#новини

Ключовий фігурант масштабного розслідування НАБУ та САП у справі про корупцію в енергетиці Тимур Міндіч, якому в Україні інкримінують державну зраду в умовах воєнного стану, покинув країну і перебуває в Ізраїлі. Джерела в дипломатичних колах підтверджують: теоретична можливість його екстрадиції існує, але шлях до неї складний, багатоступеневий і повністю залежить від юридичної спроможності української сторони.

Йдеться не про політичне рішення в чистому вигляді, а про процедуру, в якій вирішальну роль відіграють докази, формальні вимоги ізраїльського законодавства та позиція судів.

Ізраїль не поспішає з видачею

Ізраїль традиційно вкрай обережний у питаннях екстрадиції власних громадян. Базовий принцип — захист ізраїльтян від передачі іншим державам. Проте цей принцип не є абсолютним. В окремих випадках, якщо йдеться про тяжкі кримінальні злочини і якщо докази відповідають високим стандартам, екстрадиція можлива.

Юристи вказують: наявність ізраїльського громадянства саме по собі не гарантує захисту від видачі. Особливо якщо слідство доводить, що злочини мали серйозний характер і мали транснаціональний елемент, включаючи дії на території Ізраїлю.

Саме такий сценарій зараз обговорюється в контексті справи Міндіча.

Позбавлення громадянства як фактор

За ізраїльським законодавством держава має право позбавити громадянства людину, яка вчинила тяжкі кримінальні злочини. Цей механізм застосовується рідко, але він існує. У разі його використання правова позиція підозрюваного різко слабшає: подальша екстрадиція може розглядатися вже в рамках міжнародних договорів та кримінальної співпраці.

Проте і тут все впирається в докази. Ізраїльська сторона не діятиме на підставі політичних заяв або медійного тиску.

Позиція НАБУ

Директор НАБУ Семен Кривонос прямо заявляв, що ізраїльське громадянство не є непереборною перешкодою.

«Є випадки, коли Ізраїль видавав своїх громадян іншим державам. Це юридично складні процеси, але вони можливі. Ми будемо працювати в цьому напрямку», — зазначав він у коментарі Радіо Свобода.

Історичні прецеденти

Екстрадиція з Ізраїлю в Україну вже відбувалася. У 2010 році Ізраїль видав Україні свого громадянина, обвинуваченого у вбивстві міліціонера в Дніпрі. Злочин було скоєно ще в 1997 році, а остаточне рішення після тривалих судових розглядів ухвалив Верховний суд Ізраїлю.

Цей кейс показує: за наявності достатньої доказової бази та коректно оформлених запитів ізраїльська судова система готова йти на екстрадицію.

Але є й зворотні приклади.

Провал справи Ставицького

Історія колишнього міністра енергетики України Едуарда Ставицького залишається негативним прикладом для Києва. Отримавши ізраїльське громадянство під ім’ям Натана Розенберга, він протягом багатьох років залишався недосяжним для українського правосуддя.

Незважаючи на запити Генпрокуратури України, екстрадиція так і не відбулася. Ізраїльська сторона вважала, що представлені матеріали не доводять вину в обсязі, необхідному за місцевими стандартами. Пізніше кримінальне провадження в Україні було закрито через закінчення строків давності, що остаточно зняло питання з порядку денного.

Ключовий момент — прокуратура

У справах про екстрадицію вирішальною ланкою є прокуратура Ізраїлю. Саме вона оцінює докази, що надійшли від іноземної держави, і приймає рішення, передавати чи ні справу до суду.

Далі процес стає суто судовим: ізраїльські прокурори повинні довести, що обвинувачення обґрунтовані і відповідають критеріям ізраїльського права. Навіть позитивне рішення Верховного суду ще не означає автоматичну видачу — його повинен затвердити міністр юстиції Ізраїлю.

Фінал — тільки за законом

Екстрадиція Тимура Міндіча можлива лише в одному випадку: якщо українська сторона зможе юридично, а не політично довести його вину. Без цього справа ризикує повторити сценарій Ставицького — з роками запитів, відмовами та репутаційними втратами.

Для Ізраїлю це питання верховенства права. Для України — тест на якість слідства та прокуратури.

Саме на цьому стику сьогодні і знаходиться історія з можливою видачею Міндіча, за розвитком якої уважно стежать і в Єрусалимі, і в Києві. У цьому контексті важливо розуміти: рішення тут приймають не політики і не медіа, а суди та прокурори, які діють строго в рамках права — так, як це прийнято в Ізраїлі та в міжнародній практиці.

У фіналі цієї історії багато залежить від того, чи зможе українська прокуратура пройти цей складний юридичний маршрут без помилок — тому що саме так сьогодні працює реальна екстрадиція, про що регулярно пише НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency.

Більше на НАновини – Nikk.Agency Новини Ізраїлю

– Стаття спочатку була опублікована на Read More – Новини Ізраїлю

Коротке гіперпосилання на цю сторінку, якщо комусь треба...

https://ukr.co.il/?p=7742
#новини #купкаізраїль