#новини

Україна входить у 2026 рік з парадоксом, який добре розуміють і в Ізраїлі: країна воює, живе під режимом воєнного стану, але одночасно змушена відповідати на питання про демократичну легітимність і майбутні вибори. У публічній дискусії все частіше звучить формула «вибори після припинення вогню» — і паралельно спливає ідея референдуму, який теоретично можна провести в один день з президентським голосуванням.

Про це в коментарі TSN (укр.) розповіли експерти, які входять у спеціальну робочу групу і безпосередньо формують законодавчі правила перших виборів.

Для ізраїльського читача це не абстрактна юридична головоломка. В Ізраїлі живе помітна українська громада, тут же знаходяться українські громадяни з правом голосу. І саме питання «як голосувати за кордоном» стає одним з найважчих організаційних вузлів майбутньої кампанії — нарівні з безпекою, реєстрами та інфраструктурою дільниць.

Чому тема виборів спливла саме зараз

Наприкінці грудня 2025 року у Верховній Раді була створена спеціальна робоча група. Її завдання — підготувати зміни в законодавство під «особливий період» і, по суті, написати правила для перших післявоєнних виборів так, щоб країна не провалилася в юридичний хаос.

Сигнал виглядає адресованим одразу в дві сторони. Усередині України — це спроба заздалегідь зняти частину питань про легітимність і про те, як саме буде влаштований перехід до нормального політичного життя. Для партнерів — демонстрація того, що Київ не відмовляється від демократичних процедур, але не збирається імітувати вибори ціною безпеки і довіри до результату.

На цьому тлі постійно повторюється теза, яку в групі вважають базовою: вибори не стартують «за бажанням», поки діє воєнний стан і поки немає умов хоча б відносної стійкості.

Чи можна провести президентські вибори при воєнному стані

Відповідь, яку найчастіше дають юристи та організатори, звучить жорстко: ні.

По-перше, це прямий заборона, закріплена в законодавстві про правовий режим воєнного стану. По-друге, навіть якщо уявити формальну лазівку, залишається практична реальність: безпека дільниць, доставка бюлетенів, захист списків виборців, можливість вільної агітації та роботи медіа, а також доступ до голосування для мільйонів людей, які знаходяться або на фронті, або в евакуації, або за межами країни.

Експерти робочої групи підкреслюють: обговорення ведеться навколо післявоєнного сценарію. І питання «коли саме» зав’язане не на календарі, а на двох умовах — припинення вогню і припинення або скасування воєнного стану.

Чому звучить ідея “вибори + референдум в один день”

Політично ідея виглядає спокусливо: об’єднати два великих голосування, отримати високу явку і одночасно дати суспільству відчуття, що воно безпосередньо бере участь у доленосному рішенні — особливо якщо йдеться про параметри майбутнього миру.

Але у такого сценарію одразу кілька обмежувачів.

Перший — чинна норма закону про всеукраїнський референдум, де прописана заборона проводити референдум одночасно з національними виборами. Так, парламент теоретично може змінити це правило, але це не технічна поправка, а політичне рішення з наслідками.

Другий — питання, хто взагалі може ініціювати такий референдум. За позицією експертів, референдум загальнодержавного рівня не є «кнопкою», яку може натиснути президент або Рада за власним бажанням. Варіант, який залишається, — народна ініціатива з масштабними вимогами по підписах і географії їх збору. В умовах війни це виглядає як вкрай важкий, майже нереалістичний шлях.

Третій — воєнний стан. Поки він діє, референдуми також заборонені.

“Вибори не повинні бути частиною мирної угоди”: аргумент про суверенітет

Одна з ключових ліній дискусії — не тільки “коли”, але і “на яких підставах”.

Експерти звертають увагу на принципову річ: якщо вибори стають умовою або пунктом мирної угоди, Україна ризикує виглядати як держава з «пониженим суверенітетом». Це суперечка не про демократію як цінність, а про те, хто задає правила і в якій логіці приймаються внутрішні рішення.

В українській трактовці вибори — це суверенна процедура, і вона повинна запускатися зсередини правової системи, а не у форматі зовнішньої умови, доданої в документ між сторонами війни.

“60 днів обговорення”: як намагаються вбудувати суспільство в процес

У публічних заявах українських політиків звучала схема: якщо з’являється погоджений проект великої угоди, його виносять на широке обговорення приблизно на 60 днів. І тільки після цього можливі подальші кроки — включаючи ідею референдуму або інших форм публічної легітимації.

У самій логіці цього підходу видно спробу закрити два ризики одночасно.

Перший — ризик «нам нав’язали». Другий — ризик внутрішнього вибуху, коли частина суспільства говорить, що її не запитали.

Але у такої схеми є слабке місце: вона вимагає тривалого і стабільного режиму припинення вогню і відносно спокійної обстановки всередині країни. Без цього будь-який “період обговорення” перетворюється на боротьбу емоційних кампаній і взаємних звинувачень.

Онлайн-голосування: чому ідея звучить, але викликає опір

З точки зору організації виборів, гібридна модель (дільниці плюс цифрові інструменти) здається привабливою, особливо через проблему переселення і мільйона людей за кордоном. Вона могла б допомогти з реєстрацією, зміною виборчої адреси, побудовою черг і розподілом потоків.

