🇮🇱 Купка Ізраїль 🇺🇦 Ukr.co.il Майданчик в Ізраїлі українською мовою для своїх – "Українці" в Ізраїлі – Трима́ймося ку́пки!

23 тисячі українських біженців в Ізраїлі без базових прав — що показав новий звіт АСАФ і чому це вже питання не лише гуманітарне, але й державне

#новини

Чотири роки після початку повномасштабної війни в Україні тема українських біженців в Ізраїлі знову вийшла в центр суспільного порядку денного — не через гучну політичну заяву, а через цифри, які важко ігнорувати: бідність, продовольча невпевненість, короткі продовження віз і зростання звернень за допомогою. Йдеться про людей, які перебувають у країні законно і захищені від депортації, але при цьому живуть у режимі постійної тимчасовості.

Джерело – публікація Israel Hayom від 24 лютого 2026 року з посиланням на новий звіт організації допомоги біженцям АСАФ (Ас.Ф.) в Ізраїлі; саме з цієї публікації взяті всі ключові дані і цифри нижче.

Сюжет важливий не тільки для української аудиторії. Для Ізраїлю це вже історія про стійкість соціальної системи, ринок праці, муніципальне навантаження і ризики експлуатації людей, які формально перебувають під захистом, але фактично випали з нормальної системи довгострокової підтримки. І так, це той випадок, коли юридичний захист без соціальних механізмів перестає працювати як повноцінний захист.

23 тисячі українців в Ізраїлі без базових прав — що показав новий звіт АСАФ і чому це вже питання не тільки гуманітарне, але й державне
23 тисячі українців в Ізраїлі без базових прав — що показав новий звіт АСАФ і чому це вже питання не тільки гуманітарне, але й державне

Що саме говориться в матеріалі Israel Hayom і чому ці цифри звучать тривожно

За даними, наведеними в статті, в Ізраїлі зараз живуть близько 23 тисяч громадян України, які перебувають під тимчасовим груповим захистом, але не визнані біженцями і не мають базових соціальних прав. Це ключова рамка всієї історії: люди не «поза законом», але й не інтегровані в систему так, щоб можна було говорити про нормальне стабільне життя.

З цих приблизно 23 тисяч близько 14 тисяч прибули в Ізраїль після 24 лютого 2022 року. Решта перебували в країні і раніше — як трудові мігранти або люди без врегульованого статусу. У статті окремо підкреслюється, що всі вони перебувають в Ізраїлі законно і захищені від виселення через загрозу життю в своїй країні.

Але далі починається те, що і створює головну проблему: продовження дозволів на перебування відбувається на короткі терміни, без довгого горизонту планування. У публікації зазначено, що поточна віза/захист була продовжена до 31 березня 2026 року. Для сім’ї з дітьми, для жінки, яка знімає житло, для людини, яка шукає роботу, це означає одне — життя буквально від продовження до продовження.

Israel Hayom також порівнює ізраїльський підхід з практикою в Європі та США: там, як зазначається в тексті, захист надавався на рік і навіть на два роки, що створює хоча б мінімальну передбачуваність. На цьому фоні ізраїльська модель виглядає як режим постійної невизначеності.

Бідність, оренда і їжа: де саме ламається повсякденне життя

Найсильніші цифри в статті — це блок про повсякденне виживання, особливо жінок.

За даними, наведеними в матеріалі:

  • 79% українських жінок в Ізраїлі живуть у бідності;

  • близько 70% зарплати йде на оренду житла;

  • лише близько 30% живуть в умовах продовольчої безпеки.

Це вже не просто «складно». Це структура, в якій після оплати житла грошей майже не залишається на їжу, медицину, транспорт, дитячі потреби і будь-які непередбачені витрати. А непередбачені витрати в реальному житті — це не рідкість, це стандарт.

У статті є і більш детальна розбивка по продовольчій ситуації: приблизно половина жінок перебуває в стані помірної продовольчої невпевненості, а близько п’ятої частини — в стані важкої продовольчої невпевненості. Тобто йдеться не тільки про зниження якості життя, а про прямий ризик гуманітарного неблагополуччя всередині країни, яка сама перебуває в тривалому військовому та економічному напруженні.

Ринок праці, сірі зони і зростання ризику експлуатації після 7 жовтня

Окремий і дуже важливий блок матеріалу — зайнятість. У статті говориться, що у вибірці приблизно з (опитаних – ред.) 110 жінок близько третини працюють нелегально, а багато хто поєднує легальну і нелегальну зайнятість. Основні сфери — прибирання, догляд (сиділки/сфера догляду), обслуговування/технічна підтримка, тобто сегменти, де ризик трудової експлуатації традиційно вищий.

Це треба читати без моралізаторства. Для багатьох це не питання «вибору», а питання виживання в системі, де офіційні можливості обмежені, витрати високі, а довгострокової опори немає. Коли у людини коротке продовження, дорога оренда і нестабільна зайнятість, він майже неминуче опиняється в сірій зоні ринку праці.

