Більше 51 країни в ООН (в т.ч. Ізраїль) закликали Росію погодитися на припинення вогню
Більше 51 країни в ООН (в т.ч. Ізраїль) закликали Росію погодитися на припинення вогню
#новини
23 вересня 2026 року 51 держава — член ООН виступила зі спільною заявою на підтримку України та закликала Росію погодитися на повне, негайне та безумовне припинення вогню. Заява прозвучала в Нью-Йорку під час Генеральної Асамблеї ООН і на тлі окремого засідання Ради Безпеки щодо України.
Автор: Олександр Хмельницький
Сенс документа не в тому, що Київ 23 вересня вперше оголосив про готовність зупинити бойові дії. Україна посилається на згоду, дану ще в березні 2025 року, а нинішня заява переносить наступний крок на Москву. Одночасно підписанти підняли питання захисту цивільних, повернення депортованих українців і дітей, військовополонених, а також безпеки судноплавства в Чорному морі.
Що заявили 51 держава
У документі підкреслюється солідарність з Україною та необхідність дотримання принципів Статуту ООН — суверенітету, незалежності та територіальної цілісності держав, а також їх невід’ємного права на самооборону. Окремо йдеться про «глибоку стурбованість» ескалацією російських атак на цивільне населення та інфраструктуру України: згідно з наведеною в заяві оцінкою ООН, останні місяці принесли рекордно високу кількість жертв.
«Закликаємо до повного дотримання міжнародного гуманітарного права, притягнення до відповідальності та захисту цивільного населення», — йдеться в документі. Підписанти пов’язують припинення вогню не з остаточним мирним договором, а з переходом до дипломатії та подальшими переговорами.
Фінальна формула заяви сформульована без особливої дипломатичної двозначності: «Україна хоче миру. Ми хочемо миру. Росія повинна припинити свою агресію, погодитися на припинення вогню та змістовно приєднатися до переговорів заради всеосяжного, справедливого та тривалого миру відповідно до міжнародного права».
Документ підписали більшість країн Європи, а також Австралія, Канада, Коста-Ріка, Гондурас, Ізраїль, Японія, Нова Зеландія, Панама та Південна Корея. При цьому опублікований переказ заяви не містить повного поіменного переліку всіх 51 держави, тому відновлювати решту країн за більш ранніми деклараціями було б неправильно.
Звідки з’явилася формула про припинення вогню
Щоб зрозуміти нинішню заяву, доводиться повернутися до 11 березня 2025 року та переговорів делегацій України та США в Джидді. Тоді в офіційному спільному документі було записано, що Україна готова прийняти американську пропозицію про негайне тимчасове припинення вогню строком на 30 днів. Цей режим можна було продовжити за взаємною згодою, а вступити в силу він мав при одночасній згоді Росії.
Саме тут є невелика, але суттєва різниця між початковою формулою та нинішньою. У Джидді говорили про 30-денну зупинку вогню як про перший етап, тоді як тепер українська дипломатія та підтримуючі її держави використовують формулювання «повне, негайне та безумовне припинення вогню». По суті йдеться про одну політичну лінію: спочатку зупинити бойові дії, а потім обговорювати складніші умови можливого мирного врегулювання.
Київ продовжував дотримуватися цієї схеми і пізніше. У червні Володимир Зеленський пропонував путіну особисту зустріч і говорив про необхідність повної зупинки вогню на час подальшого переговорного процесу. НАновости розбирали цей епізод окремо в матеріалі «Я пропоную вам зустріч»: що Зеленський написав путіну.
Повернути цивільних, дітей і військовополонених
Окремий блок заяви взагалі не пов’язаний з тим, де саме пройде лінія припинення вогню. Підписавші документ держави вимагають від Росії негайно, безпечно і без додаткових умов повернути Україні всіх незаконно утримуваних, примусово переміщених або депортованих цивільних осіб. Діти в документі виділені окремо, а разом з ними йдеться про повне повернення військовополонених та інтернованих.
Це набагато ширше звичайної формули обміну полоненими. Йдеться також про цивільних, які опинилися в ув’язненні або вивезені з окупованих українських територій, тому гуманітарне питання винесено в заяві практично в самостійний напрямок і не прив’язане до майбутнього договору про території або безпеку.
Для Ізраїлю тут є окремий контекст. Україна раніше закликала Ізраїль активніше брати участь у Міжнародній коаліції з повернення українських дітей, а НАновости детально пояснювали, що являє собою ця ініціатива і навіщо Києву участь Ізраїлю, в матеріалі «Йдеться про дітей»: чому Україна знову звернулася до Ізраїлю. Пізніше Europol повідомив про міжнародну операцію, в ході якої з’явилася нова інформація по 45 українських дітях — про це ми писали в матеріалі про розслідування Europol.
Чому в заяві з’явилося Чорне море
Ще один помітний блок стосується російських атак у Чорному морі. Підписанти вважають, що Москва намагається перешкоджати українському експорту зерна і тим самим створює загрозу глобальній продовольчій безпеці. Вони одночасно підтримали зусилля щодо досягнення домовленостей, які повинні забезпечити свободу судноплавства.
