#новини

12 квітня 2026 року, напередодні Дня пам’яті жертв Катастрофи та героїзму євреїв, Управління з прав пережилих Голокост опублікувало нові дані про людей, чия особиста біографія залишається живим свідченням однієї з найстрашніших трагедій в історії єврейського народу. За цими даними, сьогодні в Ізраїлі проживають близько 111 тисяч пережилих Голокост. Усі вони старші 80 років, а майже третина вже перетнула 90-річний рубіж.

Це не просто статистика для звіту і не звичайна демографічна зведення. Для Ізраїлю такі цифри мають особливу вагу, тому що йдеться про покоління, яке пройшло через знищення, вигнання, приниження, табори, гетто, переслідування, а потім допомогло побудувати і зміцнити єврейську державу. І чим ближче країна підходить до чергової дати пам’яті, тим гостріше відчувається не тільки історична відповідальність, але й питання часу: носіїв прямої пам’яті стає все менше.

При цьому сама картина єврейської історії за останні десятиліття змінилася радикально. Якщо в 1939 році, напередодні Другої світової війни, у світі налічувалося близько 16,6 мільйона євреїв, то на початку 2025 року, як повідомлялося з посиланням на новинну службу «Кан», — близько 15,8 мільйона. Іншими словами, навіть через десятиліття після Катастрофи єврейський народ за чисельністю все ще не відновив довоєнний рівень.

Ізраїль став головним центром єврейського світу

На цьому тлі особливо значущий інший показник. Якщо в 1939 році на території нинішнього Ізраїлю жили лише близько 449 тисяч євреїв, тобто приблизно 3% світового єврейства, то сьогодні в Державі Ізраїль проживають близько 7,2 мільйона євреїв — приблизно 45% усіх євреїв світу.

Ця цифра говорить набагато більше, ніж здається на перший погляд. Після Голокосту центр ваги єврейського народу змістився не просто географічно, а цивілізаційно. Ізраїль став не тільки місцем національного відродження, але й головним простором єврейської безпеки, пам’яті та історичного продовження.

США залишаються другим найбільшим центром єврейського населення — близько 6,3 мільйона осіб, або приблизно 40% світового єврейства. Але саме Ізраїль сьогодні несе на собі особливе моральне навантаження, тому що тут пам’ять про Катастрофу існує не на відстані і не тільки в музеях, а всередині сімей, міст, архівів, шкільної програми, державної символіки та повсякденної мови.

Хто сьогодні входить до числа пережилих Голокост

Згідно з опублікованими даними, всі пережилі Катастрофу, які живуть сьогодні в Ізраїлі, старші 80 років. Близько 28% вже досягли віку 90 років і старше. Жінки становлять 63% цієї групи, чоловіки — 37%.

Майже половина з них, 49,3%, — вдови або вдівці. При цьому в Ізраїлі досі живуть близько 9300 подружніх пар, в яких обидва подружжя пережили Катастрофу. Ця деталь звучить особливо сильно: за сухими числами стоять не тільки долі окремих людей, але й цілі сім’ї, які змогли вижити після руйнування Європи, створити дім, виростити дітей і дожити до часу, коли пам’ять про Голокост вже переходить від особистого свідчення до історичної спадщини.

Важливо і те, що ізраїльська статистика включає не тільки колишніх в’язнів таборів і гетто в Європі. До неї входять також євреї Іраку, які пережили події Фархуда в 1941 році, а також вихідці з Марокко, Алжиру і Тунісу, які зазнавали обмежень, дискримінації та переслідувань у період режиму Віші та нацистського впливу. Це розширює сам погляд на Катастрофу і показує, що пам’ять про неї в ізраїльському суспільстві давно вийшла за рамки тільки центральноєвропейського сюжету.

Від колишнього СРСР до Марокко: як виглядає карта пам’яті всередині Ізраїлю

Близько 60% пережилих Голокост, які живуть сьогодні в Ізраїлі, народилися в Європі. Найбільша група серед них — вихідці з колишнього Радянського Союзу, близько 36%. Це не дивно: значна частина пережилих Катастрофу з СРСР репатріювалася в Ізраїль під час Великої алії 1990-х років, і, за наявними даними, близько 84% цієї категорії приїхали саме тоді.

