“Doré Chee” – живе музичне подорож, де українське слово зустрічається з тріп-хопом, прог-грувом, етнікою та імпровізацією – Хайфа, Єрусалим і Тель-Авів у січні 2025

#новини

«Рішення вийшло спонтанним — без довгих анонсів, буквально за тиждень до концерту. Багато в чому нас підштовхнуло і те, що продовжує відбуватися в Україні. Тому частина коштів від концерту піде на підтримку дитячого фонду в Україні — “Корпорація монстрів”.»

Де і коли
Чому назва Doré Chee (до речі) — це не просто “красиво звучить”
Що це за проект: не “група з репертуаром”, а живе дійство
Як вони звучать
Чому вони кажуть “літературно-етнографічний”
Чому кожен концерт “не повторити”
Головна програма: поезія Павла Тичини і «Арфами-арфами»
Коротка довідка: хто такий Павло Тичина
Склад Doré Chee
Чому це важливо — і рекомендація від НАновини
Де послухати (офіційні акаунти)

Програма виконується українською мовою.

“Це живе музичне подорож, де українське слово зустрічається з тріп-хопом, прог-грувом, етнікою та імпровізацією.”

Іноді концерт — це просто подія в календарі. А іноді це спроба знову зібрати живу тканину: музику, слово, людей, які розуміють з півслова. Doré Chee (до речі) повертаються саме так — після майже дворічної паузи, без довгих розкруток і “офіційних камбеків”.

Музиканти пишуть, що в якийсь момент стало ясно: далі мовчати не можна. Потрібно знову вийти, зіграти, зустрітися, знайти час на творчість — і знову зробити сцену місцем, де можна говорити чесно.

Частина коштів від концертів піде на підтримку дитячого фонду в Україні «Корпорація монстрів» — це важлива частина мотивації і сенсу цієї серії.

Де і коли

15 січня — Хайфа, Podval (OM x PODVAL)
Sderot Hameginim 40
Двері: 19:30
Початок: 20:00

від організаторів – https://www.facebook.com/events/1206787894743951/

17 січня — Єрусалим, Besarabia
34 Ben Yehuda
Двері: 20:00
Початок: 20:30

від організаторів – https://www.facebook.com/events/1207641684330145/

5 березня — Тель-Авів, Levontin 7
(деталі івенту — окремим анонсом)

https://www.youtube.com/watch?v=KO4CKSpriwo[/embed>

Чому назва Doré Chee (до речі) — це не просто “красиво звучить”

Українське «до речі» перекладається як «до речі», «між іншим» — коротка вставка, коли ти додаєш важливе “по ходу”, без пафосу. Латиницею це зазвичай пишуть як do rechi, але у проекту закріпилося стилістичне написання Doré Chee — щоб звучало і виглядало як ім’я.

І це збігається з їхньою музикою: вона часто влаштована як точна репліка “між іншим”, яка раптом потрапляє в нерв сильніше, ніж довгі пояснення.

Що це за проект: не “група з репертуаром”, а живе дійство

"Doré Chee" - живе музичне подорож, де українське слово зустрічається з тріп-хопом, прог-грувом, етнікою та імпровізацією - Хайфа, Єрусалим і Тель-Авів у січні 2025 — “Doré Chee” – живе музичне подорож, де українське слово зустрічається з тріп-хопом, прог-грувом, етнікою та імпровізацією – Хайфа, Єрусалим і Тель-Авів у січні 2025

Doré Chee (до речі) — ізраїльський експериментальний літературно-етнографічний проект на стику прог-грува, тріп-хопа, етнічних тембрів, поезії та імпровізації. Але в реальності це звучить не як набір жанрів, а як єдина форма, де музика і текст тримаються разом.

