Війна путіна дійшла до ізраїльських пекарень: чому дорожчає хліб і хто за це відповідає
Війна путіна дійшла до ізраїльських пекарень: чому дорожчає хліб і хто за це відповідає
#новини
На початку листопада ізраїльські пекарні отримають борошно за новими цінами. Виробники хліба вже попереджають, що не зможуть безкінечно покривати подорожчання за свій рахунок. Чи зміниться ціна звичайної буханки в супермаркеті, поки невідомо. Але причина тривоги знаходиться далеко від ізраїльських млинів — у Чорному морі, де війна, розв’язана Росією проти України, порушила торгове судноплавство.
Автор: Павло Швейко
У заявах постачальників фігурують українські удари по російських портах. Це важливий факт. Але він не скасовує іншого: не Україна почала цю війну. Рішення путіна у 2014 і про повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року запустило події, наслідки яких через понад чотири роки відображаються на витратах ізраїльських сімей.
Хто підвищує ціни і з якого числа
Тель-авівський млин «Бар-Рав» повідомив клієнтів про підвищення вартості борошна на 11% з 1 листопада 2026 року. Серед покупців її продукції — харчові компанії «Осем» і «Бонжур». Група «Таханот Кемах Міфрац» оголосила про підвищення на 14%.
Інший великий виробник, «Штібель-Даган», веде переговори з замовниками про зростання на 10–15%: частина нових цін почне діяти в листопаді, частина — в грудні, залежно від сорту зерна і договору.
Про це 21 жовтня повідомили Ynet, Israel Hayom і Calcalist.
Йдеться поки що передусім про борошно, яке млини продають хлібозаводам і харчовій промисловості. Це не означає, що з 1 листопада будь-який хліб на полиці автоматично стане дорожчим на 15%. Але виробники випічки вже кажуть: всю різницю вони не поглинуть.
Що сталося в Чорному морі
12 серпня 2026 року український удар по Новоросійську, великому російському порту на Чорному морі, пошкодив два зернових термінали.
Новоросійський комбінат хлібопродуктів (НКХП), який відправив за попередній сільськогосподарський сезон 6,23 мільйона тонн зерна, і Новоросійський зерновий термінал (НЗТ) призупинили роботу.
Удари зачепили також російські військові об’єкти. Україна розглядала Новоросійськ як важливу базу російського флоту і постачання. Однак наслідки військових дій вийшли далеко за межі військової інфраструктури.
До вересня пошкодження і небезпека нових атак помітно обмежили експорт.
За оцінкою Reuters від 25 вересня, серйозної шкоди зазнали три зернових термінали, які представляли близько п’ятої частини експортних потужностей регіону. Серед постраждалих об’єктів також були термінали в Тамані і Таганрозі.
Інші потужності не були фізично знищені. Їх роботу стримували ризики безпеки і порушення логістики. Частина російського зернового експорту почала переміщатися в бік балтійських портів.
Результат видно в цифрах самої російської галузі.
За даними Російського зернового союзу, опублікованими «Коммерсантом» 1 жовтня, Новоросійськ у вересні відправив за кордон лише 177,8 тисячі тонн зерна проти майже 2,4 мільйона тонн у вересні минулого року.
Це падіння більш ніж у 13 разів.
Загальний російський експорт основних видів зерна за місяць, за тими ж даними, знизився в 3,8 рази.
Небезпека дісталася до торгових суден
Бої не обмежуються берегом.
6 жовтня в виключній економічній зоні Болгарії безпілотники атакували два торгових судна. Одне затонуло, інше, яке перевозило пшеницю, загорілося.
Для ізраїльського читача пояснимо: виключна економічна зона — морська територія за межами державних територіальних вод, де прибережна держава має певні економічні права. Міжнародне торгове судноплавство тут зберігає право проходу.
Болгарське телеграфне агентство повідомляло, що походження атакуючих дронів тоді не вдалося встановити.
15 жовтня біля румунського узбережжя постраждали два танкери. Reuters повідомив про зниклих моряків. Джерело агентства в НАТО пов’язувало безпілотники з Росією, але румунська влада тоді не оголосила остаточних висновків про винуватця.
20 жовтня, за повідомленням Reuters, вже саме російське Міноборони заявило про удари по трьох вантажних суднах в українському порту Рені і двох, що прямували в Одесу, назвавши їх військовими цілями. Незалежної перевірки цього твердження агентство не наводило.
Рені — український порт на Дунаї, поруч з кордоном Румунії. Після початку повномасштабного вторгнення дунайські маршрути стали особливо важливі для української зовнішньої торгівлі.
Для перевізника все це означає простий розрахунок: небезпечний рейс може не відбутися, судно вимагатиме додаткового страхування, а завантаження зірветься.
За ризик платять імпортери, потім підприємства, яким потрібно зерно.
Чому Ізраїль опинився серед постраждалих
Ізраїль вирощує лише частину споживаної пшениці і залежить від зовнішніх поставок. Росія стала одним з найважливіших постачальників зерна для місцевих млинів.
Тепер, за словами керівника «Штібель-Даган» Хадара Голомбека в інтерв’ю Ynet, російські компанії скасовують замовлення.
Він повідомив про судно з ячменем, яке постраждало на тижні публікації, і судно з пшеницею, яке прямувало в Ізраїль приблизно місяцем раніше. Назви суден і незалежні відомості про ці конкретні епізоди в інтерв’ю не наводилися.
