Ізраїль — перший, Україна — наймедальніша: дві збірні стали героями чемпіонату Європи з No-Gi джиу-джитсу
Ізраїль — перший, Україна — наймедальніша: дві збірні стали героями чемпіонату Європи з No-Gi джиу-джитсу
#новини
На чемпіонаті Європи з No-Gi джиу-джитсу в Румунії дві збірні, особливо близькі для ізраїльської аудиторії, опинилися на вершині медального заліку. Ізраїль зайняв перше місце. Україна стала другою, але при цьому зібрала більше нагород, ніж будь-яка інша команда турніру.
#promotion
Є проблеми, які довго намагаються «перетерпіти».Волосся на гребінці. Свербіж шкіри голови. Відчуття, що хвіст став тоншим. Проділ розширився. А ще — вічне «може, це сезонне». В Ізраїлі це звучить особливо [...]
Життя непередбачуване: ще вчора все було спокійно, а сьогодні вам або близьким терміново потрібен юрист. Де шукати грамотного фахівця в Хайфі або Тель-Авіві? На що звертати увагу на першій зустрічі? [...]
Ця історія не про поразку однієї країни і перемогу іншої.
Це історія про дві збірні, які на одному європейському татамі показали характер, спортивну школу і здатність боротися до останньої секунди. Для багатьох ізраїльтян з українським корінням такий результат звучить особливо особисто: на вершині опинилися дві країни, з якими пов’язані сім’я, пам’ять, мова, дім, тривога і надія.
Що це був за чемпіонат і чому No-Gi — окрема дисципліна
Чемпіонат Європи European Championships in NOGI JiuJitsu and NOGi Teams 2026 пройшов 13–14 червня 2026 року в румунському місті Пітешті. У календарі JJEU/JJIF вся програма в Пітешті була заявлена на 12–14 червня і включала змагання з No-Gi і Contact Ju-Jitsu для вікових категорій U16, U18, U21, Adults і Masters.
#promotion
Є проблеми, які довго намагаються «перетерпіти».Волосся на гребінці. Свербіж шкіри голови. Відчуття, що хвіст став тоншим. Проділ розширився. А ще — вічне «може, це сезонне». В Ізраїлі це звучить особливо [...]
Життя непередбачуване: ще вчора все було спокійно, а сьогодні вам або близьким терміново потрібен юрист. Де шукати грамотного фахівця в Хайфі або Тель-Авіві? На що звертати увагу на першій зустрічі? [...]
Це був не локальний клубний старт, а європейське рейтингове змагання рівня Ranking event B class. На майданчик вийшли представники 20 країн, а в заявочних списках Sportdata було вказано 345 заявок. Важливо говорити саме “заявок”, тому що один спортсмен у подібних турнірах може бути заявлений у різних категоріях або командних форматах.
No-Gi — це формат джиу-джитсу без традиційного кімоно. У класичному Gi спортсмен може будувати частину тактики на захопленнях за рукави, комір, пояс або тканину кімоно. У No-Gi такої опори немає: учасники виступають у спортивній екіпіровці, зазвичай у рашгарді і шортах, а боротьба стає швидшою, щільнішою і менш передбачуваною.
На перший план виходять швидкість реакції, контроль корпусу, боротьба за позицію, проходи в ноги, утримання, захист від больових і задушливих прийомів. Помилки тут часто коштують дуже дорого, тому що без захоплень за тканину суперник швидше виходить з небезпечного положення або, навпаки, швидше нав’язує свій темп.
Саме тому медалі в No-Gi не можна сприймати як випадковість. Це показник не тільки техніки, але й фізичної готовності, психологічної стійкості, здатності адаптуватися в русі.
Ізраїль виграв загальний залік, Україна зібрала більше всіх медалей
Головна інтрига турніру виявилася майже кінематографічною: перше і друге місце розділила одна золота медаль.
Збірна Ізраїлю завершила чемпіонат на першій позиції в загальному заліку:
| Збірна | Золото | Срібло | Бронза | Всього |
|---|---|---|---|---|
| Ізраїль | 15 | 6 | 13 | 34 |
| Україна | 14 | 15 | 18 | 47 |
Ізраїль отримав 15 золотих медалей, і саме цей показник став вирішальним. У командних таблицях при рівності або близькій кількості нагород найчастіше вперед виходить країна, у якої більше золотих перемог. Тому Ізраїль опинився першим, незважаючи на те що за загальною кількістю медалей поступався Україні.
Для ізраїльського спорту це сильний результат. Маленька країна, що живе в умовах постійного тиску, показала глибину підготовки в бойовому виді спорту, де неможливо “сховатися” за команду. На татамі кожен спортсмен виходить один на один з суперником, з втомою, болем, страхом помилки і необхідністю приймати рішення за долі секунди.
Україна, у свою чергу, провела турнір на рівні справжнього європейського лідера. 47 медалей — це більше, ніж у будь-якої іншої збірної. Українська команда завоювала 14 золотих, 15 срібних і 18 бронзових нагород, поступившись Ізраїлю тільки за одним золотим результатом.
Називати це поразкою було б неправильно.
