#новини
З 3 по 10 вересня 2026 року в Берліні проходив міжнародний молодіжний музичний обмін, у якому одночасно зустрілися підлітки з чотирьох міст і чотирьох країн: Рівного в Україні, Ашкелона в Ізраїлі, Колобжега в Польщі та берлінського Панкова. Українська сторона розповіла про поїздку 20 вересня, вже після повернення делегації додому. Німецька адміністрація Панкова анонсувала проєкт ще 28 серпня і детально описала програму всього тижня.
Автор: Вікторія Кацман
Для ізраїльського читача тут є деталь, яку легко пропустити в українській новині: це була не просто закордонна поїздка учнів з Рівного. Ізраїль представляв Ashkelon Municipal Conservatory — Муніципальний консерваторій Ашкелона, а сам обмін є продовженням проєкту, в якому молодь Ашкелона і Рівного вперше одночасно зустрілася в Берліні ще у вересні 2024 року. У 2026-му до них додався польський Колобжег.
Рівне представляли викладачі та старшокласники міської дитячої музичної школи №2. Українська делегація привезла два колективи народного напрямку.
До ансамблю народної музики «Перепілонька» увійшли Микола Голубенко, Назарій Житковський, Роман Лесько, Олексій Полюхович та Орест Пастушенко. Керівник колективу — Світлана Пекарська. У зразковому фольклорному ансамблі «Уляночка» виступали Єва Новак, Владислава Пекарська, Анастасія Дубровик та Інна Плісюк, керівник — Ірина Татарин.
Рівняни робили акцент на культурі Полісся, традиційних мелодіях і творах українських композиторів. Але програма не зводилася до схеми, де кожна країна приїхала, відіграла свій номер і поїхала. Учасники разом репетирували, займалися на майстер-класах і, за повідомленням української сторони, об’єдналися у великий міжнародний музичний колектив разом з ровесниками з Німеччини, Польщі та Ізраїлю.
Це продовжує вже знайому для читачів НАновин лінію, коли українська музика стає мовою контакту з ізраїльським середовищем. Зовсім недавно ми розповідали про київський колектив «Боу нашир», учасники якого виконують пісні на івриті та їдиші і тим самим будують зовсім інший, але за змістом близький музичний міст між двома країнами. «Київські студенти співають на їдиші та івриті» — матеріал НАновин
Приймаючою стороною була муніципальна музична школа Béla Bartók у Панкові. Тиждень включав не тільки заняття музикою. У програмі були спільні репетиції та дискусії, міжкультурні вечори, спільне приготування їжі, прогулянки та екскурсії по Берліну. Німецькі організатори прямо пояснювали задум проєкту так: міський союз існує на папері, поки люди з партнерських міст не починають зустрічатися особисто.
Перше публічне виступлення відбулося 4 вересня в Einsteinpark. Програма називалася BÉLA TANZT, і глядачам представили музику чотирьох країн.
Наступного дня, 5 вересня, рівненські музиканти брали участь у відкритті виставки музею Панкова «Pankows Partnerstadt Riwne – Persönliche Berichte vom Alltag im Krieg» — «Місто-партнер Панкова Рівне: особисті розповіді про повсякденне життя під час війни». Експозиція виникла після поїздки співробітників Museum Pankow у Рівне і розповідала саме про життя українського міста в умовах війни.
Головною музичною подією тижня став «Концерт дружби» 7 вересня у великій залі освітнього та культурного центру Peter Edel у берлінському Вайсензее. На одній сцені зустрілися музична школа Béla Bartók, школа №2 з Рівного, Муніципальний консерваторій Ашкелона і державна музична школа Колобжега. Організатори описували програму як вечір музичних традицій Німеччини, України, Ізраїлю та Польщі.
Муніципальний консерваторій Ашкелона — цілком конкретний міський заклад, а не приватний гурток, запрошений організаторами з боку. Згідно з його офіційною сторінкою на івриті, консерваторія існує з 2004 року і з’явилася після об’єднання двох музичних центрів. Сьогодні вона працює в районі Ган ха-Врадим як підрозділ міської компанії культури, молоді, спорту та дозвілля. Там викладають гру, вокал і виконавську майстерність приблизно на 15 видах інструментів.
