#новини

28 березня 2026 року у цієї історії з’явився один неприємний для Єрусалима вимір. Поки Володимир Зеленський їздить по країнах Затоки, домовляється про військову співпрацю, паливо та спільні проекти проти іранської загрози, кореспондент Axios Барак Равід написав у X, що єдиною країною, яка його не запросила, виявився Ізраїль. Там же Равід додав: “Біньямін Нетаньягу ще два тижні тому просив телефонну розмову із Зеленським, але потім не передзвонив“. Це важлива обмовка: мова поки йде саме про публічне повідомлення Равіда, а не про офіційну заяву канцелярії прем’єра.

“Президент України Зеленський останні два дні відвідує всі країни Перської затоки з метою зміцнення співпраці у сфері безпеки проти Ірану. Єдина країна, яка його не запросила, — це Ізраїль. Нетаньягу два тижні тому просив про телефонну розмову з ним, але не подзвонив і зник. У той же час Путін продовжує надавати Ірану безперервну військову допомогу.”

נשיא אוקראינה זלנסקי מבקר ביומיים האחרונים בכל מדינות המפרץ כדי להדק את שיתוף הפעולה הביטחוני נגד איראן. המדינה היחידה שלא הזמינה אותו היא ישראל. נתניהו ביקש לדבר איתו בטלפון לפני שבועיים אבל לא התקשר ונעלם. באותו זמן פוטין ממשיך לסייע לאיראן צבאית נון-סטופ

— Barak Ravid (@BarakRavid) March 28, 2026

Для ізраїльської аудиторії проблема тут не в протоколі і не в тому, хто кого формально «запросив».

Проблема в сигналі.

На тлі війни з Іраном Україна раптово перестала бути для країн Перської затоки просто східноєвропейською країною, яка відбивається від Росії. Київ почав продавати регіону те, що зараз має найвищу ціну, — реальний, вистражданий, обкатаний досвідом війни навик протидії іранським дронам і ракетам.

І саме в цей момент лінія Київ—Єрусалим виглядає не посиленою, а підвішеною.

Що сталося в турне Зеленського по Близькому Сходу

Україна приїхала не просити, а торгуватися досвідом

За даними Reuters і AP, Зеленський в останні дні відвідав ОАЕ та Катар, а до цього Київ вже оформив подібний оборонний трек із Саудівською Аравією. З Катаром мова йде про 10-річне партнерство у сфері протидії ракетним і дроновим загрозам, аналогічна домовленість з ОАЕ очікується, а українські фахівці вже працюють у країнах регіону, допомагаючи захищати критичну інфраструктуру від атак. У цих переговорах Україна виступає не тільки як прохач військової допомоги, але і як постачальник компетенції, яка для регіону після іранських ударів стала буквально стратегічною.

Це і є головний зсув, який в Ізраїлі варто побачити без самозаспокоєння. Кілька років багато хто тут дивився на Україну або через російську оптику, або через стару формулу «так, війна, але це далеко». Тепер це вже не так. Україна увійшла в близькосхідну безпеку через найчутливіші двері — через іранську тему. І якщо в Досі, Абу-Дабі та Ер-Ріяді це зрозуміли швидко, то в Єрусалимі, схоже, все ще тягнуть з політичним висновком. Це вже аналітичний висновок з послідовності подій, а не пряма цитата, але фактура саме так і складається.

Паливо, дрони і довгі контракти виявилися частиною однієї угоди

Паралельно Зеленський вирішував і куди більш приземлене завдання. Reuters повідомляв, що Україна домагається нових поставок дизельного пального з Близького Сходу, тому що саме дизель зараз залишається найчутливішою частиною паливного балансу країни. Пізніше сам Зеленський сказав журналістам, що домовився про поставки дизеля як мінімум на рік. Для України це питання не тільки економіки, але і армії, логістики, посівної, внутрішнього руху всієї воюючої країни.

Саме тому нинішнє турне не можна читати як звичайну дипломатичну поїздку з красивими фотографіями. Це була спроба вбудувати Україну в нову регіональну реальність, де боротьба з Іраном, захист енергетики, спільні виробництва і довгі військові угоди стають частиною одного пакета. У цьому пакеті Київ пропонує країнам Затоки захист і ноу-хау, а взамін отримує не тільки гроші і контракти, але і життєво важливий ресурс.

