#новини

Війна США та Ізраїлю проти Ірану, навіть на тлі тимчасового затишшя, вже змінила політичну карту Близького Сходу. Для України це не просто далекий регіональний кризис, а нова зона суперництва з росією, де перетинаються безпека, дрони, енергетика, дипломатія та інтереси Ізраїлю.

Київ давно розглядає Іран як одного з ключових противників. Причина очевидна: Тегеран роками підтримує Москву у війні проти України, включаючи постачання Shahed-131 і Shahed-136 — безпілотників, якими росія б’є по українських містах, електростанціях, портах та цивільній інфраструктурі.

Президент України Володимир Зеленський неодноразово називав Іран ворогом. Тому будь-які події, що послаблюють Тегеран і його військову співпрацю з Москвою, у Києві сприймають не як чужу війну, а як фактор власної безпеки.

Чому Близький Схід став важливим для України

У березні Іран погрожував Україні, заявляючи, що через свою позицію вона може стати «законною ціллю». У Києві ці погрози відкинули. Українська логіка проста: якщо Іран вже допомагає росії вбивати українців, постачає технології та посилює військову машину Кремля, то говорити про «нейтральність» Тегерана неможливо.

Високопоставлене джерело в Офісі президента України ще на початку березня говорило Kyiv Post, що Україна вважає Іран фактично залученим у війну на боці росії.

Цю лінію підтвердив і заступник секретаря РНБО України Давид Алоян. За його словами, співпраця Москви і Тегерана продовжує поглиблюватися: росія ділиться з Іраном розвідданими, оперативним досвідом, методами наведення цілей і практиками застосування безпілотників.

Для Ізраїлю ця тема теж не абстрактна.

Іран залишається головним регіональним противником Ізраїлю, а російсько-іранська зв’язка створює загрози не тільки для України, але й для всього простору від Чорного моря до Східного Середземномор’я. Тому український досвід боротьби з іранськими дронами стає важливим не тільки на фронті під Харковом, Одесою чи Дніпром, але й у системах безпеки країн Близького Сходу.

Після Сирії та удару по Ірану виник вакуум впливу

Геополітичні зміни останніх років відкрили для Києва нові можливості. Після падіння режиму Башара Асада в Сирії наприкінці 2024 року і ліквідації верховного лідера Ірану Алі Хаменеї на початковому етапі конфлікту вплив росії в регіоні помітно ослаб.

Україна намагається використати цей момент не заради короткої дипломатичної перемоги, а заради довгострокової ролі на Близькому Сході.

За словами Алояна, Київ дивиться на регіон як на простір майбутніх партнерств, перш за все з країнами Перської затоки. Йдеться не тільки про політику. Для України важливі енергетика, постачання дизельного пального, логістика, безпека морських маршрутів та оборонні технології.

Якщо в майбутньому Україна знову зіткнеться з енергетичною кризою або спробами росії зруйнувати інфраструктуру, надійні зв’язки з країнами Затоки можуть стати критично важливими.

Україна починає експортувати бойовий досвід

Один з головних висновків війни проти росії полягає в тому, що дорогі системи ППО не завжди ефективно вирішують проблему масових атак дешевими дронами. Patriot, NASAMS та інші комплекси важливі, але проти сотень безпілотників потрібна багаторівнева система: виявлення, радіоелектронна боротьба, мобільні вогневі групи, дрони-перехоплювачі та швидкий обмін даними.

Україна отримала цей досвід не на навчаннях, а в щоденній війні.

Зараз, за даними, наведеними в матеріалі Kyiv Post, близько 200 українських спеціалістів працюють на Близькому Сході, допомагаючи партнерам у сфері протиповітряної оборони та перехоплення безпілотників. Алоян стверджує, що партнери в країнах Перської затоки задоволені результатами.

Офіційного підтвердження, що українські системи вже застосовуються проти іранських дронів у регіоні, немає. Але Київ вже відкрив можливість для експорту безпілотників та пов’язаних технологій у рамках нових правових механізмів оборонного експорту.

Для Ізраїлю це важливий сигнал.

Єрусалим роками обережно ставився до військової співпраці з Україною, намагаючись враховувати російський фактор у Сирії і не виходити за рамки обмеженої допомоги. Але після зміни ситуації в регіоні і зростання загрози з боку Ірану питання виглядає інакше: Україна володіє практичним досвідом, який може бути корисним ізраїльській системі безпеки.

У середині цієї теми особливо важливо бачити не лозунги, а реальні інтереси сторін. Для ізраїльської аудиторії НАновости — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency розглядає українсько-ізраїльський контекст саме через цю призму: де збігаються загрози, де залишаються політичні обмеження і чому російсько-іранська зв’язка стає спільною проблемою.

