#новини

ХАМАС знову намагається вивести Росію в роль посередника по Газі. Але для Ізраїлю Москва не виглядає нейтральною стороною: Росія приймає представників ХАМАС, зберігає зв’язки з Іраном і використовує близькосхідну кризу для власної політичної гри.

ХАМАС хоче Росію в переговорах по Газі: чому Ізраїль не приймає таку роль Москви

ХАМАС заявив, що Ізраїль перешкоджає участі Росії в переговорах по сектору Газа. Про це повідомив заступник голови політбюро ХАМАС Муса Абу Марзук в інтерв’ю російському агентству РІА Новини. Його слова прозвучали через кілька днів після візиту делегації ХАМАС до Москви, де представники руху провели переговори в МЗС РФ.

Головна деталь цієї історії — формулювання. Не Ізраїль офіційно оголосив про нову позицію по Росії, а саме ХАМАС стверджує, що ізраїльська сторона не приймає Москву як посередника. Тому коректно говорити: ХАМАС заявив, що Ізраїль блокує участь Росії, а не просто: Ізраїль відмовився від Росії.

За словами Муси Абу Марзука, палестинська сторона хотіла б бачити Росію серед посередників у конфлікті навколо Гази. Він заявив, що ХАМАС «постійно виступав» за таку роль Москви, однак Ізраїль, за його твердженням, «незмінно відкидає» цю пропозицію. Сенс його аргументу зводиться до того, що “будь-який посередник повинен бути прийнятий обома сторонами”, а ізраїльська незгода не дозволяє Росії “грати більш активну роль”. Повідомлення про заяву Абу Марзука були опубліковані 15 червня 2026 року з посиланням на РІА Новини.

Ця фраза важлива не тільки як черговий коментар представника ХАМАС. Вона показує ширшу політичну гру: ХАМАС намагається легітимізувати Росію як учасника переговорів, а Москва намагається повернути собі статус близькосхідного посередника. Для Ізраїлю ж така роль Росії виглядає проблемною через контакти Москви з ХАМАС, співпрацю РФ з Іраном і загальну антизахідну лінію російської зовнішньої політики.

Що сталося в Москві 10 червня 2026 року

10 червня 2026 року заступник міністра закордонних справ Росії Георгій Борисенко зустрівся в Москві з заступником голови політбюро ХАМАС Мусою Абу Марзуком. Офіційне повідомлення про цю зустріч було опубліковано МЗС РФ. Російська сторона заявила, що обговорювалася ситуація в зоні палестино-ізраїльського конфлікту з акцентом на необхідність стійкого перемир’я в секторі Газа.

За даними Anadolu, на зустрічі Борисенко і Абу Марзук обговорювали стійке перемир’я, відновлення безперебійних поставок гуманітарної допомоги, відновлення зруйнованої цивільної інфраструктури Гази, ситуацію “на Західному березі річки Йордан” і питання “міжпалестинської єдності”. Окремо російська сторона знову говорила про «комплексне врегулювання» на основі “створення незалежної палестинської держави”.

Ізраїльські ЗМІ уточнили склад делегації ХАМАС. Її очолював Муса Абу Марзук. Також у переговорах брали участь член політбюро Махер Салах, представник ХАМАС в Росії Ійяд Абу Захер і секретар управління міжнародних зв’язків Мухаммад аль-Айла. ЗМІ прямо назвали ХАМАС терористичною групою і підкреслили, що переговори проходили в Москві за участю заступника міністра закордонних справ РФ Георгія Борисенка.

Саме після цієї зустрічі з’явилася нова інформаційна лінія: ХАМАС хоче Росію в ролі посередника, але Ізраїль, за словами Абу Марзука, не згоден.

Що саме сказав Муса Абу Марзук

Абу Марзук заявив, що палестинці зацікавлені в участі Росії в переговорах по Газі. Його ключова думка: посередник не може бути нав’язаний однією стороною, він повинен бути прийнятий усіма учасниками процесу.

У переданому РІА Новини коментарі він сказав:

«Будь-який посередник повинен бути прийнятий обома сторонами. Ніхто не може нав’язати посередника в односторонньому порядку».

Далі Абу Марзук стверджував, що саме ізраїльська незгода перешкоджає більш активній ролі Росії в палестинському питанні.

Для ХАМАС така формулювання вигідна. Вона переводить розмову з площини терору, заручників і безпеки Ізраїлю в дипломатичну площину: хто має право бути посередником, хто бере участь у переговорах, хто визнає палестинську сторону політичним суб’єктом. Це зручний спосіб для ХАМАС показати себе не як терористичну організацію, що напала на Ізраїль 7 жовтня 2023 року, а як учасника міжнародного процесу.

Для Росії це теж вигідно.

Москва отримує можливість говорити не про війну проти України, не про залежність від Ірану і не про власну міжнародну ізоляцію, а про «миротворчість» на Близькому Сході. Так російська дипломатія намагається показати, що без неї нібито неможливо вирішувати великі міжнародні конфлікти.

