарубіжні документальні фільми, міжнародні та національні конкурси, короткий метр, студентські роботи, тематичні секції, зустрічі з режисерами та події для кіноіндустрії.
Основна платформа фестивалю — Тель-Авівська синематека. Також покази та події проходять на інших культурних майданчиках міста, включаючи Музей мистецтв Тель-Авіва та інші локації.
Для Ізраїлю DOCAVIV давно став більше, ніж просто кінопрограма. Це простір суспільної розмови. Документальне кіно тут часто працює як свідчення часу: воно фіксує те, що ще не стало історією, але вже вимагає уваги, розуміння та моральної реакції.
Фестиваль проводить асоціація DOCAVIV — некомерційна культурна організація, яка займається просуванням документального кіно в Ізраїлі не тільки під час фестивалю, але й протягом року.
Асоціація організовує покази, освітні ініціативи, регіональні проекти та програми, пов’язані з розвитком документального кіно як суспільно важливого жанру.
У команді DOCAVIV 2026 вказані:
Фестиваль збирає режисерів, продюсерів, героїв документальних фільмів, критиків, глядачів, журналістів та представників кіноіндустрії. У цьому контексті українська участь особливо важлива: російська війна проти України залишається не тільки військовою та політичною темою, але й темою документального свідчення.
Фільм «Сліди» / Traces — українсько-польська документальна картина 2026 року. Її створила режисерка Аліса Коваленко у співпраці зі співрежисеркою Марися Нікітюк.
Картина розповідає історії шести українських жінок з Донбасу, Херсонщини та Київщини, які з 2014 року пережили сексуальне насильство та тортури під час російської агресії проти України.
Це важка і делікатна тема. Але «Сліди» не будуються тільки на жаху пережитого. Фільм говорить про те, що відбувається після насильства: про мовчання, біль, страх, спробу знову говорити, підтримку інших постраждалих, пошук справедливості та гідність, яку не вдалося знищити.
У центрі фільму — Ірина Довгань, колишня полонянка, правозахисниця та керівниця SEMA Ukraine. Через її історію автори показують, як особиста травма може стати публічним свідченням, а свідчення — частиною боротьби за правду.
SEMA Ukraine — це українська спільнота жінок, які пережили сексуальне та гендерно обумовлене насильство, пов’язане з війною. Тому фільм важливий не тільки як кінематографічна робота, але й як документ про опір, взаємну підтримку та спробу дати голос тим, кого злочинці хотіли змусити мовчати.

Режисерка та сценаристка фільму — Аліса Коваленко. Вона також виступила операторкою-постановницею. Співрежисеркою стала Марися Нікітюк.
Продюсерки фільму — Ольга Брегман та Наталія Лібет. Виробництво здійснювалося в копродукції України та Польщі компаніями 2Brave Productions та Message Film. Музику написав польський композитор Войцех Фрич. Монтажем займалися Нікон Романченко та польська монтажерка Міленія Фідлер.
У фільмі представлені історії шести жінок з різних регіонів України — Донбасу, Херсонщини та Київщини, — які пережили сексуальне насильство та тортури з 2014 року:
Ірина Довгань — колишня економістка, власниця салону краси, яка після полону в 2014 році стала правозахисницею та керівницею організації SEMA Ukraine.
Ольга Черняк — державна службовиця районної адміністрації.
Тетяна Василенко та Галина Тищенко — підприємниці.
Ніна — фермерка.
Людмила Мефодіївна Мімрікова — колишня вчителька української мови та літератури.
Їхні біографії різні. Серед них є колишня економістка та власниця салону краси, державна службовиця, підприємниці, фермерка, колишня вчителька української мови та літератури.
Але фільм об’єднує їх не статусом і не професією. Він об’єднує їх через досвід насильства, травми та боротьби за право бути почутими.
Світова прем’єра фільму «Сліди» відбулася 16 лютого 2026 року на 76-му Берлінському міжнародному кінофестивалі в програмі Panorama Dokumente.
Пізніше фільм отримав Приз глядацьких симпатій Panorama Audience Award у категорії документального кіно. Для українського документального кіно це стало важливим міжнародним визнанням.
Особливість цієї нагороди в тому, що її визначає аудиторія. Тобто фільм був почутий не тільки експертами та критиками, але й глядачами, які побачили в ньому не приватну українську історію, а універсальне свідчення про насильство, війну, гідність та відповідальність.
У 2026 році фільм також отримав спеціальну відзнаку на Millennium Docs Against Gravity. Це посилило його міжнародний статус як однієї з важливих документальних робіт про російську війну проти України та її людські наслідки.
Для ізраїльської аудиторії показ «Слідів» має особливе значення. Ізраїльське суспільство добре розуміє, що свідчення про насильство, полон, приниження, тортури та злочини проти мирних людей не можуть залишатися тільки внутрішньою справою однієї країни.
Такі історії вимагають документації. Вони вимагають уваги. І вони вимагають міжнародної солідарності — не декларативної, а людської, культурної та суспільної.
В Ізраїлі тема пам’яті, травми, війни, заручників, насильства та гідності людини має особливу чутливість. Тому український фільм на DOCAVIV звучить тут не як далека історія з іншої країни, а як частина великої розмови про те, що відбувається з суспільством, коли злочини стають інструментом війни.
