14 сенаторів вимагали від Трампа скасувати запрошення путіна на G20 – «Росія допомагає Ірану атакувати американських військових»
14 сенаторів вимагали від Трампа скасувати запрошення путіна на G20 – «Росія допомагає Ірану атакувати американських військових»
#новини
У Вашингтоні республіканці та демократи виступили зі спільним зверненням до президента США. Вони вимагають не допускати путіна на грудневий саміт G20 у Маямі і прямо пов’язують це питання з російською війною проти України та військовою підтримкою Ірану. Для Ізраїлю в цій історії є окремий момент: передбачувана допомога Москви Тегерану тепер фігурує в офіційному зверненні американських законодавців як аргумент проти дипломатичного зближення з Кремлем.
Автор: Антон Пшедынський
Сім республіканців і сім демократів. Чому вони звернулися до Трампа
25 вересня 2026 року Комітет Сенату США з міжнародних відносин опублікував звернення чотирнадцяти сенаторів до президента Дональда Трампа. Автори листа вимагали переглянути запрошення володимира путіна на саміт G20, який має відбутися 14–15 грудня в Маямі, штат Флорида.
Ініціаторами звернення виступили два представники різних партій: Джин Шахін — сенатор від Демократичної партії, обрана від штату Нью-Гемпшир і представляє демократичну меншість у Комітеті Сенату з міжнародних відносин, і Роджер Уікер — республіканець від штату Міссісіпі, голова сенатського Комітету з озброєних сил.
До них приєдналися ще дванадцять сенаторів.
Від Республіканської партії лист підписали Мітч Макконнелл (штат Кентуккі), Джон Корнін (Техас), Джеррі Моран (Канзас), Том Тілліс (Північна Кароліна), Джон Кертіс (Юта) і Алан Армстронг (Оклахома).
Від Демократичної партії — Шелдон Уайтхаус (Род-Айленд), Майкл Беннет (Колорадо), Кріс Кунс (Делавер), Річард Блюменталь (Коннектикут), Тім Кейн (Вірджинія) і Рубен Гальєго (Аризона).
Є одна особливість: Алан Армстронг, на відміну від інших підписантів, не був обраний виборцями свого штату. 24 березня 2026 року губернатор Оклахоми Кевін Ститт призначив його тимчасовим сенатором замість Марквейна Малліна, який перейшов на посаду міністра внутрішньої безпеки США. Армстронг представляє Республіканську партію і займає місце до завершення поточного терміну повноважень у січні 2027 року.
Таким чином, під зверненням стоять підписи семи демократів і семи республіканців, які представляють чотирнадцять різних американських штатів. Причому серед республіканських підписантів є колишній лідер партії в Сенаті Мітч Макконнелл і чинний голова Комітету з озброєних сил Роджер Уікер.
Для розуміння американської політичної системи: сенатори обираються населенням всього свого штату, а не окремого виборчого округу, як члени Палати представників. Один штат представлений у Сенаті двома законодавцями.
Вийшло рівно порівну представників обох партій. Це суттєво для розуміння політичного контексту: документ не можна вважати виключно ініціативою демократичної опозиції Трампу. Серед його авторів є і впливові республіканці, включаючи керівника комітету, безпосередньо займаючогося питаннями американської оборони.
У листі йдеться, що надання російському президенту можливості брати участь у саміті на території США викликає серйозні питання на тлі триваючих російських ударів по українських цивільних об’єктах.
Однак війна в Україні — не єдиний аргумент. Сенатори окремо вказують на повідомлення про те, що Росія допомагає іранським військовим визначати цілі для ударів по американських військовослужбовцях на Близькому Сході.
Оригінал звернення — Комітет Сенату США з міжнародних відносин.
Чому в листі про путіна несподівано з’явився Іран
Для ізраїльської аудиторії саме ця частина американського документа представляє особливий інтерес.
Сенатори не обмежилися описом російських дій в Україні. Вони пов’язали їх з тим, що відбувається на Близькому Сході, і нагадали про публічні повідомлення щодо допомоги Москви іранським збройним силам.
Історія почалася задовго до нинішнього звернення.
6 березня The Washington Post опублікувала розслідування, засноване на інформації трьох американських чиновників, знайомих з розвідувальними даними. За відомостями видання, Росія передавала Ірану інформацію про розташування американських військових об’єктів, кораблів і літаків у регіоні.
Йшлося не про постачання звичайного озброєння, а про інформацію, яку потенційно можна використовувати при виборі цілей і підготовці ударів.