Не тільки дрони: морські маршрути та Ормузька протока

Україна також пропонує партнерам досвід захисту торгових маршрутів. Це особливо актуально на тлі ситуації навколо Ормузької протоки, яка після короткого відкриття знову була закрита.

Київ спирається на власний досвід Чорноморського зернового коридору. Незважаючи на загрози російського флоту, Україна змогла відновити експортні маршрути, адаптувати логістику і показати, що навіть в умовах війни морська торгівля може працювати, якщо є політична воля, військовий захист і технологічні рішення.

Для країн Близького Сходу це не теоретична історія. Будь-яка криза в Ормузькій протоці відразу б’є по світовим цінам на нафту, страхуванню суден, постачанню пального і стабільності ринків.

Баланс між Ізраїлем і країнами Перської затоки

Активність України на Близькому Сході неминуче вимагає дипломатичного балансу. Київ хоче розвивати відносини з країнами Перської затоки, але при цьому не може ігнорувати Ізраїль — країну, яка з 2022 року надавала Україні обмежену, але помітну підтримку.

Ситуація ускладнюється тим, що зв’язки країн Затоки з Ізраїлем залишаються непростими. Наприклад, Доха піддавалася критиці з боку Ізраїлю через передбачувані зв’язки з ХАМАС. Для України це означає необхідність обережної дипломатії: не можна втратити Ізраїль, але не можна і закрити двері в арабські столиці, які можуть бути важливі для енергетики, фінансів і безпеки.

Окремою болючою темою став інцидент з розвантаженням у порту Хайфи українського зерна, вивезеного росією з окупованих територій. Для Києва це не просто торговий епізод, а питання доказів, міжнародно-правової допомоги і ставлення до російського мародерства.

Чому відсутність Єрусалима в маршруті Зеленського помітили

Kyiv Post зазначає, що не вдалося підтвердити, чи відбулася розмова між прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху і президентом України Володимиром Зеленським, а також чи були у неї конкретні результати, включаючи можливе відновлення обговорень по системах ППО.

При цьому Єрусалим не увійшов у маршрут близькосхідної поїздки Зеленського. В Ізраїлі це не могло залишитися непоміченим.

Колишній посол Ізраїлю в росії Аркадій Мільман та інші ізраїльські аналітики раніше вказували, що Ізраїль не в повній мірі використав можливість поглибити співпрацю з Україною і перейняти її бойовий досвід. Сьогодні це питання звучить ще гостріше: Україна воює з російською армією, яка тісно взаємодіє з Іраном, а Ізраїль протистоїть тому ж іранському центру загроз.

Головна мета — послабити російсько-іранську вісь

Для Москви війна навколо Ірану має двоїстий ефект.

З одного боку, зростання світових цін на нафту може приносити росії додаткові доходи. З іншого — послаблення Ірану б’є по одному з ключових партнерів Кремля, знижує російський вплив на Близькому Сході і відкриває простір для інших гравців, включаючи Україну.

Алоян прямо попереджає: росія, ймовірно, продовжить передавати Ірану свій бойовий досвід, в тому числі методи підвищення стійкості безпілотників до засобів протидії. Це означає, що українська війна і близькосхідний конфлікт будуть все сильніше обмінюватися технологіями, тактиками і загрозами.

Відповідь України — створення багаторівневої системи ППО. У ній дрони-перехоплювачі є лише одним елементом. Поруч повинні працювати засоби виявлення, радіоелектронна боротьба, мобільні групи, аналітика і партнерська координація.

Для Ізраїлю тут є важливий висновок. Чим сильніша Україна в протидії іранським технологіям, тим більше практичного знання отримує весь антііранський табір. І навпаки: чим глибше росія допомагає Ірану, тим небезпечнішим стає цей альянс для України, Ізраїлю і західних союзників.

Формально це різні війни. Але стратегічно вони вже пов’язані.

Україна намагається закріпитися на Близькому Сході не як спостерігач, а як країна з реальним бойовим досвідом, технологіями і розумінням російсько-іранської загрози. Для Ізраїлю це може бути шансом переглянути попередню обережність і побачити в Україні не тільки країну, що потребує допомоги, але й партнера, який вже пройшов через атаки іранських дронів у масштабі, з яким багато держав тільки починають стикатися.

Більше на НАновини – Nikk.Agency Новини Ізраїлю

– Стаття спочатку була опублікована на Read More – Новини Ізраїлю

Коротке гіперпосилання на цю сторінку, якщо комусь треба...

https://ukr.co.il/?p=8231
#новини #купкаізраїль