Україна готує штрафи до 170 тисяч гривень за російськомовну музику — майже 12 тисяч шекелів
Україна готує штрафи до 170 тисяч гривень за російськомовну музику — майже 12 тисяч шекелів
#новини
29 жовтня 2026 року українські ЗМІ повідомили про нову заяву мовного омбудсмена Олени Івановської: в Україні хочуть розширити заборону на російськомовну музику та інший культурний продукт, причому обмеження можуть торкнутися навіть творів українських виконавців. Івановська розповіла про це в інтерв’ю проєкту hromadske.talk. Повідомлення про її позицію опублікували ТСН та інші українські видання.
Автор: Стас Шифер
На цьому тлі знову обговорюється зареєстрований у Верховній Раді законопроєкт про штрафи за російськомовну музику в кафе, ресторанах, клубах і магазинах. Максимальна сума — 170 тисяч гривень, що за курсом 30 жовтня становить близько 11 800 шекелів. Нові штрафи поки не діють, однак профільний парламентський комітет вже підтримав ініціативу.
Івановська пропонує змінити статтю 15 закону «Про культуру». Зараз обмеження щодо музичних творів пов’язані насамперед з російським громадянством виконавців і походженням записів. Омбудсмен виступає за поширення заборони на російськомовний культурний продукт незалежно від того, хто його створив.
Це означає, що в центрі обговорення опиняється вже не тільки російська музична індустрія. Під обмеження можуть потрапити російськомовні пісні українських артистів, які підтримують власну країну, допомагають армії і давно припинили виступи в Росії.
Чому Україна хоче прибрати російськомовну музику з публічного простору
Для розуміння того, що відбувається, необхідно враховувати не тільки мовну політику, але й обставини російської війни проти України, що почалася в 2014 році і переросла в повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року.
На окупованих територіях російська влада витісняє українську мову з освіти, державних установ і повсякденного суспільного життя. Українські книги та навчальні програми замінюються російськими, обмежується доступ до українських ЗМІ, а прояви української ідентичності стають підставою для переслідування.
Це не просто заяви українських політиків.
17 червня 2025 року Парламентська асамблея ОБСЄ повідомила про побиття українських військовополонених за розмови українською мовою. У тому ж заяві згадувалися голод, відмова в медичній допомозі, фізичне, психологічне та сексуалізоване насильство над полоненими.
У доповіді ОБСЄ за квітень 2024 року, на сторінці 56, описані свідчення українських цивільних осіб, які утримувалися в російському ув’язненні. Людей суворо карали за українську мову та виконання українських пісень, змушували співати російський гімн і демонструвати вірність російській державі.
Human Rights Watch також документувала систематичні тортури українських військовополонених, зокрема жорстоке поводження, пов’язане з використанням української мови.
20 березня 2024 року Управління ООН з прав людини представило доповідь, засновану на більш ніж 2300 інтерв’ю з постраждалими та свідками. Міжнародні спостерігачі описали насильницьке впровадження російської мови, російського громадянства, законодавства та шкільних програм, що супроводжувалося придушенням української культури.
Саме цим пояснюється позиція частини українського суспільства, яка вимагає не допускати культурну присутність держави-агресора в ресторанах, магазинах, на концертах і міських вулицях.
Прихильники обмежень виходять з того, що українців переслідують за рідну мову на територіях, захоплених Росією, а у вільних українських містах продовжує звучати російськомовна музика. Для них відмова від такого репертуару є частиною опору російському впливу, а не просто питанням музичних уподобань.
При цьому використання російської мови не означає автоматично підтримки Росії. Мільйони українців виросли в російськомовних сім’ях, а багато відомих українських виконавців створювали на ньому свої твори задовго до повномасштабної війни.
Штрафи від 8 500 до 170 тисяч гривень: хто заплатить
20 липня 2026 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15430, що передбачає обмеження на відтворення музики мовою держави-агресора при обслуговуванні споживачів.
24 липня один з авторів ініціативи, депутат Олександр Санченко, пояснив її необхідність в офіційному повідомленні Верховної Ради. За його словами, діючі невеликі штрафи не зупиняють заклади, які продовжують включати заборонену музику.
Пропонується наступна відповідальність:
- Перше порушення — 8 500–17 000 гривень, приблизно 590–1 180 шекелів.
- Друге порушення протягом року — 17 000–85 000 гривень, близько 1 180–5 900 шекелів.
- Третє та наступні порушення — 85 000–170 000 гривень, приблизно 5 900–11 800 шекелів.
Курс на 30 жовтня 2026 року — приблизно 0,0694 шекеля за гривню.