Російська сторона тоді не підтвердила відомості про передачу розвідданих. Представник Кремля Дмитро Пєсков відмовився коментувати інформацію американської розвідки.
Пізніше з’явилися й інші повідомлення про російсько-іранську взаємодію, включаючи передбачувану передачу супутникових зображень, технологій безпілотників і технічну підтримку.
Важливо розрізняти ступінь підтвердження. Сам лист сенаторів не містить нових розсекречених розвідувальних документів. Законодавці посилаються на раніше опубліковані повідомлення, а конкретна участь Москви в окремих іранських ударах залишається предметом розслідувань.
Але тепер ці відомості використані вже не тільки в журналістському розслідуванні. Вони включені в офіційну аргументацію американських парламентарів, звернену безпосередньо до президента США.
НАновини раніше детально розповідали про цю історію в матеріалі «Як російський досвід з фронту тепер працює проти Ізраїлю».
Від українських Shahed до американських об’єктів на Близькому Сході
Щоб зрозуміти ізраїльську складову нинішнього звернення, варто повернутися до 2022 року.
Після повномасштабного російського вторгнення в Україну Іран став одним з постачальників безпілотних технологій для російської армії. Іранські Shahed, які отримали в Росії позначення «Герань», поступово перетворилися на один з основних інструментів масованих атак по українських містах та енергетичній інфраструктурі.
Первісно йшлося про передачу готових апаратів. Пізніше Росія налагодила власне виробництво і почала змінювати конструкцію безпілотників з урахуванням накопиченого бойового досвіду.
17 січня 2025 року Москва і Тегеран підписали договір про всеосяжне стратегічне партнерство. Документ передбачає взаємодію розвідувальних служб, обмін інформацією, військове навчання і розвиток військово-технічного співробітництва.
Це не договір про автоматичний взаємний військовий захист. Але він створив офіційну основу для подальшої взаємодії двох держав.
Навесні і влітку 2026 року з’явилися повідомлення про те, що військове співробітництво розвивається і в зворотному напрямку. Москва, за відомостями західних журналістів і розвідувальних джерел, почала допомагати Тегерану технологіями та інформацією, що представляють безпосередню цінність у протистоянні з США та Ізраїлем.
НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency детально досліджували цю взаємозв’язок у матеріалі «Іран і Росія: як війна в Україні стала полігоном майбутньої війни проти Ізраїлю та США».
Є і матеріальна сторона взаємодії. У серпні NBC News повідомило про російські військові постачання Ірану через Каспійське море. Серед згаданих вантажів були компоненти безпілотників, боєприпаси і TNT — тринітротолуол, вибухова речовина, що застосовується при виготовленні боєприпасів.
Детальніше — у нашому розслідуванні «Росія постачає зброю Ірану через Каспій: TNT, боєприпаси і деталі дронів».
Саме це з’єднання двох напрямків тепер з’явилося в сенатському листі. Законодавці розглядають російські удари по Україні і повідомлення про допомогу іранським військовим у контексті загальних інтересів безпеки США.
У Маямі вже почали запрошувати російських чиновників. Сенаторів це теж не влаштовує
У нинішнього звернення є своя передісторія, причому досить конкретна.
Американські парламентарі нагадують Трампу про кілька заходів G20, на яких вже були присутні офіційні представники Москви.
В Ешвіллі, штат Північна Кароліна, російську делегацію на фінансовій зустрічі очолював міністр фінансів Антон Сілуанов. Представники Росії також брали участь у зустрічі з інновацій у Чапел-Хіллі та енергетичному заході в Х’юстоні.
Усі три міста знаходяться в США. Тому для авторів листа питання полягає не тільки в присутності Росії на міжнародних переговорах, але й у допуску російських чиновників, які перебувають під американськими санкціями, безпосередньо на територію країни.
Сенатори нагадують, що путін і Сілуанов підпадають під обмеження, введені відповідно до виконавчого указу №14024. Цей санкційний механізм застосовується Вашингтоном у зв’язку з діями російського керівництва, що зачіпають американські інтереси і безпеку.
Ще 3 квітня американські законодавці піднімали питання про допуск у США депутатів російської Державної думи, які перебувають під санкціями.
Тепер суперечка перейшла на рівень запрошення самого російського президента.
При цьому санкції не слід автоматично трактувати як безумовну заборону на будь-яку дипломатичну зустріч. Для офіційних міжнародних заходів існують спеціальні правові процедури та винятки. Сенатори оскаржують насамперед політичне рішення адміністрації надати російським представникам таку можливість.
