🇮🇱 Купка Ізраїль 🇺🇦 Ukr.co.il Майданчик в Ізраїлі українською мовою для своїх – "Українці" в Ізраїлі – Трима́ймося ку́пки!

Мацеви як код пам’яті: як оживає забуте єврейське спадщина України

#новини

Тисячі забутих єврейських кладовищ розкидані по Україні — від Львова до Одеси, від Поділля до Закарпаття. На їхніх мацевах — давніх надгробках з написами на івриті — все ще можна прочитати імена рабинів, ремісників, жінок і дітей, чиї життя обірвалися в минулому столітті. Ці камені — останні свідки цілого світу, що зник у вирі історії.

Сьогодні цей світ починають повертати: дослідники, студенти, волонтери, міжнародні фонди. Україна поступово повертає собі єврейську пам’ять — очищує мацеви, ставить огорожі, розшифровує написи, вчить читати мову каменю.

Приводом до нової хвилі уваги стала подія в Хмельницькій області — семінар European Jewish Cemeteries Initiative (ESJF), що відбувся 21 жовтня 2025 року на єврейському кладовищі міста Городок. З цього місця починається наша розповідь про те, як відроджується історія, яку неможливо стерти.

Унікальний семінар у Городку

21 жовтня 2025 року в місті Городок Хмельницької області відбувся унікальний семінар на території місцевого єврейського кладовища. Організатором виступила European Jewish Cemeteries Initiative (ESJF) — Європейська ініціатива зі збереження єврейських кладовищ, за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.

Захід провів дослідник Євген Левінзон, відомий фахівець з єврейської епіграфіки.

У семінарі брали участь музейні працівники, краєзнавці, студенти Міжнародної сертифікаційної програми з юдаїки, журналісти та місцеві жителі. Вони вивчали написи на мацевах — кам’яних надгробках, які розповідають про долі людей, що жили тут триста і більше років тому.

Саме Городок став символом нової хвилі інтересу до єврейської спадщини України. Тут, як і в багатьох містах Поділля, до війни існувала численна єврейська громада, заснована ще в XVII столітті. За даними Yad Vashem, у 1939 році в Городку проживало понад 2 500 євреїв — майже третина населення. Після Голокосту громада зникла, а кладовище залишилося єдиним свідком цієї історії.

Семінар супроводжувався презентацією проектів ESJF, включаючи Міжнародний конкурс досліджень єврейських кладовищ, який проходить восени 2025 року. Організація нагадала, що у 2024 році тут же, в Городку, було встановлено нову захисну огорожу, профінансовану Німеччиною в рамках загальноєвропейської програми збереження єврейських некрополів.

Масштаб єврейських кладовищ України

Сучасні дослідження фіксують від 1 000 до 1 500 єврейських кладовищ і місць масових поховань на території України.

  • За даними ESJF, лише в 10 країнах Східної Європи до 2024 року обстежено 4 140 єврейських кладовищ, з них близько 1 500 знаходяться в Україні.
  • Дослідження Jewish Heritage Guide підтверджує: лише у Львівській, Тернопільській та Івано-Франківській областях — понад 500 об’єктів.
  • Ще у 2005 році звіт «Lo Tishkach» фіксував 731 кладовище і 495 масових поховань.

Найбільша концентрація — у західних регіонах: Галичина, Волинь, Поділля, Буковина, Закарпаття.
У центральних і східних областях (Полтавська, Харківська, Дніпропетровська) збереглися великі міські некрополі XIX–XX століть.

Найбільші єврейські некрополі України

Чернівці — одне з найбільших кладовищ Східної Європи (площа 14 га, близько 50 000 поховань). Засноване в 1866 році, діє донині, охороняється державою з 1995 року. Тут спочивають рабини, професори Чернівецького університету, поети та громадські діячі Буковини.

Львів — Новий єврейський некрополь на вулиці Золочівській (заснований у 1855 році). Незважаючи на руйнування Другої світової та радянського періоду, частина надгробків — особливо XVIII–XIX століть — збереглася.

