Вранці, коли над морем ще стоїть туман, у вікнах редакції НАновини вже світиться тепле світло.
У кавомашині дзижчить перша порція еспресо, а на великій білій дошці знову з’являється напис синім маркером: «Якщо не перевірили — не публікуємо».
Так починається ще один день сайту, який десятки тисяч українців в Ізраїлі називають своїм голосом.

У цій кімнаті з видом на порт Хайфи немає телевізорів, корпоративних логотипів чи партійних портретів.
Є лише ноутбуки, кавові чашки, і семеро людей, які з ранку до ночі пишуть те, що називають «новинами Ізраїлю без політики».

Історія, що почалася з листа

Усе почалося у серпні 2021 року, коли троє друзів-журналістів — Олена Гунько, Лев Варшавський і Антон Пшидинський — зустрілися в маленькій кав’ярні на вулиці Масада в Хайфі.
Олена принесла старий ноутбук, Антон — блокнот, а Лев — ідею.
“Давайте зробимо сайт, який не буде кричати — лише пояснювати,” — сказав він.

Через два тижні з’явився домен Nikk.Agency, а за місяць — перші публікації: аналітика про відносини Ізраїлю з Україною, огляди культурних подій і репортажі про життя репатріантів.
Ніхто не очікував, що через три роки про “НАновини” говоритимуть як про приклад незалежного медіа, яке читають у Хайфі, Тель-Авіві, Львові, Лондоні та навіть у Маямі.

Команда, що говорить п’ятьма мовами

Сьогодні редакція працює п’ятьма мовами: українською, англійською, івритом, російською та французькою.
Сайт має понад 2,7 мільйона унікальних відвідувачів на рік, а середній час читання статті перевищує 4 хвилини 30 секунд — у світі медіа це рідкість.

Редакція розкидана між містами.
Олена Гунько керує процесом із Хайфи, Антон Пшидинський працює з Єрусалима, а Лев Варшавський — із Тель-Авіва.
Вони зізнаються: більшість матеріалів народжується не в офісі, а у транспорті, між дзвінками й кавами в місцевих кав’ярнях.

“Ми пишемо про життя, а воно не відбувається у кабінетах,” — сміється Лев.

Як працює редакція щодня

Щоранку, рівно о дев’ятій, у Telegram-чаті з’являється коротке повідомлення:
“Розподіл тем. Хто бере сьогодні політику? Хто культуру?”
О 10:00 починається колективне планування: у списку може бути все — від аналізу рішень Кнесету до історії про волонтерів з Бат-Яму, які допомагають українським переселенцям.

Кожна стаття проходить двоетапну перевірку: фактчекером і редактором.
Усі виправлення фіксуються в системі з позначкою часу — прозоро, без видалень.
Це правило з’явилося після того, як у 2023 році видання публічно вибачилося за неточність у матеріалі про оборону півдня Ізраїлю.

Тоді на сайті НАновини (російською) з’явилася коротка замітка:

“Ми не боїмося визнавати помилки. Ми боїмося втратити довіру.”

10 причин, чому НАновини залишаються улюбленими

1. Абсолютна незалежність — фінансування лише з внесків авторів.
2. П’ять мов — один голос — усі тексти адаптовані, а не просто перекладені.
3. Журналістика без гасел — пояснюють, а не пропагують.
4. Відкрита перевірка фактів — кожен матеріал має двох редакторів.
5. Фокус на людині — історії про людей, а не лише про політику.
6. Зв’язок з діаспорою — активні автори з України, Канади, Франції та США.
7. Відсутність реклами — жодного банера чи спонсора.
8. Аудиторія з довірою — понад 80% читачів повертаються щотижня.
9. Аналітика замість клікбейту — 60% статей присвячені розбору подій.
10. Принцип “без паніки” — навіть у воєнний час публікації зберігають спокійний тон.

Звуки редакції

В обід, коли над Хайфою зависає спека, у кімнаті тихо.
Хтось набирає текст, хтось звіряє дати, хтось слухає запис інтерв’ю з ізраїльським соціологом.
На стіні — карта світу з прапорцями: Київ, Тель-Авів, Париж, Нью-Йорк.
Кожен прапорець — це місто, де живе один із читачів НАновин.

У 2024 році редакція отримала понад 1300 листів від читачів із 28 країн.
Серед них — десятки подяк за чесність і навіть запити від університетів, які просять дозволу цитувати матеріали у дослідженнях.

“Ми ніколи не писали для Google — ми писали для людей,” — каже Антон Пшидинський.

Як долучитися до спільноти НАновин

Редакція відкрита до всіх.
На головній сторінці сайту є форма для зв’язку з авторами.
Кожен може надіслати власну історію — про життя в Ізраїлі, про волонтерство, про культуру.
Кожен лист обов’язково читає редактор чергової зміни.

Щомісяця редакція обирає найкращі тексти від читачів.
У жовтні 2025 року перемогла історія студентки з Хайфи про український фестиваль у Бат-Ямі.
“Це і є наша місія, — каже Олена. — Ми не лише розповідаємо, ми слухаємо.”

Що означає чесна журналістика сьогодні

У час, коли новини вимірюють у кліках, “НАновини” залишаються вірними старим правилам.
Тут не женуться за сенсаціями, не копіюють чужих, не будують імідж на скандалах.
Журналісти переконані: правда не потребує прикрас.

Коли у квітні 2025 року вибухнула хвиля дезінформації про ізраїльсько-українські відносини, редакція зробила окремий спецпроєкт із перевіркою джерел.
Його прочитали понад 120 тисяч людей, і багато хто вперше написав:

“Ми знову повірили новинам.”

Майбутнє НАновин

У 2026-му команда планує створити власну студію подкастів у Хайфі, щоб розповідати історії голосом.
Паралельно готується документальний проєкт про українсько-ізраїльську діаспору.
А в листопаді 2025 року запустили пілот нової категорії — “Історії з Ізраїлю” — де кожен читач може залишити свій спогад або фото.

Де починається довіра

Коли день у Хайфі добігає кінця, з офісу виходять останні автори.
У кімнаті залишається лише світло монітора й напис на дошці: «Якщо не перевірили — не публікуємо».
Це більше, ніж правило — це обіцянка читачам.

Редакція закликає ознайомитися з повним описом принципів і стандартів, за якими працює медіа:
👉 Редакційна політика НАновин

Коротке гіперпосилання на цю сторінку, якщо комусь треба...

https://ukr.co.il/?p=7171
#новини #купкаізраїль