#новини
На одній з карикатур, що поширюються в інтернеті, президент Азербайджану Ільхам Алієв стоїть на четвереньках перед дівчатками в хіджабах. На його шиї повідець, який тримає прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу.
Автор: Олександр Хмельницький
До шкільної форми в Азербайджані Нетаньягу відношення не має. Але саме Ізраїль виявився головним обвинуваченим у кампанії, що почалася після обмежень на носіння релігійних головних уборів у державних школах.
16 жовтня 2026 ізраїльський Центр стратегічних досліджень Бегіна — Садата (BESA) опублікував дослідження №239. Його автори вважають, що в поширенні антисемітських повідомлень беруть участь російські, іранські та турецькі інформаційні джерела.
У цих країн різні відносини з Баку. Але особливої уваги заслуговує Росія, яка в останні роки зіткнулася зі скороченням свого впливу на Південному Кавказі.
21 вересня 2026 року уряд Азербайджану змінив вимоги до одягу школярів. Правила забороняють елементи одягу, що порушують встановлену форму або суперечать світському характеру державної освіти. Прямого згадування хіджаба в відповідній постанові немає.
6 жовтня влада окремо затвердила вимоги до одягу викладачів.
З 12 жовтня почали надходити повідомлення, що школярок і вчительок у хіджабах не допускають до занять. Почалися протести. МВС повідомило про 37 затриманих у Баку. Активісти стверджували, що кількість затримань по країні значно більша.
Amnesty International вимагала припинити дискримінацію школярок і звільнити мирних учасників протестів.
Претензії батьків мають реальну основу. Світський характер держави сам по собі не знімає питання про право дитини на освіту.
Але яким чином цей внутрішній конфлікт виявився пов’язаний з євреями?
У соціальних мережах почали стверджувати, нібито азербайджанська влада забороняє хіджаби під ізраїльським тиском. Алієву приписують єврейське походження, зображують його в кіпі, використовують характерні антисемітські карикатурні образи.
З’явилося і повідомлення, що єврейським школам нібито дозволили порушувати загальні вимоги до одягу.
Це твердження спростував рабин Замір Ісаєв, керівник сефардської єврейської громади Баку. Він підтвердив, що державні правила діють і в єврейських школах.
Паралельно поширювався підроблений документ про нібито введену заборону хіджабів у медичних установах. Міністерству охорони здоров’я Азербайджану довелося офіційно його спростовувати.
Ні участь Ізраїлю в розробці шкільних вимог, ні особливі привілеї для єврейських шкіл підтвердження не отримали.
14 жовтня президент Ізраїлю Іцхак Герцог зустрівся в Баку з Алієвим. Візит проходив у рамках саміту СВМДА — Наради з взаємодії та заходів довіри в Азії, міжнародної організації, що об’єднує держави Азії.
Азербайджан для Ізраїлю — важливий партнер серед мусульманських держав. Країни співпрацюють в енергетиці, оборонній сфері та безпеці. Через нафтопровід Баку — Тбілісі — Джейхан проходить значна частина нафти, що надходить на ізраїльський ринок.
Є і географічна обставина: Азербайджан безпосередньо межує з Іраном.
У березні 2026 року азербайджанські спецслужби повідомили про запобігання диверсіям, нібито підготовленим за дорученням іранського Корпусу вартових ісламської революції. Серед передбачуваних цілей називалися ізраїльське посольство, ашкеназька синагога і представник громади гірських євреїв. Ці звинувачення виходили від Баку.
Тому спроба представити відносини Алієва з Ізраїлем як зраду ісламу зачіпає реальні інтереси обох країн.
НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency
Туреччина вважається найближчим союзником Азербайджану. Однак радник президента Ердогана Октай Сарал публічно розкритикував обмеження на хіджаби. До нього приєдналися деякі депутати правлячої турецької партії AKP.
13 жовтня правляча партія Азербайджану відповіла Анкарі. У Баку нагадали, що принцип «одна нація — дві держави» не дозволяє втручатися у внутрішні справи союзника.
Окремо азербайджанська сторона захистила право країни співпрацювати з Ізраїлем.
У Ірану конфлікт з Баку має давню історію. Тегеран неодноразово висловлював підозри щодо військово-політичних зв’язків Азербайджану з Ізраїлем. Тому шкільний скандал став ще одним приводом для антиизраїльської риторики.
