#новини

10 лютого 2026 року в аеропорт Бен-Гуріон стався епізод, який миттєво став помітним для всього медійного середовища. Ізраїльсько-російського журналіста-фрілансера Нік Колехін (Нікіту Кулюхіна) зняли з рейсу, яким прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу вилітав до Вашингтон на зустріч з президентом США Дональд Трамп.

За словами Колехіна, до цього він отримав дозвіл приєднатися до журналістського пулу. Але буквально перед зльотом його вивели з літака на очах у колег, пояснивши це необхідністю «перевірити його зв’язки».

У подібних історіях важливі не тільки формальні рішення, але й спосіб, яким вони реалізуються. Тут все сталося максимально публічно, в останню хвилину, без деталізації причин — а це майже завжди означає, що далі почне працювати контекст.

Як саме відбувалося зняття з рейсу і що стверджує сам Колехін

Чому він вважає, що його допустили, а потім різко «передумали»

Колехін каже, що пройшов звичайний процес допуску: отримав підтвердження, опинився серед журналістів, піднявся на борт. Потім — коротка команда вийти і забрати валізи.

Він описує те, що сталося, як приниження: «забирай свої валізи» і зняття з рейсу без документів і пояснень, які можна було б перевірити.

Окремо він підкреслює біографію: репатріювався дитиною, пройшов строкову службу в бойових підрозділах, служив у резерві. І додає, що багато років працює як фрілансер для різних медіа, тобто сприймає свою присутність у пулі як професійну історію.

Чому відео з «квитком на рейс прем’єра» стало окремим подразником

Того ж дня Колехін опублікував селфі-відео з аеропорту і показав посадковий талон на рейс, яким летів прем’єр-міністр.

У квитку, за його словами, були видні номер рейсу, дані гейта і штрих-код внутрішньої системи аеропорту, а місця закреслені маркером. Він пояснив це як «заходи безпеки» і фактично розповів аудиторії, як виглядає посадковий талон, якщо летиш разом з главою уряду.

Для звичайного глядача це виглядає як побутова деталь.

Для служб охорони перших осіб будь-які демонстрації «внутрішньої механіки» — навіть частково прихованої — майже завжди сприймаються як потенційний ризик. Не тому що людина обов’язково «щось зробила», а тому що так влаштована логіка безпеки: краще прибрати невизначеність, ніж розбирати наслідки.

Що сказав ШАБАК і чому держава не розкриває причини

Офіційна позиція будується навколо одного слова — «ризики»

У ШАБАК пояснили, що служба відповідає за охорону глави уряду. В рамках своїх обов’язків відомство приймає рішення, мета яких — мінімізувати ризик для прем’єр-міністра і для інформації, пов’язаної з главою уряду.

І далі — ключове застереження: підстави конкретних рішень не коментуються.

Чому це рішення майже неможливо «обговорити по суті»

Коли держава не розкриває критерії, публічна дискусія неминуче йде в два боки.

Перша — емоції і процедура: «чому публічно», «чому в останній момент», «чому без пояснень».

Друга — контекст фігури: якщо не дають відповідь «чому зняли», люди починають обговорювати «чому допустили» і «що за ним тягнеться».

Це не завжди справедливо до людини, але майже завжди передбачувано для новинного поля Ізраїлю.

Які попередні історії навколо Колехіна знову спливли і чому це важливо

Де він працює як фрілансер і чому цей список обговорюють

Колехін — журналіст-фрілансер. Серед майданчиків, з якими він співпрацював, згадуються російське видання Известия, телеканали Соловьев Live і НТВ, а також китайське агентство Сіньхуа.

У звичайній ситуації подібні переліки залишаються частиною біографії.

Але у випадку з урядовим рейсом це перетворюється на питання про довіру: людина проводить багато годин в одному літаку з прем’єром, знаходиться всередині закритого контуру, отримує доступ до логістики і режиму поїздки. Там критерії жорсткіші, ніж у стандартній редакційній роботі.

Що говорило розслідування «Сьомого ока» і де проходить лінія спору

У журналістському розслідуванні The Seventh Eye («А-Айн а-Швііт») розповідали, що Колехін домагався публікації проросійських матеріалів, що містять путінські і кремлівські наративи, в ізраїльських виданнях Walla і The Jerusalem Post.

У розслідуванні стверджувалося, що публікації робилися на платній основі.

Сам Колехін це оспорював. Він пояснював журналісту Емілю Шлеймовичу з «Деталі», що «російські журналісти хотіли перевірити можливість робити статті, здатні допомогти досягненню миру між Росією і Європою». Назвати цих журналістів він відмовився, а інформацію про платну основу публікацій — спростував.

Тобто юридично це виглядає як конфлікт версій: є розслідування з твердженнями і є позиція фігуранта, який відкидає ключовий пункт. Але в системі безпеки навіть сам факт такого конфлікту часто стає фактором ризику — не як «вирок», а як сигнал, що навколо людини вже є накопичена токсичність.

І тут важливо проговорити середину історії: НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency у подібних кейсах зазвичай фіксують один принцип — коли з безпеки не розкривають причин, суспільство все одно буде судити по контексту, і саме тому минулі публікації, репутаційні спори і медійні сліди починають грати роль сильніше, ніж хотілося б будь-якому учаснику.

Більше на НАновини – Nikk.Agency Новини Ізраїлю

– Стаття спочатку була опублікована на Read More – Новини Ізраїлю

Коротке гіперпосилання на цю сторінку, якщо комусь треба...

https://ukr.co.il/?p=7872
#новини #купкаізраїль