#новини

Парламент Молдови 21 березня 2026 року підтримав у першому читанні денонсацію базових документів СНД — угоди про створення Співдружності, протоколу до неї та статуту організації. Формально це ще не фінал процедури, але політично сигнал вже прозвучав вкрай ясно: Кишинів більше не хоче залишатися всередині конструкції, яку в Молдові все частіше називають не майданчиком співпраці, а механізмом збереження впливу Москви.

Для ізраїльської аудиторії ця новина важлива не як далекий внутрішньомолдавський сюжет. Молдова знаходиться між Україною та Румунією, поруч із зоною війни та поруч із європейським кордоном. Коли Кишинів остаточно відрізає себе від російських інтеграційних рамок, це означає не лише символічний розрив із радянським минулим, але й ще одне скорочення простору, в якому Москва звикла утримувати політичний, енергетичний та військовий тиск.

Що саме проголосував парламент Молдови

Йдеться не про приватний документ, а про фундамент всієї конструкції

У першому читанні молдавські депутати підтримали денонсацію угоди про створення СНД від 8 грудня 1991 року, протоколу від 21 грудня 1991 року та статуту СНД від 22 січня 1993 року. Спікер парламенту Ігор Гросу окремо підкреслив, що це саме базовий каркас, навколо якого пізніше будувалися інші угоди, а сама процедура тепер повинна пройти наступні стадії: за його словами, між читаннями повинно пройти як мінімум десять днів, а весь пакет повинен пройти три читання.

Кишинів при цьому не говорить про розрив усіх зв’язків із країнами колишнього СРСР. Офіційна лінія інша: після денонсації відносини з державами СНД продовжаться на двосторонніх і багатосторонніх майданчиках, а частина угод — насамперед у торгово-економічній та соціальній сферах — може зберегтися, якщо це вигідно самій Молдові. Одночасно влада підрахувала і прямий ефект: відмова від участі в статутних органах СНД повинна заощадити бюджету близько 3,1 млн леїв щорічних внесків.

Чому Молдова вирішила вийти саме зараз

Аргументація Кишинева будується навколо двох ліній. Перша — Росія, за версією молдавського МЗС, грубо порушила базові принципи, на яких формально будувалося СНД: повага територіальної цілісності та недоторканності кордонів. В офіційних поясненнях прямо згадані війна проти України, агресія проти Грузії та незаконна присутність російських військових на території самої Молдови. Друга лінія — курс на вступ до Євросоюзу: влада вважає, що зобов’язання в рамках СНД все гірше поєднуються зі статусом країни-кандидата в ЄС.

Міністр закордонних справ Міхай Попшой у парламенті сформулював це ще жорсткіше: СНД, за його словами, не принесло Молдові ні безпеки, ні процвітання, а утримувало країну в «сірій зоні», підвладній політичному, енергетичному та військовому шантажу. Це вже не мова обережної дипломатії. Це мова держави, яка вирішила закрити епоху.

Що таке СНД і навіщо його взагалі створювали

СНД з’явилося як механізм розпаду СРСР, а не як новий союз за зразком СРСР

СНД виникло на тлі розпаду Радянського Союзу. Спочатку 8 грудня 1991 року угоду підписали Росія, Україна та Білорусь, а 21 грудня до процесу приєдналися ще вісім колишніх союзних республік, включаючи Молдову. Саме ці документи зафіксували припинення існування СРСР і створення нової пострадянської платформи координації. Адміністративним центром СНД став Мінськ. Країни Балтії — Литва, Латвія та Естонія — в цю конструкцію не увійшли з самого початку.

Статут СНД був прийнятий пізніше, 22 січня 1993 року. У ньому організація описувалася як формат співпраці в політичній, економічній, гуманітарній та інших сферах. Серед цілей називалися розвиток спільного економічного простору, забезпечення прав і свобод громадян, сприяння миру та безпеці, міграційним контактам і правовій допомозі. Там же перераховані і основні органи СНД — ради глав держав і урядів, рада міністрів закордонних справ, економічні структури, виконавчий комітет та інші механізми координації.

Початковий сенс СНД був простий: оформити «м’яке розлучення» колишніх радянських республік, залишити робочі канали по торгівлі, транспорту, міграції та бюрократії, але не створювати заново єдину державу. Проблема в тому, що на практиці для багатьох сусідів Росії ця платформа з часом стала сприйматися вже не як нейтральний клуб колишніх республік, а як політична рамка, зручна насамперед Москві. Саме звідси і нинішній молдавський тон — не просто про вихід, а про звільнення від старої залежності.

Хто вже виходив із СНД і чому випадок Молдови особливий

Формально вийшла Грузія, Туркменістан знизив статус, Україна пішла своїм шляхом

Якщо говорити строго, єдиною країною, яка дійсно пройшла класичну процедуру повного виходу, була Грузія. Після війни з Росією в серпні 2008 року грузинський парламент проголосував за вихід, Тбілісі направив офіційне повідомлення, а через рік, 18 серпня 2009-го, вихід набув чинності. Це був перший повноцінний розрив із СНД на державному рівні.

Туркменістан обрав інший шлях. У 2005 році Ашхабад не став влаштовувати гучний політичний розрив, а знизив рівень участі до асоційованого членства, пояснивши це своєю постійною нейтральністю. Тобто формально країна не пішла зовсім, але і повноцінним учасником колишнього формату бути перестала.

З Україною ситуація ще складніша і тому часто викликає плутанину. Київ брав участь у СНД з самого початку, але статут 1993 року так і не ратифікував. З юридичної точки зору це означало особливий, неповний статус. Після 2014 року Україна різко скоротила участь, а в 2018-му відкликала своїх представників із статутних органів СНД і пішла шляхом послідовної денонсації окремих угод. Тобто це був не один красивий жест з виходом в один день, а довгий демонтаж участі по частинах.

Молдова зараз рухається ближче всього саме до класичного юридичного завершення історії. Кишинів з 2023 року вже припинив участь у всіх заходах СНД де-факто, але де-юре залишався всередині, поки не будуть денонсовані три базові угоди. Саме тому голосування березня 2026 року виглядає таким важливим: йдеться не про символіку, а про спробу довести політичний розрив до юридичного кінця.

Для читача НАновости — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency тут важлива не тільки молдавська внутрішня політика. Ця історія показує, як змінюється весь пострадянський пояс навколо України. СНД створювалося як спосіб пережити розпад СРСР без остаточного розриву. Через три з лишком десятиліття Молдова фактично говорить протилежне: саме остаточний розрив тепер і потрібен, якщо країна хоче безпеки, європейського курсу і дистанції від російської війни як методу політики.

Більше на НАновини – Nikk.Agency Новини Ізраїлю

– Стаття спочатку була опублікована на Read More – Новини Ізраїлю

Коротке гіперпосилання на цю сторінку, якщо комусь треба...

https://ukr.co.il/?p=8033
#новини #купкаізраїль