У публікації прямо сказано, що втрата робочих місць після початку війни в Ізраїлі і відсутність «сітки безпеки» підштовхують жінок до крайніх ситуацій і посилюють ризик експлуатації, торгівлі людьми і так званої survival prostitution (проституції виживання). Це одна з найжорсткіших формулювань матеріалу, і саме вона виводить тему за межі бюрократичної суперечки про статуси.

Чому 7 жовтня став другою точкою удару для українських біженців

Israel Hayom наводить ще одну показову цифру: з 7 жовтня 2023 року кількість звернень за допомогою в організацію зросла приблизно на 70%. По суті, це індикатор різкого погіршення становища — і фінансового, і психологічного.

У статті це описується як «подвійна травма»: спочатку війна в Україні і досвід втечі, а потім війна в Ізраїлі, яка заново активує травматичні переживання і одночасно скорочує джерела доходу і підтримки. Плюс у публікації зазначається, що війна в Ізраїлі зачепила і саму громаду — в тексті згадуються жертви серед спільноти.

І ось тут тема вже перестає бути «вузькою». Тому що вона стосується не тільки українців, а того, як ізраїльська система в цілому працює з довгими гуманітарними кризами в умовах власної війни. Це питання для міністерств, муніципалітетів, НКО, роботодавців і для суспільства в цілому.

У цьому контексті НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency бачить в історії не тільки соціальний сюжет, але й тест на інституційну зрілість: чи може держава утримувати баланс між безпекою, міграційною політикою і людським мінімумом для тих, хто вже перебуває під її захистом.

Що вимагає організація АСАФ і що це може змінити на практиці

Згідно з публікацією Israel Hayom, організація закликає владу Ізраїлю прийняти набір цілком конкретних рішень, а не обмежуватися черговим короткостроковим продовженням. У статті перераховані основні вимоги:

Продовжити груповий захист як мінімум до кінця року

Це не «розкіш» і не політичний жест. Це базова передбачуваність для сімей, орендарів, роботодавців і шкіл. Коли горизонт не 1–2 місяці, а хоча б до кінця року, люди можуть приймати рішення — від найму житла до лікування і роботи.

Відкрити повноцінний доступ до медичного страхування для всіх вікових груп без періоду очікування

Медична тема в таких історіях часто спливає пізно, коли ситуація вже запущена. А тут, за логікою звіту і публікації, йдеться про профілактику обвалу: якщо у людей немає доступу до нормальної медицини, проблеми накопичуються і потім стають дорожчими для всіх.

Включити біженців у систему допомог і соціальних послуг

Це, ймовірно, найчутливіший пункт з точки зору внутрішньої дискусії в Ізраїлі. Але стаття фактично показує, чому без цього пункту інші заходи працюють слабо: якщо людина захищена від депортації, але не має доступу до базових соціальних механізмів, вона все одно опиняється в зоні бідності і ризиків.

Надати допомогу з житлом

На фоні цифри про 70% доходу на оренду це виглядає не додатковим заходом, а центральним. Поки оренда «з’їдає» зарплату, будь-які розмови про стабілізацію залишаються теорією.

У публікації також наводиться позиція генерального директора організації Талі Ааренталь: за її словами, досвід показує, що тривале перебування без соціальних прав штовхає біженців до бідності, продовольчої невпевненості і погіршення фізичного і психічного здоров’я; вона закликає державу відновити і розширити механізми допомоги, щоб забезпечити людям захищене і гідне життя.

Що це означає для Ізраїлю прямо зараз

Якщо дивитися холодно, без гасел, стаття фіксує просту річ: тимчасовий захист в умовах чотирирічної війни перестав бути короткостроковим режимом. А значить, і інструменти повинні бути не «екстрені на місяць», а управлінські і довгострокові.

Для Ізраїлю це ще й питання репутації інституту захисту. Тому що формула «не депортуємо, але й не даємо базової соціальної опори» з часом починає працювати проти всіх: проти людей, проти ринку праці, проти муніципальних служб і проти самої ідеї правової визначеності.

Відкрите питання тепер у тому, наскільки швидко ізраїльська влада переведе цю тему з режиму точкових продовжень у режим системного рішення. І чи встигнуть зробити це до наступної дати продовження, щоб тисячі людей знову не зависли між «дозволено залишитися» і «неможливо жити».

Більше на НАновини – Nikk.Agency Новини Ізраїлю

– Стаття спочатку була опублікована на Read More – Новини Ізраїлю

Коротке гіперпосилання на цю сторінку, якщо комусь треба...

https://ukr.co.il/?p=7935
#новини #купкаізраїль


Всі Новини

Коментарі

  • Поки немає коментарів.
  • Додати коментар