«Наші історії неповні один без одного»: українські школярі малюють єврейську історію та її зв’язок з Ізраїлем
«Наші історії неповні один без одного»: українські школярі малюють єврейську історію та її зв’язок з Ізраїлем
#новини
У Львові 11 вересня 2026 року представили всеукраїнський конкурс шкільного малюнка «Українсько-Єврейська Зустріч: Наші історії неповні одна без одної». Серед робіт минулих років — пам’ять про Голокост, старовинні синагоги, єврейські та українські символи, біографії відомих ізраїльтян, народжених в Україні. Є і малюнок, створений за сімейною розповіддю про порятунок людини під час Другої світової війни.
Автор: Олена Гунько
Деталі зустрічі організатори, Ukrainian Jewish Encounter (UJE), опублікували 29 жовтня 2026. Конкурс ще відкритий: малюнки приймають до 1 грудня 2026 року, а переможців назвуть у січні 2027-го. Призовий фонд — 36 тисяч гривень.
Для ізраїльських сімей, чиї батьки, бабусі або дідусі походять з України, такі малюнки можуть виявитися несподівано близькими. Школярі зображують історію міст, в яких колись існували численні єврейські громади і жили предки нинішніх громадян Ізраїлю.
Історія врятованого дідуся і шкільні малюнки про Голокост
Презентація відбулася у Львівській обласній бібліотеці для дітей на вулиці Володимира Винниченка, 1, у програмі 33-го BookForum — щорічного великого книжкового форуму, який збирає видавців, письменників, дослідників і читачів. Зустріч почалася 11 вересня о 12:00 і була розрахована передусім на школярів і викладачів.
Художниця-графік і бібліотекарка Вероніка Кошів відкрила захід розповіддю про багатовікове сусідство українців і євреїв.
Регіональний менеджер UJE в Україні Владислав Гриневич представив умови конкурсу та альбом-каталог дитячих малюнків 2021–2022 років. Серед показаних історій особливу увагу привернула робота «Сховайте» — «Сховайте».
Її автор використав спогади дідуся, якого під час Другої світової війни українська жінка ховала в погребі. Організатори не повідомили імен врятованої людини та його рятівниці, а також населеного пункту, де відбулися події.
Цей сюжет близький до історій, які досліджує ізраїльський меморіальний комплекс Яд ва-Шем. Однак визнання людини Праведником народів світу вимагає окремої перевірки обставин порятунку. Відомості про таке визнання жінки з сімейної розповіді відсутні.
Гриневич звернув увагу, що шкільні програми часто зосереджені на трагічних сторінках українсько-єврейських відносин. Конкурс пропонує шукати також свідчення культурної взаємодії, взаємодопомоги та повсякденного сусідства.
З художницею, мистецтвознавцем і арт-терапевтом Дариною Надашкевич учасники обговорювали малюнки переможців різних років. Вона шостий рік працює в конкурсному журі. На зустрічі розглядали акварель, гуаш, графіку, колажі, диптихи та символи двох культур: менору, гранат, червоний мак, вишиванку і витинанку.
Витинанка — традиційне мистецтво вирізання паперових візерунків. Воно відоме в українській культурі, але має і самостійну єврейську традицію. У єврейському декоративному мистецтві такі роботи могли містити релігійні символи, написи на івриті та зображення храмової символіки.
Надашкевич пояснила, що професійна підготовка учасникам не потрібна. Міжнародне журі розглядає малюнки без зазначення особи автора, а місця визначаються за середнім балом. Школярам вона запропонувала розпитувати старших родичів про їхнє дитинство і переносити сімейні спогади на папір.
Переможниця з Полтави намалювала зв’язок України та Ізраїлю
На зустріч приїхала Варвара Медончак з Полтави, фіналістка конкурсу 2023 року і переможниця 2024-го серед учнів 10–11 класів. Її призова робота називалася «Злучені Історії» — «З’єднані історії».
У своїх малюнках Медончак використала орнаменти єврейської витинанки, зображення синагог, сюжет з твору Шолом-Алейхема «Тев’є-молочник» і образи відомих діячів Ізраїлю, народжених в Україні.
Шолом-Алейхем народився в 1859 році в Переяславі. Його твори на ідиші увійшли в світову єврейську літературу, а історія Тев’є відома завдяки театральним постановкам і екранізаціям, включаючи мюзикл «Скрипаль на даху».
Українське походження має і ряд важливих діячів ізраїльської історії. Поет Хаїм Нахман Бялік народився на території нинішньої Житомирської області, Зеев Жаботинський — в Одесі, другий президент Ізраїлю Іцхак Бен-Цві — в Полтаві.
Історії цих людей пов’язують українські міста з літературою на івриті, сіоністським рухом і становленням Ізраїлю.
Конкурс 2024 року дав ще кілька помітних робіт. Серед учнів 8–9 класів перше місце отримала Софія Ткаченко з Житомира за «Дерево пам’яті жертв Голокосту». Друге місце зайняла Юлія Бороган з Олександрівки Одеської області з «Символами єдності», третє — Злата Івушкіна з Крюківщини Київської області з малюнком «Нескорені народи: зустріч крізь роки».
У старшій категорії друге місце отримала киянка Ніка Сосенко за «Війна руйнує», третє — Наталія Степчук з Петропавлівки Миколаївської області за роботу «Наше майбутнє — в наших руках».
