#новини

Україна домагається, щоб майбутній спецтрибунал з приводу злочину агресії проти України не став процесом лише проти російського керівництва. У Києві вважають: якщо агресія була не лише рішенням москви, але й результатом допомоги союзників росії, то відповідальність повинна вийти за межі Кремля. Трибунал повинен охоплювати не лише вище керівництво рф, але й тих, хто явно сприяв російській агресії. Серед таких учасників вона назвала Білорусь, Північну Корею і, можливо, Іран.

Про це в інтерв’ю “Європейській правді” 5 травня 2026 розповіла Ірина Мудра, заступниця керівника Офісу президента України, яка займається питанням притягнення Росії до міжнародної відповідальності.

Для Ізраїлю ця тема не виглядає далекою. В одному ряду знову опиняються режими, які прямо чи опосередковано пов’язані з війною проти України та з загальною антизахідною віссю: росія, Білорусь, КНДР та Іран. І саме Іран робить цю історію особливо важливою для ізраїльської аудиторії.

Чому Україна хоче розширити рамки трибуналу

Майбутній спецтрибунал повинен розглядати злочин агресії — тобто сам факт розв’язання війни.

Це відрізняється від розслідування окремих військових злочинів: вбивств, тортур, депортацій, ударів по цивільних об’єктах.

За словами Мудрої, за військовими злочинами в Україні вже зареєстровано понад 250 тисяч випадків. Але злочин агресії — це інший рівень відповідальності: там йдеться про значно менше коло осіб, приблизно до 30 представників вищого політичного та військового керівництва. У центрі цієї конструкції — ті, хто приймав рішення про напад, готував його і запускав механізм великої війни.

Саме тому Київ не хоче обмежуватися лише прізвищами з російської влади. Якщо інші режими надавали територію, зброю, боєприпаси, ракети, дрони, військових спеціалістів або політичне прикриття, то їхня роль теж повинна бути розглянута.

Білорусь у цій логіці займає очевидне місце. Її територія використовувалася росією для наступу на Україну, включаючи напрямок на Київ. Північна Корея фігурує як режим, який допомагає москві військовими ресурсами. Іран — як можливий учасник підтримки російської війни, в тому числі через військові технології та дронову компоненту.

Гаага, Кишинів і терміни: коли трибунал може запрацювати

За словами Ірини Мудрої, 14–15 травня 2026 року на міністерській зустрічі Ради Європи в Кишиневі повинен завершитися етап політичного рішення про створення трибуналу. Там планується підписати юридичний інструмент Ради Європи — часткову розширену угоду, яка завершить підготовку структури трибуналу.

Сам трибунал, як очікується, працюватиме в Гаазі. Нідерланди вже визначили конкретну будівлю для початкового етапу — так званого Skeleton Tribunal. На цій фазі повинен діяти керівний комітет, який займатиметься набором суддів, прокурорів і слідчих.

Це означає, що гучні політичні заяви не перетворюються на вироки за один день. Мудра прямо каже: робота прокурорів і слідчих, за очікуваннями Києва, почнеться не раніше кінця 2027 року, а можливо — вже у 2028 році. Відповідно, перші вироки також можливі не раніше 2028 року.

На сьогодні, за її словами, 24 країни підтвердили готовність приєднатися до угоди, але Київ очікує не менше 40 держав-учасників. Це важливо, тому що такий трибунал повинен виглядати не як українська ініціатива в одиночку, а як міжнародний механізм відповідальності за агресивну війну.

Чому це не лише символіка

На перший погляд може здатися, що суд над путіним або його оточенням в Гаазі буде в основному символічним. Росія навряд чи добровільно видасть своїх керівників. Частина процесів може пройти заочно.

Але в інтерв’ю Мудра пояснює: сенс трибуналу не лише в тому, чи побачить світ путіна особисто на лаві підсудних. Важливо, чи здатен світ юридично назвати агресію злочином і винести вирок тим, хто її почав. За її словами, якщо акт агресії залишиться без відповіді, це стане запрошенням для нових вторгнень.