Нові правила розраховані на кафе, ресторани, бари, нічні клуби, магазини, салони краси та інші підприємства сфери обслуговування. Порушником буде вважатися відповідальна за відтворення музики особа або заклад, а не відвідувач, який попросив включити композицію.
Передбачається, що протоколи зможуть складати мовний омбудсмен та його уповноважені представники без обов’язкового попереднього попередження. Діючі загальні штрафи за статтею 155 українського Кодексу про адміністративні правопорушення в ряді таких випадків становлять лише 17–170 гривень.
Окремий законопроєкт №15412, зареєстрований 15 липня, передбачає більш широкі зміни в законодавстві про державну мову. Обидва документи отримали рекомендації профільного комітету 4 серпня, однак на 30 жовтня очікують парламентського розгляду. Запропоновані Івановською зміни статті 15 закону «Про культуру» слід відрізняти від вже зареєстрованих положень цих проєктів: остаточні формулювання майбутньої заборони ще не затверджені.
Приватне прослуховування вдома, в навушниках або особистому автомобілі під спеціальні штрафи для сфери обслуговування не підпадає. Претензії через надмірну гучність можливі за загальними правилами дотримання тиші, незалежно від мови пісень.
Муніципальні обмеження з’явилися раніше: Київська міська рада 13 липня 2023 року ввела мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту. Аналогічні обмеження для вуличних виконавців діють у Тернополі. Але це не рівнозначно введенню нових загальнодержавних штрафів.
Українські артисти, Ізраїль і блокування музики на платформах
Для ізраїльського читача особливо показовий приклад української рок-групи NERVY. Після російського вторгнення музиканти припинили діяльність у Росії, підтримували Україну і брали участь у благодійних ініціативах. При цьому значна частина їх відомого репертуару залишається російськомовною.
У червні 2026 року група включила Ізраїль у міжнародний тур: 5 червня в афіші значився Тель-Авів, 6 червня — Хайфа.
Подібні артисти опиняються в складній ситуації. Їх політична позиція і практична допомога Україні не змінюють мову пісень, написаних багато років тому. У разі прийняття більш широких обмежень громадянство і антивоєнна позиція музиканта самі по собі можуть перестати мати вирішальне значення для публічного виконання такого репертуару в Україні.
Є і окреме питання про статус російської мови. 13 червня 2026 року набув чинності український закон №4699-IX, що виключив російську з переліку мов, на які Україна поширює спеціальний захист Європейської хартії регіональних або міноритарних мов. Іврит і їдиш у цьому переліку залишилися. Раніше НАновини розповідали про цю зміну і її правові наслідки.
НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency звертають увагу на ще один напрямок української політики: обмеження російського контенту на міжнародних цифрових платформах.
27 жовтня Івановська повідомила виданню «Шелтер» про звернення до стримінгових сервісів і обговорення питання в Офісі президента України. Серед розглянутих інструментів — санкції Ради національної безпеки і оборони України, або РНБО, проти російських виконавців, продюсерів і правовласників, які підтримують війну.
Йдеться про YouTube, Spotify, Apple Music та інші платформи. Українська сторона вказує, що прослуховування можуть приносити російським правовласникам авторські доходи, а алгоритми рекомендацій продовжують поширювати російський музичний контент.
Деякі заходи вже реалізовані. 13 жовтня 2026 року РНБО повідомив про блокування в Україні або видалення з YouTube ще 39 каналів, що поширювали російську пропаганду. Серед них — канали і плейлисти Олега Газманова, Миколи Баскова, SHAMAN, Діми Білана, Басти, Лоліти, Михайла Боярського, Дениса Майданова, а також матеріали мультсеріалу «Маша і Ведмідь».
Але персональні санкції, блокування конкретних каналів і законодавча заборона публічного відтворення музики залишаються різними правовими механізмами. Загальної блокування російськомовних пісень на YouTube або Spotify не введено.
На 30 жовтня головна зміна поки знаходиться на рівні законодавчої ініціативи. Після нових заяв Івановської обговорення вийшло за межі російських виконавців: тепер йдеться про можливе обмеження російськомовних творів взагалі, включаючи музику українських громадян.
У разі прийняття відповідних законів правила роботи ресторанів, клубів і концертних майданчиків можуть суттєво змінитися. Для вступу нових штрафів у силу необхідні парламентське прийняття закону, його підписання та офіційне опублікування.
Більше на НАновини – Nikk.Agency Новини Ізраїлю
– Стаття спочатку була опублікована на Read More – Новини Ізраїлю
Коротке гіперпосилання на цю сторінку, якщо комусь треба...
https://ukr.co.il/?p=12985
#новини #купкаізраїль
Всі Новини