У консерваторії діє кілька ансамблів. Представницьким колективом — הרכב ייצוגי — керують Євгеній Разіков і Елла Галфгат; є представницький хор, ансамблі клавішних і гітар, духові склади. Директором консерваторії в ізраїльських муніципальних довідкових даних зазначений Гіль-Ад Бардо.
Але тут є межа між знайденим і передбачуваним. У відкритих документах проєкту немає списку ашкелонських дітей, які приїхали до Берліна, і немає підтвердження, що Разіков, Галфгат або Бардо входили до делегації. Тому приписувати їм керівництво цією конкретною поїздкою не можна.
Не знайдено поки і повний концертний буклет 7 вересня з назвами творів, які виконувала саме ізраїльська сторона. Німецька програма говорить про музику чотирьох країн, українська — про спільні репетиції та міжнародний колектив. Цього достатньо, щоб зрозуміти формат, але не щоб додумувати репертуар Ашкелона.
Саме такі деталі НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency намагається відокремлювати від красивої загальної картинки: де організатори дали конкретний факт, ми його використовуємо; де у відкритих джерелах залишився пробіл — він залишається пробілом, а не заповнюється припущенням.
Є при цьому факт, який в українській публікації майже не видно. Адміністрація Панкова окремо подякувала посольству Ізраїлю в Берліні, яке «і цього року» підтримало музичний обмін великим пожертвуванням. Така формулювання показує, що йдеться про продовження підтримки, а не про випадковий разовий внесок.
У фінансуванні та організації також брали участь Verband deutscher Musikschulen, фонд GESOBAU, KulturMarktHalle та громадські об’єднання, що підтримують партнерські зв’язки Панкова з Ашкелоном, Рівним і Колобжегом.
Тобто присутність Ізраїлю тут була відразу на кількох рівнях: діти з Ашкелона, муніципальна музична структура, багаторічний міський зв’язок Панков—Ашкелон і підтримка ізраїльської дипломатичної місії в Німеччині.
Історія Ашкелона і Панкова набагато старша за нинішній концерт. Офіційне партнерство з ізраїльським містом з’явилося 7 липня 1994 року і стало першою міською зв’язкою такого роду між муніципалітетом колишньої Східної Німеччини та ізраїльським містом. Зараз взаємодія включає молодь, спорт, культуру та освіту.
Рівне увійшло в цю конструкцію набагато пізніше. Наприкінці 2022 року Панков і Рівне оформили партнерство солідарності після початку повномасштабної російської війни, а 12 липня 2024 року відносини отримали офіційний статус міст-партнерів.
І саме у вересні 2024 року українська та ізраїльська лінії вперше перетнулися всередині музичного проєкту. Молодь з Рівного і Панкова тоді грала разом в оркестрі, а учасники з Ашкелона і Панкова створили спільну джазову групу. Підсумковий концерт пройшов 17 вересня в тому ж Peter Edel. На офіційних фотографіях Панкова разом з молодіжними колективами зображені мер Ашкелона Томмер Глам, керівництво Рівного і голова Панкова Корделія Кох.
Після тієї зустрічі учасники багатостороннього міського семінару окремо домовилися розширювати саме музичні молодіжні контакти. Через два роки це рішення вже виглядає не протоколом після зустрічі: у 2026 році музичний обмін пройшов вдруге і виріс до чотирьох міст.
Зв’язок Ашкелона з Панковом настільки помітний, що в Берліні з’явилася площа Ashkelon-Platz. Ізраїльські місцеві ЗМІ описували її відкриття як символ більш ніж 30-річного міського партнерства і окремо згадували спортивні молодіжні обміни та музичні зустрічі.
У травні 2026 року на площі встановили інформаційний стенд, що розповідає про партнерство з ізраїльським містом. Німецька адміністрація знову підкреслила, що відносини охоплюють молодіжні, освітні, спортивні та культурні проєкти.
Ще у вересні 2024 року ізраїльське видання כאן דרום — אשקלון розповідало про десять молодих спортсменів з Ашкелона, які вирушили в Панков на восьмиденний обмін. Вони не тільки займалися спортом, але й обговорювали з німецькими однолітками антисемітизм, Голокост і поточні події. Видання зазначало, що такі поїздки проводяться регулярно.
