#новини
Гроші від продажу лондонського футбольного клубу Chelsea знову опинилися в центрі великої війни — юридичної, політичної та військової одночасно.
Йдеться не просто про заморожені мільярди Романа Абрамовича. Йдеться про те, чи зможуть гроші російського олігарха, який також має ізраїльське громадянство, піти не тільки на гуманітарну допомогу Україні, але й на захист українських міст від російських ракет, дронів та ударів по енергетиці.
8 червня 2026 року президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю британській газеті The Guardian підтвердив: тема цих коштів обговорювалася з прем’єр-міністром Великобританії Кіром Стармером під час переговорів у Лондоні.
Сума — близько 2,4–2,5 мільярда фунтів стерлінгів. Джерело — продаж Chelsea FC у 2022 році, після того як Роман Абрамович потрапив під британські санкції на тлі повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Спочатку британський уряд розглядав ці кошти як гроші для гуманітарної підтримки українців, які постраждали від війни. Така логіка зрозуміла: зруйновані будинки, біженці, поранені, сім’ї загиблих, відновлення базового життя.
Але в 2026 році Київ ставить питання жорсткіше.
Коли росія продовжує бити по українських містах, електростанціях, підстанціях, лікарнях, житлових кварталах і критичній інфраструктурі, гуманітарна допомога починається не тільки з відновлення після удару. Вона починається з того, щоб цей удар збити в повітрі.
Саме тому Володимир Зеленський запропонував використовувати заморожені гроші від продажу Chelsea для закупівлі сучасних протиракетних і зенітних систем. В інтерв’ю The Guardian він прямо пов’язав ці кошти з покупкою дорогих американських антибалістичних ракет через програму PURL — механізм, що дозволяє європейським союзникам оплачувати постачання американської зброї для України.
Логіка Зеленського вкрай проста: якщо росія почала цю війну, то чому російські гроші не повинні працювати проти російських ракет?
Для ізраїльської аудиторії ця думка особливо зрозуміла. В Ізраїлі добре знають, що ППО — це не абстрактний військовий термін, а питання життя, електрики, води, лікарень, шкіл і нормального ранку після нічної тривоги. Україна в цьому сенсі все більше говорить зі світом мовою, яку Ізраїль розуміє без перекладу.
Roman Abramovich продав Chelsea FC у 2022 році, вже перебуваючи під санкціями Великобританії. Британська влада дозволила угоду за умови, що виручені кошти не принесуть вигоди самому Абрамовичу або іншим особам під санкціями, а будуть спрямовані на допомогу Україні.
Відтоді гроші залишаються заблокованими в британській фінансовій системі.
У грудні 2025 року уряд Великобританії публічно заявив, що Абрамович повинен виконати обіцянку і передати понад 2,5 мільярда фунтів на допомогу Україні, інакше Лондон готовий йти до суду. Прем’єр Кір Стармер тоді сказав, що «годинник тікає», а кожна копійка повинна дійти до людей, чиї життя зруйнувала війна путіна.
У березні 2026 року The Guardian повідомила, що британські чиновники вже готуються до можливого судового процесу, тому що встановлений термін для розблокування грошей був пропущений.
І ось тепер, у червні 2026 року, Зеленський піднімає ставку: Україні потрібні не тільки гуманітарні програми після руйнувань, але й системи, які не дадуть цим руйнуванням статися.
Окрема частина цієї історії пов’язана з особистими контактами Романа Абрамовича і українського керівництва.
За даними Financial Times, у травні 2026 року Абрамович приїжджав до Києва. Джерела видання стверджували, що Володимир Зеленський використовував цей канал, щоб передати путіну сигнал про готовність до прямих переговорів. Київ, за цією версією, хотів показати: Україна не відмовляється від дипломатії, але не збирається приймати ультиматуми Москви.
Головна умова залишилася незмінною: ніякого виведення українських військ з Донбасу як попередньої плати за розмову бути не може.
Це важлива деталь. Кремль роками намагається підмінити переговори капітуляцією, а Київ продовжує розділяти дві речі: готовність говорити і готовність здати територію. Це не одне і те ж.
Зеленський в інтерв’ю The Guardian також згадав зустріч з Абрамовичем у Києві з помітною іронією. За його словами, бізнесмен не привіз з собою гроші, хоча українська сторона прямо говорила, що ці кошти потрібні.
Фраза звучить майже як політичний жарт, але за нею стоїть важка реальність: поки юристи сперечаються про фонди, ліцензії, умови і формулювання, російські ракети продовжують летіти по Україні.
Для Ізраїлю тут є відразу кілька шарів.
Перший — російсько-ізраїльський олігархічний слід. Абрамович не просто російський мільярдер, він також громадянин Ізраїлю. Це робить сюжет чутливим для ізраїльської аудиторії, тому що війна в Україні знову заходить у простір ізраїльської політики, бізнесу, репутації і моралі.