Результати оголосили 28 січня 2025 року. Церемонію провели 8 лютого в київському Музеї Шолом-Алейхема. Директор музею Ірина Климова, яка очолювала міжнародне журі, представила художній розбір конкурсних робіт. Виставку курувала Світлана Гриневич.
Музей Шолом-Алейхема знаходиться в Києві і присвячений життю письменника та єврейській культурі. Це українська музейна установа, а не філія ізраїльського Яд ва-Шем.
У 2024 році організатори розширили конкурс, додавши окрему вікову категорію 8–9 класів. Раніше брали участь старшокласники 10–11 класів. Серед конкурсантів минулих років були діти з різних областей України та з-за кордону.
7 лютого 2026 року в тому ж музеї відбулося нагородження за підсумками конкурсу 2025 року, а виставка малюнків була запланована до 27 лютого.
Як взяти участь у конкурсі 2026 року і скільки платять переможцям
Конкурс організовує українська громадська організація «Українсько-Єврейська Зустріч» під патронатом канадської неурядової Ukrainian Jewish Encounter. Це культурно-освітня ініціатива, а не державний конкурс Ізраїлю чи України.
Вперше нинішній набір оголосили 14 квітня 2026 року. Запрошені учні українських шкіл, гімназій і ліцеїв, які в 2026 році навчаються або навчалися в 8–11 класах. За ізраїльською системою це приблизно відповідає віку 13–17 років, хоча точний вік залежить від дати народження і шкільної програми.
Передбачені дві вікові категорії і шість грошових премій. Загальний призовий фонд становить 36 тисяч гривень — приблизно 2500 ізраїльських шекелів.
Для учнів 8–9 класів: перше місце — 6000 гривень (близько 417 шекелів), друге — 4000 гривень (278 шекелів), третє — 2000 гривень (139 шекелів).
Для учнів 10–11 класів: перше місце — 12 000 гривень (близько 834 шекелів), друге — 8000 гривень (556 шекелів), третє — 4000 гривень (278 шекелів).
Суми в шекелях наведені орієнтовно за курсом на 31 жовтня 2026 року: 1 гривня — близько 0,0695 шекеля. Фактичний курс на момент виплати премій може відрізнятися.
Усі учасники повинні отримати дипломи і тематичну літературу, переможці — додаткові нагороди і грошові премії.
Роботу дозволяється виконати олівцями, аквареллю, олією, акрилом, гуашшю або в іншій художній техніці. Потрібен паперовий лист А3 без рамки. На звороті вказують ім’я та прізвище автора.
До малюнка додають заповнену анкету з персональними даними і коротким описом ідеї українською мовою. Раніше виставлені, публічно демонстровані або брали участь в інших конкурсах роботи не приймаються.
Оригінал необхідно відправити кур’єрською доставкою за власний рахунок: Київ, вулиця Хрещатик, 29, офіс 50, «Українсько-Єврейська Зустріч». Контактна особа — Світлана Гриневич.
Відправлені малюнки не рецензуються і не повертаються. Особлива умова положення — згода учасника на обробку персональних даних і передачу організатору матеріального оригіналу та виключних майнових авторських прав. Батькам неповнолітніх художників слід прочитати цей пункт до подачі роботи.
Переможців повинні оголосити в січні 2027 року. За практикою попередніх років нагородження супроводжується виставкою в Києві, де малюнки експонуються ще близько місяця. Однак конкретну дату майбутньої церемонії організатори поки не повідомили.
Чому цей конкурс має значення для Ізраїлю
Питання українсько-єврейської історії залишаються непростими. На території сучасної України існували великі єврейські громади, розвивалися література на ідиші, релігійні школи, театри, видавництва і синагоги. Тут же відбувалися антисемітські погроми, а під час нацистської окупації були знищені сотні тисяч євреїв.
Історія включає співпрацю частини місцевого населення з окупантами і участь у переслідуваннях, але також і допомогу євреям, іноді пов’язану зі смертельним ризиком для рятівників. Ці обставини не можна змішувати або використовувати одні для заперечення інших.
Для НАновостей — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency ця тема пов’язана і з сьогоднішніми відносинами Ізраїлю та України. Багато ізраїльських сімей зберігають фотографії родичів з Одеси, Києва, Львова, Полтави і невеликих українських містечок, де єврейське життя було знищене в роки Голокосту.
Зараз українські підлітки звертаються до того ж минулого через малюнки і сімейні розмови. Конкурс триває під час повномасштабної російської війни проти України, коли школи і культурні установи працюють в умовах постійної загрози безпеці.
Невідомо, скільки робіт вже подано на конкурс 2026 року. Організатори поки не опублікували підсумкової кількості учасників або майбутніх переможців.
Зате відома історія малюнка «Сховайте», яку знову почули у Львові. Онук зберіг на папері розповідь дідуся про жінку, яка ховала його під час війни. Для тих, хто намагається відновити історію своєї сім’ї в Ізраїлі або Україні, подібні свідчення можуть стати приводом шукати документи, розпитувати родичів і з’ясовувати долі людей, імена яких ще не збереглися в публічних архівах.
Якщо вам важливо бачити, як світові події впливають на Ізраїль та Україну, додайте НАновости в Google і стежте за нашими публікаціями.
Більше на НАновини – Nikk.Agency Новини Ізраїлю
– Стаття спочатку була опублікована на Read More – Новини Ізраїлю
Коротке гіперпосилання на цю сторінку, якщо комусь треба...
https://ukr.co.il/?p=12991
#новини #купкаізраїль
Всі Новини