#новини

14 травня в Україні відзначають День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. У 2026 році ця дата знову отримала особливе звучання: в Кам’янці-Подільському, на Хмельниччині, готують до відкриття пам’ятник Праведникам народів світу — людям, які в роки нацистського терору ризикували собою та своїми родинами заради порятунку євреїв.

На Хмельниччині такими визнані 89 жителів області. Їх вже немає в живих, але їхні імена збережені в Книзі пам’яті, в музейних архівах, у сімейних історіях та на Алеї Праведників народів світу в Єрусалимі.

Для ізраїльської аудиторії ця тема не є далекою історією з українського регіону. Це частина загальної пам’яті про Голокост, про людський вибір в умовах абсолютного страху та про ті невидимі нитки, які пов’язують Україну, Ізраїль та єврейський народ.

Кам’янець-Подільський готується до відкриття пам’ятника Праведникам

У Кам’янці-Подільському планують відкрити пам’ятник Праведникам народів світу — українцям, завдяки яким єврейські родини змогли вижити під час Другої світової війни. За словами Ольги Нікітіної з фонду «Хесед Бешт», орієнтовно відкриття пам’ятника очікується в серпні 2026 року.

Це не просто новий меморіальний об’єкт на карті Хмельницької області. Для міста, де історія єврейської громади була майже знищена нацистами, такий пам’ятник стає знаком повернення пам’яті в публічний простір.

Під час Другої світової війни порятунок євреїв був смертельно небезпечним рішенням. Якщо нацисти дізнавалися, що людина приховує єврея, покарання загрожувало не тільки самому рятівнику, але й його родині. Саме тому звання Праведника народів світу — це не формальна честь, а визнання вчинку, здійсненого на межі життя і смерті.

89 імен Хмельниччини

На Хмельниччині сьогодні відомо про 89 людей, які рятували євреїв. Серед них згадуються, зокрема, родини Шершунів, Ларіонових і Пукасових. Їхні імена пов’язані не тільки з місцевою історією, але й з пам’яттю, яка зберігається в Ізраїлі — на Алеї Праведників народів світу в Єрусалимі.

Там, у Яд Вашем, пам’ять виражена не тільки в документах. У меморіальному просторі висаджені дерева на честь людей, які під час Голокосту обрали не байдужість, а ризик і милосердя.

Україна, за даними Яд Вашем на 1 січня 2024 року, займає четверте місце серед країн світу за кількістю визнаних Праведників народів світу. В українському списку — 2713 осіб. Це не суха статистика, а тисячі окремих рішень: сховати, нагодувати, попередити, вивести, не видати, залишитися людиною тоді, коли система вимагала зради.

Голокост на Хмельниччині: знищені громади і пам’ять про гетто

Історія пам’ятника в Кам’янці-Подільському звучить особливо гостро через масштаб трагедії, яку пережила єврейська громада регіону. За даними, наведеними в ефірі Українського радіо Хмельницького, під час Голокосту на території Хмельницької області були знищені близько 150 тисяч євреїв. Тільки в Кам’янці-Подільському йдеться про 23 тисячі загиблих, серед них — близько 1500 дітей.

У Проскурові, нинішньому Хмельницькому, нацисти створили два гетто. Одне називали «професійним» — там утримували лікарів та інших спеціалістів. Інше було загальним гетто для єврейського населення міста.

У цих місцях люди гинули не тільки від розстрілів. Вони вмирали від голоду, холоду, хвороб, відсутності води та санітарних умов. Тому пам’ять про Голокост на Хмельниччині — це не одна дата і не один меморіал, а ціла карта знищених родин, перерваних традицій і міст, де єврейське життя було насильно обірване.

Біла скатертина з Проскурівського гетто

У музеї Пам’яті при громадському єврейському центрі «ТХІЯ» в Хмельницькому зберігається предмет, який говорить про трагедію сильніше багатьох офіційних формулювань. Це біла скатертина, зв’язана гачком дівчинкою Ідою за стінами Проскурівського гетто.

Іда була підлітком. Вона загинула в гетто. У неї була подруга Маруся — українка, яка відвідувала її і була закохана в брата Іди, Семена. У цей час Семен воював на фронті. Коли він повернувся, вони з Марусею одружилися.

Для них Іда зв’язала білу скатертину до шабату. У єврейській традиції ввечері в п’ятницю, коли настає шабат, стіл накривають білою скатертиною. Навіть у гетто, в умовах приниження, страху і приреченості, Іда намагалася зберегти традицію, тому що традиція — це теж форма опору знищенню.

Пізніше нащадки Семена і Марусі передали цю скатертину в музей Голокосту. Сьогодні вона зберігається в скляному кубі — як річ, яка пережила свою творчиню і стала свідченням життя, любові, пам’яті і трагедії.

Чому ця пам’ять важлива сьогодні — для України та Ізраїлю

Ольга Нікітіна зазначила, що про подвиг українців, які рятували євреїв, особливо важливо говорити сьогодні, коли Україна вже багато років живе в умовах війни. Війна показує, на що здатна людина: хтось обирає страх, хтось байдужість, а хтось — допомогу іншому, навіть коли це небезпечно.

Ця думка сьогодні звучить не як музейна фраза. Репатріанти з України, українська спільнота Ізраїлю, родини, пов’язані з обома країнами, добре розуміють, що пам’ять про рятівників євреїв — це не тільки розмова про минуле. Це розмова про те, як людина поводиться, коли поруч чужий біль, чужий ризик і чужа смерть.

НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency розглядає такі історії саме в цьому контексті: зв’язок України та Ізраїлю тримається не тільки на дипломатії, політиці чи сьогоднішніх новинах, але й на людських вчинках, які переживають покоління. Українці, які рятували євреїв під час Голокосту, залишили після себе не лозунг, а приклад особистої відповідальності.

Пам’ятник як знак для живих

Майбутній пам’ятник у Кам’янці-Подільському важливий не тільки для нащадків врятованих родин. Він потрібен і тим, хто сьогодні живе поруч з цими місцями, ходить по тих самих вулицях, вимовляє назви міст і сіл, де колись зникали цілі єврейські громади.

Меморіали не повертають загиблих. Але вони заважають суспільству робити вигляд, ніби нічого не було.

У цьому сенсі пам’ятник Праведникам народів світу на Хмельниччині буде говорити одразу про дві речі: про страшну ціну Голокосту і про людей, які в той момент не погодилися стати частиною машини знищення.

Для Ізраїлю така пам’ять має особливу цінність. У Єрусалимі імена Праведників вже вписані в простір національної пам’яті єврейського народу. Тепер ще один знак пам’яті має з’явитися в Кам’янці-Подільському — на землі, де відбувалася трагедія і де були люди, які ризикнули її зупинити хоча б для однієї родини, однієї дитини, одного сусіда.

Саме тому 14 травня — це не просто дата в українському календарі. Це день, коли Україна нагадує: поруч з історією знищення була і історія порятунку.

Більше на НАновини – Nikk.Agency Новини Ізраїлю

– Стаття спочатку була опублікована на Read More – Новини Ізраїлю

Коротке гіперпосилання на цю сторінку, якщо комусь треба...

https://ukr.co.il/?p=8330
#новини #купкаізраїль