Як вони звучать

В основі — щільний грув (бас + барабани), який не поспішає, але тримає увагу. Поруч — тріп-хопова пластика: “тягучий” ритм, півтони, тіні, довгі лінії. Зверху — два голоси, і вони не про естрадну “красу”. Тут голос часто працює як інструмент: речитатив, інтонація, короткі викиди фраз, а іноді майже розмова — так, що текст стає частиною ритму.

Окремий шар — етніка, але без сувенірності. У Doré Chee етнічне звучання живе в тембрі: дудук додає повітря і пам’яті, створює відчуття іншої географії всередині сучасного грува.

Чому вони кажуть “літературно-етнографічний”

«Літературний» — тому що в центрі стоїть поезія. Не як прикраса, а як смисловий мотор.
«Етнографічний» — тому що важливий не тільки мова, але й культурний шар: інтонації, звучання українського слова, відлуння традиції. Це не академічна етнографія, а сцена, де культура чути.

Чому кожен концерт “не повторити”

У проекту важлива імпровізація. Є каркас програми, але всередині вона кожного разу збирається заново: змінюються акценти, темп, довжина інструментальних фрагментів, те, як лягає текст. Звідси їхня формула: це музика, яка існує тут і зараз — і вдруге в точності не станеться.

Головна програма: поезія Павла Тичини і «Арфами-арфами»

Основа оновленої програми Doré Chee створена на основі поезії раннього періоду Павла Тичини. Це не “вірші під музику”, де текст просто кладуть зверху. Тут поезія вбудована у форму: українське слово зустрічається з тріп-хопом, прог-грувом, етнікою та імпровізацією — і все це стає єдиним рухом.

Програма виконується українською мовою.

Коротка довідка: хто такий Павло Тичина

Павло Тичина (1891–1967) — один з найвідоміших українських поетів XX століття. Його рання лірика вважається особливо сильною: музична за ритмом, образна, місцями авангардна за звучанням. Саме ранній Тичина сприймається як поет нової інтонації, де українське слово починає звучати сучасно, складно і незвично для свого часу.

Пізніше його біографія і творчість стали більш суперечливими через радянський політичний контекст і офіційні ролі, але ранні тексти живуть окремо — до них повертаються, їх переосмислюють, і вони органічно лягають на сучасну музичну форму, тому що всередині них вже є напруга і ритм.

Склад Doré Chee

У проекті беруть участь шість музикантів:

Zhenja Shmuter — вокал
Angelina Blumenfeld — бек-вокал
Sergey Engel — бас-гітара
Anatoliy Magdalinsky — барабани
Ilya Mazya — дудук
Farhod Miralimov — піаніно / клавішні

Учасники проекту також відомі за іншими музичними колективами, включаючи «Модель для зборки», «Шум», «Аусвайс» та ін., і цей різний досвід чути в їхньому звуці: він не вкладається в один жанр.

Чому це важливо — і рекомендація від НАновини

Ця серія концертів важлива не тільки як культурна подія. В Ізраїлі сьогодні все частіше відчувається розрив: люди втомилися від новин, втомилися від гучних лозунгів, втомилися від нескінченного шуму. А такі проекти, як Doré Chee, повертають інший вимір — спокійний, чесний, людяний. Коли слово звучить не як пост у стрічці, а як дихання на сцені. Коли музика не “розважає”, а збирає внутрішньо.

Важливо і те, що це — український культурний голос в Ізраїлі, який не перетворює війну в декорацію, але і не відводить погляд. Хлопці прямо кажуть, що на рішення повернутися вплинуло те, що продовжується в Україні, і що частина коштів від концертів піде на підтримку дитячого фонду. Це рідкісна форма прямоти: без пафосу, без показухи — просто дія.

Рекомендація НАновини: якщо вам близькі живі концерти без штампів, якщо ви любите, коли музика і слово йдуть на рівних, і якщо хочеться відчути “сенс” — не в лозунгу, а в звучанні — ці виступи варто відзначити в календарі. Приходьте самі, беріть друзів, які сумують за справжніми культурними зустрічами. І так — це той випадок, коли репост теж працює.