Київ — Лук’янівське єврейське кладовище, відкрите в 1866 році. Тут є меморіальні ділянки, присвячені Бабиному Яру. Багато поховань досліджено в рамках проекту «Jewish Memory Map».

Одеса — Нове єврейське кладовище, засноване в 1885 році, стало найбільшим на півдні країни. Тут — могили рабина Якова Лейбовича, актора Бені Крика, сімей Шварцман і Бродських.

Дрогобич — кладовище XVIII–XIX століть, де виявлено мацеви з рідкісними бароковими мотивами і написами на івриті та німецькій. Частина пам’ятників була відновлена за підтримки ESJF і волонтерів з Польщі та Ізраїлю.

Городок (Хмельницька область) — кладовище відоме за унікальними надгробками XVII–XIX століть, виконаними з подільського вапняку. Тут зустрічаються символи коенів (руки в благословенні), левітів (глечики), різьблені зображення птахів і вінків. У 2024 році ESJF встановила металеву огорожу та інформаційний стенд з QR-кодом, що веде до карти кладовища. Сьогодні Городок вважається навчальним полігоном для студентів програми з юдаїки та краєзнавців Поділля.

Мацева: мова каменю і коди пам’яті

Мацева (івр. מצבה) — традиційне єврейське надгробок, «камінь пам’яті», встановлюваний на могилі невдовзі після похорону.

Матеріали і форми

  • вапняк, пісковик, рідше граніт або мармур;
  • частіше вертикальна прямокутна плита, іноді з аркою або заокругленою верхівкою;
  • висота — від 60 см до 1,5 м; у XVIII столітті мацеви Галичини могли бути висічені у вигляді порталу або воріт.

Мова і написи

  • написи — на івриті, арамейській, пізніше німецькій, польській, російській;
  • перші рядки — абревіатура פ״נ («Тут спочиває»);
  • заключна формула — תהא נשמתו צרורה בצרור החיים («Нехай буде його душа зв’язана в вузол життя»).

Символіка

Кожен малюнок — метафора життя покійного:

  • руки в благословенні — коен;
  • глечик з водою — левіт;
  • свічки — жінка;
  • лев, олень, птах, дерево — алегорії мужності, скорботи або доблесті.
    У Галичині та Поділлі зустрічаються цілі сюжетні композиції з тваринами, музичними інструментами і торою.

Класифікація

  1. Архаїчні (XVI–XVII ст.) — прості плити без орнаменту.
  2. Барокові (XVIII ст.) — багате різьблення, рослинні мотиви.
  3. Галицькі та Подільські (XIX ст.) — чітка іконографія, родові знаки.
  4. Радянського періоду (XX ст.) — геометричні форми, іноді портрети.

Історія вивчення мацев і єврейських некрополів

Інтерес до єврейської епіграфіки в Україні виник ще в XIX столітті.
У 1840-х роках рабин Бер Меїр Шик опублікував перші розшифровки написів у Закарпатті.
Наприкінці XIX століття дослідник Шимон Дубнов включив описи єврейських кладовищ у свою «Історію єврейського народу в Росії та Польщі».
Після Голокосту інтерес у Радянському Союзі був майже втрачений.

Відродження почалося в 1990-х:

  • у 1993 році в Києві створено Товариство охорони єврейських пам’яток «Меморіал»;
  • у 1996 році з’явився перший цифровий каталог надгробків Бродівського кладовища;
  • з 2015 року ESJF веде систематичне обстеження єврейських некрополів України з використанням дронів і 3D-моделей.

Сучасні академічні центри (Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАН України, Центр юдаїки в Києві та Львові) проводять курси з епіграфіки, археології та польових досліджень.
Саме студенти цих програм беруть участь у сьогоднішніх семінарах на зразок того, що пройшов у Городку.