Важливо підкреслити: «Сліди» не варто сприймати як спробу порівнювати трагедії або змагатися в болі. Його значення в іншому. Фільм запрошує побачити український досвід через людські долі та зрозуміти, чому документування російських злочинів важливо не тільки для України.
Для ізраїльського глядача це також можливість почути голоси українських жінок напряму — не через політичні заяви, не через дипломатичні формули і не через військову статистику.
НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency розглядає такі події як частину ширшої розмови про зв’язки між Україною та Ізраїлем, про роль культури в осмисленні війни і про те, чому свідчення жертв військових злочинів повинні звучати за межами країни, де ці злочини були скоєні.
В Ізраїлі живуть репатріанти з України, українці, які постійно проживають у країні, сім’ї з українським корінням, волонтери, активісти та люди, які допомагають Україні після повномасштабного вторгнення росії у 2022 році.
Для цієї аудиторії показ «Слідів» — не просто фестивальна подія. Це момент, коли український біль та українське свідчення входять в ізраїльський культурний простір.
Фільм допомагає винести тему російських злочинів за межі новин. Він показує не тільки факт насильства, але й те, як жінки продовжують жити, говорити, підтримувати інших і вимагати справедливості.
Саме в цьому сила документального кіно. Воно не замінює суд, розслідування або політичне рішення. Але воно зберігає людські обличчя там, де офіційні документи часто залишають тільки формулювання.
Показ фільму «Сліди» / Traces на DOCAVIV відбудеться:
4 червня 2026 року
Тель-Авів
Тель-Авівська синематека
Зал 2
Час: 14:15
Сторінка фільму та квитки:
https://www.docaviv.co.il/films/traces/
Глядачам варто враховувати, що фільм піднімає важку та травматичну тему сексуального насильства та тортур під час війни. Це робота, що вимагає уважного, делікатного та шанобливого перегляду.
SEMA Ukraine — це українська громадська організація та спільнота жінок, які пережили сексуальне та гендерно обумовлене насильство, пов’язане з війною росії проти України. На своєму офіційному сайті організація пише, що об’єднує українок, які постраждали від такого насильства внаслідок збройної агресії росії та займають активну громадянську позицію.
SEMA Ukraine існує з 2019 року як частина міжнародної мережі SEMA Network, заснованої міжнародною організацією Фонд доктора Дениса Муквеге. Денис Муквеге — конголезький лікар-гінеколог та лауреат Нобелівської премії миру, відомий своєю роботою з жінками, які пережили сексуальне насильство в умовах збройних конфліктів.
1 лютого 2023 року була офіційно зареєстрована громадська організація «Сема Україна». Її мета — підвищувати суспільну обізнаність про причини та наслідки сексуального насильства під час збройного конфлікту, боротися з безкарністю та домагатися притягнення військових злочинців до відповідальності.
Організація допомагає постраждалим жінкам не залишатися наодинці з травмою: створює безпечну платформу для спілкування, надає психологічну підтримку, допомагає встановлювати контакти з профільними медичними, юридичними та правозахисними організаціями. Також SEMA Ukraine займається документуванням свідчень про злочини окупантів та адвокацією на національному та міжнародному рівні.
У грудні 2024 року організації, що об’єднують постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, запустили ініціативу щодо включення Російської Федерації в додаток до щорічного звіту Генерального секретаря ООН про сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом. Йдеться про перелік сторін, які обґрунтовано підозрюються у скоєнні зґвалтувань або інших форм сексуального насильства в ситуаціях збройного конфлікту.
У контексті фільму «Сліди» SEMA Ukraine важлива тому, що одна з центральних героїнь картини — Ірина Довгань, колишня полонянка, правозахисниця та керівниця цієї організації. Через її історію фільм показує не тільки травму, але й шлях до публічного свідчення, взаємної підтримки та боротьби за справедливість.
Фільм: «Сліди» / Traces
Рік: 2026
Країни: Україна, Польща
Жанр: документальний фільм, докудрама
Режисерка: Аліса Коваленко
Співрежисерка: Марися Нікітюк
Продюсерки: Ольга Брегман, Наталія Лібет
Компанії: 2Brave Productions, Message Film
Мова: українська
Тема: сексуальне насильство та тортури під час російської агресії проти України
Героїні: Ірина Довгань, Ольга Черняк, Тетяна Василенко, Галина Тищенко, Ніна, Людмила Мімрікова
Фестиваль: DOCAVIV 2026
Дати фестивалю: 28 травня — 6 червня 2026 року
Місто: Тель-Авів
Показ фільму: 4 червня, Тель-Авівська синематека
Фільм «Сліди» важливий не тільки тому, що його показують на міжнародному фестивалі. Він важливий тому, що повертає глядачеві розуміння: за словами «військові злочини» стоять конкретні люди, конкретні тіла, конкретна пам’ять і конкретна боротьба за право на правду.
Для Тель-Авіва цей показ стає не просто зустріччю з українським документальним кіно. Це зустріч з голосами жінок, які пережили російське насильство і не дозволили цьому насильству стати останнім словом їхньої історії.
Сторінка фільму та квитки:
https://www.docaviv.co.il/films/traces/
Більше на НАновини – Nikk.Agency Новини Ізраїлю
– Стаття спочатку була опублікована на Read More – Новини Ізраїлю
Коротке гіперпосилання на цю сторінку, якщо комусь треба...
https://ukr.co.il/?p=8431
#новини #купкаізраїль