#новини

16 березня 2026 року головний рабин України Моше Реувен Асман опублікував слова подяки (українською мовою) головним рабинам Ізраїлю, які привітали його з 60-річчям. Йдеться про сефардського головного рабина Ізраїлю рава Давида Йосефа та ашкеназського головного рабина Ізраїлю рава Калмана Бара.

Сам Моше Асман написав коротко і дуже особисто: він щиро подякував обом рабинам за привітання. Але зміст самих відеозвернень виявився значно ширшим за формальний ювілейний жест. У цих словах — визнання багаторічної роботи, повага до його шляху та оцінка того, що він зробив для єврейського життя України в роки миру, кризи та війни.

14 березня 2026 року Моше Реувену Асману виповнилося 60 років. За кілька днів до цього, в Києві відбулося урочисте святкування ювілею. Сам Асман пізніше писав, що для нього це був «дуже яскравий вечір» і рідкісна можливість зібрати разом багатьох хороших людей, які сьогодні працюють і служать заради того, щоб Україна вистояла — кожен на своєму місці.

Коли на одному заході поруч опиняються голова Офісу Президента України Кирило Буданов, заступник голови Офісу Президента Ірина Мудра, тимчасова повірена США в Україні Джулі Девіс, посол Ізраїлю в Україні Михайло Бродський, представники командування Повітряних сил України, Національної гвардії, Сил територіальної оборони, медичних сил, військового капеланства, корпусу «Азов», а також ієрархи українських церков, дипломати, громадські діячі та рабини, це вже не приватна дата.

Що сказав рав Давид Йосеф

Першим у відео прозвучало привітання рава Давида Йосефа. Його звернення було коротким, але дуже точним за тоном. Він назвав Моше Асмана своїм видатним другом, людиною, яка створює світ Тори, і окремо підкреслив його роль як головного рабина України.

У привітанні прозвучало побажання продовжувати «поширювати Тору, звеличувати її та зміцнювати». При цьому рав Давид Йосеф зробив акцент не лише на духовній місії, але й на тому, що ця робота триває «в ці важкі дні». Такий акцент особливо важливий, тому що він прямо пов’язує привітання не з абстрактною датою, а з реальністю, в якій живуть єврейські громади України.

Він побажав Моше Аману здоров’я, довголіття, радості та нових сил, щоб йти «від сили до сили». Для релігійної мови це формула не просто ввічливого привітання. Це визнання того, що перед людиною ще стоїть шлях, ще є завдання, ще є служіння.

Привітання, яке перетворилося на характеристику всього життя

Друге звернення, виголошене равом Калманом Баром, виявилося значно більш розгорнутим. У ньому було і тепло, і гумор, і глибока релігійна відсилка, і дуже особиста характеристика самого ювіляра.

Рав Бар почав з майже сімейної інтонації: зізнався, що спочатку навіть подумав, що новина про 60-річчя — це жарт, тому що Моше Асман, за його словами, виглядає набагато молодше. Але вже після цього легкого вступу він перейшов до головного: до сенсу віку, до значення прожитих років і до того, чим саме наповнене це життя.

Він згадав талмудичний вислів про те, що досягнення 60-річчя — особливий рубіж. Але потім запропонував і більш широкий сенс: не просто подяка за прожиті роки, а свідчення того, що людина не була «відрізана» від свого народу, а навпаки — все життя діяла заради нього.

Саме тут привітання перестало бути звичайною ювілейною промовою. Рав Калман Бар фактично дав визначення тому, як він бачить життя Моше Асмана: як постійне служіння іншим, як пошук нових способів допомогти, як практику милосердя не на словах, а в дії.

Не просто благодійність, а постійний пошук, чим ще допомогти

Одна з головних думок, що прозвучали у привітанні, стосується самого поняття хеседу — милосердя, доброти, допомоги ближньому. Рав Бар спеціально підкреслив, що справжній хесед — це не лише відгук на вже озвучене прохання. По-справжньому високий рівень — це постійно думати, що ще можна зробити заради іншої людини.

У цьому контексті він згадав і допомогу біженцям, і їжу, і поширення Тори. Тобто йшлося не про якесь одне напрямок роботи, а про цілий образ життя, в якому духовне служіння не відокремлене від практичної допомоги людям.

Таке описання особливо важливе в українському контексті останніх років. Єврейські громади України пережили і евакуації, і гуманітарні кризи, і необхідність буквально заново вибудовувати систему допомоги в умовах війни. Тому слова про те, що Моше Асман «все життя думає про те, що ще можна зробити для інших», звучать не як ритуальна похвала, а як дуже конкретна характеристика.