Чому історія з Ізраїлем виглядає особливо незручно

Тому що контакт, схоже, сам же Єрусалим і шукав

Найнеприємніше для ізраїльського керівництва в цій історії — навіть не пост Равіда, а контраст з тим, що відбувалося зовсім недавно. Ще 14 березня Ynet повідомляв, що Нетаньягу просив переговори із Зеленським саме з теми українського досвіду боротьби з іранськими дронами. The Times of Israel тоді теж писала, що обговорення може стосуватися співпраці з протидії іранським безпілотникам. Іншими словами, Єрусалим сам визнав, що у Києва є те, що йому потрібно.

І ось тут починається вже політичне, а не технічне питання. Якщо два тижні тому прем’єр запитував контакт, тому що Ізраїлю потрібен український антидроновий досвід, а сьогодні, за версією Равіда, розмова не відбулася і візит не був запропонований, це виглядає не як дрібна організаційна накладка. Це виглядає як симптом глибшої нерішучості: Єрусалим хоче українські технології і знання, але як і раніше не готовий вибудувати з Києвом ясну політичну лінію на тлі війни з Іраном і триваючої військової допомоги Москви Тегерану.

Саме тут НАновости — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency бачать головний сенс цієї історії. Ізраїль сьогодні фактично стикається з тим, про що українці говорили давно: іранська загроза більше не живе в паралельній реальності окремо від війни Росії проти України. Ці два треки зрослися. І якщо Київ вже робить з цього дипломатичні і військово-технічні висновки, то Єрусалим поки ніби продовжує рухатися короткими тактичними ривками, без оформленої стратегії на українському напрямку.

Що це означає для ізраїльської аудиторії прямо зараз

Зеленський везе з Затоки не символи, а нову позицію України

AP і Reuters окремо відзначали, що Зеленський не побачив ознак перенаправлення американської зброї з українського напрямку на Близький Схід, хоча визнав залежність подальших рішень від того, як довго триватиме війна. Паралельно він заперечував тиск з вимогою поступитися Донбасом в обмін на гарантії безпеки, хоча сам же раніше в інтерв’ю Reuters говорив про вкрай тривожні американські сигнали з цього приводу. Тобто Київ зараз веде складну гру відразу на кількох дошках: вибиває ресурси, страхує себе від ослаблення західної підтримки і одночасно зміцнює позиції в регіоні, де Іран став загальною проблемою.

Для Ізраїлю в цьому є прямий, а не теоретичний урок. Поки частина місцевого істеблішменту все ще мислить Україну як далеку війну, яка живе за своїми законами, Затока вже дивиться на Київ як на постачальника конкретного військового рішення. І це, frankly, досить болісний момент. Тому що виходить дивна картина: арабські монархії швидше вбудували український досвід у свою стратегію проти Ірану, ніж держава, яку сам Іран називає головним ворогом у регіоні. Це вже інтерпретація, але вона спирається на підтверджені угоди Києва з Катаром, Саудівською Аравією та ОАЕ, а також на повідомлення про не відбувся ізраїльський трек.

З цього не випливає, що Ізраїль остаточно «відмовив» Зеленському і тим більше свідомо розриває контакт з Україною. Для такого висновку поки немає достатнього публічного підтвердження. Але вже видно інше: на тлі іранської війни Україна стала для Близького Сходу помітно важливіше, ніж ще місяць тому, а Ізраїль ризикує опинитися в положенні країни, яка занадто довго вагалася саме в той момент, коли нова конфігурація регіону почала складатися без неї.

Якщо дивитися на ситуацію тверезо, то сьогодні питання вже не в тому, образив чи Нетаньягу Зеленського. Це занадто дрібно для такого моменту. Питання в іншому: чи розуміє ізраїльське керівництво, що Україна на очах перетворюється в одного з практичних учасників близькосхідної архітектури стримування Ірану. І якщо так, то чому Єрусалим досі виглядає в цій історії не ініціатором, а запізнілим спостерігачем.

Більше на НАновини – Nikk.Agency Новини Ізраїлю

– Стаття спочатку була опублікована на Read More – Новини Ізраїлю

Коротке гіперпосилання на цю сторінку, якщо комусь треба...

https://ukr.co.il/?p=8071
#новини #купкаізраїль