#новини
Навколо війни Росії проти України в російських пабліках знову оживився старий тезис: «НАТО вже воює з Москвою».
Про це написав 20 вересня 2025 ізраїльський військовий аналітик Ігаль Левін, а ми розклали цю тему по поличках — від норм міжнародного права до історичних паралелей з війнами Ізраїлю в 1960–70-х, де СРСР заливав Близький Схід танками і літаками, але війна від цього не ставала «радянсько-ізраїльською».
Сьогодні багато чого схоже: НАТО навчає і озброює Київ, але юридично не є стороною конфлікту — і генсек Альянсу регулярно це підкреслює. При цьому Україна б’є по НПЗ і логістиці в РФ — і саме це, а не «колективний Захід», викликає дефіцити пального і нервові коментарі в Москві.
Міжнародне гуманітарне право (МГП) розрізняє підтримку і участь. З точки зору МКЧХ, постачання озброєнь/навчання/розвідпідтримка не роблять державу стороною конфлікту; межа проходить там, де підтримуюча держава починає самостійно вести бойові дії (завдає удари, вводить підрозділи, здійснює ефективне командування операціями однієї зі сторін).
Звідси важливий висновок: Альянс може розширювати допомогу, координувати навчання, ремонт, логістику — і все одно залишатися поза формальним статусом «воюючої сторони». Саме так і побудована архітектура NSATU.
З 2022 року Operation Interflex у Британії та у партнерів навчила понад 56 000 українських військовослужбовців — це найбільша програма такого роду з часів Другої світової для Лондона. Оновлений мандат продовжено як мінімум до кінця 2026 року.
На Вашингтонському саміті було створено NATO Security Assistance and Training for Ukraine (NSATU) — командування, яке координує навчання, постачання і ремонт техніки. І ще раз: «ці зусилля не роблять НАТО стороною конфлікту».
З 2023-го працює міжнародна коаліція F-16 (Данія, Нідерланди та ін.), розгорнуто європейський центр підготовки в Румунії, збільшуються постачання літаків. Це підвищує виживаність українського неба, але не змінює юридичний статус НАТО.
Іран з 2022 року постачає ударні БПЛА Shahed-131/136 (і їх похідні), а також допомагає локалізувати виробництво в РФ; між сторонами укладалися контракти на мільярди.
КНДР передавала РФ артилерійські боєприпаси, РСЗВ і балістичні ракети, що фіксувалося на рівні Радбезу ООН і незалежних аналітичних центрів.
З логічної точки зору це той самий тип сприяння, що і допомога Україні країнами НАТО, — але ніхто всерйоз не говорить, що «Іран і КНДР воюють проти України» як сторони конфлікту.
У 1960–70-х СРСР постачав арабські армії сотнями Т-62 і літаками МіГ-21. Єгипет отримав МіГ-21 вже на початку 60-х; Т-62 масово пішли в Єгипет і Сирію до початку 70-х. Бували навіть прямі бої радянських пілотів з ВПС Ізраїлю — знаменитий «Рімон-20» 30 липня 1970-го. Однак війни в підручниках називаються арабо-ізраїльськими, а не «радянсько-ізраїльськими».
Симетрично США в 1973 році провели повітряний міст Nickel Grass, перекинувши в Ізраїль десятки тисяч тонн озброєнь — і при цьому не стали «стороною війни».
Ця паралель допомагає тверезо оцінити і сьогоднішню дискусію: масштабна допомога — це ще не участь у війні.
«Був здивований дізнатися, що є думка серед зетників, що, мовляв, чому ви радієте (йдеться про дрони на Польщу і МіГи на Естонію), якщо НАТО і Європа з нами давно вже воюють на повну.»
«Завжди думав, що байка про те, що НАТО воюють проти РФ, — це байка для лохів, на догоду дурних і бідних, але ні, цей тейк форсять навіть тамтешні не найглупіші люди.»
«Це… логіка, що аж ніяково її розбирати, — адже, наприклад, виходить, що Ізраїль у 50–70-ті роки воював не з Єгиптом, Сирією, Йорданією, Іраком, Марокко і т. д., а з… барабанний дріб… самим СРСР.»
«І рівно як арабо-ізраїльські війни не називаються радянсько-ізраїльськими, російсько-українська війна — це війна тільки Росії і України.»
«Але сприяння і допомога, навіть масштабна, як це було з СРСР… не перетворюють того, хто допомагає, в учасника конфлікту.»
«Ваші фабрики виносить саме Україна, ваші НПЗ горять, тому що Україна, ваші штаби злітають у повітря, тому що Україна… І те, що їй допомагають (як і вам всякі Ірани), ніяк не применшує цього простого факту.»
(Ми свідомо навели висловлювання в оригінальній стилістиці автора; думка є публіцистичною і може містити різкі формулювання.)
Якщо держава:
Постачання і навчання нижче цього порогу.
«Ми не партія конфлікту. У нас є право допомагати Україні захищати себе — і це право ми реалізуємо».
Ця формула послідовно повторюється на брифінгах генсека.
Тому що він вирішує відразу кілька завдань російської пропаганди:
Історична пам’ять ізраїльтян тут — хороший протиотрута. Ізраїль прекрасно пам’ятає: коли на нас йшли танкові армії, озброєні СРСР, ми вважали противниками конкретні армії і держави, а не весь Радянський Союз цілком. І це рівно та оптика, яка допомагає сьогодні не блукати в дзеркальному залі наративів.
Допомога буває величезною — і так було в історії Ізраїлю, і так відбувається сьогодні з Україною. Але масштабна допомога ≠ участь у війні.
Щоб НАТО «воювало», повинен змінитися якісний рівень залученості — власні сили, власні удари, власне командування. На 20 вересня 2025 року цього немає; і сам Альянс це підкреслює.
Тим часом саме Україна — своїми руками, мізками, інженерами — виносить склади, штаби і НПЗ в глибині РФ, обнуляючи зручні міфи.
Більше Новини Ізраїлю на НАновини
Коротке гіперпосилання на цю сторінку, якщо комусь треба...
https://ukr.co.il/?p=7024
#новини #купкаізраїль