#новини
У Дніпрі, одному з найважливіших єврейських центрів України, рабин Меїр Стамблер продовжує роботу з громадою на тлі затяжної війни. Його слова важливі не лише для України, але й для Ізраїлю: вони показують, як єврейське життя зберігається там, де кожен день вимагає сили, віри та відповідальності.
На п’ятому році повномасштабної війни в Україні єврейська громада Дніпра продовжує жити, молитися, допомагати людям і підтримувати зв’язок з світовим єврейством.
В ізраїльському релігійному виданні Emess 18 червня 2026 року вийшов матеріал про рабина Меїра Стамблера з Дніпра. Текст опубліковано в рамках спеціального проекту до 3 тамуза — дня відходу Любавицького Ребе. Проект присвячений 32 хабадським посланцям з різних країн світу, а українська частина цієї історії пов’язана саме з Дніпром і з роботою рабина Стамблера.
Для ізраїльської аудиторії ця тема має особливе значення. Дніпро — не просто великий український місто. Це один з символічних центрів єврейського життя в Україні, місце, де протягом багатьох років розвивалися єврейські освітні, релігійні та громадські проекти.
Після початку великої війни життя там змінилося радикально. Але сам факт, що єврейська громада продовжує діяти, показує важливу річ: єврейська присутність в Україні не зникла під тиском ракет, тривог, евакуацій і постійної невизначеності.
Головна думка рабина Меїра Стамблера, передана в матеріалі Emess, звучить дуже просто, але за нею стоїть велика внутрішня дисципліна: шліхут — місія — це не частина життя, а саме життя.
Це не адміністративна посада, не громадська активність за розкладом і не набір релігійних обов’язків. У хабадському розумінні, про яке говорить рабин Стамблер, кожен талант людини, кожна здатність, кожна риса характеру і навіть особисті труднощі можуть бути спрямовані на служіння вищій меті.
У звичайний час така думка може звучати як духовна формула. Під час війни вона стає практичною програмою виживання і відповідальності.
Коли навколо нестабільність, людина природно починає думати про страх, втому, втрати, безпеку сім’ї, майбутнє дітей. Але рабин Стамблер говорить про інший масштаб: якщо людина живе місією, то труднощі не зникають, але отримують інший сенс.
Саме тому його слова важливі не лише для релігійної аудиторії. У них є відповідь на питання, яке сьогодні хвилює багатьох євреїв в Ізраїлі та діаспорі: як громада може зберігати себе, коли зовнішні обставини тиснуть сильніше звичайного?
Відповідь з Дніпра звучить так: через мету, через служіння, через постійну присутність поруч з людьми.
Для Ізраїлю війна в Україні часто сприймається через політику, дипломатію, безпеку, алію, гуманітарну допомогу або відносини з Росією. Але є ще один шар, про який не можна забувати: єврейські громади в Україні продовжують жити всередині цієї війни.
Вони не є абстрактною темою міжнародного порядку денного. Це реальні сім’ї, літні люди, діти, вчителі, рабини, волонтери, громадські центри, синагоги і школи.
Коли рабин з Дніпра говорить, що люди «звикли жити метою, а не труднощами», це не красива фраза для публікації. Це опис повсякденності, в якій громада повинна працювати навіть тоді, коли країна знаходиться під постійною загрозою.
Для НАновини — Новини Ізраїлю тут важливий саме ізраїльський кут. Ізраїльське суспільство добре розуміє, що таке життя в умовах загрози, мобілізації, тривог і невизначеності. Тому історія Дніпра може бути прочитана в Ізраїлі не як далека українська релігійна замітка, а як близький єврейський досвід.
У Ізраїлю і України різні війни, різні обставини і різні виклики. Але єврейська логіка стійкості багато в чому схожа: громада тримається не лише на інфраструктурі, але й на людях, які залишаються на місці і продовжують виконувати свою роль.
У матеріалі Emess підкреслюється, що рабин Стамблер продовжує вести діяльність у Дніпрі «під складною реальністю продовжуваної війни». Це важлива формулювання. Вона не драматизує ситуацію штучно, але й не приховує контекст.
Україна живе у війні вже п’ятий рік після повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року. Для єврейських громад це означає не лише фізичну небезпеку, але й соціальне навантаження: допомога нужденним, підтримка літніх, зв’язок з сім’ями, духовна робота, свята, освіта, гуманітарні питання.
На цьому тлі місія рабина — не лише релігійна. Вона стає громадською, людською і історичною.
Дніпро в цій історії — не просто географія. Це місто, де єврейське життя не пішло на паузу, незважаючи на війну. І саме тому український сюжет у проекті до 3 тамуза виявився пов’язаний з рабином Стамблером.
Наприкінці матеріалу рабин Меїр Стамблер говорить про глибоку віру і про чудеса, які супроводжують єврейську громаду. Він також висловлює надію на визволення і прихід геули — повного духовного звільнення.
