#новини
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіли ластівочка,
Стала собі щебетати
Господаря викликати…
Для українців Покровськ — це не просто точка на карті сходу країни. Це місце, де народилася мелодія, яку весь світ знає як Carol of the Bells. Різдвяна класика, що звучить в американських фільмах і концертних залах, має конкретне походження — український «Щедрик», написаний тут на початку XX століття.
Сьогодні це місто зруйноване війною. Саме в районі Покровська в нинішнє Різдво тривають важкі бої, а українське командування публічно заявляє про намір утримувати напрямок, незважаючи на тиск російських військ. Історія музики та історія війни несподівано зійшлися в одній географії.

Композитор Микола Леонтович жив у Покровську (тоді — залізничній станції Гришине) з 1904 по 1908 рік. Він викладав у музичній школі, керував хором залізничників, писав і переробляв народні мотиви.
Саме тут остаточно оформився «Щедрик» — хоровий твір на основі української обрядової пісні. У 1916 році в Києві відбулася його прем’єра, яка швидко зробила композицію впізнаваною далеко за межами професійного музичного середовища.
Музика стала не просто різдвяним номером. Вона перетворилася на культурний маркер — короткий, ритмічний, легко запам’ятовуваний твір, що несе українську інтонацію.
Після революційних подій і війни український уряд використовував культуру як інструмент міжнародного визнання. У 1919 році національний хор був відправлений у європейське турне з програмою, в якій ключове місце займали твори Леонтовича.
Європа, а потім Канада і США почули «Щедрик» у 1922 році вже у виконанні Українського національного хору. Держава тоді не була визнана, але музика зробила те, чого не змогла дипломатія: дала зрозуміти, що існує окрема українська культура з власним голосом.
У 1936 році американський композитор Пітер Вільховський написав англійський текст, адаптувавши мелодію для радіопостановки на NBC. Так з’явилася версія, відома сьогодні як Carol of the Bells.
З цього моменту українська колядка стала частиною глобального різдвяного канону. При цьому походження мелодії для широкої аудиторії виявилося стертим — типова історія культурного запозичення XX століття.
Леонтович не дожив до світового успіху своєї музики. У січні 1921 року він був убитий у селі Марківка. Людина, що представилася співробітником ВЧК, попросилася переночувати, а вночі застрелила композитора і пограбувала дім.
Пізніше архівні документи підтвердили: вбивство здійснив агент радянських спецслужб. Композитора ховали босим — майно було вкрадено. Йому було 44 роки.
Минуло понад сто років, місто, де формувалася одна з найвідоміших різдвяних мелодій світу, знову опинилося в епіцентрі війни. Покровськ — зруйнований промисловий вузол, стратегічний напрямок, лінія фронту.
Українські військові заявляють, що місто буде захищено. Символізм очевидний: місце, звідки в світ пішла українська різдвяна пісня, сьогодні чинить опір спробі стерти саму українську ідентичність.
Історія «Щедрика» — це не ностальгія і не красива легенда. Це нагадування про те, що культура і війна часто перетинаються, а мелодії іноді живуть довше імперій.
Саме тому Покровськ для України — більше, ніж географія. Це пам’ять, музика і опір, з’єднані в одній назві, про яку сьогодні знову говорить світ. У цьому контексті важливо пам’ятати, що такі історії продовжують звучати і сьогодні — у новинах, у музиці і в боротьбі за право бути собою, про що регулярно пише НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency.
Більше на НАновини – Nikk.Agency Новини Ізраїлю
– Стаття спочатку була опублікована на Read More – Новини Ізраїлю
Коротке гіперпосилання на цю сторінку, якщо комусь треба...
https://ukr.co.il/?p=7452
#новини #купкаізраїль