Чому Ізраїль не зацікавлений у Росії як посереднику

Офіційної ізраїльської заяви саме по словах Абу Марзука в знайдених джерелах немає. Це важлива деталь. Але політична логіка ізраїльської обережності зрозуміла.

Посередник повинен викликати довіру. Росія такої довіри у Ізраїлю не має. Москва приймає представників ХАМАС на офіційному рівні, підтримує тісні зв’язки з Іраном, різко критикує Ізраїль на міжнародних майданчиках і використовує війну в Газі як частину власної антизахідної повістки.

Для Ізраїлю участь Росії в переговорах могло б означати не посилення процесу, а посилення політичної легітимації ХАМАС. Москва не приховує, що розглядає ХАМАС як частину “палестинської політичної картини”, а не як терористичну організацію. У російській риториці часто звучать слова про «палестинську єдність», «права палестинців», «державність» і «врегулювання», але набагато менше уваги приділяється питанню відповідальності ХАМАС за напад 7 жовтня, утримання заручників і загрозу безпеці Ізраїлю.

Саме тому для Ізраїлю така дипломатія виглядає небезпечною. У ній ХАМАС отримує політичну платформу, Росія отримує образ посередника, а ізраїльська безпека ризикує стати другорядною темою.

НАновини — Новини Ізраїлю звертає увагу: у цій історії важливо відокремлювати факт від пропагандистської подачі. Факт — зустріч ХАМАС з МЗС РФ 10 червня 2026 року дійсно відбулася. Факт — Муса Абу Марзук дійсно заявив, що ХАМАС хоче участі Росії. Але твердження про те, що Ізраїль «блокує» Росію, — це позиція представника ХАМАС, а не підтверджена офіційна заява Ізраїлю.

Що обговорювали Росія і ХАМАС

Російська сторона подала зустріч у традиційній дипломатичній упаковці: “перемир’я, гуманітарна допомога, відновлення Гази, Західний берег, міжпалестинська єдність, палестинська держава”.

У такому наборі тем майже все звучить гуманітарно і політично нейтрально. Але за цим стоїть питання: кого саме Москва намагається вивести на міжнародну сцену?

ХАМАС після 7 жовтня 2023 року залишається для Ізраїлю не просто політичним рухом, а терористичною організацією, відповідальною за масове вбивство мирних жителів, викрадення людей і війну, яка призвела до важких наслідків для всього регіону. Тому будь-які зустрічі представників ХАМАС у столицях великих держав — це не тільки дипломатія. Це ще й питання легітимації.

Коли представник ХАМАС приїжджає до Москви і зустрічається з заступником міністра закордонних справ Росії, “рух” отримує сигнал: з ним розмовляють на державному рівні. Коли після цього той же представник говорить, що Росія повинна бути посередником, це вже частина політичної кампанії. ХАМАС показує своїм прихильникам і зовнішнім гравцям: він не ізольований, він має канали, він може вести переговори не тільки через Єгипет, Катар чи Туреччину, але й через Москву.

Чому Росія зацікавлена в цій ролі

Для Росії близькосхідна тема давно стала способом демонструвати вплив. Після повномасштабного вторгнення в Україну в 2022 році Москва опинилася в більш глибокій конфронтації з Заходом. Тому кожна міжнародна криза, де Росія може з’явитися як «необхідний посередник», використовується для зміцнення власного статусу.

Сектор Газа в цій логіці зручний для Москви з кількох причин.

• По-перше, конфлікт дозволяє Росії критикувати США та їх союзників.
• По-друге, контакти з ХАМАС допомагають Москві говорити з частиною арабського і мусульманського світу.
• По-третє, російська дипломатія може зображати себе альтернативою американському впливу.
• По-четверте, тема Гази відволікає увагу від російської війни проти України.

Для ізраїльтян з українським корінням це особливо помітно. Та ж Росія, яка веде агресивну війну проти України, руйнує українські міста і співпрацює з режимами, ворожими Заходу, намагається представити себе миротворцем на Близькому Сході. Але посередництво вимагає довіри. Одних прийомів у МЗС і заяв для державних агентств недостатньо.

Що отримує ХАМАС

ХАМАС отримує від російської лінії відразу кілька переваг.

Перше — політичну легітимацію. Якщо терористів приймають у Москві, їх легше представити як сторону переговорів, а не як терористичну структуру.

Друге — розширення дипломатичного поля. Чим більше посередників, тим більше можливостей затягувати процес, маневрувати між вимогами і шукати більш зручні умови.

Третє — інформаційний ефект. Заява Абу Марзука дозволяє ХАМАС перекласти частину відповідальності на Ізраїль: мовляв, палестинська сторона хоче розширити посередництво, але Ізраїль нібито не дає.

Четверте — російську медійну платформу. РІА Новини та інші російські ресурси дають ХАМАС можливість просувати свою позицію російською мовою і через мережі, пов’язані з російським інформаційним простором.