Музика, таким чином, не виникла окремо від решти контактів. Вона стала ще одним каналом тих самих відносин.
Є дивна деталь. У відкрито індексованих івритомовних матеріалах, які вдалося перевірити, окремої публікації про музичну поїздку Ашкелона 3–10 вересня 2026 року виявити не вдалося. При цьому ізраїльські місцеві ЗМІ регулярно пишуть і про партнерство з Панковом, і про Ashkelon-Platz, і про інші молодіжні обміни.
Це не означає, що мерія або консерваторія точно нічого не публікували: пост міг залишитися в Facebook або Instagram і не потрапити в пошуковий індекс. Але на сьогоднішній день найдетальнішу підтверджену інформацію про участь Ашкелона дають саме офіційні німецькі документи, тоді як українська сторона детально розповіла про свою делегацію.
Для НАновин це якраз той випадок, коли українська регіональна новина відкриває майже непомітний всередині Ізраїлю ізраїльський сюжет.
Ми вже розповідали про інші ситуації, коли діти і молодь з України та Ізраїлю опиняються всередині одного міжнародного проєкту. Наприклад, навесні ізраїльська Нагарія представляла країну на дитячо-юнацькому футбольному турнірі в Берліні разом з командами з України та інших європейських країн. «Україна і Ізраїль на одному полі» — матеріал НАновин
А всередині самого Ізраїлю все помітніше стає українська культурна інфраструктура — від заходів і виставок до постійно працюючого Українського культурного центру в Тель-Авіві. Що відбувається в Українському культурному центрі в Тель-Авіві
Панков — один з адміністративних районів Берліна. Саме районна адміністрація, а не федеральний уряд Німеччини, веде систему міських партнерств з Ашкелоном, Рівним і Колобжегом.
Рівне — обласний центр на заході України. Місто знаходиться далеко від лінії фронту, однак, як і інші українські міста, живе в умовах війни, повітряних тривог і російських ударів. Партнерство з Панковом почалося як форма солідарності після російського вторгнення і в 2024 році стало офіційним.
Полісся, музику якого представляли рівненські діти, — історико-етнографічний регіон України, Білорусі та частини Польщі з власною музичною, пісенною та фольклорною традицією.
Peter Edel — культурно-освітній центр у берлінському районі Вайсензее. Саме тут пройшли концерти молодіжних музичних обмінів і в 2024-му, і в 2026 році.
Муніципальний консерваторій Ашкелона — міська музична школа, що працює з 2004 року. Його участь означає, що Ізраїль представляла офіційна культурно-освітня структура Ашкелона, а не випадково зібрана група музикантів.
Якщо дивитися тільки на повідомлення з Рівного, історія виглядає як вдала закордонна поїздка двох українських фольклорних ансамблів. Якщо додати німецькі та ізраїльські джерела, картина змінюється.
Перед нами проєкт, який вдруге зводить в одному Берліні дітей з України та Ізраїлю, причому не абстрактні «делегації двох країн», а конкретні міста — Рівне і Ашкелон. Їхні власні відносини між собою поки не оформлені як міське партнерство. Зв’язуючою ланкою виступає Панков.
У 2024 році це були перші паралельні музичні зустрічі. У 2026-му — вже тижнева міжнародна програма з чотирма містами, репетиціями, концертами, розмовами, виставкою про війну в Україні і підтримкою посольства Ізраїлю.
І на цьому проєкт, схоже, не закінчується. Адміністрація Панкова вже заявила, що хоче далі зв’язувати школи, музичні установи та громадські організації зі своїми містами-партнерами. Тому зустріч вересня 2026 року виглядає не фіналом, а ще одним ланкою програми, яка поступово перетворює формальні лінії на карті — Берлін—Ашкелон, Берлін—Рівне, Берлін—Колобжег — у зв’язки між конкретними підлітками, викладачами та сім’ями.
Більше на НАновини – Nikk.Agency Новини Ізраїлю
– Стаття спочатку була опублікована на Read More – Новини Ізраїлю
Коротке гіперпосилання на цю сторінку, якщо комусь треба...
https://ukr.co.il/?p=12889
#новини #купкаізраїль