Ще близько 37% пережилих Катастрофу — уродженці Азії та Африки. Серед них особливо виділяються вихідці з Марокко — 16,9%, а також з Іраку — 10,9%. Для сучасного Ізраїлю це дуже важливий акцент, тому що він руйнує спрощене уявлення, ніби історія Голокосту та антисемітських гонінь воєнного періоду стосується тільки ашкеназького досвіду Європи.

У цьому контексті НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency вважає особливо важливим нагадувати: пам’ять про Катастрофу в Ізраїлі багатомовна, багатоспільнотна і глибоко переплетена з історією євреїв з Європи, Північної Африки та Близького Сходу. Це не тільки пам’ять про минуле, але й жива тканина ізраїльської ідентичності, в якій долі сімей зі Львова, Багдада, Касабланки, Одеси, Бухареста і Тунісу сходяться в одному національному домі.

Окремої уваги заслуговують дані міністерства алії та інтеграції. За останні десять років, з 2016 року, в Ізраїль репатріювалися 2316 пережилих Голокост. А після 7 жовтня 2023 року в єврейську державу прибули ще близько 120 осіб з цієї категорії. Найбільше таких репатріантів приїхало в 2022 році — 815 осіб.

Ці цифри змушують по-новому подивитися на саме слово «репатріація». Для когось це шлях молодого спеціаліста, для когось — сімейне рішення, а для когось це повернення в Ізраїль вже в глибокій старості, після всього прожитого життя і після всіх травм XX століття. Станом на квітень 2026 року в Ізраїлі проживають 40136 пережилих Голокост, які репатріювалися в країну з 1989 року.

Де живуть пережилі Катастрофу сьогодні

Сьогодні пережилі Голокост розселені по всій країні, але близько 95% з них живуть у містах. Найбільше число проживає в Хайфі — близько 7500 осіб. Далі слідують Єрусалим, де живуть приблизно 7100 пережилих Катастрофу, Тель-Авів–Яффо з показником близько 6000, Ашдод — близько 5500 і Нетанія — близько 5400 осіб.

Те, що саме Хайфа займає перше місце, теж виглядає символічно. Це місто давно є одним з найбільших центрів алії, соціальної адаптації та багатомовної пам’яті в Ізраїлі. Тут особливо сильно відчувається зв’язок між біографіями людей, які пройшли через Європу, СРСР, Північну Африку і Близький Схід, і сучасним життям країни.

Пам’ять йде зі статистики в моральний обов’язок

Чим менше залишається прямих свідків, тим вища відповідальність суспільства. Ізраїль сьогодні зберігає не просто велике число пережилих Голокост, а останню живу лінію зв’язку з поколінням, яке може говорити не «ми вивчали», а «ми це пережили». І саме тому кожна нова публікація такої статистики сприймається не як формальність, а як нагадування: у часу є межа, а у пам’яті не повинно бути терміну давності.

На тлі того, що чисельність світового єврейства досі не досягла рівня 1939 року, ця тема звучить ще важче. Держава Ізраїль стала історичною відповіддю на беззахисність євреїв минулого, але ця відповідь не звільняє від обов’язку пам’ятати, піклуватися і говорити чесно про те, що сталося.

Тому цифра в 111 тисяч — це не просто демографія квітня 2026 року. Це 111 тисяч причин, з яких День пам’яті Катастрофи в Ізраїлі залишається не ритуалом, а нервом національного життя. І поки живий хоча б один чоловік, здатний розповісти, як світ дійшов до безодні, у єврейської держави і у всього єврейського народу залишається не тільки обов’язок слухати, але й обов’язок робити все, щоб подібне ніколи не повторилося.

Більше на НАновини – Nikk.Agency Новини Ізраїлю

– Стаття спочатку була опублікована на Read More – Новини Ізраїлю

Коротке гіперпосилання на цю сторінку, якщо комусь треба...

https://ukr.co.il/?p=8151
#новини #купкаізраїль