🇮🇱 Купка Ізраїль 🇺🇦 Ukr.co.il Майданчик в Ізраїлі українською мовою для своїх – "Українці" в Ізраїлі – Трима́ймося ку́пки!

Більше 1,5 млн українських книг знищено за липень: путінська росія воює з освітою, культурою та пам’яттю

#новини

За неповний липень 2026 року російські удари знищили або серйозно пошкодили понад 1,5 млн примірників українських книг. За цією цифрою — згорілі дитячі видання, художня література, знищені склади, зруйновані друкарні та сотні тисяч шкільних підручників, які вже мали бути відправлені в українські школи.

Український інститут книги назвав те, що відбувається, цілеспрямованим знищенням української культури, знань і пам’яті. Лише за кілька тижнів російські атаки зачепили видавництва BookChef, «Книголав», «Мамине сонечко», Mison, видавничий дім АРК.ЮЕЙ та одну з найбільших українських друкарень — «Конві».

Це не один випадковий пожежа і не окремий пошкоджений склад. У липні удари послідовно руйнували різні частини книжкової галузі: зберігання готових тиражів, виробництво, видавничі офіси, обладнання, макети майбутніх книг і навчальну літературу для дітей.

800 тисяч книг згоріли на початку липня

Перша величезна втрата сталася в ніч на 2 липня 2026 року. Російський удар знищив центральний склад компанії Denka Logistics — логістичного партнера видавництва BookChef.

На складі знаходилася більшість продукції видавництва. За оцінкою BookChef, внаслідок пожежі було втрачено близько 800 тисяч книг, а матеріальні збитки перевищили 100 млн гривень. Співробітники не постраждали, проте видавництво втратило значну частину вже надрукованих тиражів, готових до продажу та відправки читачам.

Знищення такої кількості книг не можна звести лише до вартості паперу, друку та оренди складу. Кожен тираж — це придбані авторські права, робота перекладачів, редакторів, коректорів, дизайнерів, друкарень і логістичних компаній. Повторне виробництво вимагає місяців роботи і нових фінансових вкладень.

Через шість днів, 8 липня, російська атака зруйнувала офіс київського дитячого видавництва «Мамине сонечко». У приміщенні зберігалися книги, журнали та інша друкована продукція для дітей. Після влучення почалася пожежа, яка знищила частину тиражів. Точну кількість втрачених примірників видавництво не називало.

Ніч 19 липня: майже мільйон книг за кілька годин

Найважчі наслідки для української книжкової галузі приніс масований удар в ніч на 19 липня 2026 року.

За даними Повітряних сил України, росія застосувала 166 засобів повітряного нападу: 41 ракету різних типів і 125 безпілотників. Основним напрямком атаки став Київ. Українська протиповітряна оборона збила або подавила 18 ракет і 108 дронів, проте частина цілей досягла столиці. У Києві загинула людина, ще 16 отримали поранення. Були пошкоджені житлові будинки, гуртожиток, склади, автомобілі, станція метро та інші цивільні об’єкти.

Одне з влучень припало на друкарню «Конві» — велике поліграфічне підприємство повного виробничого циклу. Тут друкувалися книги, журнали, каталоги та шкільні підручники для десятків українських видавництв.

Після влучення російської балістичної ракети величезні виробничі цехи залишилися без даху. Друкарське та палітурне обладнання було знищено або залито водою під час гасіння пожежі, а офісні приміщення повністю вигоріли. Люди, які працювали в друкарні, не постраждали.

Всередині знаходилися близько 250 тисяч підручників для учнів дев’ятих класів. Книги були повністю надруковані, упаковані та підготовлені до відправки в українські школи перед початком нового навчального року.

Ще приблизно 350 тисяч примірників і поліграфічних заготовок були серйозно пошкоджені. Серед них — підручники для четвертих класів і книги видавництв «Ранок», «Грамота», «Літера ЛТД», «Лінгвіст», «Книголав», «Лабораторія», «Артбукс», АССА, «Каламар», «Атена», «Астон», BookChef, Mison, «Вища школа», «Медицина», «Апріорі» та інших.