Для світського читача такі слова можуть звучати як мова релігійної традиції. Але для громади, яка живе всередині війни, надія — це не абстрактна ідея. Це ресурс, без якого важко витримувати довгу дистанцію.
Війна змінює відчуття часу. Люди перестають чекати швидкого завершення, починають жити в режимі тривалого навантаження. Саме в такій ситуації слова про місію набувають особливої сили. Вони допомагають не лише пояснити те, що відбувається, але й не втратити внутрішній стрижень.
Для НАновини — Новини Ізраїлю ця історія важлива ще й тому, що вона показує живий зв’язок Ізраїлю, України і єврейського світу. Поки політики обговорюють формати підтримки, дипломатичні обмеження і стратегічні інтереси, на місцях залишаються люди, які кожен день роблять те, що вважають своїм обов’язком.
Історія рабина Меїра Стамблера з Дніпра — це не лише релігійний матеріал до 3 тамуза. Це свідчення про те, як єврейська місія продовжується в Україні на п’ятому році війни.
У цій історії є кілька важливих сенсів.
Перший — єврейська громада України не зникла через війну. Вона змінилася, пережила важкі випробування, але продовжує жити.
Другий — духовне лідерство в таких умовах стає не символічним, а практичним. Рабин, громадський лідер, волонтер, вчитель і організатор допомоги часто виявляються частиною однієї і тієї ж системи підтримки.
Третій — Ізраїлю важливо бачити в Україні не лише поле міжнародної політики, але й простір єврейської відповідальності. Там залишаються громади, пов’язані з світовою єврейською історією, з Хабадом, з пам’яттю, з сьогоднішніми людськими долями.
І четвертий — слова рабина Стамблера про те, що місія стає самим життям, добре пояснюють, чому єврейське життя в Дніпрі продовжується навіть тоді, коли навколо йде війна.
Повністю джерело на івриті можна прочитати тут:
https://www.emess.co.il/radio/1887868
Emess / אמס — івритомовний новинний і медіа-сайт, орієнтований насамперед на харедимну і релігійну аудиторію Ізраїлю. Платформа публікує новини, інтерв’ю, відео, аудіо, подкасти, матеріали про життя релігійних громад, політику, суспільство, культуру і світ Тори.
Emess входить до медіагрупи «Коль Хай» / קול חי, пов’язаної з однойменною ізраїльською харедимною радіостанцією. Це медійне середовище, розраховане в першу чергу на читачів і слухачів з релігійного сектора Ізраїлю: харедимні громади, релігійні сім’ї, рабинів, громадських діячів і аудиторію, яка споживає новини через релігійну і громадську оптику.
На офіційній сторінці Emess зазначається, що сайт створено як платформа новин і медіа для публіки, яка дотримується Тори і заповідей. Точна дата заснування сайту в відкритому описі Emess не вказана, тому коректніше не називати конкретний рік без додаткового підтвердження.
Основна аудиторія Emess знаходиться в Ізраїлі. За відкритими оцінками Similarweb за травень 2026 року, сайт emess.co.il отримав близько 1,8 млн візитів на місяць. Це не внутрішня статистика редакції, а зовнішня оцінка аналітичного сервісу, тому її правильно подавати як приблизну. За тими ж даними, більша частина трафіку сайту приходить з Ізраїлю, а інші країни дають значно меншу частку відвідувань.
За оцінкою Similarweb, близько 95,7% desktop-трафіку Emess припадає на Ізраїль. Далі з великим відривом йдуть США, Великобританія, Франція і Німеччина. Сервіс також оцінює аудиторію сайту як переважно чоловічу, а найбільшу вікову групу — 55–64 роки. У категорії Community and Society > Faith and Beliefs сайт Emess входить до помітних ізраїльських майданчиків релігійного сегмента.
Питання власності краще формулювати обережно. Сам Emess пов’язує себе з медіагрупою «Коль Хай». За публікаціями ізраїльських ЗМІ, контроль над радіостанцією «Коль Хай» належить бізнесмену Іцхаку Мирилашвілі, який також відомий як власник ізраїльського 14-го каналу. У 2025 році повідомлялося, що Мирилашвілі отримав повну власність над «Коль Хай», викупивши останню частку у міноритарних інвесторів.
Таким чином, Emess можна описувати як івритомовний харедимний новинний і медіа-сайт з екосистеми “Коль Хай”, орієнтований головним чином на релігійну аудиторію Ізраїлю і маючий, за зовнішніми оцінками, близько 1,8 млн візитів на місяць.
Більше на НАновини – Nikk.Agency Новини Ізраїлю
– Стаття спочатку була опублікована на Read More – Новини Ізраїлю
Коротке гіперпосилання на цю сторінку, якщо комусь треба...
https://ukr.co.il/?p=8514
#новини #купкаізраїль