Для Ізраїлю ця логіка зрозуміла. Коли міжнародне право не працює проти агресора, наступним кроком стає не мир, а перевірка меж дозволеного. Авторитарні режими уважно дивляться, чим закінчуються чужі війни.

Якщо захоплення території, удари по містах, депортації та руйнування інфраструктури можна переждати, а потім повернутися в світову політику без покарання, це небезпечний сигнал не лише для України. Це сигнал для всього Близького Сходу.

Іран у цій історії — не випадкова деталь

Згадка Ірану поруч з росією, Білоруссю та Північною Кореєю особливо важлива для ізраїльського читача. Для України Іран — це можливий учасник військової підтримки російської агресії. Для Ізраїлю Іран — це стратегічний ворог, який будує мережу загроз через проксі, ракети, дрони та військову інфраструктуру навколо ізраїльських кордонів.

Саме тому тема спецтрибуналу виходить за рамки українсько-російської війни. Вона показує ширшу картину: навколо москви формується коло режимів, які допомагають один одному обходити ізоляцію, підтримувати війни та випробовувати на міцність західну систему безпеки.

НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency розглядає цю тему не лише як українську юридичну ініціативу, але й як частину ширшої боротьби за міжнародну відповідальність. Якщо Іран дійсно опиниться в полі зору майбутнього трибуналу, це матиме значення і для Ізраїлю: вперше в такому контексті може бути поставлено питання про роль Тегерана не як «постачальника» або «союзника», а як учасника механізму агресії.

Білорусь, КНДР, Іран: різні ролі, один результат

У цих режимів різні функції.

Білорусь дала росії простір для нападу. Північна Корея підсилює російську військову машину ресурсами та політичною підтримкою. Іран, якщо його роль буде доведена в рамках майбутнього процесу, може фігурувати як джерело технологій, зброї або іншої допомоги, що дозволила москві продовжувати війну.

Але загальний результат один: російська агресія стала можливою не лише через рішення Кремля. Вона тримається на мережі союзників, які вважають, що міжнародний порядок можна ламати без серйозних наслідків.

Саме цю мережу Україна намагається вивести з тіні.

Чому росія так боїться теми відповідальності

В інтерв’ю Мудра окремо підкреслює: питання відповідальності росії не є предметом торгу.

За її словами, Україна не збирається міняти справедливість на переговорні поступки, а партнери не вимагають від Києва відмовитися від юридичного переслідування москви.

Це пояснює нервову реакцію росії на тему трибуналу. Для Кремля небезпечні не лише санкції і не лише заморожені активи. Небезпечна сама юридична фіксація: хто почав війну, хто допомагав агресору, хто віддавав накази, хто забезпечував політичне та військове прикриття.

Росія звикла продавати світу ідею «складного конфлікту», де нібито всі сторони в чомусь винні. Трибунал руйнує цю конструкцію. Він повертає питання до початку: хто напав, хто допоміг нападу і хто повинен за це відповісти.

Компенсації та заморожені активи

Паралельно з трибуналом Україна просуває компенсаційний механізм. За словами Мудрої, разом з втратами держави, бізнесу та громадян мова може йти про суми понад 1 трильйон доларів. Вона також говорить про $300 млрд заморожених російських активів як про можливе законне джерело для майбутнього компенсаційного фонду.

Це важлива частина всієї конструкції. Україна домагається не лише вироків, але й фінансової відповідальності. Для агресора війна повинна стати не способом розширення впливу, а джерелом політичної, юридичної та матеріальної катастрофи.

Що це означає для Ізраїлю

Ізраїлю варто уважно стежити за створенням трибуналу. Не тому, що Гаага сама по собі вирішить всі питання безпеки. І не тому, що міжнародне право завжди працює швидко і справедливо.

