#новини

Російська пропаганда активно просуває одну й ту ж думку: нібито напад Росії на Україну і конфлікт навколо Ірану — це «однакові війни». Логіка у цього тезису проста. Якщо ви підтримуєте Україну, значить повинні підтримувати і Іран. Якщо ні — значить у вас «подвійні стандарти».

Цей наратив активно поширюється російськими пропагандистами в соціальних мережах, на телеканалах і в міжнародних дискусіях, де Москва намагається представити себе частиною якоїсь глобальної боротьби проти «Заходу». Однак при уважному аналізі стає очевидно: ці два конфлікти мають принципово різну природу — історичну, політичну і військову.

Тому важливо розкласти аргументи по пунктах і пояснити, чому спроба поставити знак рівності між цими війнами є маніпуляцією.

Україна не загрожувала Росії — Іран десятиліттями загрожує Ізраїлю

Україна не представляла військової загрози для Росії. Після розпаду СРСР Київ добровільно відмовився від третього за величиною ядерного арсеналу у світі, знищив стратегічні ракети, важкі бомбардувальники і значну частину військової інфраструктури. Цей процес був закріплений міжнародними угодами і контролювався міжнародною спільнотою.

Щоб виправдати вторгнення, російська пропаганда роками намагалася створити образ «загрози» з боку України. В хід йшли найрізноманітніші версії — від історії про «дві українські БМП», які нібито вторглися на російську територію, до міфів про біолабораторії НАТО і «бойових комарів». Жодне з цих звинувачень так і не було підтверджено.

З Іраном ситуація принципово інша. Іранський режим десятиліттями публічно заявляє про необхідність знищення Ізраїлю, одночасно розвиваючи ракетну програму і ядерні технології. Ці загрози не є абстрактними заявами — вони супроводжуються створенням інфраструктури, призначеної для нанесення ударів по сусідніх державах.

Різниця в характері військових дій

Україна не вела неоголошеної війни проти Росії. До повномасштабного вторгнення не було ракетних ударів по російських містах, диверсійних операцій на території Росії або мережі проксі-групувань, що діють проти Москви.

Іранська стратегія, навпаки, вже багато років будується на веденні війни чужими руками. Тегеран підтримує збройні структури в різних країнах регіону, включаючи ХАМАС, «Хезболлу», хуситів і шиїтські формування в Іраку. Ці організації регулярно атакують Ізраїль і союзників США на Близькому Сході.

Найбільш трагічним епізодом став теракт 7 жовтня, який став найбільшим нападом на цивільне населення Ізраїлю за десятиліття. Після цього послідували і прямі атаки з боку Ірану — включаючи масовані ракетні удари по Ізраїлю навесні і восени 2024 року.

Територіальні цілі Росії і відсутність таких цілей у конфлікті з Іраном

Російське вторгнення в Україну має чітко виражену територіальну мету. Москва відкрито заявляє про намір ліквідувати українську державність і анексувати українські території. Крим, Донбас і ряд інших регіонів Росія вже оголосила частиною своєї території, навіть включивши їх у “Конституцію”.

З точки зору міжнародного права такі дії вважаються незаконною анексією. Міжнародна спільнота практично одноголосно визнає ці території частиною України.

Конфлікт навколо Ірану має іншу природу. Ні Ізраїль, ні Сполучені Штати не претендують на іранську територію і не заявляють про плани її окупації. Йдеться про нейтралізацію загроз, пов’язаних з ракетною і ядерною програмою режиму аятол.

Ці відмінності в цілях і природі конфліктів регулярно аналізують НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency, зазначаючи, що пропагандистські спроби Москви представити те, що відбувається, як «одну і ту ж війну» не витримують навіть базової перевірки фактами.

Міжнародна реакція і політичні системи

Різниця між цими конфліктами особливо помітна на рівні міжнародної реакції. Вторгнення Росії в Україну було засуджено Генеральною Асамблеєю ООН 141 державою — це один з найширших міжнародних консенсусів за останні десятиліття.

Санкції проти іранської ядерної програми також приймалися Радою Безпеки ООН, причому спочатку практично одноголосно. Навіть країни Близького Сходу, традиційно обережні у відносинах з Ізраїлем, у ряді випадків допомагали відбивати іранські ракетні атаки.

Нарешті, важливо враховувати політичну природу держав. Україна є демократичною країною, де проходять вибори і існує політична конкуренція. Іран представляє собою теократичну систему влади, де ключові рішення приймаються релігійним керівництвом і силовими структурами.

Правозахисні організації регулярно фіксують жорстоке придушення протестів в Ірані — від масових арештів до тортур і розстрілів демонстрантів.

Чому пропагандистське порівняння не витримує перевірки фактами

Російська пропаганда намагається звести складну міжнародну ситуацію до простої формули: «сильний напав на слабкого». Але в реальності природа цих конфліктів принципово різниться.

У випадку України йдеться про вторгнення на територію суверенної держави з метою її окупації. У випадку Ірану — про протистояння режиму, який десятиліттями загрожує знищенням Ізраїлю і розвиває військову інфраструктуру для реалізації цих загроз.

Саме тому спроби поставити знак рівності між цими війнами є не аналізом, а елементом інформаційної війни

Більше на НАновини – Nikk.Agency Новини Ізраїлю

– Стаття спочатку була опублікована на Read More – Новини Ізраїлю

Коротке гіперпосилання на цю сторінку, якщо комусь треба...

https://ukr.co.il/?p=7978
#новини #купкаізраїль