Тієї ж ночі російський удар повністю знищив склад видавництва «Книголав», що знаходився в іншому місці. У вогні згоріли близько 250 тисяч книг — результат багатомісячної роботи авторів, видавців і друкарень. Жоден зі співробітників не постраждав, але видавництво попередило про затримки з виконанням замовлень.

Таким чином, лише в ніч на 19 липня книжкова галузь України втратила близько 250 тисяч книг у друкарні «Конві», ще 250 тисяч на складі «Книголава», а приблизно 350 тисяч примірників і незавершених тиражів отримали значні пошкодження.

Генеральний директор видавництва «Ранок» Віктор Круглов оцінив сукупні втрати цієї ночі майже в мільйон книг. Він заявив, що знищені підручники будуть надруковані заново, незважаючи на руйнування обладнання та необхідність терміново шукати вільні потужності на інших підприємствах.

Удар безпосередньо перед навчальним роком

Міністерство освіти і науки України поки уточнює точну кількість знищених підручників. У 2026 році держава планувала надрукувати для учнів дев’ятих класів близько 8 млн примірників навчальної літератури.

МОН спільно з видавництвами та Інститутом модернізації змісту освіти має визначити, які підручники необхідно терміново додрукувати, щоб школи отримали їх вчасно.

Але відновити тираж — не означає просто повторно натиснути кнопку друкарського верстата. Для цього потрібні папір, фарба, палітурні матеріали, фінансування, доступне обладнання, робота співробітників і вільні виробничі лінії. Одночасно українським друкарням необхідно виконувати вже заплановані замовлення інших видавництв.

Керівниця Українського інституту книги Олександра Коваль заявила, що для відновлення одного мільйона втрачених книг уряду необхідно терміново виділити приблизно 150–200 млн гривень.

Для розуміння масштабу: за весь 2025 рік в Україні було випущено трохи більше 33 млн примірників книг і брошур. Втрата 1,5 млн примірників за кілька липневих тижнів співставна приблизно з 4,5% всього річного книжкового тиражу країни.

При цьому український книжковий ринок і до нових руйнувань знаходився в складному становищі. Кількість назв збільшувалася, але середні тиражі скорочувалися, а реальний дохід видавництв практично не зростав через інфляцію. Для багатьох невеликих видавництв знищення складу або одного великого тиражу може означати втрату значної частини оборотних коштів і загрозу подальшому існуванню.

Від «Фактор-Друк» до «Конві»

Нинішні руйнування продовжують ряд ударів, які вже завдали важкого удару українській книжковій інфраструктурі.

23 травня 2024 року російська ракета влучила в харківську друкарню «Фактор-Друк», де друкувалися книги багатьох українських видавництв. Тоді загинули сім співробітників підприємства, ще 22 людини отримали поранення. Були знищені обладнання і майже 50 тисяч книг.

Удар по «Фактор-Друк» стався в перший день Міжнародного книжкового ярмарку у Варшаві. Обгорілі українські книги стали одним із символів руйнування української культури під час війни.

У наступні роки пошкодження отримували книжкові магазини, бібліотеки, видавничі склади та інші культурні установи. Станом на кінець червня 2026 року Міністерство культури України зафіксувало 1 949 пошкоджених або зруйнованих об’єктів культурної спадщини та 2 576 об’єктів культурної інфраструктури.

Від початку повномасштабного вторгнення росія також зруйнувала або пошкодила понад 850 українських бібліотек. Ці цифри залишаються неповними, оскільки частина окупованих територій недоступна для повноцінного документування.

Серед знищених тиражів могли бути книги ізраїльських авторів та видання про єврейську історію

Знищення українських книжкових складів і друкарні «Конві» зачепило видавництва, в каталогах яких представлені книги ізраїльських авторів, твори про Голокост, єврейський опір, алію, історію Ізраїлю та відродження івриту.