У цьому місці НАновости — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency бачать головний сенс цих привітань: Ізраїльські релігійні лідери говорять про головного рабина України не лише як про духовного авторитета, але й як про людину дії, яка змогла поєднати Тору, суспільне служіння та реальну допомогу людям у важкий історичний час.

Чому ці слова важливі для Ізраїлю та України

Такі привітання мають значення не лише для особистої біографії Моше Асмана. Вони показують і інше: наскільки тісно сьогодні пов’язані релігійні, суспільні та людські мости між Ізраїлем та єврейським життям в Україні.

Коли головні рабини Ізраїлю окремо відзначають не лише знання, статус чи посаду, але саме допомогу біженцям, добрі справи, відданість народу Ізраїлю та багаторічне служіння громаді, це означає визнання ролі українського єврейства як частини загального єврейського простору.

Для ізраїльської аудиторії це теж важливий сигнал. В останні роки Україна все частіше сприймається через призму війни, руйнувань та геополітики. Але за цим легко втратити людей, які продовжують тримати громади, допомагати сім’ям, зберігати релігійне життя і не дають єврейській присутності зникнути навіть у надзвичайних умовах.

Саме тому привітання, адресоване Моше Асману, виходить за рамки приватного ювілею. Воно стає висловлюванням про цінності: про те, що в єврейській традиції по-справжньому цінують не лише титули, але й здатність жити заради інших.

Слова, які підводять підсумок і одночасно дивляться вперед

У фіналі свого звернення рав Калман Бар процитував думку про те, що Всевишній любить того, хто любить Його дітей. Це був, мабуть, найсильніший емоційний момент всього відео. У цій формулі — і благословення, і подяка, і пояснення, чому фігура Моше Асмана викликає у його співрозмовників таку теплу реакцію.

Завершуючи привітання, він побажав ювіляру і всій його родині благодаті, доброго імені, здоров’я, радості та святого втішення від нащадків. А рав Давид Йосеф, у свою чергу, благословив його на продовження шляху — в доброму здоров’ї, з довголіттям і новими радощами.

Так 60-річчя головного рабина України Моше Реувена Асмана стало не просто ювілейною датою, а приводом ще раз сказати вголос про його роль для єврейського життя України, про його зв’язок з Ізраїлем і про те, що в найважчі часи саме такі фігури утримують громаду, пам’ять, віру і людську гідність.

Від Ленінграда і Єрусалима до Києва і Анатевки

Біографія Моше Реувена Асмана сама по собі виглядає як сюжет для окремої книги. Він народився 14 березня 1966 року в Ленінграді. Після одруження, у 1987 році, переїхав до Ізраїлю, де продовжив релігійне навчання в єрусалимських єшивах «Шамір» і «Мерказ Гутник». Паралельно з навчанням він очолював «Бейт Хабад» для російськомовних євреїв — тобто працював з тим середовищем, яке тоді тільки заново вчилося жити єврейським життям без радянського страху і без звички приховувати свою ідентичність.

Пізніше він працював помічником рабина в Торонто за напрямком, пов’язаним з російськомовними євреями. Після закінчення навчання отримав звання рабина, а в 1991 році був направлений в Україну. Це був особливий момент: країна тільки входила в незалежність, радянська система розпадалася, старі релігійні громади доводилося не просто оживляти, а в буквальному сенсі збирати заново.

До 1995 року Асман працював заступником директора програми «Порятунок дітей Чорнобильської зони». Вже в тому ж 1995 році він став головою єврейської релігійної громади Хабад-Любавич в Києві. У 1997 році — головним рабином Всеукраїнського єврейського конгресу. Він брав участь у поверненні Синагоги Бродського в Києві, був представником організації «Цеірей Хабад» в Україні, а також головним представником Всесвітнього центру брацлавських хасидів в країні.

Пізніше до цього шляху додалася ще одна важлива глава — Анатевка, єврейське поселення під Києвом, створене як простір життя і порятунку для людей, яким війна перекреслила звичайну долю. Для ізраїльського читача ця історія особливо впізнавана: йдеться не про abstract religious activity, а про very concrete служіння — з будинками, сім’ями, дітьми, евакуацією, гуманітарною допомогою і реальними ризиками.

Моше Асман громадянин Ізраїлю і, з 2022 року, і України.

……

Більше на НАновини – Nikk.Agency Новини Ізраїлю

– Стаття спочатку була опублікована на Read More – Новини Ізраїлю

Коротке гіперпосилання на цю сторінку, якщо комусь треба...

https://ukr.co.il/?p=8009
#новини #купкаізраїль