Другий шар — безпека. Україна просить гроші не на символічні жести, а на ППО. Ізраїльтяни після 7 жовтня, на тлі загроз ХАМАС, Хезболли, Ірану, ракет, дронів і постійної необхідності тримати країну в бойовій готовності, прекрасно розуміють: захист неба коштує величезних грошей, але її відсутність коштує набагато дорожче.
Третій шар — прецедент. Якщо заморожені російські активи можна буде використовувати для захисту жертв російської агресії, це стане сигналом для всіх, хто звик зберігати гроші в Лондоні, Європі або інших безпечних юрисдикціях, поки їх політична батьківщина руйнує сусідні країни.
НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency розглядає цю історію не як футбольний скандал і не як особисту драму мільярдера, а як частину ширшої картини: російська війна давно вийшла за межі фронту і стала перевіркою для банків, судів, санкцій, союзників і репутацій.
В інтерв’ю британському виданню Зеленський говорив не тільки про гроші Chelsea.
Один з важливих блоків — перехід української армії на більш професійну контрактну модель. Київ просить партнерів допомагати не тільки технікою, але й фінансуванням гідних окладів для військових. Ідея в тому, щоб поступово знижувати залежність від примусової мобілізації і робити службу більш стійкою, мотивованою і професійною.
Це теж не відокремлена тема.
Після більш ніж чотирьох років повномасштабної війни Україна стикається з втомою суспільства, демографічним тиском, нестачею людей і необхідністю утримувати фронт проти країни, яка кидає у війну величезні людські ресурси. Гроші на армію тут означають не розкіш, а здатність держави продовжувати опір без внутрішнього надлому.
Натомість Україна пропонує союзникам свій бойовий досвід, технології і практичні знання. Йдеться про дрони, радіоелектронну боротьбу, протидію російським ракетам, захист енергетики, мобільну оборону і нові тактичні рішення, які народилися не в лабораторіях, а на реальній війні.
Ще одна лінія — санкції проти росії.
Зеленський розкритикував ситуацію, при якій британські правила тимчасово допускали імпорт російських нафтопродуктів і авіапального через треті країни. Формально це може виглядати як технічна деталь. На практиці такі лазівки перетворюються на кисень для російської військової машини.
Україна вимагає, щоб Великобританія, Євросоюз та інші партнери діяли синхронно. Якщо одна двері закрита, а інша залишена напіввідкритою, Москва швидко вчиться обходити обмеження.
9 червня 2026 року Reuters повідомив, що Євросоюз запропонував 21-й пакет санкцій проти росії. До нього повинні увійти заходи проти майже 90 банків, криптоплатформ, нафтових трейдерів, компаній, пов’язаних з виробництвом дронів, а також нові обмеження проти суден російського «тіньового флоту».
Цей «тіньовий флот» — не просто флотилія старих танкерів. Це інструмент, через який росія намагається продавати нафту, обходити стелю цін, плутати маршрути, змінювати власників, прапори і страхування. Для Кремля нафта залишається одним з головних джерел грошей на війну.
Тому санкції проти таких суден — це не бюрократія. Це спроба вдарити по паливу російської агресії.
Історія з грошима Абрамовича показує, наскільки складною стала війна XXI століття. На фронті воюють солдати, в небі працюють ракети і дрони, в судах сперечаються юристи, в банках лежать заморожені мільярди, а в дипломатичних кабінетах вирішується, чи можна перетворити ці гроші в реальний захист для людей.
Україна каже Заходу: час гуманітарних формулювань не минув, але однієї гуманітарної логіки вже недостатньо.
Якщо російські ракети знищують українські міста, то російські активи повинні допомагати ці ракети збивати. Якщо російська нафта фінансує війну, то тіньовий флот повинен втрачати маршрути, страхування і доступ до портів. Якщо російські банки будують обхідні схеми, то санкції повинні наздоганяти їх швидше, ніж Москва придумує нові ланцюжки.
Для Ізраїлю це теж урок.
У світі, де агресори працюють через ракети, гроші, флот, пропаганду, треті країни і сірі схеми, безпека більше не обмежується лінією фронту. Вона починається в банку, продовжується в суді, проходить через санкційний список і закінчується в небі над містом, де люди хочуть просто спати без сирени.
Саме тому суперечка про мільярди від продажу Chelsea — вже не про футбол.
Це питання про те, чи готовий вільний світ змусити гроші агресора захищати тих, кого агресор намагається знищити.
Більше на НАновини – Nikk.Agency Новини Ізраїлю
– Стаття спочатку була опублікована на Read More – Новини Ізраїлю
Коротке гіперпосилання на цю сторінку, якщо комусь треба...
https://ukr.co.il/?p=8455
#новини #купкаізраїль