А тому, що тут формується прецедент: агресія не повинна розчинятися в дипломатичних формулюваннях. Помічники агресора не повинні ховатися за фразою «ми не воювали напряму». Режими, які постачають зброю, відкривають територію, дають технології або політичне прикриття, не можуть залишатися поза полем відповідальності.

Для України це питання справедливості після російської агресії.

Для Ізраїлю — нагадування, що Іран діє не ізольовано. Він вбудований у ширший табір держав, які вважають слабкість Заходу можливістю для тиску, війни та шантажу.

І якщо майбутній Гаазький трибунал дійсно зачепить не лише росію, але й її союзників, це буде важливий сигнал: епоха безкарності повинна закінчитися не лише для путіна, але й для тих, хто допомагав його війні.

Спецтрибунал з агресії проти України: ключові дати та етапи

24 лютого 2022 року — початок повномасштабної агресії

Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну. Саме після цієї дати Київ почав домагатися окремого міжнародного механізму для покарання тих, хто прийняв рішення про напад.

19 січня 2023 року — резолюція Європарламенту

Європейський парламент прийняв резолюцію із закликом створити спеціальний трибунал з приводу злочину агресії проти України.

Майданчик: Європейський парламент.

17 травня 2023 року — Реєстр збитків у Рейк’явіку

На саміті Ради Європи в Рейк’явіку був створений Реєстр збитків, завданих агресією росії проти України.

Майданчик: Рада Європи.

Значення: перший практичний елемент майбутньої системи відповідальності та компенсацій.

3 липня 2023 року — центр ICPA в Гаазі

У Гаазі почав роботу Міжнародний центр з переслідування за злочин агресії проти України — ICPA.

Майданчик: Євроюст, Гаага.

Завдання: збір доказів та підготовка справ про злочин агресії.

9 травня 2025 року — політичне погодження у Львові

У Львові представники 35 держав та Ради Європи погодили рух до створення спецтрибуналу. На цьому етапі юридичні інструменти були фактично підготовлені.

Майданчик: Львів.

Ініціатори: Україна, Рада Європи та країни Core Group.

14 травня 2025 року — офіційний запит України до Ради Європи

Україна офіційно попросила Раду Європи створити Спеціальний трибунал з приводу злочину агресії проти України.

Майданчик: Рада Європи.

24 червня 2025 року — рішення Комітету міністрів Ради Європи

Комітет міністрів Ради Європи дозволив створити розширену часткову угоду та уповноважив генерального секретаря Ради Європи підписати двосторонню угоду з Україною.

Майданчик: Рада Європи.

25 червня 2025 року — підписання угоди у Страсбурзі

Україна та Рада Європи підписали угоду про заснування Спеціального трибуналу з приводу злочину агресії проти України.

Майданчик: Страсбург.

Підписанти: Україна та Рада Європи.

15 липня 2025 року — ратифікація у Верховній Раді

Верховна Рада України ратифікувала угоду між Україною та Радою Європи про створення спецтрибуналу.

Майданчик: Київ.

17 жовтня 2025 року — Нідерланди підтвердили готовність прийняти трибунал

Нідерланди офіційно підтвердили пропозицію розмістити спецтрибунал на своїй території на підготовчому етапі.

Майданчик: Нідерланди.

23 січня 2026 року — угода Ради Європи та ЄС про фінансування

Рада Європи та Європейський союз підписали угоду про фінансування advance team — передової команди, яка повинна готувати запуск спецтрибуналу.

Майданчик: Рада Європи / ЄС.

2027–2028 роки — очікуваний запуск повноцінної роботи

За українською оцінкою, прокурори та слідчі майбутнього трибуналу зможуть почати роботу не раніше кінця 2027 року або вже у 2028 році.

Завдання етапу: перейти від організаційної структури до реальних розслідувань та судових процедур.

Більше на НАновини – Nikk.Agency Новини Ізраїлю

– Стаття спочатку була опублікована на Read More – Новини Ізраїлю

Коротке гіперпосилання на цю сторінку, якщо комусь треба...

https://ukr.co.il/?p=8290
#новини #купкаізраїль