Але чому серед передбачуваних джерел антисемітської кампанії дослідники BESA згадують також Росію?
25 грудня 2024 року літак Azerbaijan Airlines отримав пошкодження в результаті роботи російської ППО і зазнав катастрофи біля Актау в Казахстані.
Влітку 2025 року відносини загострилися ще сильніше. Після поліцейської операції в Єкатеринбурзі загинули двоє представників азербайджанської діаспори. У Баку послідували затримання співробітників російського державного видання Sputnik.
15 квітня 2026 року Росія і Азербайджан оголосили про врегулювання наслідків авіакатастрофи, включаючи питання компенсацій.
У липні Алієв заявив, що відносини з Москвою повністю нормалізовані. Контакти президентів продовжилися.
Ця обставина важлива. Сьогодні немає підстав зображати Росію і Азербайджан державами, що знаходяться у відкритій конфронтації.
Однак нормалізація двосторонніх відносин не усуває конкуренцію за вплив у регіоні.
Після розпаду СРСР Москва довго залишалася одним з ключових посередників між Вірменією і Азербайджаном. Російські миротворці знаходилися в Карабаху після війни 2020 року, але в 2024 році завершили виведення.
У серпні 2025 року Алієв і прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян за посередництва президента США Дональда Трампа погодили рамки мирного врегулювання.
Одним з результатів стала ініціатива TRIPP — «Маршрут Трампа заради міжнародного миру і процвітання». Планується транспортне з’єднання основної території Азербайджану з Нахічеванню через Вірменію з американською участю в розвитку інфраструктури.
Для ізраїльського читача тут важливо розуміти географію. Нахічевань — відокремлена від основної території Азербайджану автономна республіка, що межує з Туреччиною, Іраном і Вірменією. Новий маршрут здатний змінити регіональні вантажопотоки і розподіл політичного впливу.
НАновини раніше детально розбирали американську ініціативу і її наслідки для Південного Кавказу.
Для України цей процес теж представляє інтерес. Росія, що продовжує війну в Україні, стикається з тим, що сусідні держави розвивають міжнародні відносини і транспортні проекти без обов’язкового посередництва Москви.
Алієв має можливість домовлятися одночасно з Туреччиною, Ізраїлем, США і Росією. Така зовнішня політика залишає Баку простір для самостійних рішень.
Внутрішній релігійний конфлікт здатний це простір звузити.
Якщо відносини з Ізраїлем починають викликати протести всередині переважно мусульманського Азербайджану, президенту доводиться витрачати політичні зусилля на захист зовнішньополітичного курсу.
Якщо одночасно виникають розбіжності з Туреччиною, становище ускладнюється.
Для Москви, зацікавленої в збереженні ролі на Південному Кавказі, подібні труднощі Баку потенційно вигідні. Ослаблення самостійного регіонального гравця може розширити можливості російського дипломатичного впливу.
Саме таку зацікавленість допускають автори BESA.
Але є принципова межа між політичним мотивом і встановленою участю в інформаційній операції.
В опублікованому дослідженні немає технічних даних, які дозволяли б простежити поширення антисемітських карикатур до російських державних структур. Не представлені встановлені координатори кампанії або докази спільної операції Москви, Анкари і Тегерана.
Тому стверджувати, що кампанію організував Кремль, передчасно.
Однак російський інтерес до ослаблення самостійного Азербайджану цілком зрозумілий на тлі змін останніх років. Баку вибудовує відносини з Вашингтоном, зберігає співпрацю з Ізраїлем і разом з Вірменією обговорює транспортне майбутнє регіону без колишньої виключної ролі Москви.
Антисемітські зображення Алієва вже стали частиною цього політичного спору. Хто їх поширює і координує, ще належить встановити.
А питання про російську зацікавленість заслуговує уваги саме тому, що мова йде не про шкільні хіджаби, а про вплив на країну, яка все частіше приймає міжнародні рішення самостійно.
Більше на НАновини – Nikk.Agency Новини Ізраїлю
– Стаття спочатку була опублікована на Read More – Новини Ізраїлю
Коротке гіперпосилання на цю сторінку, якщо комусь треба...
https://ukr.co.il/?p=12961
#новини #купкаізраїль