У заключній частині листа вони вимагають відкликати запрошення путіну і обмежити участь інших підсанкційних російських чиновників у майбутніх зустрічах G20.
Що відповідає адміністрація Трампа і чому запрошення взагалі з’явилося
23 вересня 2026, за два дні до публікації сенатського звернення, державний секретар США Марко Рубіо підтвердив, що Вашингтон запросив путіна на грудневий саміт.
Заява прозвучала в Нью-Йорку, після зустрічі Рубіо з російським міністром закордонних справ Сергієм Лавровим на полях Генеральної Асамблеї ООН.
Позицію адміністрації Рубіо пояснив необхідністю підтримувати контакти навіть з тими державними керівниками, з якими у США існують серйозні розбіжності. За його словами, участь у G20 надала б путіну можливість спілкуватися не тільки з Трампом, але й з іншими світовими лідерами.
Це принципово інша логіка, ніж викладена в сенатському листі. Білий дім розглядає запрошення як можливий дипломатичний інструмент, тоді як підписані зверненням законодавці вказують на ризик політичної нормалізації відносин з російським керівництвом до припинення війни.
На 26 вересня публічного підтвердження згоди путіна приїхати в Маямі немає.
Тут виникає і українське питання.
12 вересня Володимир Зеленський заявив про готовність особисто зустрітися з російським президентом на майданчику американського саміту. Правда, сама Україна не входить у G20, і участь її керівника вимагає окремого запрошення приймаючої сторони.
НАновини вже розбирали цю ситуацію в публікації «Зеленський кличе путіна в Маямі: G20 може стати першою особистою зустріччю з 2019 року».
Тепер до невизначеності щодо можливої зустрічі президентів України і Росії додалося відкрите незгода частини американського Сенату з самим запрошенням російського керівника.
Що змінилося для України та Ізраїлю
Для Києва звернення означає, що всередині американського політичного істеблішменту зберігається міжпартійна група законодавців, яка виступає за продовження тиску на Росію. При цьому її позиція не тотожна рішенню всього Сенату і не зобов’язує президента автоматично скасувати запрошення.
Для Ізраїлю значення документа дещо інше.
Російсько-іранська військова взаємодія тепер фігурує в американському політичному спорі не як додаткова регіональна проблема, а як один з аргументів, пов’язаних з відносинами Вашингтона і Москви.
Таке розгляд створює нову дипломатичну рамку: дії Росії оцінюються американськими сенаторами одночасно через війну проти України і через повідомлення про підтримку військових операцій Ірану проти американських сил на Близькому Сході.
У цих процесів є і практичний вимір. Ізраїльські та американські системи протиповітряної оборони стикаються з розвитком безпілотних технологій, а Україна накопичила багаторічний досвід протидії їх масовому застосуванню. Обмін озброєннями, виробничими технологіями та розвідувальною інформацією між Москвою і Тегераном зачіпає інтереси безпеки обох країн.
Але нинішній лист сам по собі не означає ні введення нових санкцій, ні перегляду американської політики щодо Ізраїлю, ні скасування участі Росії в G20.
Грудневий саміт тепер залежить не тільки від Кремля
На сьогоднішній день залишаються три відкриті питання: чи збереже адміністрація Трампа запрошення, чи погодиться російський президент приїхати в США і чи отримає розвиток ідея особистої зустрічі Зеленського і путіна.
Автори сенатського звернення пропонують пов’язати участь російського керівництва в міжнародних заходах з досягненням миру в Україні. Адміністрація Трампа, навпаки, публічно пояснює запрошення можливістю вести прямі переговори.
Саміт у Маямі запланований на 14–15 грудня. До нього ще майже три місяці, і на цьому відрізку можуть з’явитися нові дипломатичні рішення.
Однак опублікований 25 вересня лист вже зафіксував важливу деталь: обговорюючи місце Росії за міжнародним переговорним столом, американські законодавці окремо ставлять питання про її передбачувану військову допомогу Ірану.
У цій історії Україна і Близький Схід виявилися не двома незалежними темами американської зовнішньої політики, а частинами одного документа, адресованого президенту США.
Більше на НАновини – Nikk.Agency Новини Ізраїлю
– Стаття спочатку була опублікована на Read More – Новини Ізраїлю
Коротке гіперпосилання на цю сторінку, якщо комусь треба...
https://ukr.co.il/?p=12906
#новини #купкаізраїль
Всі Новини