У Києві відбулася щорічна міжнародна наукова конференція, присвячена особливостям формування наукового дискурсу про Голокост у європейських країнах

#новини

16 грудня 2025 року в Києві, в Інституті всесвітньої історії Національної академії наук України, відбулася Міжнародна наукова конференція «Особливості формування наукового дискурсу Голокосту в країнах Європи». Форум об’єднав істориків, дослідників пам’яті, представників академічної спільноти та міжнародних організацій, які працюють над збереженням історичної правди про Катастрофу європейського єврейства.

Конференція стала частиною ширшого процесу переосмислення ролі Голокосту в сучасній європейській та світовій історичній науці — особливо на тлі нових політичних викликів, спроб ревізії історії та зростання інтересу до національних моделей історичної пам’яті.

Як змінюється наукова розмова про Голокост в Європі та світі

Однією з центральних тем обговорення стали теоретичні та методологічні основи дослідження Голокосту в XXI столітті. Учасники аналізували, яким чином формується сучасний науковий та суспільно-політичний дискурс пам’яті в країнах Західної Європи, Північної Америки, Ізраїлі та Східній Європі.

Окрема увага приділялася відмінностям дослідницьких підходів. Якщо західні школи історичної науки традиційно зосереджені на інституційних механізмах нацистської політики знищення, то східноєвропейські дослідження все частіше піднімають питання локального досвіду, регіональної пам’яті та наслідків тоталітарних режимів для повоєнного суспільства.

Джерела пам’яті та роль міжнародного правосуддя

Під час пленарного засідання обговорювалися ключові джерела вивчення Голокосту — архівні документи, усні свідчення тих, хто вижив, судові матеріали та міжнародні дослідження, проведені в Україні, США, Польщі, Франції, Швейцарії та Великобританії.

Окремий блок дискусій був присвячений впливу міжнародного правосуддя на збереження пам’яті про жертви нацистського терору. Експерти підкреслили: юридична оцінка злочинів XX століття залишається важливим інструментом проти історичного заперечення та політичних маніпуляцій минулим.

Саме такі наукові майданчики формують стійкий простір історичного діалогу, про який регулярно пише НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency, звертаючи увагу на зв’язок між українським, європейським та ізраїльським досвідом збереження пам’яті про Голокост.

Бабин Яр як символ боротьби за історичну правду

Одним із помітних виступів конференції став доповідь Владислава Гриневича, регіонального менеджера Ukrainian Jewish Encounter (UJE) в Україні та аспіранта кафедри всесвітньої історії Київського університету імені Бориса Грінченка.

Його дослідження було присвячене опору радянській політиці замовчування трагедії Бабиного Яру — одного з ключових символів Голокосту в Східній Європі.

Доповідь базувалася на історіографічному аналізі колективної монографії «Бабин Яр: історія і пам’ять», підготовленої міжнародною групою дослідників за підтримки UJE. Робота над книгою розпочалася ще в 2015 році в рамках підготовки заходів до 75-ї річниці трагедії Бабиного Яру, що відбулися в Києві у вересні 2016 року.

Цінність видання полягає не тільки в міжнародному складі авторів — науковців з України, Канади, Нідерландів, США, Ізраїлю та Франції. Головним результатом стала спроба сформувати саме український погляд на історію Бабиного Яру як частини загальноєвропейської трагедії XX століття.

У дослідженні підкреслюється важливий історичний тезис: відповідальність за трагедію розглядалася в контексті дій двох тоталітарних систем — нацистського та сталінського режимів. Хоча безпосереднім організатором Голокосту стала нацистська Німеччина, політичні процеси, що призвели до війни, прискорили катастрофу європейського єврейства.

Голос свідка: виступ Бориса Забарка

Особливе місце в програмі зайняло виступ Бориса Забарка — відомого українського історика, дослідника Голокосту та колишнього в’язня гетто, чия особиста біографія безпосередньо пов’язана з трагічними подіями Другої світової війни.

Протягом десятиліть Забарко займається збором свідчень тих, хто вижив — колишніх в’язнів гетто та нацистських концтаборів, дітей війни та очевидців знищення єврейських громад Східної Європи. Його роботи стали важливою частиною міжнародних досліджень Голокосту, оскільки повертають в історичну науку голоси людей, довгий час виключених з офіційного радянського історичного наративу.

Виступ історика поєднував академічний аналіз і особистий досвід пережитої трагедії. Для учасників конференції це стало нагадуванням про те, що вивчення Голокосту виходить далеко за межі наукової дисципліни і залишається моральним обов’язком сучасного суспільства.

Міжнародне співробітництво та майбутнє досліджень пам’яті

Конференція в Києві показала зростаючу інтеграцію українських досліджень Голокосту в глобальний науковий контекст. Учасники підкреслювали необхідність подальшого міжнародного співробітництва, обміну архівами, спільних публікацій та освітніх програм.

Символічним моментом заходу стало вручення Владиславом Гриневичем книг, виданих за підтримки UJE, Борису Забарку — заслуженому діячу науки і техніки України, колишньому в’язню Шаргородського гетто та багаторічному голові Всеукраїнської асоціації євреїв — колишніх в’язнів гетто та нацистських концтаборів.

Подібні наукові зустрічі підтверджують: пам’ять про Голокост залишається не тільки частиною минулого, але й важливим елементом сучасної європейської ідентичності. Дослідження трагедії, збереження свідчень та відкритий академічний діалог стають ключовими умовами запобігання повторення злочинів тоталітарних режимів у майбутньому.

Text “У Києві відбулася щорічна міжнародна наукова конференція, присвячена особливостям формування наукового дискурсу про Голокост у європейських країнах” appeared first on НАновини – Nikk.Agency Новини Ізраїлю.

Більше на НАновини – Nikk.Agency Новини Ізраїлю

– Стаття спочатку була опублікована на Read More – Новини Ізраїлю

Схожі матеріали: