#новини

У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка запустили не просто культурний цикл, а великий діалог про пам’ять, мову, переклад і спільну інтелектуальну біографію України та Ізраїлю. Приводом став «Рік Агнона» — університетський проєкт, про який 26 березня 2026 року розповів голова представництва «Натів» в Україні та радник посольства Ізраїлю в Україні Марк Довев.

Для ізраїльського читача ця історія важлива не лише тому, що йдеться про Шмуеля Йосефа Агнона — одне з головних імен сучасної єврейської літератури.

Важливе інше: у Києві його фігуру використовують як точку збору для розмови про культурні мости, які сьогодні знову доводиться не просто згадувати, а буквально заново підсвічувати. Агнон народився в Бучачі, нинішній Україні, а в 1966 році отримав Нобелівську премію з літератури разом з Неллі Закс.

Чому саме Агнон опинився в центрі цього проєкту

У КНУ прямо кажуть: «Рік Агнона» задуманий як платформа для глибшого осмислення українсько-єврейських культурних зв’язків та інтелектуальної спадщини письменника. За словами Марка Довева, сама ініціатива вшанування літературної спадщини Агнона належить ректору КНУ Володимиру Бугрову, а ізраїльський культурний центр «Натів» став співорганізатором проєкту.

Це важлива деталь. Тому що мова не про разову виставку і не про формальний «день пам’яті» в календарі університету. Київ намагається вбудувати Агнона в живий академічний і культурний контекст — не як музейну фігуру, а як автора, через якого можна говорити про дім, втрату, повернення, мову та ідентичність. І тут вже український та ізраїльський досвід несподівано починають звучати поруч.

Для Ізраїлю така рамка зрозуміла майже інтуїтивно. Агнон — не просто класик і не тільки нобеліат. Це фігура, через яку єврейська традиція, модерність, вигнання, пам’ять про рідне місце і повернення в історичний час взагалі стали частиною великої літературної мови. Саме тому спроба повернути його в український культурний простір через переклади, виставки та університетський діалог виглядає не декоративною акцією, а серйозним жестом.

Що вже відбулося в КНУ і що ще попереду

За даними університету, в рамках проєкту вже відбулися урочисте відкриття «Року Агнона», виставка «Чужі доми» художника Матвія Вайсберга та міжнародна науково-практична конференція «Українсько-єврейський культурний код: історія, ідентичність і перспектива».

У ній брали участь представники двох ізраїльських університетів — Арцельського та Бар-Іланського, а одним з учасників став дослідник і викладач Велвл Чернін, який приїхав до Києва за сприяння посольства Ізраїлю в Україні.

Тобто проєкт вже вийшов за межі чисто українського університетського середовища. Він став майданчиком, де академічний Київ та ізраїльські інтелектуальні інституції пробують розмовляти не мовою протоколу, а мовою спільної культурної роботи.

Попереду у КНУ теж не символічна програма. Університет анонсував театралізований філософський діалог Григорія Сковороди та Шмуеля Йосефа Агнона, який хочуть поставити як іммерсивну подію за участю відомих українських режисерів та акторів. Крім того, готується презентація українського перекладу одного з романів Агнона, над яким працює історик Анна Некрасова, а випускає книгу видавництво «Дух і літера». У травні в університеті також збираються говорити про роман Василя Махна, головним героєм якого став Агнон.

Окремий акцент — квітнева виставка «Київ — Єрусалим.

Від А до Я». У КНУ її описують як художню подорож по двох древніх містах через роботи художників України та Ізраїлю. Університет також уточнює, що в новій версії проєкту покажуть графічні роботи ізраїльського художника Філіпа Шпольського.

Десь тут і з’являється той самий нерв теми. Тому що коли український університет ставить поруч Київ і Єрусалим, а фігуру Агнона робить віссю цієї розмови, це вже не просто гуманітарна програма. Це спроба заново описати спільний простір пам’яті — без дешевого пафосу, але і без звичного пострадянського сорому перед єврейською темою.

Чому ця історія важлива для України та Ізраїлю саме зараз

Марк Довев в інтерв’ю КНУ формулює це досить прямо: для ізраїльтян Агнон — культурний символ, який народився і сформувався в Україні, увібрав її культурний код, а сама Україна історично була домом для однієї з найбільших єврейських громад світу.

У цьому ж розмові він нагадує про київське походження Голди Меїр і підкреслює, що завдання подібних ініціатив — «підсвічувати мости», що з’єднують обидва народи.

Для ізраїльської аудиторії тут є ще один шар, який у новині КНУ зчитується між рядків. Україна сьогодні намагається говорити з Ізраїлем не тільки через війну, безпеку і дипломатію, але і через історію походження, через спільні біографії, через літературу і міський досвід. Це більш складна, але і більш стійка розмова.

Саме тому історія з «Роком Агнона» виглядає помітно важливішою за звичайну університетську хроніку. Вона показує, що зв’язок між Україною та Ізраїлем можна будувати не тільки навколо кризи, допомоги, ракет і фронтових зведень. Є і інший рівень — культурний, інтелектуальний, людський. Той, на якому пам’ять працює довше новинного циклу.

НАновости — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency у таких історіях бачать не просто академічну новину з Києва, а симптом ширшого процесу. Україна все частіше намагається повернути в свою сучасну ідентичність єврейські сюжети не як додаток до «великої історії», а як одну з її опор. І якщо цей поворот дійсно стане стійким, він буде важливий не тільки для університетів, музеїв і перекладачів, але і для самої якості майбутнього діалогу між Києвом і Єрусалимом.

Фігура Агнона для такої розмови підходить майже ідеально. Письменник, народжений на території нинішньої України, став класиком івритської літератури і нобелівським лауреатом в Ізраїлі, сам по собі вже є мостом.

Питання тільки в тому, наскільки серйозно обидві сторони готові по цьому мосту йти — не під час ювілейного сезону, а далі.

Більше на НАновини – Nikk.Agency Новини Ізраїлю

– Стаття спочатку була опублікована на Read More – Новини Ізраїлю

Коротке гіперпосилання на цю сторінку, якщо комусь треба...

https://ukr.co.il/?p=8066
#новини #купкаізраїль