Саме тому формулювання Абу Марзука не випадкове. Вона розрахована не тільки на “палестинську аудиторію”. Вона звернена до Росії, до арабського світу, до противників Ізраїлю і до тих, хто хоче бачити Москву альтернативним центром дипломатії.

Чого немає в заяві ХАМАС

У заяві Абу Марзука і російській подачі майже не звучать ключові для Ізраїлю питання.

• Немає ясної відповіді, як повинна бути забезпечена безпека ізраїльських громадян.
• Немає відповіді, що буде з військовою інфраструктурою ХАМАС в Газі.
• Немає відповіді, хто несе відповідальність за 7 жовтня 2023 року.
• Немає відповіді, як гарантувати, що сектор Газа не знову стане плацдармом для нападів на Ізраїль.
• Немає відповіді, як буде вирішено питання заручників і гарантій після припинення вогню.

Замість цього акцент переноситься на «посередників», «гуманітарну допомогу», «відновлення» і «палестинську єдність». Усі ці теми важливі, але без питання безпеки Ізраїлю вони перетворюються на неповну картину.

Для Ізраїлю переговори по Газі не можуть бути тільки розмовою про дипломатичний баланс. Це питання життя, безпеки, заручників, південних громад, армії, кордону і майбутнього регіону.

Чому формулювання «Росія — посередник» небезпечна

На перший погляд участь ще одного посередника може здатися корисною.

Чим більше каналів, тим більше шансів на домовленість. Але в реальності посередник не просто передає повідомлення. Він впливає на мову переговорів, на рамки обговорення, на міжнародне сприйняття сторін і на те, кого вважають легітимним учасником процесу.

Якщо “посередником” стає країна, яка приймає ХАМАС на офіційному рівні, співпрацює з Іраном і знаходиться в жорсткій конфронтації з Заходом, для Ізраїлю це не нейтральний канал. Це ризик, що переговори будуть використані проти ізраїльських інтересів.

Росія може говорити про перемир’я, але при цьому не ставити в центр демонтаж військової влади ХАМАС. Росія може говорити про гуманітарну допомогу, але не говорити достатньо жорстко про заручників. Росія може говорити про палестинську державу, але не гарантувати безпеку Ізраїлю. Саме в цьому і полягає проблема.

НАновини — Новини Ізраїлю вважає важливим підкреслити: Москва намагається грати роль посередника не з гуманітарної чистоти, а з політичного інтересу. ХАМАС намагається використовувати Москву не тільки для переговорів, але й для виходу з ізоляції. А Ізраїль, судячи з логіки останніх років, не готовий передавати частину процесу державі, яка одночасно розвиває зв’язки з його противниками.

Що це означає для Ізраїлю

Заява Муси Абу Марзука — це не просто новина про Росію. Це сигнал про те, що ХАМАС продовжує шукати зовнішні опори. Після війни, руйнування Гази і міжнародного тиску рух намагається зберегти політичну присутність. Для цього йому потрібні посередники, платформи, заяви, зустрічі і фотографії в кабінетах зовнішньополітичних відомств.

Росія в цій схемі зручна. Вона не вимагає від ХАМАС того, що вимагає Ізраїль.

Вона не є головним гарантом ізраїльської безпеки.

Вона не несе прямої відповідальності перед ізраїльським суспільством.

Зате вона може дати ХАМАСу політичний повітря.

Для Ізраїлю ж питання стоїть інакше. Будь-яке врегулювання по Газі повинно відповідати на три базові вимоги: безпека громадян Ізраїлю, і недопущення відновлення військової влади ХАМАС. Якщо посередник не ставить ці питання в центр, його роль стає не допомогою, а проблемою.

Висновок

Історія з заявою Муси Абу Марзука показує боротьбу не тільки за переговори, але й за міжнародну легітимність. ХАМАС хоче бачити Росію посередником, тому що Москва дає йому політичну платформу. Росія хоче брати участь у переговорах, тому що це повертає їй образ глобального гравця. Ізраїль не зацікавлений у такому посередництві, тому що Москва не виглядає нейтральною стороною.

Факт зустрічі в Москві 10 червня 2026 року підтверджений. Факт заяви Абу Марзука 15 червня 2026 року також підтверджений. Але твердження про те, що Ізраїль «блокує» Росію, залишається саме версією ХАМАС. Це треба розуміти ясно, щоб не прийняти політичну подачу терористичної організації за встановлений дипломатичний факт.

Для Ізраїлю головне питання не в тому, хоче чи Росія сидіти за столом переговорів. Головне питання — чи можна довіряти посереднику, який приймає ХАМАС, співпрацює з Іраном і використовує війну в Газі як частину власної боротьби за вплив.

Відповідь на це питання для Ізраїлю, схоже, очевидна.

Більше на НАновини – Nikk.Agency Новини Ізраїлю

– Стаття спочатку була опублікована на Read More – Новини Ізраїлю

Коротке гіперпосилання на цю сторінку, якщо комусь треба...

https://ukr.co.il/?p=8492
#новини #купкаізраїль