«Таханот Кемах Міфрац» повідомила ще про чотири судна, які мали привезти зерно в Ізраїль, але не змогли завантажитися; контракти були скасовані.
Компанія оцінює додаткові витрати на закупівлю зерна в 80–90 доларів за тонну (близько 247–278 шекелів за курсом Банку Ізраїлю на 21 жовтня).
«Бар-Рав» заявляє, що тепер закуповує пшеницю в Західній Європі на 35–40% дорожче, ніж кілька місяців тому. «Штібель-Даган» називає серед альтернатив Польщу.
Це оцінки конкретних учасників ринку, а не єдина ціна всієї світової пшениці.
Є і суто ізраїльська складність: кашрут.
Партії зерна і виробництво борошна для окремих покупців повинні відповідати вимогам релігійної сертифікації. За словами Голомбека, розбіжності між контролюючими організаціями БАДАЦ і системою рабина Ландау ускладнюють закупівлі у нових постачальників.
БАДАЦ — це позначення рабинського суду, що здійснює в тому числі строгий контроль кашруту. Система рабина Ландау — інша відома в Ізраїлі структура релігійної сертифікації.
Тому не можна просто вибрати найдешевший порт на карті і завтра почати поставки.
Де починається відповідальність
У липні 2023 року Росія вийшла з Чорноморської зернової ініціативи — міжнародної домовленості за посередництвом ООН і Туреччини, що забезпечувала безпечний вивіз сільськогосподарської продукції з українських портів.
На той час за цим коридором було вивезено понад 32 мільйони тонн продовольства. ООН прямо пов’язала припинення механізму з рішенням Москви.
У 2026 році Україна завдає удари по інфраструктурі країни, яка продовжує проти неї війну. Безпосередня шкода російським зерновим терміналам — один з факторів нинішнього перебою.
Але представляти це як раптовий конфлікт двох однаково відповідальних сторін значить викреслити вихідну подію — вторгнення Росії в Україну.
Первопричина перетворення Чорного моря на військову зону — агресія путінської Росії.
Україна була одним з найважливіших експортерів зерна на світові ринки. Після російського вторгнення вона втратила нормальний доступ до частини своїх морських маршрутів, була змушена шукати альтернативи через Дунай і європейські сухопутні коридори. Восени 2026 року небезпека для українських портів і торгового судноплавства зберігається.
Туреччина за участю інших країн намагається сприяти відновленню чорноморської зернової торгівлі. Однак колишня передбачуваність поставок не повернулася.
Ця тема для нас не нова. Автор НАновостей Павло Швейко раніше досліджував, як Кремль використовує зерно з окупованих українських територій для торгівлі і політичного впливу.
У нинішньому випадку питання ще ближче до ізраїльського покупця: залежність від нестабільного військового маршруту стає частиною вартості повсякденних продуктів.
Ізраїльське ставлення до війни теж не можна звести до дипломатичної невизначеності. НАновости раніше докладно розбирали, як Ізраїль з 2022 року засуджував російські удари по Україні, в тому числі після загибелі ізраїльського громадянина в Києві.
НАновости — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency
Подорожчає чи хліб і що з державним контролем
В Ізраїлі держава встановлює граничні ціни на деякі види звичайного хліба. Це означає, що продавець не має права перевищувати встановлений максимум для відповідного продукту.
У опублікованому переліку Міністерства економіки максимальна роздрібна ціна звичайної білої і темної буханки вагою 750 грамів становить 7,36 ₪, а нарізаного упакованого темного хліба того ж ваги — 8,38 ₪.
Це опубліковані державні граничні ціни, а не вже затверджене підвищення.
За відомостями Walla, виробники регульованого хліба готуються просити державу переглянути ціни.
Для нерегульованих хлібобулочних і кондитерських виробів, печива і частини готових продуктів такої процедури може не бути.
Якщо подорожчають і кормові зернові, галузеві експерти не виключають подальшого тиску на ціни м’яса птиці, яєць і молочних продуктів. Поки це ризик, а не оголошене підвищення.
При цьому борошно — не єдина стаття витрат пекарні. На вартість буханки впливають зарплати, електрика, оренда, упаковка і транспорт.
Тому зростання ціни борошна на 10–15% не дорівнює такому ж зростанню ціни хліба.
На світовому ринку діють і інші фактори — врожайність, погода, вартість перевезень. Неправильно приписувати кожен відсоток майбутнього чека тільки одній причині.
Але і ховати головне за словом «логістика» не можна.
Ізраїль не бере участі у війні на Чорному морі, проте платить за її наслідки. І коли мова зайде про те, чому знову дорожчає найзвичайніша їжа, варто пам’ятати не тільки про зірвані судна і дорогу польську пшеницю.
Все почалося з рішення путіна напасти на Україну.
Поки ця війна триває, її ціну змушені платити люди далеко за межами України — в тому числі в Ізраїлі.
Більше на НАновини – Nikk.Agency Новини Ізраїлю
– Стаття спочатку була опублікована на Read More – Новини Ізраїлю
Коротке гіперпосилання на цю сторінку, якщо комусь треба...
https://ukr.co.il/?p=12971
#новини #купкаізраїль
Всі Новини