#новини

8 травня 2026 року головний рабин України Моше Асман опублікував звернення до Дня пам’яті жертв і Перемоги у Другій світовій війні. У його словах ця дата звучить не як формальний історичний ритуал, а як жива моральна точка відліку — особливо для України, Ізраїлю та єврейського народу.

Це день скорботи і вдячності одночасно.

Скорботи — тому що нацистське зло знищило мільйони людей, зламало сім’ї, міста, громади та цілі покоління. Для євреїв 8 травня має особливе значення: шість мільйонів євреїв були вбиті лише за те, що вони були євреями.

Вдячності — тому що перемога над нацизмом стала можливою ціною величезної жертви народів антигітлерівської коаліції.

8 травня: пам’ять, яка не повинна стати пустою датою

Моше Асман нагадав, що 8 травня світ побачив: навіть дуже сильне зло не є вічним. Гітлерівська Німеччина капітулювала, а ідеологія, яка хотіла стерти саму людяність, зазнала поразки.

Але ця перемога не прийшла сама по собі.

За нею стояли армії, народи, сім’ї, солдати, підпільники, в’язні, рятівники, загиблі та вижилі. За нею стояли мільйони доль, багато з яких так і не були розказані повністю.

Для ізраїльської аудиторії цей акцент особливо важливий. Ізраїль живе з пам’яттю про Катастрофу не як з далекою сторінкою минулого, а як з частиною національної свідомості, безпеки та відповідальності перед майбутніми поколіннями.

Єврейська пам’ять і український контекст

У зверненні головного рабина України прозвучала важлива думка: пам’ять про Другу світову війну не можна відривати від реального внеску тих, хто боровся проти нацизму.

Україна внесла в цю боротьбу величезний внесок. Близько 7 мільйонів українців воювали проти нацизму, і без цієї жертви перемога над Третім рейхом виглядала б інакше.

Значним був і внесок єврейського народу. Понад мільйон євреїв служили в арміях союзників: у США, Великобританії, Канаді, Польщі, Червоній армії та інших силах, які воювали проти гітлерівської Німеччини.

Це принципово важливо нагадувати сьогодні, коли різні сили намагаються приватизувати перемогу, стерти внесок України, затушувати єврейську участь і призначити себе єдиними «правовласниками» історичної пам’яті.

Перемога над нацизмом не належить одній державі, одному режиму чи одній політичній міфології. Вона була оплачена кров’ю багатьох народів.

Чому слова Моше Асмана звучать особливо гостро у 2026 році

Сьогодні Україна та Ізраїль знову живуть у час важкої війни. Обидва суспільства знають, що таке ракетні удари, похорони, тривога, мобілізація, боротьба за право жити без диктату терору та насильства.

Саме тому слова Моше Асмана про «вісь зла» звучать не як метафора, а як політична та духовна оцінка часу.

Україна протистоїть російській агресії. Ізраїль продовжує жити під загрозою терористичних структур та їх покровителів. Іран залишається ворогом і України, і Ізраїлю, тому що його технології, ідеологія та союзники працюють на посилення війни, тиску та страху.

У такому контексті пам’ять про перемогу над нацизмом стає не архівною темою, а питанням сьогоднішньої стійкості.

НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency звертає увагу саме на цей сенс: 8 травня важливо не тільки згадувати минуле, але й розуміти, як історична пам’ять допомагає суспільству розпізнавати зло в теперішньому — без підмін, без чужої пропаганди і без спроб переписати внесок України та євреїв у перемогу.

Зло може бути сильним, але це не означає, що воно переможе

Одна з ключових фраз у зверненні Моше Асмана — думка про те, що зло може бути сильним і міцним, але так буде не завжди.

Це не втішна формула для гарної промови. Це висновок з історії.

Нацистська Німеччина теж здавалася потужною. Її армія захоплювала країни, її пропаганда вселяла страх, її ідеологія претендувала на вічність. Але врешті-решт ця система була розбита.

Для України ця думка сьогодні звучить як нагадування про ціну опору. Для Ізраїлю — як нагадування про необхідність стояти проти тих, хто знову мріє знищувати євреїв, держави та свободу інших народів.

Пам’ять про Другу світову війну не повинна перетворюватися на декорацію для парадів чи лозунгів. Вона вимагає чесності.

Україна, Ізраїль та єврейський народ: спільна лінія пам’яті

У словах головного рабина України є важливий міст між минулим і теперішнім. Він говорить не тільки про загиблих, але й про живих — про тих, хто сьогодні має витримати новий історичний іспит.

Для єврейського народу пам’ять про шість мільйонів убитих — це не просто трагедія минулого. Це попередження про те, що ненависть, якщо її вчасно не зупинити, перетворюється на систему знищення.

Для України пам’ять про Другу світову війну — це ще й пам’ять про землю, яка стала одним з головних полів битви, про міста, села, Бабин Яр, фронт, окупацію, опір і мільйони людей, які пройшли через катастрофу.

Сьогодні ці сенси знову сходяться.

Україна та Ізраїль по-різному переживають війну, але обидві країни розуміють: зло рідко приходить у світ з чесною назвою. Воно прикривається історією, релігією, «захистом», «безпекою», «традицією» або «справедливістю». Саме тому пам’ять має бути точною.

Молитва за Україну та Ізраїль

Моше Асман завершив звернення словами про благословенну пам’ять усіх загиблих і проханням до Всевишнього дати Україні та Ізраїлю сили вистояти і перемогти темряву вже в наш час.

Це сильна формула для 8 травня 2026 року.

Тому що йдеться не тільки про минуле. Йдеться про право народів жити, пам’ятати, захищатися і не дозволяти новим агресорам привласнювати собі чужу жертву, чужу перемогу і чужу історію.

Пам’ять про загиблих нехай буде благословенна.

І нехай Україна та Ізраїль знайдуть сили пройти через цей час так, щоб майбутні покоління теж могли сказати: зло було сильним, але воно не стало вічним.

Більше на НАновини – Nikk.Agency Новини Ізраїлю

– Стаття спочатку була опублікована на Read More – Новини Ізраїлю

Коротке гіперпосилання на цю сторінку, якщо комусь треба...

https://ukr.co.il/?p=8295
#новини #купкаізраїль