Міжнародні ініціативи та освіта

ESJF працює в партнерстві з Євросоюзом, Німецьким зовнішньополітичним фондом та українськими музеями.
До 2024 року організація побудувала понад 300 огорож і зареєструвала координати всіх єврейських кладовищ країни у відкритій базі.

Міжнародна міждисциплінарна сертифікаційна програма з юдаїки (Київ, Інститут сходознавства ім. Кримського НАН України) готує молодих дослідників і вчителів для роботи з єврейською спадщиною.
Курс включає іврит, їдиш, історію євреїв України, епіграфіку та музейну практику.

Міжнародний конкурс досліджень єврейських цвинтарів, оголошений у 2025 році, приймає роботи до 1 грудня в дев’яти країнах Європи. Переможців запросять на фестиваль єврейської спадщини в Празі навесні 2026 року.

Висновок

Семінар у Городку — не одинична подія, а частина великого руху з відновлення єврейської пам’яті в Україні. Мацеви, вирізані в камені в XVIII столітті, сьогодні читають молоді дослідники; кладовища, де довгі десятиліття панувало забуття, стають відкритими музеями під відкритим небом.

Україна повертає собі забутий голос єврейської спадщини — і саме через такі проекти, як ESJF і Городоцький семінар, ця спадщина набуває другого життя.

Джерела

JewishNews Україна — Семінар у Городку, 2025

ESJF – European Jewish Cemeteries Initiative

Jewish Heritage Guide – Cemeteries Database

Jewish Heritage Europe – Ukraine Section

Міжнародна сертифікаційна програма з юдаїки (Київ)

Ukrainian Jewish Encounter – Essay on Cemeteries

Wikipedia – Jewish Cemetery in Chernivtsi

Підтримка з боку держави Україна та місцевих органів влади

Українська державна політика та органи місцевого самоврядування все активніше беруть участь в охороні єврейських кладовищ і мацев — цей напрямок поступово стає частиною державної політики пам’яті. Вперше питання було закріплено на правовому рівні ще в 1998 році, коли Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження, що забороняє будівництво і приватизацію на територіях колишніх і діючих єврейських кладовищ. Цей документ став важливим кроком для захисту некрополів від знищення і комерційної забудови.

Закон України «Про поховання та похоронну справу», прийнятий у липні 2003 року, зобов’язав органи місцевого самоврядування проводити обстеження ділянок старих поховань, вести їх облік і забезпечувати збереження. Кладовища, що мають історичну або культурну цінність, підлягають охороні як об’єкти національної спадщини.

З 2021 по 2024 роки в Україні встановлено понад сотню пам’ятних стел на єврейських кладовищах, а ще кілька сотень ділянок отримали дозволи на реставрацію або встановлення огорож.

Ці ініціативи реалізуються за участю Міністерства культури, Інституту національної пам’яті, місцевих адміністрацій та міжнародних партнерів. У багатьох містах західної України — Львів, Самбір, Бережани, Броди, Чортків — муніципалітети включають єврейські кладовища в міські програми благоустрою. У цих проектах беруть участь місцеві краєзнавці, школярі, волонтери та представники єврейських громад. Вони розчищають територію, встановлюють таблички і QR-коди, створюють маршрути «слідами єврейської історії».

Сьогодні можна говорити про поступовий перехід від одиничних волонтерських акцій до системної моделі взаємодії держави, місцевих органів і громадських організацій.

Україна крок за кроком створює основу для того, щоб єврейські кладовища стали не місцями забуття, а частиною національної пам’яті і поваги до історії всіх народів, що жили на її землі.

Більше на НАновини – Nikk.Agency Новини Ізраїлю

– Стаття спочатку була опублікована на Read More – Новини Ізраїлю

Коротке гіперпосилання на цю сторінку, якщо комусь треба...

https://ukr.co.il/?p=7393
#новини #купкаізраїль


Всі Новини

Коментарі

  • Поки немає коментарів.
  • Додати коментар