#новини
Починаючи з 2014 року на світських зустрічах та інтелектуальних тусовках Нью-Йорка стало з’являтися дивне, але стійке переконання: Революція гідності в Україні — нібито проєкт ЦРУ, а війна на Донбасі — «національно-визвольний рух», в якому Росія, звісно, ні до чого.
Ця картина світу не руйнувалася ні від фактів, ні від аргументів. Єдиним способом хоч трохи похитнути впевненість співрозмовників було показувати фотографії конкретних людей — українських друзів, які стояли на Майдані. Візуальний факт працював краще будь-яких пояснень. Тому що міфи живляться не логікою, а образами.
Розмова про Україну майже завжди швидко переходила до Ізраїлю. Причому за однаковою схемою.
Ті ж люди, які пояснювали Майдан «зовнішнім управлінням», через хвилину починали звинувачувати Ізраїль в імперіалізмі, колоніалізмі та «гнобленні». Іноді — з обов’язковим застереженням, що ХАМАС, звісно, «не ідеальний», але «треба розуміти контекст».
Критика політики ізраїльського уряду можлива і необхідна — це нормально для будь-якої демократії. Але підміна цієї критики тезою про «колоніальний проєкт» не має нічого спільного з реальністю. Євреї пов’язані з цією землею тисячоліттями, а сучасне ізраїльське суспільство сформоване нащадками біженців, а не метрополією імперії.
Довгий час подібні погляди в США вважалися крайніми та маргінальними. Підтримка ДНР та ЛНР, виправдання ХАМАС, заперечення російської агресії — все це існувало на периферії політичного поля.
Але перемога Зорана Мамдані на виборах мера Нью-Йорка показала: радикально-ліва риторика більше не маргінальна. Вона виходить у центр.
З 1 січня Мамдані вступає на посаду і стає найлівішим мером в історії Нью-Йорка. Його внутрішня програма виглядає привабливо на рівні гасел: замороження орендних ставок, безкоштовні ясла, безкоштовний громадський транспорт.
Але саме тут починається тверезий скепсис. Реалізація цих обіцянок вимагає згоди міської ради та губернатора штату. Спроби створити державні магазини з «соціальними цінами» можуть просто знищити малий бізнес — і вже викликають опір.
Формально мер Нью-Йорка не впливає на міжнародні відносини. Але Мамдані зробив зовнішню ідеологію важливою частиною своєї ідентичності.
Він відкрито підтримує рух BDS, називаючи бойкот Ізраїлю «ненасильницьким інструментом міжнародного тиску». Ця позиція повністю збігається з лінією «Демократичних соціалістів Америки».
Показова деталь: у біографії Мамдані, написаній Теодором Хаммом, Ізраїль згадується 116 разів, тоді як Україна — один раз. При тому, що обидві країни знаходяться в стані екзистенційної війни.
Риторика Мамдані та його однодумців дивовижно точно повторює радянські пропагандистські кліше.
Починаючи з 1950-х років СРСР вибудовував системну кампанію проти Ізраїлю під виглядом «антисіонізму». Сьогодні цей дискурс легко поєднується з антиукраїнськими наративами: демократії оголошуються гнобителями, а репресивні режими — «визволителями».
Світ ділиться на «капіталістів» і «жертв колоніалізму». У цій схемі Україна та Ізраїль автоматично записуються в табір «світового зла», незалежно від фактів.
Зоран Мамдані — харизматичний, медійний та амбіційний політик. У перспективі він цілком може стати конгресменом або сенатором і впливати вже не тільки на місто, але й на федеральний порядок денний.
Єдине, що закриває для нього шлях до вершини влади, — походження: народження в Уганді робить неможливим участь у президентській гонці США. Але навіть без цього його вплив на уми та дискусії вже став реальністю.
І саме тому розмова про міфи навколо України та Ізраїлю більше не можна вважати «нішевою». Вона давно вийшла за межі кухонь та університетських семінарів — і стала частиною великої політики. Про це і важливо говорити прямо, без ілюзій та зручних спрощень — НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency.
Більше на НАновини – Nikk.Agency Новини Ізраїлю
– Стаття спочатку була опублікована на Read More – Новини Ізраїлю
Коротке гіперпосилання на цю сторінку, якщо комусь треба...
https://ukr.co.il/?p=7450
#новини #купкаізраїль