Але в експертному таборі жорстка позиція: онлайн-голосування в перші післявоєнні вибори — вкрай ризиковано.

Причини зрозумілі навіть далекому від юриспруденції читачеві: кіберзагрози, втручання, недовіра до результату, складність гарантувати таємницю і свободу голосування в домашніх умовах. Багато європейських практик (за винятком рідкісних кейсів на кшталт Естонії) будувалися роками, через пілоти і поступове розширення. Україна ж знаходиться в ситуації, де будь-яка спірна технологія може стати точкою розколу.

Найбільш ізраїльське питання: як будуть голосувати українці за кордоном

Для Ізраїлю ця тема — практична.

Українська сторона визнає, що держава не має точної картини, скільки виборців знаходиться за кордоном і де саме. Без цього неможливо нормально планувати дільниці, персонал, безпеку, логістику і навіть базові цифри друку бюлетенів.

Серед обговорюваних рішень — розширення мережі дільниць через домовленості з приймаючими державами, збільшення тривалості голосування в день виборів або навіть багатоденне голосування. Все це вимагає узгоджень і ресурсів.

В ізраїльських реаліях це означає: якщо Київ піде за сценарієм розширення закордонних дільниць, ізраїльські міста з концентрацією українських громадян можуть зіткнутися з чергами, обмеженнями інфраструктури і підвищеними вимогами до безпеки навколо голосування. Тут буде потрібен прозорий механізм: де дільниці, як реєструватися, які документи, як розподіляти потоки.

Ціна виборів: чому цифри не вторинні

В обговореннях звучать оцінки, що вибори можуть стати найдорожчими в історії країни. Йдеться про мільярди гривень, і це не тільки зарплати комісій і друк бюлетенів.

Це безпека, транспорт, зв’язок, охорона, підготовка приміщень, можливе розширення закордонної мережі, створення спеціальних рішень для голосування військових. В умовах, коли бюджет України перевантажений обороною, вибори автоматично стають питанням: хто і як буде це фінансувати, і не стане це додатковою точкою напруження у відносинах з партнерами.

Ризик розколу: хто “має право” голосувати

Один з найнебезпечніших сценаріїв — суспільна «сортування» людей за ступенем страждання: ті, хто поїхав, ті, хто залишився, ті, хто воює, ті, хто втратив дім, і так далі. В експертному середовищі звучить попередження: така логіка руйнує єдність країни і робить вибори інструментом взаємного покарання.

Для Ізраїлю це звучить знайомо: довгі конфлікти часто народжують внутрішні лінії розлому, де політична приналежність починає вимірюватися “тим, де ти був у момент болю”. Україна намагається заздалегідь закласти правила, які мінімізують цей розкол і не перетворюють вибори в референдум про «правильність життя» різних груп населення.

Конституційний суд як вузьке горлечко легітимності

У дискусії спливає і інституційний ризик: Конституційний суд України працює не в повному складі. Для складних юридичних рішень, пов’язаних з референдумами і перехідними режимами, це може бути критично — не тільки юридично, але і політично. Будь-яка слабкість у конституційному контролі буде використовуватися проти результату: всередині країни, в міжнародних суперечках і, звичайно, в російській інформаційній війні.

Що пропонує ЦВК: “місяць на призначення” і “півроку на підготовку”

Центральна виборча комісія пропонує схему, яка виглядає прагматичною.

Логіка така: після припинення або скасування воєнного стану вибори можна призначити досить швидко — в межах місяця. Але сам виборчий процес, тобто реальна підготовка кампанії, повинен стартувати не відразу, а не раніше ніж через шість місяців. Це час потрібно, щоб відновити реєстри, підготувати дільниці, прописати правила для закордонного голосування і вирішити питання участі військових.

Окремо обговорюється територіальна рамка: голосування не передбачається на окупованих територіях, а також на території Росії і Білорусі. Для громадян України, які знаходяться там, розглядається сценарій голосування в сусідніх безпечних державах.

Короткий аналіз від редакції

Україна готує вибори як складну державну операцію, а не як звичайну кампанію. Це чесний підхід: краще витратити місяці на правила і інфраструктуру, ніж отримати швидкий результат, в який ніхто не повірить.

Для Ізраїлю тут два висновки.

Перший: якщо Київ піде шляхом розширення закордонних дільниць або багатоденного голосування, Ізраїль неминуче стане частиною цієї системи. І питання буде вже не тільки українським — він стане організаційним і дипломатичним.

Другий: ідея «вибори плюс референдум» виглядає ефектно для політичної сцени, але саме вона несе максимальні ризики — юридичні, технологічні і суспільні. Судячи з позиції експертів робочої групи, зараз Київ свідомо утримує фокус на післявоєнних виборах і намагається не перетворювати процедуру в елемент зовнішнього торгу.

НАновини Новини Ізраїлю Nikk.Agency.

Більше на НАновини – Nikk.Agency Новини Ізраїлю

– Стаття спочатку була опублікована на Read More – Новини Ізраїлю

Коротке гіперпосилання на цю сторінку, якщо комусь треба...

https://ukr.co.il/?p=7832
#новини #купкаізраїль