#новини

Коли в Ізраїлі обговорюють іранську загрозу, розмова зазвичай йде навколо ракет по ізраїльській території, атак на американські бази та тиску на країни Перської затоки. Але на тлі нової ролі України на Близькому Сході з’явилося й інше питання: чи може Тегеран спробувати дістати і до української території. Привід для цієї розмови дав ізраїльський військовий оглядач Давид Шарп, коментуючи українським медіа не стільки політичну волю Ірану, скільки його реальні технічні можливості.

Для ізраїльської аудиторії ця тема не виглядає відволікаючою. Україна в березні 2026 року почала помітно активніше пропонувати країнам регіону свій досвід боротьби з іранськими дронами та ракетами, а Київ вже просунувся до угод з безпеки з ОАЕ, Катаром та Саудівською Аравією. Це не символічний жест. Це пряме вбудовування українського військового досвіду в близькосхідну систему стримування Ірану.

Що саме сказав Давид Шарп і де проходить межа між можливістю і ймовірністю

Технічно Іран дотягнутися може

Суть оцінки Шарпа проста: при аналізі Ірану не можна заспокоювати себе лише логікою «їм це невигідно». За його словами, виходити потрібно насамперед з можливостей. У публікації 24 Каналу він прямо говорить, що Іран здатний дістати до України ракетами, а як приклад наводиться епізод з пуском по базі на Дієго-Гарсія в Індійському океані. Reuters окремо уточнював: Іран дійсно запустив дві балістичні ракети по базі США та Великобританії на Дієго-Гарсія, але цілі вони не досягли. Сам факт такого запуску важливий сам по собі: він показує, що Тегеран готовий демонструвати дальність і розширювати географію загрози.

Це, втім, не означає, що Україна вже стоїть у Ірану першою в списку. І тут починається найважливіше. Між «може вдарити» і «збирається вдарити» все ще залишається велика дистанція. Особливо у війні, де кожна ракета — це вже не просто зброя, а дефіцитний політичний і військовий ресурс.

Логіка Тегерана зараз підштовхує його до інших цілей

За версією Шарпа, якщо Іран захоче нанести демонстративний удар за межами безпосереднього фронту, то у нього є цілі, які він вважатиме більш пріоритетними, ніж Україна. У матеріалі 24 Каналу він називає, зокрема, Грецію, Болгарію та Румунію — тобто країни, пов’язані з інфраструктурою НАТО та американською військовою присутністю. У цій логіці Тегеран швидше буде шукати ефектний сигнал по тим, кого вважає більш прямими учасниками підтримки США, ніж витрачати рідкісні ракети на український напрямок.

Це міркування для Ізраїлю звучить знайомо. Іран часто діє не по лінії «хто слабший», а по лінії «який сигнал зараз потрібніший». Тому сама ідея удару по Україні не виглядає фантастикою, але й перетворювати її в головний сценарій поки рано. Навіть після важких втрат і скорочення частини пускових можливостей Іран зберігає частину ракетного потенціалу і продовжує стріляти по сусідах, а значить питання не закрите — воно просто поки не стоїть у Тегерана на першому місці.

Чому Україна взагалі з’явилася в іранському радарі

Київ вже не просто спостерігач з боку

З березня 2026 року Україна помітно посилила дипломатичну та оборонну роботу в арабських країнах, які стикаються з іранськими ударами. Reuters повідомляв, що Київ просуває угоди з державами Затоки по безпілотним технологіям, протиракетній захисті та обміну досвідом. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга прямо говорив, що саме країни, які страждають від іранських атак, виявляють інтерес до українських напрацювань по перехопленню дронів і ракет.

Ось тут Україна і починає дратувати Тегеран вже не риторично, а практично. Не тому, що Київ раптово став ключовим ворогом режиму, а тому, що українські фахівці експортують досвід війни проти ірансько-російської зв’язки далі — в регіон, де Іран звик тиснути страхом, дистанцією і асиметрією.

Саме в такому контексті НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency розглядають питання про гіпотетичний удар по Україні не як екзотичну страшилку, а як частину більш широкого зсуву. Україна поступово перетворюється для Ірану з далекого європейського театру, де воює Росія з чужими руками, в країну, яка ще й допомагає близькосхідним партнерам вчитися ламати іранський дроновий і ракетний натиск. А це вже зовсім інший рівень роздратування.

Але роздратування — ще не наказ на пуск

Є ще одна неприємна, але важлива деталь. Навіть якщо Іран вважатиме за потрібне когось покарати «для прикладу», вибір цілі залежатиме не тільки від емоцій, але й від військової користі, пропагандистського ефекту та рівня ризику прямої відповіді. Україна тут, як не парадоксально, одночасно і помітна, і не першочергова. З одного боку, Київ явно заважає іранським інтересам у регіоні. З іншого — удар по території країни, яка вже живе під щоденними атаками Росії, не справить того психологічного шоку, який міг би викликати удар по державі східного флангу НАТО. Це вже висновок з загальної картини, а не пряма цитата, але він добре вкладається в ту ієрархію цілей, про яку говорив Шарп.

Що це означає для Ізраїлю та України

Ілюзій тут бути не повинно

Головний висновок для ізраїльського читача досить жорсткий. Якщо Іран може дотягнутися, значить таку можливість треба вважати реальною, навіть якщо вона зараз не виглядає найімовірнішою. Ізраїль вже не раз дорого платив за самозаспокоєння, побудоване на думці, що противник «не стане робити нелогічне». Шарп якраз про це і попереджає: питання в здібностях, а не в нашому уявленні про раціональність Тегерана.

Для України висновок інший, але не менш важливий. Чим помітніше вона допомагає союзникам на Близькому Сході, тим вищий її політичний вагу в регіоні — і тим вищий шанс, що Тегеран почне розглядати Київ не тільки як жертву російсько-іранської кооперації, але й як самостійного противника. Це погана новина в короткостроковій перспективі, але стратегічно вона означає і інше: Україна нарешті виходить з ролі країни, яка тільки відбивається, і починає впливати на зовнішні контури стримування Ірану.

Поки що найбільш твереза формула звучить так: удар Ірану по Україні можливий в принципі, але на поточному етапі він не виглядає для Тегерана головним варіантом. Набагато важливіше не сперечатися, чи відбудеться це завтра, а розуміти, що сама постановка такого питання вже показує новий розклад. Україна стала для Ірану помітнішою. А для Ізраїлю це ще одне нагадування, що близькосхідна війна давно перестала бути тільки близькосхідною.

Більше на НАновини – Nikk.Agency Новини Ізраїлю

– Стаття спочатку була опублікована на Read More – Новини Ізраїлю

Коротке гіперпосилання на цю сторінку, якщо комусь треба...

https://ukr.co.il/?p=8069
#новини #купкаізраїль