Для Ізраїлю це не відволікана дипломатична формула. Українські судна виходять з портів Одеського регіону, проходять Чорне море, Босфор і Дарданелли і потім опиняються в Середземному морі. Україна залишається одним з постачальників сільськогосподарської продукції на ізраїльський ринок, а проблеми з морською логістикою відображаються на вартості перевезення, страхування та альтернативних маршрутів.
Саме тому для читачів НАновости — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency цей пункт має цілком практичний зміст. Це не означає, що кожен удар по українському порту автоматично змінює ціну хліба в Ізраїлі на наступний день, але безпека чорноморського маршруту безпосередньо пов’язана з постачаннями у Східне Середземномор’я. Про маршрути української пшениці в Ізраїль ми детально розповідали в матеріалі «Українська пшениця знову йде в Ізраїль».
Раніше обговорювався і більш вузький варіант, при якому можливе припинення вогню могло б починатися з енергетичної інфраструктури та Чорного моря. Цей сценарій НАновости розбирали в матеріалі «План Б» Трампа: енергетика, Чорне море і шанс на зимову передишку. Тепер тема свободи судноплавства з’явилася вже в колективній заяві десятків держав.
Що відповідає Москва
Російська позиція залишається іншою. 22 вересня прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Москва зацікавлена не у тимчасовій зупинці бойових дій, а в «довгостроковому і стійкому мирі». За його словами, тимчасове перемир’я саме по собі «нічого не дасть» — це позиція російської сторони, а не узгоджений учасниками переговорів висновок.
23 вересня, вже в день появи заяви 51 держави, Пєсков сказав, що Москва поки не бачить «передумов» для переходу до мирного переговорного процесу, хоча одночасно стверджує, що Росія залишається відкритою для переговорів. Таким чином, різниця між сторонами зараз стосується вже не тільки майбутніх умов миру, але й послідовності дій: Київ і підтримуючі його держави пропонують спочатку зупинити вогонь, Москва відмовляється розглядати тимчасове припинення бойових дій окремо від більш широкого врегулювання.
Пояснення для ізраїльських читачів: що тут легко переплутати
Це не рішення ООН. Заяву підписала група з 51 держави, які є членами Організації Об’єднаних Націй. Її не приймали голосуванням Генеральної Асамблеї і не затверджували у вигляді обов’язкової резолюції Ради Безпеки, тому формулювання «ООН вимагала від Росії припинити вогонь» було б неточним.
Рада Безпеки і група 51 держави — різні речі. У Раді Безпеки ООН 15 членів, а Росія є одним з п’яти постійних членів і має право вето. Спільна заява дозволяє великій групі країн публічно зафіксувати спільну позицію, але сама по собі не створює юридично обов’язкового режиму припинення вогню.
Припинення вогню і мирний договір теж не одне і те ж. Запропонована Києвом послідовність передбачає спочатку зупинку бойових дій, а вже після неї переговори про території, гарантії безпеки, обміни, контроль за дотриманням домовленостей та інші елементи можливого врегулювання. У початковій американській ініціативі березня 2025 року перший етап мав тривати 30 днів з можливістю продовження.
Ізраїль заяву підписав. У опублікованому переліку країн він прямо названий разом з Австралією, Канадою, Коста-Рікою, Гондурасом, Японією, Новою Зеландією, Панамою та Південною Кореєю. При цьому повного списку всіх 51 країни в доступному переказі документа немає, тому коректніше називати тільки ті держави, участь яких підтверджено безпосередньо в публікації.
Що насправді змінилося 23 вересня
Не позиція України: Київ погодився на американську пропозицію про припинення вогню ще 11 березня 2025 року і потім неодноразово повертався до цієї формули. Новим стало те, що тепер її одночасно підтримала група з 51 держави на майданчику ООН, причому серед підписантів опинився і Ізраїль.
Документ при цьому пов’язує в одну конструкцію відразу кілька питань: зупинку бойових дій, перехід до переговорів, захист цивільних, повернення депортованих українців і дітей, звільнення військовополонених і безпеку Чорного моря. Росія поки відповідає, що тимчасове припинення вогню її не влаштовує і що передумов для повноцінного переговорного процесу Москва не бачить.
Виходить досить чітка дипломатична розвилка. Україна і підтримуючі її держави пропонують почати з зупинки вогню і після цього обговорювати умови більш широкого врегулювання; російська сторона наполягає, що окрема тимчасова пауза не вирішить причин війни. Саме це розходження 23 вересня виявилося зафіксованим вже не тільки в заявах Києва і Москви, але й у спільному документі 51 держави — члена ООН.
Більше на НАновини – Nikk.Agency Новини Ізраїлю
– Стаття спочатку була опублікована на Read More – Новини Ізраїлю
Коротке гіперпосилання на цю сторінку, якщо комусь треба...
https://ukr.co.il/?p=12898
#новини #купкаізраїль
Всі Новини