#новини
Український експорт пшеничного борошна в сезоні 2025/26 зберігає відносну стійкість за обсягами, але помітно змінює свою географію. Якщо ще нещодавно основним орієнтиром для постачальників виглядав європейський ринок, то тепер все чіткіше видно зміщення попиту в бік Близького Сходу та сусідніх з Україною країн. Для Ізраїлю ця тенденція особливо цікава: країна вже входить до числа найбільших покупців українського борошна, а на тлі перебудови логістики та конкуренції всередині Євросоюзу її роль може стати ще помітнішою.
Про це повідомили в «Борошномели України».
Сама динаміка показує важливий зсув. За період з липня по березень Україна експортувала 48,3 тисячі тонн борошна проти 49,8 тисячі тонн за аналогічний період минулого сезону. Формально це виглядає як невелике зниження, але куди важливіше інше: частка країн ЄС у структурі експорту скоротилася з 44% до 35%. Тобто ринок не рухнув, але його центр ваги поступово зміщується.
Головний висновок з цих цифр полягає в тому, що український експорт борошна все менше залежить тільки від Європи. Це не означає повного відходу з ринку ЄС, але показує, що європейський напрямок вже не виглядає безумовно домінуючим.
Причин у такої перебудови декілька. Європейський ринок залишається важливим, але там вища конкуренція, складніше ціновий тиск і чутливіші логістичні витрати. Крім того, для українських виробників стає все важливіше не спиратися на один макроринок, а розподіляти ризики між кількома регіонами.
Саме тому Близький Схід поступово посилює своє значення. Для українських експортерів цей регіон стає не просто альтернативою, а повноцінним напрямком зростання. Тут важливі і стабільний попит, і продовольча чутливість регіону, і ширші можливості для перерозподілу торгових потоків в умовах мінливої зовнішньої кон’юнктури.
Серед найбільших імпортерів українського пшеничного борошна в сезоні 2025/26 названі Молдова з обсягом 14,9 тисячі тонн, “Палестина” з 9,2 тисячі тонн, Чехія з 7,4 тисячі тонн, Ізраїль з 4,4 тисячі тонн і Іспанія з 4,2 тисячі тонн.
Цей список сам по собі показовий.
З одного боку, в ньому як і раніше є європейські країни, а значить говорити про витіснення ЄС «в нуль» було б неправильно. З іншого — Близький Схід вже не виглядає другорядним напрямком. Присутність “Палестини” та Ізраїлю серед ключових покупців показує, що попит у регіоні перестав бути периферійним і безпосередньо впливає на експортний баланс української борошномельної галузі.
Для ізраїльської аудиторії ця новина має не тільки економічне, але й стратегічне значення. Ізраїль залишається країною, для якої тема продовольчої стійкості, надійності постачань і диверсифікації імпорту завжди має особливу вагу. На цьому тлі посилення української присутності на ізраїльському ринку борошна виглядає як частина ширшої картини.
Україна, незважаючи на війну, продовжує зберігати експортні можливості та переорієнтовувати постачання. Ізраїль, у свою чергу, опиняється серед тих держав, які можуть вигравати від такої перебудови торгових маршрутів, особливо якщо українські виробники будуть і далі шукати більш гнучкі та менш перевантажені ринки збуту.
Тут важливо і ще одна обставина. Якщо частка ЄС знижується, це не обов’язково означає слабкість українського продукту. Навпаки, це може говорити про пошук більш вигідних, стійких і менш політично чутливих експортних напрямків. Для Ізраїлю така ситуація відкриває вікно можливостей: українське борошно вже присутнє на ринку, а при подальшому перерозподілі експортних потоків його роль може зрости.
НАновости — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency в такому контексті можуть розглядати цю тенденцію не як вузькоспеціалізовану аграрну статистику, а як частину більшого процесу, в якому Україна перебудовує зовнішню торгівлю, а країни Близького Сходу отримують більшу вагу в її експортній архітектурі.
Паралельно з експортом Україна збільшує і імпорт борошна: за дев’ять місяців сезону він зріс до 2,3 тисячі тонн. Це не скасовує експортної ролі країни, але підкреслює, що ринок стає більш складним і багатошаровим.
При цьому за підсумками всього маркетингового року загальний експорт борошна може скоротитися приблизно до 65 тисяч тонн. На перший погляд це виглядає як негативний сигнал, однак насправді показник потрібно читати ширше. Зниження загального обсягу ще не означає ослаблення українських позицій як таких. Іноді воно відображає не втрату ринків, а їх перерозподіл, зміну маршрутів, зростання конкуренції та спробу адаптуватися до нових умов торгівлі.
У цьому сенсі нинішня статистика важлива насамперед не абсолютними цифрами, а напрямком руху. Україна вже не просто продає борошно туди, де історично було зручніше. Вона поступово вибудовує більш диверсифіковану модель, в якій Близький Схід і найближчі сусіди грають все більш помітну роль.
Для Ізраїлю посилення українського напрямку в постачаннях борошна може означати більш стійкий доступ до важливого продовольчого ресурсу, особливо якщо логістика через європейські напрямки залишатиметься складною або менш вигідною для українських постачальників.
Крім того, зростання значення Близького Сходу в українському експорті може з часом призвести до більш тісних торгових зв’язків не тільки по борошну, але й по інших категоріях аграрної продукції. Там, де спочатку змінюється структура однієї товарної групи, нерідко слідом починають розширюватися й інші сегменти.
Саме тому новина про перерозподіл часток між ЄС і Близьким Сходом важлива не тільки для аграрних аналітиків. Вона показує, що економіка воєнного часу змушує Україну діяти гнучкіше, а Ізраїль і регіон в цілому отримують шанс посилити свою роль у новій карті українського продовольчого експорту.
Більше на НАновини – Nikk.Agency Новини Ізраїлю
– Стаття спочатку була опублікована на Read More – Новини Ізраїлю
Коротке гіперпосилання на цю сторінку, якщо комусь треба...
https://ukr.co.il/?p=8179
#новини #купкаізраїль