#новини

У ніч з 13 на 14 квітня виповнилося чотири роки (2022) одній з найпринизливіших і символічних поразок російського флоту за всю повномасштабну війну проти України. Флагман Чорноморського флоту РФ, ракетний крейсер «Москва», був уражений у квітні 2022 року і потім затонув, що підтвердило навіть російське військове відомство, хоча спочатку воно намагалося пояснити катастрофу лише пожежею і детонацією боєзапасу. Україна з самого початку заявляла, що удар був завданий ракетами «Нептун».

Для ізраїльської аудиторії історія «Москви» важлива не тільки як військовий епізод українсько-російської війни. Чорне море безпосередньо пов’язане з безпекою зернових маршрутів, експортом, регіональним балансом, логістикою Східної Європи і загальним питанням про те, чи може агресор безкарно контролювати узбережжя, шантажувати порти і перекроювати карту силою. Саме тому загибель головного корабля ЧФ стала не просто красивим символом українського опору, а переломним моментом всієї кампанії на півдні.

Чому удар по «Москві» став історичним

Від острова Зміїний до дна Чорного моря

Саме крейсер «Москва» в перші дні вторгнення підійшов до острова Зміїний, після чого фраза українських захисників про «російський військовий корабель» стала однією з найвпізнаваніших реплік всієї війни. Вже через півтора місяця цей же корабель сам перетворився на символ провалу російського вторгнення.

Reuters писав, що «Москва» затонула 14 квітня 2022 року після серйозного пошкодження. Москва стверджувала, що на борту сталися пожежа і вибух боєзапасу, а корабель пішов на дно під час буксирування в шторм. Київ, у свою чергу, заявляв, що причиною став удар українськими ракетами. Як би не формулювала це російська сторона, сам підсумок виявився однозначним: флагман Чорноморського флоту пішов на дно.

Значення цього удару виходило далеко за рамки звичайної бойової втрати. Reuters тоді зазначав, що якщо українська версія з ракетним попаданням вірна, йдеться про одну з найпомітніших морських атак XXI століття. Для росії це був не просто мінус один корабель. Це був удар по престижу, по міфу про невразливість і по всій пропаганді, яка намагалася продавати вторгнення як легку і майже безкровну кампанію.

Чому російська брехня про «пожежу» запам’яталася надовго

Окремою частиною історії стало поведінка російського Міноборони. Спочатку там заперечували сам факт успішного українського удару і розповідали про локальне займання. Потім довелося визнати втрату корабля. Саме ця схема — спочатку заперечувати, потім пом’якшувати формулювання, а після видавати поразку за технічний інцидент — пізніше стала майже стандартною моделлю російської військової пропаганди.

З цього моменту особливо ясно стало видно, як працює мова російської війни. Відступи перетворюються на «перегрупування», провали — на «планові рішення», а знищені об’єкти — на нібито несуттєві втрати. Історія «Москви» була однією з перших великих точок, де цей механізм проявився на весь світ.

Як втрата флагмана змінила війну на півдні України

Крейсер пішов на дно, а разом з ним — і план захоплення всього узбережжя

Навесні 2022 року у російського командування були набагато ширші плани, ніж просто тиск на Одесу. У логіці перших місяців вторгнення москва розраховувала вибудувати повний контроль над українським півднем, відрізати країну від моря, вийти в бік Придністров’я і замкнути весь приморський пояс під своїм військовим і політичним тиском.

Після загибелі «Москви» і наступних українських ударів по Чорноморському флоту цей сценарій став набагато менш реалістичним. Втрата ключового корабля підірвала можливості росії по прикриттю своїх операцій у західній частині Чорного моря і стала важливим психологічним рубежем. А коли в кінці 2022 року російська армія була змушена піти з Херсона, стало остаточно зрозуміло: початковий задум про захоплення всіх приморських територій України зірвано.

Для Ізраїлю це теж важливий урок. У регіоні, де морські шляхи критичні для імпорту, безпеки і енергетики, історія «Москви» нагадує: навіть великий флот не гарантує стратегічного результату, якщо проти нього діє мотивований і технологічно винахідливий противник.

Чому Чорноморський флот довелося ховати далі від Криму

Після серії українських ударів російський флот почав поступово зміщувати найбільш цінні одиниці подалі від окупованого Криму. Reuters не раз писав, що російські військові кораблі та інфраструктура в Новоросійську залишаються мішенню для українських атак, а сама база стала одним з нових центрів ризику після того, як Крим перестав бути для флоту повністю безпечною зоною.

Неофіційним новим флагманом Чорноморського флоту часто називали фрегат «Адмірал Макаров». Але і він вже не виглядає як безумовно захищений актив. Минулого тижня Reuters передавав заяву української сторони про те, що удару в порту Новоросійська зазнав саме «Адмірал Макаров». Незалежного підтвердження масштабів пошкоджень на той момент не було, але сам факт, що Україна продовжує дотягуватися до ключових кораблів ЧФ вже в Новоросійську, багато говорить про деградацію російських морських позицій у регіоні.

Саме тут НАновости — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency бачать головний військово-політичний підсумок історії «Москви»: Україна не просто потопила один гучний корабель. Вона поступово позбавила російський Чорноморський флот відчуття господаря моря, змусила його відходити, ховатися і жити під постійною загрозою нових ударів. Для агресора, який збирався диктувати свої умови всьому північному Причорномор’ю, ця поразка виявилася набагато глибшою, ніж виглядала у квітні 2022 року.

Чому про «Москву» згадують і через чотири роки

Це вже не просто корабель, а символ провалу імперського проекту

Крейсер «Москва» знаходився в строю з 1983 року, спочатку під ім’ям «Слава», а пізніше став одним з найвпізнаваніших кораблів російського флоту. Reuters нагадував, що він брав участь і в російській операції в Сирії, і в подіях навколо анексії Криму в 2014 році. Тобто це був не випадковий бойовий борт, а один з символів військової проекції сили москви на всьому пострадянському і близькосхідному просторі.

Саме тому його загибель досі сприймається як історична. На дно пішов не тільки ракетний крейсер. На дно пішла частина образу росії як нібито безальтернативної сили в Чорному морі. Для України ж це стало доказом, що навіть при неспівставних стартових ресурсах можна ламати плани більшого противника, якщо бити точно, наполегливо і системно.

В ізраїльському контексті ця дата читається ще й як нагадування про ціну самовпевненості агресора. Війни виграються не грізними назвами кораблів і не телевізійною бравадою, а реальною стійкістю, правдою про втрати і здатністю адаптуватися. У росії з цим, як показали спочатку «Москва», а потім і довга череда ударів по флоту і портовій інфраструктурі, виявилося дуже погано.

Через чотири роки історія «Москви» виглядає ще ясніше, ніж тоді. Це був не епізодичний удар і не красива легенда для військових зведень. Це був момент, коли стало видно: український опір здатний змінювати стратегію всієї війни, а російська військова машина — ламатися там, де сама вважала себе особливо грізною.

Більше на НАновини – Nikk.Agency Новини Ізраїлю

– Стаття спочатку була опублікована на Read More – Новини Ізраїлю

Коротке гіперпосилання на цю сторінку, якщо комусь треба...

https://ukr.co.il/?p=8161
#новини #купкаізраїль