#новини
Головний рабин України Моше Реувен Асман 30 квітня 2026 року повідомив, що надіслав офіційний лист міністру економіки Ізраїлю Ніру Баркату з проханням переглянути політику закупівлі зерна.
Йдеться насамперед про російське зерно.
У своєму зверненні Асман підкреслив, що частина зерна, експортованого росією, може бути пов’язана з тимчасово окупованими територіями України. За його словами, в нинішніх умовах закупівля такої пшениці вже не може розглядатися лише як звичайна комерційна угода.
Це питання моралі, безпеки та політичної відповідальності.
Особливо важливий цей сигнал саме для Ізраїлю. Країна сама перебуває у стані війни, залежить від зовнішніх поставок продовольства і добре розуміє ціну стратегічної вразливості. Тому тема російського зерна виходить далеко за рамки українсько-російського конфлікту.

У листі до Ніра Барката головний рабин України прямо вказав: економічні рішення сьогодні мають не тільки фінансове, але й глибоке моральне значення.
Асман нагадав, що росія веде війну проти України, а також є союзником Ірану — держави, яка представляє пряму загрозу і Україні, і Ізраїлю. У цьому контексті закупівля російського зерна виглядає для багатьох не як нейтральний імпорт, а як непряма підтримка системи, що фінансує агресію.
Окремо він звернув увагу на можливе походження частини зерна. За його словами, існують обґрунтовані твердження, що частина поставок може відбуватися з окупованих територій України, де зерно було фактично привласнено.
Для ізраїльської аудиторії це болюче питання.
Якщо країна, побудована на пам’яті про переслідування, вигнання і боротьбу за право на безпеку, починає залежати від ресурсу, який може бути пов’язаний з пограбуванням іншої країни, виникає не тільки дипломатична, але й моральна проблема.
Саме в цій точці тема зерна перестає бути бухгалтерією.
Вона перетворюється на питання: чи може Ізраїль дозволити собі закрити очі на походження пшениці, якщо поруч з цим стоять війна, окупація, загиблі мирні жителі та українські євреї, які щодня живуть під російськими ударами?
Асман також підкреслив практичну сторону проблеми. За його словами, надмірна залежність Ізраїлю від російського зерна небезпечна сама по собі.
В офіційному листі йдеться, що, згідно з доступними оцінками, росія може контролювати до 85% зернового імпорту Ізраїлю. Така концентрація поставок в руках одного джерела робить країну вразливою як економічно, так і геополітично.
Це особливо важливо зараз, коли Близький Схід залишається нестабільним, а Іран та його союзники продовжують використовувати будь-яку слабкість проти Ізраїлю.
Якщо продовольча безпека Ізраїлю залежить від держави, яка співпрацює з Іраном, це вже не просто зовнішня торгівля. Це стратегічний ризик.
НАновости — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency звертає увагу: питання поставок зерна може стати для Ізраїлю таким же тестом, як питання озброєнь, санкцій, дипломатичних голосувань і ставлення до війни росії проти України. Іноді країна робить вибір не гучною заявою, а контрактом, рахунком і дозволом на імпорт.
Головний рабин України не закликав Ізраїль до різкого і негайного розриву зернових закупівель. У своєму публічному повідомленні він окремо пояснив, що розуміє складність ситуації.
Ізраїль теж перебуває у стані війни. Ізраїльська економіка також відчуває тиск. Тому Асман говорить про поступову відмову від російської пшениці, а не про миттєву заборону.
Це важлива деталь.
Він запропонував Ізраїлю розпочати зрозумілий і послідовний процес: максимально скорочувати закупівлі російської пшениці і розширювати закупівлі у стратегічних партнерів. У першу чергу — у Сполучених Штатів Америки.
У зверненні до Ніра Барката Асман назвав США стратегічним союзником Ізраїлю, який здатний забезпечити стабільні і прозорі поставки зерна.
Сенс цієї позиції очевидний: якщо Ізраїль може отримувати критично важливі продовольчі ресурси від союзника, а не від країни-агресора і партнера Ірану, такий перехід зміцнює не тільки моральну позицію, але й реальну безпеку.
Для Ізраїлю це особливо чутливо.
Після 7 жовтня країна по-новому дивиться на залежність від зовнішніх факторів: від зброї, дипломатичної підтримки, логістики, морських маршрутів, енергетики і продовольства. Пшениця в цьому списку не менш важлива, ніж військова техніка. Без продовольчої стійкості не буває довгої національної стійкості.
Моше Реувен Асман у своєму листі окремо згадав, що в Україні від російських ударів щодня гинуть мирні жителі, включаючи євреїв.
Це не риторична деталь.
Українська єврейська громада переживає війну разом з усією країною. Єврейські сім’ї сидять у сховищах під час російських ракетних атак, втрачають домівки, допомагають армії, волонтерам, біженцям і пораненим. На цьому фоні закупівля зерна у росії виглядає для багатьох українських євреїв як особливо болісний сигнал.
Ізраїль не зобов’язаний приймати кожне рішення під тиском емоцій. Але він не може ігнорувати моральну сторону там, де йдеться про ресурс, який може бути пов’язаний з окупацією, насильством і фінансуванням війни.
Саме тому звернення Асмана важливе не тільки для Києва і Єрусалима.
Воно звернене до всього єврейського світу.
Звертає на себе увагу одна деталь: Моше Реувен Асман не став формулювати лист як прохання замінити російську пшеницю саме українською. Хоча він є головним рабином України, його звернення побудоване інакше.
Головний акцент зроблено не на просуванні українського експорту, а на відмові Ізраїлю від небезпечної залежності від росії. Це важливий дипломатичний хід. Якби лист звучав як комерційний заклик «купуйте в України», його могли б спробувати представити як лобізм. Замість цього Асман говорить про принцип: Ізраїль не повинен зміцнювати економічний зв’язок з державою-агресором і союзником Ірану.
Саме тому в листі згадані США як стратегічний партнер Ізраїлю. Для ізраїльської влади такий аргумент звучить практично: йдеться не тільки про мораль, але й про стабільні, прозорі поставки від союзника, а не від країни, яка веде війну проти України і одночасно пов’язана з ворогами Ізраїлю.
При цьому український контекст нікуди не зникає. Навпаки, він залишається в центрі звернення: частина російського зерна могла бути вкрадена на окупованих територіях України, а доходи від російського експорту допомагають системі, яка продовжує війну.
Ситуація з російським зерном ставить Ізраїль перед складним, але неминучим питанням: чи можна продовжувати закупівлі у країни, яка веде війну проти України, співпрацює з Іраном і при цьому може використовувати експортні доходи для продовження агресії?
Формально йдеться про пшеницю.
По суті — про те, чи готовий Ізраїль змінювати економічні звички, якщо вони створюють моральну і стратегічну залежність від небезпечного джерела.
Асман запропонував не лозунг, а практичний шлях: поступова відмова, розширення закупівель у союзників, зниження залежності від росії і зміцнення продовольчої безпеки.
Для Ізраїлю це може стати шансом не просто виправити спірну торгову практику, а показати, що пам’ять, союзництво і моральна відповідальність не закінчуються там, де починається імпортний контракт.
Питання тепер до ізраїльської влади.
Вони можуть зробити вигляд, що це всього лише зерно. Але після офіційного звернення головного рабина України така позиція звучатиме все слабше.
Більше на НАновини – Nikk.Agency Новини Ізраїлю
– Стаття спочатку була опублікована на Read More – Новини Ізраїлю
Коротке гіперпосилання на цю сторінку, якщо комусь треба...
https://ukr.co.il/?p=8260
#новини #купкаізраїль