Близько 800 тисяч книг були втрачені на складі логістичного партнера видавництва BookChef. Видавництво випускало українською мовою твори ізраїльського історика та професора Єврейського університету в Єрусалимі Юваля Ноя Харарі, включаючи «Sapiens», «Homo Deus» і «21 урок для 21 століття».

В асортименті, пов’язаному з BookChef, також були книги ізраїльських авторів про діяльність Моссада, жінок в ізраїльській розвідці та історію Еліезера Бен-Йехуди — людини, яка зіграла ключову роль у відродженні івриту як сучасної розмовної мови.

Видавництво «Книголав», яке втратило близько 250 тисяч книг, випускало літературу, безпосередньо пов’язану з єврейською історією. Серед таких видань — книги про єврейських жінок у русі опору в нацистських гетто, про втечу Рудольфа Врби з Аушвіца, про долі пережилих Голокост євреїв та їх переселення в Ізраїль.

У каталозі видавництва також знаходився роман «Хлопчик із зіркою Давида», сюжет якого пов’язаний з порятунком єврейських дітей організацією «Молодіжна алія», ізраїльським флотом та історією створення Держави Ізраїль.

Окрема зв’язок існує і з зруйнованою друкарнею «Конві». У попередні роки підприємство друкувало українські навчально-методичні матеріали з викладання івриту, єврейської культури та роботи з культурологічними текстами на уроках івриту.

При цьому видавництва поки не опублікували повний перелік усіх знищених назв. Тому не можна достовірно стверджувати, скільки саме книг ізраїльських авторів або видань на єврейську тематику згоріло під час липневих атак.

Також поки немає підтвердження, що серед знищених 250 тисяч шкільних підручників знаходилися окремі тиражі для єврейських шкіл України або посібники з івриту.

Однак вже встановлені факти показують, що російські удари зачепили книжкову інфраструктуру, яка поширювала в Україні твори ізраїльських авторів, зберігала пам’ять про Голокост, розповідала про єврейський опір і знайомила українських читачів з історією Ізраїлю та сучасним івритом.

Чому знищення книг — це більше, ніж матеріальні збитки

Поки немає результатів розслідування, які дозволяють стверджувати, що кожне конкретне видавництво або кожен книжковий склад заздалегідь обиралися російськими військовими як окрема ціль.

Однак повторюваність таких ударів і сукупний масштаб руйнувань створюють очевидну картину: російська війна знищує весь ланцюг, що забезпечує існування української книги. Горять не тільки готові тиражі. Руйнуються друкарські верстати, палітурні лінії, склади, видавничі комп’ютери, оригінал-макети, офіси, бібліотеки та навчальні заклади.

НАновини — Новини Ізраїлю зазначає: для ізраїльського суспільства особливо зрозуміло, чому знищення книг не можна сприймати виключно як економічні збитки. Книга зберігає мову, свідчення, імена, історію родини та національну пам’ять. Знищуючи книжкову інфраструктуру, агресор завдає удару по здатності суспільства передавати власну історію наступним поколінням.

Особливо показово, що серед знищених тиражів опинилися підручники, підготовлені для школярів. Їх втрата означає, що українські видавці та держава повинні в умовах війни повторно знайти гроші, матеріали та обладнання, щоб діти могли почати навчальний рік з необхідними книгами.

Але липневі атаки показали й інше. Вже через кілька годин після руйнувань видавці заявили, що відновлять тиражі. Друкарні шукають можливості продовжити виробництво, читачі замовляють книги у постраждалих видавництв, а співробітники розбирають завали та рятують уцілілу продукцію.

Росія може спалити папір і зруйнувати друкарські верстати. Але поки українські книги заново друкують, купують, читають і передають дітям, знищити українську культуру і пам’ять їй не вдається.

Більше на НАновини – Nikk.Agency Новини Ізраїлю

– Стаття спочатку була опублікована на Read More – Новини Ізраїлю

Коротке гіперпосилання на цю сторінку, якщо комусь треба...

https://ukr.co.il/?p=8767
#новини #купкаізраїль


Всі Новини