Україна показала масштаб школи, ширину складу і стійкість системи підготовки. Коли країна бере майже півсотні медалей на європейському турнірі, це говорить не про один вдалий день, а про велику кількість спортсменів, тренерів, клубів і сімей, які продовжують працювати навіть у дуже важких умовах.
Серед ізраїльських переможців чемпіонату в опублікованих списках фігурують Ідо Бараш, Майя Бехар, Омрі Хавів, Ліа Шалев, Йоав Шаломон, Майя Тев, Гай Торрес і Амит Йонасі. Серед українських чемпіонів — Анастасія Банашкевич, Тимофій Безуглий, Федір Богдан, Андрій Бухтіяров, Максим Денисюк, Вікторія Панченко, Іван Кучерявий і Олексій Юхнов.
Повний список всіх призерів за категоріями вимагає звірки з офіційним протоколом Sportdata, але вже опубліковані дані підтверджують головне: обидві збірні виступили на рівні лідерів Європи.
Чому Ізраїль перший, якщо у України більше медалей?
Відповідь проста: вирішальним став показник золотих нагород.
У Ізраїлю — 15 золотих медалей.
У України — 14 золотих медалей.
За загальною кількістю нагород Україна була попереду: 47 проти 34. Але в підсумковому командному заліку пріоритет отримала збірна, яка частіше піднімалася саме на верхню сходинку п’єдесталу. Тому перше місце пішло Ізраїлю, а Україна стала другою і водночас наймедальнішою командою чемпіонату.
Чому це важливо для ізраїльської аудиторії
Для звичайної спортивної хроніки це могло б бути короткою новиною: місце, дата, таблиця, медалі.
Але для аудиторії НАновости — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency тут є більш глибокий сенс. Ізраїль і Україна часто опиняються поруч у новинах через війну, безпеку, дипломатію, трагедії і політичні рішення. Цього разу вони опинилися поруч на спортивній вершині.
І це рідкісний привід говорити не тільки про біль, але й про силу.
Ізраїльські спортсмени довели, що національна збірна здатна вигравати європейський залік у жорсткій і конкурентній дисципліні. Українські спортсмени довели, що навіть на тлі війни і постійного тиску країна зберігає спортивний характер, масовість і волю до перемоги.
Для репатріантів в Ізраїлі, народжених в Україні, такий результат читається особливо емоційно. Тут не хочеться обирати сторону. Ізраїль — країна, в якій живеш, будуєш дім, ростиш дітей і переживаєш за безпеку. Україна — країна, де у багатьох залишилися корені, рідні міста, друзі, могили предків, пам’ять дитинства.
Тому п’єдестал у Пітешті став чимось більшим, ніж таблиця.
Ізраїль виграв перше місце. Україна стала наймедальнішою збірною. Разом вони зробили цей чемпіонат особливим для людей, які живуть між двома історіями і розуміють ціну кожної перемоги.
Спорт як мова характеру
У бойових видах спорту медаль рідко буває красивою тільки зовні. За нею стоять травми, зганяння ваги, страх перед стартом, тисячі повторень, програні сутички, повернення в зал після невдач і робота, яку глядач ніколи не бачить.
Саме тому успіх Ізраїлю і України на чемпіонаті Європи з No-Gi джиу-джитсу сприймається не як випадковий спортивний епізод. Це продовження ширшої історії про характер двох суспільств.
Обидві країни знають, що таке жити під тиском.
Обидві країни знають, що таке мобілізація, тривога і необхідність продовжувати нормальне життя там, де нормальність постійно намагаються зруйнувати.
І обидві країни через своїх спортсменів показали: сила вимірюється не тільки арміями, дипломатією і економікою. Іноді вона видна в моменті, коли спортсмен виходить на татамі, чує сигнал судді і робить усе, щоб не поступитися.
Фінальна таблиця чемпіонату Європи в Пітешті вийшла символічною. Ізраїль — перший. Україна — наймедальніша. Між ними — одна золота медаль, але не прірва.
Для глядачів, які пов’язані з обома країнами, це не історія про розділення. Це історія про подвійну гордість.
І, можливо, саме так спорт іноді говорить точніше політики: дві збірні вийшли на змагання під різними прапорами, але для багатьох людей в Ізраїлі стали частиною однієї великої історії — історії сили, витримки і перемоги всупереч обставинам.
Більше на НАновини – Nikk.Agency Новини Ізраїлю
– Стаття спочатку була опублікована на Read More – Новини Ізраїлю
#promotion
Є проблеми, які довго намагаються «перетерпіти».Волосся на гребінці. Свербіж шкіри голови. Відчуття, що хвіст став тоншим. Проділ розширився. А ще — вічне «може, це сезонне». В Ізраїлі це звучить особливо [...]
Життя непередбачуване: ще вчора все було спокійно, а сьогодні вам або близьким терміново потрібен юрист. Де шукати грамотного фахівця в Хайфі або Тель-Авіві? На що звертати увагу на першій зустрічі? [...]
Коротке гіперпосилання на цю сторінку, якщо комусь треба...
https://ukr.co.il/?p=8512
#новини #купкаізраїль
Всі Новини